Рішення

від 21.02.2024 по справі 752/6921/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6921/21

Провадження № 2/752/401/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.02.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді - Мазура Ю.Ю.,

при секретарі - Басараби К.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Гапоненка Р.І. ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року позивач адвокатське об`єднання «Гапоненко Роман і партнери», звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.07.2020 між Адвокатським об`єднанням «Гапоненко Роман і партнери» та ОСОБА_3 було укладено договір № 03-356 про надання правової (правничої) допомоги. 31.07.2020 АО «Гапоненко Роман і партнери» було складено Акт наданих послуг № 61, до якого були включені послуги, що надавалися останніми ОСОБА_3 та вартість товарів і послуг, що оплачувались позивачем, з метою повноцінного надання правової допомоги відповідачеві. Відповідно до Акту № 61 від 31.07.2020 АО «Гапоненко Роман і партнери» було надано послуги ОСОБА_3 в загальній сумі 597000,00 грн. 03.08.2020 позивач направив вищевказаний Акт наданих послуг, в двох примірниках для підписання, на адресу ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що керуючись п. 4.6. договору, надані послуги згідно наданих послуг вважаються прийнятими Клієнтом ( ОСОБА_3 ) з 03.08.2020 та мали бути сплачені, в строки передбачені договором. Крім того, 30.05.2020 між сторонами по справі було укладено договір найму (оренди) № 03-2, відповідно до якого у АО «Гапоненко Роман і партнери» виникають грошові зобов`язання перед ОСОБА_3 . Зауважує, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем, а у останнього в свою чергу наявні зобов`язання щодо сплати ОСОБА_3 орендних платежів та комунальних послуг, Адвокатським об`єднанням було вчинено ряд наступних правочинів. Протягом періоду з жовтня 2020 по лютий 2021, Адвокатське об`єднання заявляло ОСОБА_3 про припинення своїх зобов`язань за договором найму (оренди) № 03-2 від 30.05.2020, шляхом взаємозаліку, надсилаючи на адресу ОСОБА_3 заяви про припинення зобов`язання шляхом взаємозаліку. Позивач зазначає, що станом на день подання даної позовної заяви про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги відповідачем сплачений так і не був.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати гонорару за договором про надання правової (правничої) допомоги № 03-356 від 17.07.2020 в сумі 350000,00 грн; витрати понесені позивачем у зв`язку з розглядом даної позовної заяви покласти просить на відповідача.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.03.2021 року відкрито провадження у справі за позовом адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги, до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що замовлення підтверджується підписаним актом про передачу документів про надання правової допомоги, а саме захисту щодо майна.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав викладених у письмовому відзиві. Зазначив, що послуги відповідачем у позивача не замовлялись, підтверджень того, що послуги надавались позивачем не надано. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, 17.07.2017 між ОСОБА_3 в якості Клієнта та Адвокатським об`єднанням «Гапоненко Роман і партнери» було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 03-356.

Згідно п. 1.1. Договору його сторони погодили, що Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права в законні інтереси Клієнта, надавати інші види правової допомоги в обсязі та на умовах, встановлених таким договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги.

Однак, відповідач зауважує, що на виконання вказаного договору, відповідачем не надавалися будь-які доручення позивачу на здійснення представницьких повноважень, захищати права та законні інтереси ОСОБА_3 в будь-яких справах та будь-яких провадженнях, як і не замовлялися будь-які інші види правової допомоги.

29.09.2020 на адресу ОСОБА_3 надійшов лист від позивача вих. № 06-389 від 22.09.2020, у якому Адвокатське об`єднання повідомило відповідачу, про існування заборгованості, яка виникла в результаті невиконання нею зобов`язань за договором про надання правової (правничої) допомоги № 03-356 від 17.07.2020 у розмірі 597000,00 грн, право вимоги у розмірі 200000,00 грн, з яких АО «Гапоненко Роман і партнери» 18.09.2020 відступило ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери», як новому кредитору, на підставі договору № 14 від 18.09.2020 про відступлення права вимоги.

У відповідь на вказаний лист ОСОБА_3 направила на адресу позивача заперечення на повідомлення про відступлення вимоги та заяву про невизнання заборгованості, зазначила, що ніяких послуг на таку суму не замовляла.

Позивач направив на адресу ОСОБА_3 відповідь на заперечення про відступлення права вимоги та повідомлення про розірвання договору про надання правової допомоги в односторонньому порядку, долучивши завірену копію Акту надання послуг № 61 від 31.07.2020.

Як вбачається з Акту № 61 від 31.07.2020 про надання правничої допомоги на ньому відсутній підпис ОСОБА_3 .

Акт № 61 від 31.07.2020 про надання правничої допомоги містить наступну інформацію - вказано відомості із акту в розрізі видів та переліку наданих послуг і їх вартості: 1. Гонорар за надання правової допомоги, захист інтересів клієнта на розпорядження власним майном - 70 годин, ціна без ПДВ - 1500,00 грн., сума без ПДВ - 105000,00 грн.; 2. Гонорар за надання правової допомоги, представлення інтересів клієнта в органах поліції - 48 годин, ціна без ПДВ - 1500,00 грн., сума без ПДВ - 72000,00 грн.; 3. Гонорар за надання правової допомоги, підготовка і подання скарг на незаконні дії поліції - 32 години, ціна без ПДВ - 1500,00 грн., сума без ПДВ - 48000,00 грн.; 4. Гонорар за надання правової допомоги, підготовка і подання вимоги про нікчемність договору оренди - 12 годин, ціна без ПДВ - 1500,00 грн., сума без ПДВ - 18000,00 грн.; 5. Захист інтересів клієнта на розпорядження власною квартирою АДРЕСА_1 від третіх осіб - 60 годин, ціна без ПДВ - 1500,00 грн., сума без ПДВ - 90000,00 грн.; 6. Допомога клієнту щодо установки сигналізації - 10 годин, ціна без ПДВ - 1500,00 грн., сума без ПДВ - 15000,00 грн.; 7. Вартість обладнання сигналізації та робота спеціалістів щодо установки сигналізації - 1 шт., ціна без ПДВ - 11000,00 грн., сума без ПДВ - 11000,00 грн.; 8. Допомога клієнту щодо установки двох замків - 10 годин, ціна без ПДВ - 1500,00 грн., сума без ПДВ - 15000,00 грн.; 9. Вартість замків та робота спеціалістів щодо установки замків - 1 шт., ціна без ПДВ - 3000,00 грн., сума без ПДВ - 3000,00 грн.; 10. Захист інтересів адвоката працівниками охорони від нападу третіх осіб - 1 шт., ціна без ПДВ - 220000,00 грн., сума без ПДВ - 220000,00 грн.

Позивач, підсумувавши вказані вище послуги вартості «правової допомоги», визначив, що їх загальна сума складає 597000,00 грн.

Пунктом 2.2.12 договору про надання правової (правничої) допомоги № 03-056 від 17.07.2020 визначено, що клієнт підписує акт наданих послуг (правової допомоги) протягом двох робочих днів з моменту отримання або протягом цього ж строку направляє Адвокатському об`єднанню поштою (рекомендованим листом) свої мотивовані заперечення.

15.10.2020 ОСОБА_3 цінним листом на адресу позивача направила заперечення на Акт № 61, в яких зазначено, що послуги нею не замовлялися та не отримувалися.

У розділі 4 договору про надання правової допомоги сторонами було погоджено, що формою винагороди Адвокатському об`єднанню є гонорар, на визначення розміру якого впливають строки вирішення спірних правовідносин, ступінь складності справи, обсяг правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Розмір гонорару, який клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню за надану в межах цього договору правову допомогу встановлюється з сумі 1500,00 грн. за одну годину роботи адвоката, що сплачується клієнтом протягом 3 робочих днів з дати підписання Акту наданих послуг (правової допомоги).

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Вищезазначені роботи чи послуги не є правовою допомогою, зокрема види робіт, вказані у п. 6-9 взагалі є столярними роботами, п. 10 стосується захисту особистих прав та інтересів адвоката позивача, договором про надання правової допомоги не погоджувалася можливість залучення до надання правової допомоги третіх осіб, не погоджувався порядок обрання таких «підрядників», як і порядок визначення ціни на їх послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, п. 1,5 Акту № 61 неможливо зрозуміти, які конкретні дії виконувалися позивачем протягом 130 годин щодо начебто захисту прав відповідача на розпорядження майном, як і не конкретизовано, яке майно мається на увазі.

Зі змісту Акту № 61 та вартості як кожної окремо вказаної одиниці послуги, так і всіх послуг загалом, відповідачем не були погоджені, та відповідно - послуги не можуть вважатися наданими та прийнятими, сума вартості таких послуг не може вважатися грошовим зобов`язанням відповідача, яке настало, та яке могло б бути предметом договору про відступлення права вимоги.

Щодо решти пунктів Акту №61, то слід зазначити, що виходячи із наведених вище правових позицій Верховного Суду, за якими договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг і виконавець зобов`язується за завданням (дорученням) замовника надати останньому послуги, - та з огляду на те, що ОСОБА_1 будь-які послуги щодо надання правової допомоги в рамках Договору не замовлялися - такі послуги завідомо безпідставно вказані позивачем у Акті №61, з корисливих мотивів з метою створення дебіторської заборгованості на власну користь та подальшого здійснення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, адже факт замовлення та надання таких послуг відповідачем заперечується, їх вартість, кількість витраченого часу на їх надання визначені позивачем самовільно, без фактичного їх надання, а тому відмова Відповідача від погодження та підписання акту була правомірною, - отже такі послуги та роботи за Актом №61 не прийняті, акт не підписаний.

Для належного виконання Сторонами пункту 10.1. цього Договору останні зобов`язалися використовувати наступні адреси електронної пошти: Адвокатське об`єднання: info@gaponenko-partners.com Клієнт: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто п. 4.6, 10.1 Договору встановлені виключні способи направлення інформації та документів Клієнту, а саме рекомендованим листом з повідомленням, вручення під розписку, електронною поштою.

Натомість Акт №61 взагалі не було направлено позивачем на електронну адресу відповідача, зазначену у Договорі, ані до відправки поштою, ані після.

Тобто, відповідач не була в належний, передбачений виключно умовами Договору, спосіб офіційно повідомлена про складання та направлення на її адресу Акту №61.

Судом достовірно встановлено, що позивач виявив недобросовісну поведінку відносно відповідача, не вручивши ОСОБА_3 . Акт №61 під розписку, не направивши його на зазначену у Договорі адресу електронної пошти, направив його цінним листом із зазначенням завідомо неправильного номеру телефону одержувача, скористався поверненням цінного листа відправнику, та порушуючи принцип добросовісності, розумності та правової визначеності, створив відповідні формальні умови для постановки відповідача у завідомо невигідне становище щодо використання своїх прав як Клієнта за Договором про надання правової допомоги, та фактично позбавив останню права надати заперечення, і, завідомо знаючи про безпідставність здійснених ним нарахувань, самовільно нарахував борг, з яким ОСОБА_3 навіть не була обізнана, в подальшому передавши право вимоги за таким боргом третій особі.

Позивач у відповідях на заперечення ОСОБА_3 сформулював позицію про те, що оскільки адвокатське об`єднання не отримало підписаний Акт або мотивовані заперечення Клієнта із зазначенням недоліків, послуга вважається такою, що прийнята з виконанням всіх умов Договору в день відправлення Акта поштою.

Проте, з даними твердженнями погодитися неможливо на підставі наступного.

Відповідно до п. 4.4. договору про надання правової дороги гонорар сплачується клієнтом на підставі підписаного Акту наданих послуг (правової допомоги).

Як судом зазначалося вище, вказаний Акт № 61 не було підписано ОСОБА_3 .

Пунктом 4.6. договору про надання правової допомоги та звичаїв ділового обороту однозначно випливає, що послуга може вважатися прийнятою тільки за умови отримання клієнтом Акту, котрий можна або підписати або на який можна надати заперечення у разі незгоди.

Пунктом 2.2.12. договору, в котрому зазначається, що клієнт зобов`язаний підписати акт наданих послуг (правової допомоги) протягом двох робочих днів з моменту отримання або протягом цього ж строку направити Адвокатському об`єднанню поштою (рекомендованим листом) свої мотивовані заперечення.

Тобто з системного тлумачення положень Договору, випливає, що саме «отримання» Акту Клієнтом є обов`язковою умовою для подальшої можливості визнання чи невизнання факту виникнення грошових зобов`язань, адже Клієнту має бути гарантоване право на оспорювання обсягу та видів правової допомоги, а послуга не може вважатися прийнятою Клієнтом у разі неотримання останнім Акту.

Вказані положення законодавства та Договору свідчать про безпідставність заявлених позивачем вимог.

Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, між Адвокатським об`єднанням «Гапоненко Роман і партнери» в якості первісного кредитора та Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» в якості нового кредитора було укладено договір про відступлення права вимоги № 14.

Згідно п. 1.1. такого договору первісний кредитор - АО «Гапоненко Роман і партнери» відступає (передає), а новий кредитор - ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» приймає на себе належне первісному кредитору право вимагати від ОСОБА_3 (боржника) погашення частини заборгованості в розмірі 200000,00 грн., що виникла в результаті невиконання останнім своїх зобов`язань за договором про надання правової (правничої) допомоги № 03-356 від 17.07.2020.

Відповідно до п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Також відповідно до ст.515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема \ зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також згідно зі ст.518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Також відповідно до ст.519 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.

З таких положень законодавства слідує, що укладення договору про відступлення права вимоги - це спосіб заміни кредитора у зобов`язанні, у зв`язку із якою саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад в частині кредитора.

Також із таких положень, можна зробити висновок, що укладення договору про відступлення права вимоги можливе за таких умов: новий кредитор має належну правосуб`єктність (у передбачених законом випадках - відповідне право/ліцензію, тощо на виконання зобов`язань, первісного кредитора), які є необхідними для реалізації предмету договору, як свідчать за аналогією правові позиції, що містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16, а також від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11, де Касаційний суд визнав, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням статей 512 та 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа; зобов`язання, яке відступається кредитору, виникло на підставі та в порядку, визначених цивільним законодавством та/або договором і не суперечить такому законодавству; зобов`язання/вимога, які відступаються є дійсними.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, із договорів та інших правочинів.

В свою чергу відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі договору про надання правової допомоги здійснюється адвокатська діяльність.

Також відповідно до п.4 ч.1 ст.1 вказаного Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Тобто, стороною договору про надання правової допомоги може бути виключно адвокат/адвокатське бюро/адвокатське об`єднання. Будь-яка інша юридична особа, зокрема, створена у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, не може бути стороною договору про надання правової допомоги.

Таким чином, відступлення Позивачем, яке є Адвокатським об`єднанням, прав кредитора за Договором про надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю, суперечить положенням законодавства.

Крім того, 07.10.2020 відповідач отримала від позивача заяву про припинення зобов`язання шляхом взаємозаліку за вих. № 473 від 01.10.2020. 05.11.2020 було отримано заяву про припинення зобов`язання шляхом взаємозаліку за вих. № 484 від 03.11.2020. 09.12.2020 - заяву про припинення зобов`язання шляхом взаємозаліку за вих. № 489 від 07.12.2020. 08.01.2021 - заяву про припинення зобов`язання шляхом взаємозаліку за вих. № 493 від 04.01.2021. 21.02.2021 - заява про припинення зобов`язання шляхом взаємозаліку за вих. № 498 від 08.02.2021.

Суд зауважує, що зазначені заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, що здійснені позивачем від 01.10.2020, від 03.11.2020, від 07.12.2020, від 04.01.2021 та від 08.02.2021 є недійсними, оскільки були вчинені ним, виходячи із позиції про існування у відповідача грошового зобов`язання, однак останнє відсутнє.

Разом з цим, судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2023 у справі № 752/7079/21 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.Ю. Мазур