Рішення

від 21.02.2024 по справі 902/1394/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2024 р. Cправа № 902/1394/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

Представники сторін

позивача Присяжний В.А., ордер серії ВТ №1041832 від 09.11.2023(в режимі ВКЗ),

відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства "ПІДКАЛЮК" (вул. Соборна, буд.2а, с. Микулинці, Вінницький район, Вінницька обл., 22353)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ОЙЛ ТРЕЙД" (вул. Юрія Клена, 28, м. Вінниця, Вінницька обл., 21034)

про стягнення попередньої оплати та завданих збитків

В С Т А Н О В И В :

Фермерського господарства "ПІДКАЛЮК" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ОЙЛ ТРЕЙД" про стягнення 251 360, 45 грн., з яких 139 562,05 грн - попередньої оплати за договором №БС2075 поставки нафтопродуктів від 25.01.2022, 111 798,40 грн. завданих збитків, спричинених зміною ринкової ціни на товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов`язків за договором №БС2075 поставки нафтопродуктів від 25.01.2022.

Ухвалою суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі №902/1394/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.12.2023.

08.12.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

11.12.2023 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

На визначену судом дату в судове засідання 11.12.2023, з`явився представник позивача.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 15.01.2024.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 13.12.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

11.01.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 11.01.2024 задоволено заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі ВКЗ.

12.01.2024 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

На визначену судом дату в судове засідання 15.01.2024 з`явились представники сторін.

В судовому засіданні судом оголошено перерву до 05.02.2024, про що повідомлено сторін в судовому засіданні під звукозапис.

29.01.2024 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

29.01.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 30.01.2024 задоволено заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі ВКЗ.

На визначену судом дату в судове засідання 05.02.2024 з`явились представники сторін.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті на 21.02.2024.

15.02.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 16.02.2024 задоволено заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі ВКЗ.

20.02.2024 до суду від представника позивача надійшов розрахунок витрат позивача на професійну правничу допомогу.

21.02.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

На визначену судом дату в судове засідання 21.02.2024 з`явився представник позивача, який приймав участь в режимі ВКЗ.

Суд повідомив представника позивача про надходження до суду клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача поклався на розсуд суду.

Суд розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи по суті відхиляє його з огляду на наступне.

Відкладення розгляду справи є правом суду. Основною умовою для відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Водночас суд зазначає, що дата та час судового засідання з розгляду справи по суті була узгоджена з представниками сторін в минулому судовому засіданні, про що представник відповідача був повідомлений під розписку.

Проте, представником відповідача не надано суду належних та допустимих доказів неможливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або направлення чи участі в судовому засіданні іншого представника, а неявка представника відповідача у даному випадку, на думку суду, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з покладенням на відповідача усіх судових витрат.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.02.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25 січня 2022 року між Фермерським господарством "ПІДКАЛЮК" (позивач, за договором Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ОЙЛ ТРЕЙД" (відповідач, за договором Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №БС2075 (надалі Договір).

Згідно з предметом Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю нафтопродукти (іменовані далі Товар), а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах передбачених у Договорі, найменування, кількість та ціна яких вказується у супровідних документах на Товар, які оформляються на кожну окрему партію Товару (п. 1.1. Договору).

Пункт відвантаження: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 187/6. Поставка Товару здійснюється автотранспортом (бензовозом) ПОСТАЧАЛЬНИКА або ПОКУПЦЯ У разі доставки автотранспортом ПОСТАЧАЛЬНИКА вартість такого постачання включено у вартість партії даного Товару (п. 2.1. та п. 2.2. Договору).

Датою переходу права власності на Товар вважати дату виписки видаткової накладної чи/або акта приймання-передачі нафтопродуктів. Товар вважається переданий Постачальником і прийнятий Покупцем по кількості і якості - відповідно до технічних умов і інших нормативно-технічних актів (паспорт, сертифікат заводу-виробника) та супровідних документів ( ТТН. накладна та/або акт приймання-передачі нафтопродуктів) з урахуванням умов «Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України), затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №271/121 від 04.06.2007 та «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України» затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008, а також згідно інших умов даного Договору та додаткових угод до нього (п. 2.3. та п. 2.4. Договору).

Покупець вправі пред`явити претензію до якості поставленого Товару на протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання товару (п. 2.6 Договору).

Ціна на одиницю Товару узгоджується Сторонами у відповідності до діючих ринкових цін на момент відпуску Товару (п. 3.1. Договору).

Покупець оплачує Товар відповідно виставленого Постачальником рахунку-фактури протягом терміну його дії.

Покупець зобов`язується оплатити повну вартість партії Товару (100%) в сумі відображеній в рахунках-фактурах наданих Постачальником до дати узгодженого відвантаження такого Товару, тобто на умовах 100% передоплати (п. 3.3. Договору).

Загальна вартість цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого Товару Покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії Товару визначається Постачальником в рахунках-фактурах та супровідних документах (п. 3.4. Договору).

Постачальник зобов`язується перед Покупцем після надходження грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок, поставити Покупцю узгоджену партію Товару (п. 3.8. Договору).

При передачі Товару Покупцю, Постачальник зобов`язаний забезпечити видачу Товару відповідної якості (відповідно ДСТУ) та відповідної повноти наливу автоцистерни. З моменту передачі Товару уповноваженому представнику Покупця і підписання супровідних документів представником Покупця, Постачальник не несе відповідальності за подальше використання Товару Покупцем (п. 4.1. та п. 4.2. Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 25 січня 2023 року. Якщо на останній день дії договору залишаються невиконані зобов`язання будь-якої із сторін, Договір діє до моменту виконання зобов`язань за цим договором у повному обсязі Якщо до 01 грудня календарного року жодна зі Сторін письмово не заявить про припинення Договору, то строк дії цього Договору автоматично продовжується на наступний календарний рік без обмежень по кількості пролонгації. Датою письмової заяви Сторони про припинення договору вважається дата штемпеля відділення поштового зв`язку на описі вкладення до листа про припинення договору (п. 9.1. Договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

21.02.2022 Постачальник (відповідач) виписав Рахунок-фактури №СФ-0000458, в якому зазначено наступне: рахунок дійсний до сплати до 21.02.2022, паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F, 21800,00 л., всього на суму 669 258,13 грн з ПДВ.

21.02.2022 Покупець (позивач) здійснив попередню оплату на суму 669 258,13 грн з ПДВ, що підтверджується Платіжною інструкцією №3341 від 21.02.2022, з призначенням платежу за дизпаливо зг.рах. №СФ-0000458 від 21.02.2022 р. договір № БС2075 від 25.01.2022 р.

На виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F, в загальній кількості 17 200,00 л. на загальну суму 667 619,58 грн, що підтверджується:

- видатковою накладною №РН-0000524 від 28.02.2022 на загальну суму 187 269,77 грн., згідно з якою поставлено паливо в кількості 6100,00 л., ціна за літр без ПДВ 25,5833 грн.

- видатковою накладною №РН-0000566 від 30.03.2022 на загальну суму 134 200,13 грн, згідно з якою поставлено паливо в кількості 3050,00 л., ціна за літр без ПДВ 36,66670 грн.

- видатковою накладною №РН-0000636 від 14.04.2022 на загальну суму 346 149,68 грн, згідно з якою поставлено паливо в кількості 8050,00 л., ціна за літр без ПДВ 35,8333 грн.

04.07.2023 відповідач здійснив повернення часткової оплати за рахунком-фактурою №СФ-0000458 від 21.02.2022 в сумі 1 639,55 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1313 від 04.07.2023р.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що в порушення умов Договору та Рахуноку-фактури №СФ-0000458 від 21.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ОЙЛ ТРЕЙД» здійснило поставку Товару частково, зокрема передало Фермерському господарству «ПІДКАЛЮК» паливо дизельне ДТ-3-К5. сорт F, в кількості 17 200,00 літрів, що підтверджується копіями видаткових та товаротранспортних накладних №РН-0000524 від 28.02.2022р №РН-0000566 від 30.03.2022р., № РН-0000636 від 14.04.2022р. Тобто, кількість не поставленого відповідачем дизельного палива (ДТ-3-К5. сорт F) за вказаною партією складає 4600,00 літрів (21800,00-17200,00=4600,00), вартість якого за погодженою ціною 25,58 грн/л (без ПДВ) згідно рахунку-фактури №СФ-0000458 від 21 02.2022р. складає 141201,60 грн (в т.ч. ПДВ 23533,6).

При цьому, отримуючи вказане паливо та підписуючи видаткові накладні №РН-0000524 від 28.02.2022р., №РН-0000566 від 30.03.2022р, № РН-0000636 від 14.04.2022р., керівник фермерського господарства «ПІДКАЛЮК» акцентував свою увагу виключно на кількості поставленого товару, оскільки ціна та загальна кількість дизельного палива за вказаною партією була узгоджена сторонами за первинними документами, зокрема рахунком-фактурою №СФ-0000458 від 21.02.2022р., платіжною інструкцією №3341 від 21.02.2022р, податковою накладною №331 від 21.02.2022р, що для позивача стало підставою для нарахування сум податку, який відносяться до податкового кредиту, у відповідності до положень п. 201.9 ст. 201 ПК України Будь-яких змін щодо кількості та/або вартості Товару, що підлягав передачі за цією партією, сторони не узгоджували.

За твердженням позивача, він належним чином виконав свої зобов`язання, здійснивши 100% попередню оплату та прийнявши оплачений товар, відповідно до умов п. 1.1 Договору та вимог ст. 265 ГК України. Крім того, відмова позивача від отримання товару за вказаною партією призвела б до непоправних для позивача наслідків, зокрема зриву посівних робіт та неможливості подальшого оброблення землі площею 430 га через відсутність дизельного палива, і як наслідок - значних збитків.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, 21.04.2023р. позивач надіслав на адресу за місцезнаходженням відповідача претензію (вих.№02), в якій вимагав негайно (не пізніше 27.04.2023р.) поставити (передати у власність) Фермерському господарству «ПІДКАЛЮК» паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F, в кількості 4600,00 літрів. Претензія отримана відповідачем 03.05.2023р., що підтверджується відміткою в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. 28.04.2023р. позивач повторно звернувся до відповідача з претензією з аналогічними вимогами.

Відповідач на обидві претензії позивача жодним чином не відреагував, дизельне паливо в кількості 4600 літрів позивачу на день подачі позовної заяви не передав, про причини не здійснення поставки даного виду палива не повідомив.

Водночас 04.07.2023р. відповідач здійснив часткове повернення позивачу попередньої оплати за вказаною партією, а саме в сумі 1 639,55 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1313 від 04.07.2023р.

З огляду на викладене, за твердженнями позивача, відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконано, зокрема, не здійснив поставку оплаченої позивачем партії Товару (згідно рахунку-фактури №СФ-0000458 від 21.02.2022р.) в повному обсязі, чим порушив умови п. 3.8. Договору. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару, позивач має право вимагати з відповідача повернення здійсненої ним суми попередньої оплати - 141201,60 грн. за 4600 літрів палива дизельного ДТ-3-К5, сорт F, непоставленого відповідачем.

Зважаючи нате, що відповідач повернув позивачу 1639,55 грн, попередньої оплати, поверненню підлягає 139 562,05 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 111 798,40 грн. які обґрунтовує наступним. Кількість не поставленого відповідачем палива за вказаною партією складає 4600,00 літрів. Вартість одного літра дизельного палива на момент здійснення позивачем попередньої оплати (100%) складала 25.58 грн/л (без ПДВ), або 141201,60 грн. (т.ч. ПДВ-23533,60грн.) за 4600 літрів.

Станом на теперішній час, в результаті зміни ціни на товар, вартість 4600,00 літрів аналогічного за своїми характеристиками та показниками дизельного палива, відповідно до експертного висновку 1 літр = 55,00 грн., становить 253 000,00 грн. (4600,00л х55,00грн./л=253000,00грн.) Таким чином, для відновлення свого порушеного права, тобто, придбання обумовленої кількості товару (4600 літрів палива дизельного), крім 141201,60 грн. (суми попередньої оплати), позивач мусить зробити додаткові витрати в сумі 111 798,40 грн. (253 000,00 грн. - 141 201,60 грн = 111 798,40 грн.), що, на переконання позивача, є реальними збитками.

З огляду на викладене позивач був змушений звернутись до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 139562,05грн. - попередньої оплати за договором №БС2075 поставки нафтопродуктів від 25.01.2022 року та 111798,40грн. - завданих збитків, спричинених зміною ринкової ціни на товар.

У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з твердженнями позивача викладеними у позовній заяві, зокрема зазначає, що системний аналіз положень договору у їх взаємозв`язку дає підстави стверджувати, що остаточна ціна кожної окремої партії товару визначається станом на дату поставки і визначається в товаросупровідних документах.

21.02.2022 відповідачем було надано позивачеві рахунок-фактуру №СФ-0000458 на суму 669259,13 грн. за 21800 л дизельного палива ДТ-З-К5 сорт F за ціною 25,25 грн. (без ПДВ) Станом на 21.02.2022р. діяла саме така ринкова ціна.

Відповідач зауважити, що рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за товар/послуги, тобто, носить інформаційний характер. Отже, оплата, здійснена позивачем на підставі наданого відповідачем рахунку-фактури є попередньою оплатою за попередньо визначеною ціною, яка діяла станом на дату оформлення рахунку-фактури. Конкретна ціна товару визначається на дату відвантаження товару та визначається в товаросупровідних документах, якими є видаткові накладні. Оскільки умовами договору не встановлені конкретні строки, то поставки здійснювалися на підставі замовлень позивача які надходили телефонним зв`язком.

Таким чином, на переконання відповідача, за оплаченим позивачем рахунком-фактурою №СФ-0000458 від 21.02.2022 відповідачем були здійснені наступні поставки видатковими накладними: №РН-0000524 від 28.02.2022р. в кількості 6100 л за ціною 25,5833 грн. (без ПДВ) на загальну суму 187 269,77 грн., №РН-0000566 від 30.03.2022 в кількості 3050 л за ціною 369,6667 грн. (без ПДВ) на загальну суму 134 200,13 грн. та №РН-0000636 від 14.04.2022 в кількості 8050 л за ціною 35,8333 грн. (без ПДВ) на загальну суму 346 149,68 грн. Загальна сума поставки становить 667 619,58 грн. Водночас ціна поставок визначалася у відповідності до п. 3.1. договору станом на дату поставки. Прийняття позивачем товару за видатковими накладними, в яких зазначена кількість та ціна товару без зауважень, свідчить про погодження ним саме тієї ціни, яка зазначена в видатковій накладній. Дані видаткові накладні є первинними бухгалтерськими документами, що фіксують факт отримання товару, та підписані сторонами без зауважень та заперечень щодо кількості, ціни та якості товару. Прийняття позивачем товару за належним чином оформленими документами, відсутність після цього будь-яких претензій протягом року свідчить про акцептування ним ціни Товару у відповідності до первинних документів (видаткових накладних), що відповідає умовам укладеного договору.

З огляду на викладене, за твердженням відповідача, за оплаченим позивачем рахунком-фактурою №СФ-0000458 від 21.02.2022р. в сумі 669259,13 грн. відповідачем були здійснені поставки на суму 667619,58 грн. Різниця в сумі 1639,55 грн. повернута позивачеві згідно платіжної інструкції №1313 від 04.07.2023, тому позов є безпідставний та задоволенню не підлягає.

У відповіді на відзив, позивач спростовує твердження відповідача та зокрема зазначає про хибність тверджень відповідача, оскільки відповідно до умов договору останній мав поставити узгоджену в рахунку-фактурі від 21.02.2022 партію товару за зазначеною вартістю, а не збільшувати вартість товару при поставці.

В запереченнях на відповідь на відзив відповідач зокрема зазначає, що договором визначено поставка товару партіями з узгодженням в супровідних документах найменування, кількості та ціни. Ціни встановлені у видаткових накладних, є ринковими на момент відпуску товару, що відповідає п. 3.1. Договору.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 ГК України).

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору, Покупець зобов`язується оплатити повну вартість партії Товару (100%) в сумі відображеній в рахунках-фактурах наданих Постачальником до дати узгодженого відвантаження такого Товару, тобто на умовах 100% передоплати, найменування, кількість та ціна товару вказується у супровідних документах на Товар, які оформляються на кожну окрему партію Товару, ціна на одиницю Товару узгоджується Сторонами у відповідності до діючих ринкових цін на момент відпуску Товару.

Здійснивши системний аналіз умов договору укладеного між сторонами, суд дійшов висновку, що остаточна ціна кожної окремої партії товару визначається станом на дату поставки і вказується в товаросупровідних документах.

Оплата здійснена позивачем на підставі наданого відповідачем рахунку-фактури є попередньою оплатою за ціною одиниці товару, яка діяла на дату оформлення рахунку-фактури, водночас відповідно до п. 3.1. Договору ціна на одиницю Товару узгоджується Сторонами у відповідності до діючих ринкових цін на момент відпуску Товару.

Датами відпуску товару є видаткові накладні, в яких у відповідності до умов договору відповідачем зазначена кількість та ціна одиниці товару на день поставки.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, за оплаченим позивачем рахунком-фактурою №СФ-0000458 від 21.02.2022 на суму 669259,13 грн. відповідачем були здійснені поставки на суму 667 619,58 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000524 від 28.02.2022р. в кількості 6100 л за ціною 25,5833 грн. (без ПДВ) на загальну суму 187 269,77 грн., №РН-0000566 від 30.03.2022 в кількості 3050 л за ціною 369,6667 грн. (без ПДВ) на загальну суму 134 200,13 грн. та №РН-0000636 від 14.04.2022 в кількості 8050 л за ціною 35,8333 грн. (без ПДВ) на загальну суму 346 149,68 грн.

З викладеного вбачається, що оплаченим та не поставленим відповідачем залишається товар на загальну суму 1639,55 грн., яка в подальшому була повернута позивачеві згідно платіжної інструкції №1313 від 04.07.2023.

Отже, на день розгляду справи у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем щодо не допоставки оплаченого товару.

Тому вимога позивача щодо повернення попередньої оплати в сумі 139 562,05 грн задоволенню не підлягає.

Щодо заявлених позивачем збитків суд зазначає наступне.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як визначено ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, відповідна норма встановлює відповідальність у вигляді зобов`язання відшкодувати збитки не лише за порушення господарського зобов`язання, але й у випадку порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.

Із змісту відповідних норм вбачається, що для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідно встановити наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. При цьому, відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність у вигляді відшкодування заподіяних збитків. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення особою зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім та невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Виходячи з наведеного враховуючи, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем умов договору, а саме вина відповідача не підтверджена відповідними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає недоведеним факт винних дій відповідача, що мали своїм наслідком збитки позивача, а відтак вважає позовні вимоги щодо стягнення збитків не обґрунтованими та недоведеними, тому дана вимога задоволенню не підлягає.

Доводи позивача щодо доведеності належними та допустимими доказами факту понесення збитків, а також прийняття товару за видатковими накладними не звертаючи уваги на вартість товару на день його відвантаження, судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд вважає, що позивач не надав достовірних та достатніх доказів, які б надавали правові підстави стягнути з відповідача попередню оплату за непоставлений товар та стягнення збитків, тому суд приходить до висновку, що позов є безпідставним і в його задоволенні слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору та судові витрати на правничу допомогу і проведення експертизи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.

3. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в системі "Електронний суд" та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - fgpidkalyuk@gmail.com , представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідача - naftotrad@gmail.com , представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 04 березня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи