Постанова

від 22.02.2024 по справі 910/3149/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р. Справа№ 910/3149/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Пантелієнка В.О.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

скаржник ОСОБА_1 особисто

від скаржника: Волосянко Р.О. згідно ордеру

від Компанії "Бавіло ЛТД": Лівак Т.О. згідно ордеру

арбітражний керуючий Козирицький А.С. особисто

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року

у справі №910/3149/23 ( ОСОБА_2 )

за заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року у справі №910/3149/23, зокрема, визнано кредиторами боржника ОСОБА_1 на суму 7 899 806,80 грн., з яких: 4 211 948,79 грн. - перша черга; 3 687 858,01 - четверта черга; ФОП Пономаренко А.О. на суму 305 368,00 грн., з яких: 5 368,00 грн. - перша черга; 300 000,00 грн. - четверта черга; Компанію з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" на суму 142 265 454,69 грн., з яких: 5 368,00 грн. - перша черга; 142 260 086,69 грн. - четверта черга; у задоволенні заяви ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України з грошовими вимогами до боржника відмовлено; в іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року у справі №910/3149/23 в частині відмови у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 до боржника та в частині визнання грошових вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" та прийняти в цих частинах нове рішення, яким визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника на загальну суму 7 371 466,83 грн., з яких: 5 277 166,89 грн. - перша черга; 2 094 299,94 грн. - четверта черга, відмовити у визнанні грошових вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" на суму 142 265 454,69 грн.; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Також скаржник просить відстрочити до ухвалення рішення апеляційного суду сплату 8 052,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М.,судді:Копитова О.С.,Доманська М.Л.

Ухвалою суду від 13.11.2023 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року у справі №910/3149/23, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3149/23.

27.11.2023 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/3149/23/7174/2023 від 23.11.2023 року витребувані матеріали справи №910/3149/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 27.11.2023 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 8 052,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року у справі №910/3149/23 до прийняття Північним апеляційним господарським судом судового рішення у даній справі; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року у справі №910/3149/23, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 19.12.2023 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу Компанія з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

14.12.2023 року через відділ документального забезпечення суду за допомогою системи "Електронний суд" від представника скаржника адвоката Волосянко Р.О. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 19.12.2023 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить доручити Господарському суду Івано-Франківської області або Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

У зв`язку з перебуванням судді Доманської М.Л. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2023 для розгляду справи №910/3149/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 15.12.2023 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/3149/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2023, а також задоволено клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Волосянка Р.О. та призначено розгляд справи 19.12.2023 в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого доручено Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

До дня судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника скаржника надійшла заява про призначення рецензування звіту №09Е/10-21 з оцінки 100% статутного капіталу ТОВ "Росан-Агро", виконаного оцінювачем ТОВ "Експертінвест" Тимошенко С.Ю.

Ухвалою суду від 19.12.2023 року за клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи відкладено на 30.01.2024 року та зобов`язано ОСОБА_1 надати суду докази на підтвердження направлення заяви про призначення рецензування звіту №09Е/10-21 іншим учасникам провадження у справі.

До дати судового засідання скаржником надано докази на підтвердження направлення заяви про призначення рецензування звіту №09Е/10-21 іншим учасникам провадження у справі, а Компанією з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" - заперечення на подану заяву скаржника.

24.01.2024 року через відділ документального забезпечення суду за допомогою системи "Електронний суд" від представника скаржника адвоката Волосянко Р.О. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 30.01.2024 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить доручити Господарському суду Івано-Франківської області або Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

У зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2024 для розгляду справи №910/3149/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 29.01.2024 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/3149/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2023, а також задоволено клопотання представника скаржника адвоката Волосянка Р.О. та призначено розгляд справи 30.01.2024 в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого доручено Господарському суду Івано-Франківської області.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він просить задовольнити заяву скаржника про призначення рецензування звіту №09Е/10-21 з оцінки 100% статутного капіталу ТОВ "Росан-Агро", виконаного оцінювачем ТОВ "Експертінвест" Тимошенко С.Ю.

Ухвалою суду від 30.01.2024 оголошено перерву у справі до 13.02.2024 на підставі положень ст. 216 ГПК України.

06.02.2024 року через відділ документального забезпечення суду за допомогою системи "Електронний суд" від представника скаржника адвоката Волосянко Р.О. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 19.12.2023 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить доручити Господарському суду Івано-Франківської області або Івано-Франківському окружному адміністративному суду, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 08.02.2024 вищенаведене клопотання задоволено та призначено розгляд справи 13.02.2024 в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого доручено Господарському суду Івано-Франківської області.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. з 13.02.2024 по 18.02.2024 у відрядженні, ухвалою суду від 12.02.2024 року повідомлено учасників провадження у справі про те, що судове засідання 13.02.2024 не відбудеться та перепризначено справу до розгляду на 22.02.2024 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

15.02.2024 року через відділ документального забезпечення суду за допомогою системи "Електронний суд" від представника скаржника адвоката Волосянко Р.О. надійшла заява про участь у судовому засіданні 22.02.2024 в режимі відеоконференції, проведення якого просить доручити Господарському суду Івано-Франківської області або Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

У зв`язку з перебуванням суддів Отрюха Б.В. і Копитової О.С. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 року для розгляду справи №910/3149/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 20.02.2024 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/3149/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2023, а також задоволено заяву представника ОСОБА_1 адвоката Волосянка Р.О. та призначено проведення судового засідання 22.02.2024 в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області.

21.02.2024 року через відділ документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшли заперечення на заяву скаржника про призначення рецензування звіту №09Е/10-21 з оцінки 100% статутного капіталу ТОВ "Росан-Агро".

В судове засідання 22.02.2024 року з`явились ОСОБА_1 , арбітражний керуючий Козирицький А.С. та представник Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" (у приміщенні суду), а також представник скаржника (в режимі відеоконференції).

Представники боржника та інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення рецензування звіту №09Е/10-21 з оцінки 100% статутного капіталу ТОВ "Росан-Агро" ухвалою суду відмовлено у її задоволенні.

Скаржник та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року у справі №910/3149/23 в частині відмови у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 до боржника та в частині визнання грошових вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" та прийняти в цих частинах нове рішення, яким визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника на загальну суму 7 371 466,83 грн., з яких: 5 277 166,89 грн. - перша черга; 2 094 299,94 грн. - четверта черга, відмовити у визнанні грошових вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" на суму 142 265 454,69 грн.; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Представник Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" та арбітражний керуючий Козирицький А.С. проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

22.02.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у даній справі в оскаржуваній частині - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, судова колегія зазначає, що 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 45 наведеного кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Згідно ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

- дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/3149/23 про банкрутство ТОВ "Росан-Агро", провадження у якій відкрито 03.05.2023 року за заявою ОСОБА_1 , розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Козирицького А.С.

Відповідне оголошення про відкриття відносно ТОВ "Росан-Агро" провадження у справі про банкрутство оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 03.05.2023 року за №70539.

Після публікації вказаного оголошення до суду надійшли заяви, зокрема, ОСОБА_1 з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 7411466,83 грн. та Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" на суму 142 265 454,69 грн.

В обґрунтування додатково заявлених грошових вимог ОСОБА_1 зазначає про наявність у нього права на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на дату відкриття провадження у даній справі за період з 23.03.2021 по 03.05.2023 у розмірі 5 184 658,89 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України ініціюючим кредитором нараховано 1 820 865,54 грн. інфляційних втрат та 273 434,40 грн. 3% річних у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання на суму 5 716 606,49 грн., присудженого до стягнення рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 28.04.2021 року у справі №464/6120/20.

Поряд з викладеним, кредитором заявлено до визнання 40 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи №464/6120/20, 60300,00 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому, 26 840,00 грн. судового збору за подання заяви про відкриття провадження у даній справі про банкрутство та 5 368,00 грн. судового збору за подання заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника.

На підтвердження заявлених вимог кредитором до заяви надано наступні документи та докази: рішення Сихівського районного суду м.Львова від 28.04.2021 у справі №464/6120/20, додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 07.06.2021 у справі №464/6120/20, постанову Львівського апеляційного суду від 28.10.2021 у справі №464/6120/20, постанову Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №464/6120/20, довідку приватного виконавця Безрукого О.В. від 07.02.2023 про заборгованість ТОВ "Росан-Агро" в межах зведеного виконавчого провадження №67767459, а також розрахунок інфляційних втрат та 3% річних.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Козирицький А.С. згідно уточненого повідомлення від 31.07.2023 №02-37/2017 про результати розгляду грошових вимог ОСОБА_1 заявлені вимоги визнав частково, відхиливши суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на дату відкриття провадження у даній справі за період з 23.03.2021 по 03.05.2023 у розмірі 5 184 658,89 грн. з мотивів відсутності підстав для їх визнання, а також здійснивши власний перерахунок заявлених до визнання інфляційних втрат та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.

Компанія з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД", в свою чергу, у заяві посилається на наявність у боржника заборгованості перед кредитором на суму 228 055 410,00 грн., що виникла у зв`язку із виходом Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" зі складу учасників ТОВ "Росан-Агро", яку було зменшено на 85 795 323,31 грн. шляхом укладення 31.01.2023 між кредитором та боржником договору про зарахування зустрічних однорідних вимог.

На підтвердження заявлених вимог кредитором до заяви надано наступні документи та докази: заява Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" про вихід зі складу учасників ТОВ "Росан-Агро", протокол Загальних зборів учасників ТОВ "Росан-Агро" №13/09/21 від 13.09.2021, опис документів, що подавались на проведення державної реєстрації зміни учасників від 13.09.2021 року, заява ОСОБА_4 про надання згоди Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" на вихід зі складу учасників ТОВ "Росан-Агро" від 13.09.2023, звіт з оцінки корпоративних прав ТОВ "Росан-Агро" №09Е/10-21 від 13.09.2023 року (доопрацьований 28.10.2021 року), договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.01.2023 року, договори про відступлення прав вимоги №1-13 від 27.01.2023 року, 30.01.2023 року та 31.01.2023 року, копія рішення ТОВ "Росан-Агро" від 27.01.2023 року щодо укладення договорів відступлення прав вимоги з Компанією з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД", погодження Ради директорів Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" від 22.05.2023 року на підписання договорів про відступлення прав вимоги та договору про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Додатково Компанією з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" до матеріалів справи долучено копію Статуту боржника, затвердженого рішенням учасника боржника №24/12/20-1 від 24.12.2020 року, опис документів, що подавались на проведення державної реєстрації зміни до відомостей про юридичну особу від 12.01.2021 року, повну копію звіту з оцінки корпоративних прав ТОВ "Росан-Агро" №09Е/10-21 від 13.09.2023 та копію рецензії №487/2023 від 25.09.2023 на звіт з оцінки корпоративних прав ТОВ "Росан-Агро", що була виконана рецензентом ТОВ "Інвестиційно-правова група" ОСОБА_5 .

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Козирицький А.С. згідно повідомлення від 14.06.2023 №02-37/1942 про результати розгляду грошових вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" заявлені вимоги визнав у повному обсязі.

За наслідками розгляду кредиторських вимог ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року у справі №910/3149/23, серед інших, визнано кредиторами ТОВ "Росан-Агро" ОСОБА_1 на суму 7899806,80 грн., з яких: 4 211 948,79 грн. - перша черга; 3 687 858,01 - четверта черга та Компанію з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" на суму 142265454,69 грн., з яких: 5 368,00 грн. - перша черга; 142 260 086,69 грн. - четверта черга.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу в наведеній частині, погодився з арбітражним керуючим щодо визнання ОСОБА_1 та Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" кредиторами боржника на визнану суму, оскільки такі вимоги підтверджуються належними доказами.

Згідно ч. 3 ст. 47 КУзПБ ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Оскільки доводи та вимоги апелянта зводяться до незгоди з ухвалою суду в частині відмови у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 та в частині визнання грошових вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" до боржника, то у відповідності до ст. 269 ГПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 04.10.2023 року у справі №910/3149/23 переглядається лише в зазначених частинах. В іншій частині щодо визнання вимог ФОП Пономаренко А.О. та відхилення вимог ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, ухвала суду першої інстанції не переглядається.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали в оскаржуваних частинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не вбачає підстави для її скасування з огляду на наступне.

Так, заява ОСОБА_1 з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 7 411 466,83 грн. подана до господарського суду міста Києва 01.06.2023 року (засобами електронного та поштового зв`язку), тобто в межах тридцятиденного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.

Заявлені кредитором вимоги складаються із наступної заборгованості:

- 26840,00 грн. - судовий збір за подання заяви про відкриття провадження у даній справі про банкрутство;

- 60 300,00 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому;

- 5 368,00 грн. - судовий збір за подання заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника;

- 5 184 658,89 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.03.2021 року по 03.05.2023 року;

- 1 820 865,54 грн. - інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання;

- 273 434,40 грн. - 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання

- 40 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи №464/6120/20.

Досліджуючи заяву ОСОБА_1 , додані до неї та наявні у справі докази, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 28.04.2021 у справі №464/6120/20 задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ "Росан-Агро" та стягнуто з боржника на користь заявника 6 167 475,70 грн., з яких: компенсація за невикористані відпустки у розмірі 3 390 220,00 грн.; вихідна допомога у розмірі 1 230 600,00 грн.; середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку при звільненні у розмірі 1 546 655,70 грн. Крім того стягнуто судовий збір в розмірі 10 510,10 грн.

Додатковим рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 07.06.2021 у даній справі відмовлено у стягненні з Боржника на користь Заявника витрат на професійну правничу допомогу.

За результатом перегляду вищевказаних рішень, постановою Львівського апеляційного суду від 28.10.2021 у справі №464/6120/20 апеляційну скаргу боржника залишено без задоволення, а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28.04.2021 без змін, додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 07.06.2021 скасовано та прийнято нове рішення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, стягнуто з боржника на користь заявника 78000 грн. витрат на правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.08.2022 у справі №464/6120/20 рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28.04.2021 та постанову Львівського апеляційного суду від 28.10.2021 по суті спору залишено без змін, а в частині стягнення витрат на правничу допомогу постанову Львівського апеляційного суду від 28.10.2021 змінено шляхом зменшення їх розміру з 78000,00 грн. до 40000,00 грн.

Вищевказане рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28.04.2021 у справі №464/6120/20 було пред`явлено стягувачем до примусового виконання, на підставі чого постановою приватного виконавця Виконавчого округу Івано-Франківської області від 02.12.2021 року відкрито виконавче провадження №67753414, в межах якого частково стягнуто заборгованість в розмірі 501 379,21 грн.

Таким чином, за вказаним рішенням суду непогашеною залишилась заборгованість у розмірі 5 716 606,49 грн. (5 706 096,49 грн. основного боргу та 10 510,10 грн. судового збору), яку було визнано судом ухвалою від 03.05.2023 при відкритті провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Росан-Агро".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

В силу приписів ч. 1 та 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Оскільки боржник у повному обсязі не виконав рішення суду кредитором нараховано 1 820 865,54 грн. інфляційних втрат та 273 434,40 грн. 3% річних у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання на суму 5 716 606,49 грн., присудженого до стягнення рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 28.04.2021 року у справі №464/6120/20.

За частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передумовою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов`язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов`язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання.

Таким чином, зобов`язання зі сплати як 3% річних, так і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю та входить до складу грошового зобов`язання, а тому не є штрафною санкцією.

Передбачене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення суми боргу не припиняє грошового зобов`язання боржника та не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, кредитор має право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення зобов`язання до моменту його фактичного виконання.

При цьому, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Суд також враховує і те, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (такий висновок викладений, зокрема, у п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).

Оскільки між ОСОБА_1 та ТОВ "Росан-Агро" виникли грошові зобов`язання, за якими боржник зобов`язаний сплатити на користь кредитора компенсацію за невикористані відпустки, вихідну допомогу і середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку при звільненні, і такі зобов`язання підтверджені судовим рішенням, ОСОБА_1 в даному випадку має право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення зобов`язання до дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Перевіривши надані заявником розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за заявлений період суд встановив, що вказані розрахунки здійснено з порушенням ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки, до бази нарахування включено також 10 510,10 грн. судового збору, в той час як інфляційні та річні проценти нараховуються лише на суму простроченого основного зобов`язання.

Таким чином, судова колегія вважає обґрунтованими та арифметично правильними контррозрахунки заявлених за статтею 625 ЦК України вимог, наведених розпорядником майна боржника у своєму уточненому повідомленні.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове визнання вимог ОСОБА_1 на суму 1 817 734,75 грн. інфляційних втрат та 272 957,56 грн. 3% річних.

Поряд з наведеним, визнанню також підлягають заявлені кредитором вимоги, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн., пов`язаних з розглядом справи №464/6120/20, судового збору за подання заяви про відкриття провадження у даній справі про банкрутство у розмірі 26 840,00 грн., авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі 60 300,00 грн. та судового збору за подання заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника розмірі 5 368,00 грн.

Щодо вимог в частині середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство за період з 23.03.2021 по 03.05.2023 у розмірі 5 184 658,89 грн., виходячи з розрахунку: 67 24,59 грн. (середньоденна зарплата) х 771 (дні затримки розрахунку), слід зазначити, що кредитор обґрунтовує свої вимоги приписами ст. 117 КЗпП, згідно якої в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Так, рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 28.04.2021 у справі №464/6120/20 стягнуто на користь ОСОБА_1 розмір середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати станом на 22.03.2021, а тому, на думку скаржника, він має право на отримання середнього заробітку, починаючи з 23.03.2021 року по 03.05.2023 року.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу апелянта, що 19.07.2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-IX від 01.07.2022 року, яким текст статті 117 КЗпП викладено в новій редакції, а саме:

"У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті".

Тобто, наведеним законом було обмежено строк виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку шістьма місяцями.

Станом на дату подання ОСОБА_1 заяви з додатковими вимогами до боржника (01.06.2023 року) вказаний закон вже вступив в дію, а отже до вимог кредитора в даному випадку підлягає застосуванню чинна норма ст. 117 КЗпП.

Як вбачається зі змісту рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28.04.2021 у справі №464/6120/20, скаржника було звільнено 03.08.2020 року, а суму середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати розраховано позивачем та стягнуто судом станом на 22.03.2021 року, за 230 днів затримки розрахунку, тобто більше, ніж за шість місяців.

Таким чином, враховуючи пряму вказівку закону, колегія суддів не вбачає підстав для визнання вимог кредитора в частині середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 23.03.2021 по 03.05.2023 у розмірі 5 184 658,89 грн., а тому погоджується з правомірними висновками місцевого господарського суду про відхилення заявлених вимог в цій частині.

З огляду на викладені вище фактичні обставини справи, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині розгляду вимог ОСОБА_1 , дослідивши заяву кредитора на підставі наданих останнім та наявних у справі доказів, беручи до уваги положення ГПК України, судова колегія дійшла висновку, що з урахуванням ухвали від 03.05.2023 кредиторські вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано визнано та включено до реєстру вимог кредиторів частково на суму 7 899 806,80 грн. з віднесенням до наступної черговості задоволення вимог кредиторів: 4 211 948,79 грн. - перша черга; 3 687 858,01 - четверта черга.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва в частині відмови у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків місцевого господарського суду не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у відповідній частині не вбачається.

Заява Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" з грошовими вимогами до боржника на суму 142 265 454,69 грн. подана до господарського суду міста Києва 01.06.2023 року (засобами поштового зв`язку), тобто в межах тридцятиденного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.

Досліджуючи вказану заяву, додані до неї та наявні у справі докази, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Станом на 12.09.2021 Компанія з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" являлася учасником ТОВ "Росан-Агро" з часткою 99%, що у грошовому еквіваленті складає 204 794 381,17 грн.

02.09.2021 року Компанія з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" звернулась до боржника із нотаріально завіреною заявою про вихід із складу учасників ТОВ "Росан-Агро".

13.09.2021 року відбулося засідання Загальних зборів учасників ТОВ "Росан-Агро", на яких прийнято рішення про надання згоди Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" на вихід із складу учасників та виплатити Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" вартість частки з урахуванням проведеної оцінки вартості частки.

Відповідно до положень ч.1,2 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" в редакції, чинній на дату виходу кредитора зі складу учасників боржника, учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.

Згідно ч.3 наведеної статті рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.

Частинами 5, 6, 7, 8, ст. 24 згаданого Закону учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб`єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ч. 12 ст. 24 Закону).

Колегія суддів зазначає, що на момент виходу кредитора діяла редакція Статуту ТОВ "Росан-Агро", затверджена рішенням учасника №24/12/20-1 від 24.12.2020 року.

Згідно п. 11.2. Статуту боржника, учасник Товариства, частка якого у статутному капіталі Товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з Товариства за згодою інших учасників. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з Товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви про вихід. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників Товариства, він може вийти з Товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.

Відповідно до п. 11.4. Статуту не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Згідно з п. 11.5. Статуту товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому ньому учаснику вартість його частки. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Тобто, норми діючого на той час Статуту боржника не містили додаткових вимог щодо здійснення вказаної дії.

13.09.2021 року Компанія з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" звернулась до додержавного реєстратора із заявою про вихід в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", що підтверджується відповідним Описом документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації, а саме зміни учасників, який видано приватним нотаріусом Дорошенко О.В.

Отже, аналіз наведених вище положень законодавства та обставин справи свідчить, що днем, що передував дню подання учасником відповідної заяви, є 12.09.2021 року.

Відповідно до доданого до заяви Звіту з оцінки корпоративних прав ТОВ "Росан-Агро" №09Е/10-21 від 13.09.2021, який було проведено за замовленням боржника при виході Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" зі складу учасників ТОВ "Росан-Агро" станом на 12.09.2021 та доопрацьовано 28.10.2021, ринкова вартість 99% статутного капіталу ТОВ "Росан-Агро", яка належала Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД", становить 228055410,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що даний звіт складено кваліфікованим оцінювачем ТОВ "Експертінвест" Тимошенко С.Ю. відповідно до вимог законодавства, є повним, вичерпним та обґрунтованим, будь-яких порушень положень законодавства та методології при його складенні судом не встановлено.

Більш того, 28.09.2023 Компанія з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" подала до господарського суду міста Києва копію рецензії №487/2023 від 25.09.2023 на звіт з оцінки корпоративних прав ТОВ "Росан-Агро", що була виконана рецензентом ТОВ "Інвестиційно-правова група" Артеменко М.М.

Відповідно до вказаної рецензії рецензент зробив висновки, що Звіт класифікується за ознакою абз. 2 п.67 Національного стандарту №1 як такий, що повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Дослідивши наявну рецензію, судом встановлено, що її складено у відповідності до законодавства та національних стандартів у сфері оцінки, а рецензент ТОВ "Інвестиційно-правова група" Артеменко М.М. є суб`єктом, який має достатні кваліфікаційні вимоги та досвід, а тому є уповноваженою особою на проведення рецензування звітів про оцінку вартості майна.

Тобто, в даному випадку відсутні підстави вважати Звіт з оцінки корпоративних прав ТОВ "Росан-Агро" №09Е/10-21 від 13.09.2021 року необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи.

Колегія суддів також бере до уваги, що ані Звіт з оцінки корпоративних прав ТОВ "Росан-Агро" №09Е/10-21 від 13.09.2021, ані рецензія №487/2023 від 25.09.2023 на відповідний звіт в судовому порядку не оскаржено та недійсними не визнано, будь-яких скарг та заперечень до Фонду державного майна не подано, оскільки доказів протилежного суду не надано, а тому вони є чинними та такими, що відповідають вимогам національних стандартів у сфері оцінки, як наслідок визнано апеляційним судом належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами у справі.

Поряд з наведеним, під час апеляційного розгляду справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності проведення повторного рецензування звіту №09Е/10-21 з оцінки 100% статутного капіталу ТОВ "Росан-Агро", про що зазначено у відповідній ухвалі суду від 22.02.2024 року за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 15.09.2021 щодо боржника Компанія з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" вийшла зі складу учасників, а також відбулось зменшення статутного капіталу ТОВ "Росан-Агро", про що до реєстру 14.09.2021 року внесено відповідні зміни.

Таким чином, оскільки Компанія з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" скористалась своїх правом на вихід та пройшла відповідну процедуру у визначеному законом порядку, однак у встановлений строк виплату вартості частки від боржника не отримала, наявні підстави для висновку про існування у боржника заборгованості перед кредитором у розмірі 228 055 410,00 грн.

Більш того, судова колегія зазначає, що зазначену суму боргу також було визнано боржником шляхом укладення договору про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Так, судом встановлено, що відповідно до умов пунктів 1, 2 укладеного 31.01.2023 року між боржником та кредитором договору Компанія з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" є кредитором, а ТОВ "Росан-Агро" є боржником за зобов`язанням: за вихід зі складу учасників ТОВ "Росан-Агро" згідно протоколу №13/09/21 від 13.09.2021 року та Звіту з оцінки долі Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" від 28.10.2021 року в розмірі 228 055 410,00 грн., а ТОВ "Росан-Агро" є кредитором, а Компанія з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" є боржником за зобов`язаннями по Договорам про відступлення прав вимоги №№1-13 від 27.01.2023 року, 30.01.2023 року та 31.01.2023 року у розмірі 85 795 323,31 грн.

Зазначені у п.1 та п.2 цього Договору взаємні зобов`язання Сторін у розмірі 85 795 323,31 грн. припиняються у зв`язку з їхнім зустрічним зарахуванням (п.3 Договору).

Пунктом 4 Договору сторони погодили, що за вихід зі складу учасників ТОВ "Росан-Агро" згідно протоколу №13/09/21 від 13.09.2021 року та Звіту з оцінки долі Компанія з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" від 28.10.2021 року ТОВ "Росан-Агро" залишається боржником, а Компанія з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" кредитором при виконанні грошового зобов`язання 99 % частки в статутному капіталі ТОВ "Росан-Агро" в розмірі 142 260 086,69 грн.

Підписання цього договору сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій одна до одної (п.5 Договору).

Відповідно до п. 9 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Даний договір містить підписи сторін та скріплені відтисками печаток.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, з огляду на презумпцію правомірності правочину, встановлену статтею 204 ЦК України, вказаний вище договір наразі є чинний і недійсним у встановленому законом порядку не визнавався, оскільки докази протилежного в матеріалах справи відсутні, а отже даний правочин є правомірним, законним та таким, що породжує взаємні права та обов`язкові до виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 2 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійснення господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (статтею 530 ЦК України).

Крім того, ст. 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тобто, в даному випадку вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" до ТОВ "Росан-Агро" ґрунтуються не лише на Звіті з оцінки корпоративних прав ТОВ "Росан-Агро" №09Е/10-21 від 13.09.2021 року, який ставиться скаржником під сумнів, а також і на укладеному між кредитором та боржником договорі від 31.01.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог, який є обов`язковим до виконання та яким боржник визнав розмір заборгованості перед кредитором за невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, оскільки у встановлений законом строк ТОВ "Росан-Агро" своїх зобов`язань з виплати Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" вартості частки ТОВ "Росан-Агро" за вихід зі складу учасників боржника не виконало,беручи до уваги вищезгаданий двосторонній правочин зарахування зустрічних однорідних вимог, обґрунтованими та доведеними в даному випадку є кредиторські вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" до боржника у розмірі 142 260 086,69 грн.

Твердження скаржника про нікчемність укладених між боржником та кредитором у січні 2023 року договорів відступлення прав вимоги поворотної фінансової допомоги, оскільки після відкриття виконавчих проваджень та накладення арешту на майно/кошти боржник не міг укладати будь-яких правочинів щодо розпорядження своїм майном/коштами, колегією суддів відхиляються як такі, що будуються на припущеннях та є суб`єктивною думкою апелянта. Враховуючи положення статті 204 ЦК України, а також беручи до уваги чинність договору від 31.01.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог, такі доводи ОСОБА_1 не можуть бути підставою для скасування ухвали в частині вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД".

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що дії кредитора внаслідок виходу зі складу учасників ТОВ "Росан-Агро" призвели до банкрутства боржника, та на обставини подальшого відчуження останнім у вересні 2021 року основних засобів - нерухомого майна на користь третіх осіб, у зв`язку із чим скаржником подано заяву до правоохоронних органів, також підлягають відхиленню, оскільки наразі не входять до предмету доказування при розгляді грошових вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" до боржника у попередньому засіданні суду та мають самостійний спосіб захисту.

З огляду на викладені вище фактичні обставини справи, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині розгляду вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД", дослідивши заяву кредитора на підставі наданих останнім та наявних у справі доказів, беручи до уваги положення ГПК України, судова колегія дійшла висновку, що кредиторські вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" обґрунтовано визнано та включено до реєстру вимог кредиторів боржника у повному обсязі на суму 142 265 454,69 грн. з віднесенням до наступної черговості задоволення вимог кредиторів: 5 368,00 грн. - перша черга; 142 260 086,69 грн. - четверта черга.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва в частині визнання грошових вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків місцевого господарського суду не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у відповідній частині не вбачається.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи апелянта щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, при прийнятті ухвали від 04.10.2023 року в оскаржуваних частинах не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції в оскаржуваних частинах - без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Крім того, відкриваючи апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, судом в ухвалі від 27.11.2023 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 8 052,00 грн. до прийняття Північним апеляційним господарським судом судового рішення у справі №910/3149/23, а оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, судова колегія дійшла висновку про стягнення із скаржника вказаної суми в дохід державного бюджету України.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 280-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року у справі №910/3149/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року у справі №910/3149/23 в частині відмови у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 та в частині визнання грошових вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Бавіло ЛТД" до ТОВ "Росан-Агро" залишити без змін.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь державного бюджету України 8 052,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

6. Справу №910/3149/23 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 04.03.2024 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді В.О. Пантелієнко

С.В. Сотніков