ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.02.2024р. Справа №905/1622/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунов Е.В., за участі секретаря судового засідання Кухтик С.Ю., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Волноваської окружної прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40477689) та Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187)
до відповідача-1 Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44048570)
відповідача-2 Фізичної особи - підприємця Ільіна Єгора Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання недійсними рішення уповноваженої особи, договору підряду та застосування наслідків відповідної недійсності, -
Представники сторін:
від прокуратури: Хряк О.О. (в режимі відеоконференції)
від відповідача-1: не з`явився
від відповідача-2: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Волноваська окружна прокуратура Донецької області, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом, в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області та Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до відповідачів Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області та Фізичної особи - підприємця Ільіна Єгора Вікторовича про визнання недійсними рішення уповноваженої особи, договору підряду та застосування наслідків відповідної недійсності.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 17.01.2024 об 11:00.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.01.2024 відкладено підготовче засідання на 12.02.2024.
До суду надійшли: заява Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про розгляд справи без їх участі; заява Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи №905/1622/23 без участі представника Головного управління ДПС у Донецькій області; Відзив Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області на позов та заява про розгляд справи 905/1622/23 без участі представника Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області; заява Волноваської окружної прокуратури Донецької області про уточнення позовних вимог; відповідь на відзив Волноваської окружної прокуратури Донецької області.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.02.2024
Представник прокуратур брав участь у судовому засіданні 26.02.2024 в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду. Відповідачі у судовому засіданні участь не приймали.
Щодо повідомлення відповідача-2 ФОП Ільіна Є.В. про розгляд справи.
У відповідача-2 відсутній зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модуль), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до розпорядження керівництва суду №1-р від 30.01.2023, у зв`язку із обмеженою кількістю знаків поштової оплати (поштових марок) відправлення кореспонденції учасникам справи, у тому числі процесуальних документів, засобами поштового зв`язку здійснюється виключно за загальною потребою після вичерпання альтернативних способів повідомлення сторін та учасників процесу (електронна пошта, телефонограма, факсограма, підсистема «Електронний суд», розміщення відповідних повідомлень на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України», тощо).
У огляду на наведене, суд здійснює повідомлення учасників справи про рух справи шляхом надання телефонограм, направлення рішень суду на адреси електронної пошти, які вказані учасниками справи у заявах по суті, відомих з відкритих джерел, розміщенням відповідних повідомлень на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України» та за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Ухвали суду були направлені відповідачу-2 на електрону адресу, згідно довідок листи було доставлено до скриньки.
За номером телефону, який зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом здійснено телефонограму, згідно якої відповідача-2 було повідомлено про відкриття провадження у справі №905/1622/23, проінформовано його про дату наступного судового засідання та його право надання відзиву, роз`яснено можливість альтернативних засобів, направлення документів, участі у засіданнях та отримання ухвал суду, зазначено про те, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua. Вказана інформація була прийнята Ільїним Є.В. особисто.
Судом на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі "Судова влада" були опубліковані оголошення зі змістом резолютивних частин ухвал суду у справі №905/1622/23.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Суд зазначає, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Тож, знаючи про розгляд справи відповідач-2 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р., сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача-2 про розгляд справи №905/1622/23.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.
Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення відповідачем-2 не надано відзиву на позовну заяву.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів та за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, заслухавши прокурора, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Військово-цивільна адміністрація м. Волноваха (далі - ВЦА) 07.10.2020 оголосила про проведення спрощеної процедури закупівлі капітального ремонту покрівлі, димових та вентиляційних каналів житлового багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Волноваха, вул. Менделєєва, 45 (№ закупівлі UA-2020-10-07-000291 -а).
Пропозиції подано трьома суб`єктами: ТОВ «Комерційне соціальне підприємство наш будинок Волноваха», ФОП Ільіним Єгором Вікторовичем, ФОП Піддубним Сергієм Сергійовичем.
Рішенням уповноваженої особи ВЦА, оформленим протоколом від 21.10.2020 №2, визнано переможцем ФОП Ільіна Єгора Вікторовича, пропозиція якого відповідала кваліфікаційним критеріям і технічним вимогам з ціною 223 475,93 грн.
Критерієм вибору переможця була ціна.
30 жовтня 2020 року між ВЦА та ФОП Ільіним Є.В. було укладено договір підряду №381 щодо капітального ремонту покрівлі, димових та вентиляційних каналів житлового багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Волноваха, вул. Менделєєва, 45.
Відповідно до п.1. договору підряду №381 від 30.10.2020 року «Підрядник» приймає на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі, димових та вентиляційних каналів житлового багатоквартирного буднику, розташованого за адресою: м. Волноваха, вул. Менделєєва, 45» , а «Замовник» прийняти та оплатити такі робото відповідно до проектно-кошторисної документації та умов цього Договору.
Якщо під час будівниці на виникає потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією «Підрядник» зобов`язаний в установлені договором підряду строки повідомити про це «Замовника» та оформити разом з «Замовником» акт на додаткові роботи. Якщо «Підрядник» не повідомив «Замовника» в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт, він не може вимагати від «Замовника» оплати виконаних додаткових робіт та відшкодування завданих йому збитків, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах «Замовника», зокрема, у зв`язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об`єкту будівництва (п.1.2 договору).
Згідно з п. п. 3.1, 3.3 Договору №381 вартість договору становить 223 475,93 грн/ без ПДВ, джерело фінансування - кошти міського бюджету.
Договір підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками Сторін.
Договір підряду №381від 30.10.2020 виконаний обома сторонами в повному обсязі.
Відповідно до інформації на офіційному державному вебпорталі з відкритими даними про використання розпорядниками та одержувачами публічних коштів державного та місцевих бюджетів https://spending.gov.ua, ВЦА 27.11.2020 переказала ФОП Ільіну Є.В. за спірним договором 223 475,93 грн (трансакція № 187977284).
У подальшому, Рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) від 18.05.2023 №70/41-р/к у справі №2/01-173-21 визнано, що ФОП Ільін Є.В. та ФОП Піддубний С.С. під час участі у закупівлі UA-2020-10-07-000291-а (Торги №10) вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у виді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів), шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у проведенні вказаної закупівлі.
Прокурор стверджує, що узгодивши свою поведінку та тендерні пропозиції, ФОП Ільін Є.В. та ФОП Піддубний С.С. усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результат проведених замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для них результату. Відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Здійснючи представництво інтересів держави, Перший заступник керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області звернувся з позовом до Господарського суду Донецької області, у якому просить:
Визнати недійсним рішення уповноваженої особи Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області, оформлене протоколом засідання від 21.10.2020 № 2, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію фізичної особи-підприємця Ільіна Єгора Вікторовича.
Визнати недійсним договір підряду від 30.10.2020 № 381, укладений між Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області і фізичною особою-підприємцем Ільіним Єгором Вікторовичем.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Ільіна Єгора Вікторовича на користь Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області кошти у сумі 223 475,93 грн, отриманих за недійсним договором підряду від 30.10.2020 № 381.
Стягнути з Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області на користь держави в особі Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області кошти у сумі 223 475,93 грн, які Волноваська міська військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області отримає за рішенням суду у справі №905/1622/23 після стягнення їх з фізичної особи-підприємця Ільіна Єгора Вікторовича.
Доводи Волноваської міської військово-цивільної адміністрації.
Відповідач-1 вважає вимоги позовної заяви необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно відомостей електронної системи закупівель «Prozorro» 07.10.2020 року Військово-цивільною адміністрацією міста Волноваха Волноваського району Донецької області (припинена 19.11.2021) було оголошено спрощену закупівлю за предметом: «Капітальний ремонт покрівлі, димових та вентиляційних каналів житлового багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Волноваха, вул. Менделєєва, 45» (далі - Закупівля UA-2020-10-07-000291-a). Порядок проведення спрощених закупівель регулюється статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі». Перелік підстав відхилення пропозиції в спрощеній закупівлі є менш деталізованим, ніж відповідний перелік підстав відхилення тендерних пропозицій в процедурі закупівлі відкриті торги.
Розгляд на відповідність учасника у спрощеній закупівлі не передбачає: - застосування замовником підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, визначених статтею 17 Закону; - можливості звернення замовника за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції у порядку визначеному частиною п`ятнадцятою статті 29 Закону; - можливості усунення учасником невідповідностей в пропозиції протягом 24 годин, у порядку визначеному в частиною дев`ятою статті 26 Закону.
Таким чином, уповноважена особа при розгляді пропозиції ФОП Ільін Є.В не зобов`язана була здійснювати перевірку наявності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, які передбачені статтею 17 Закону, у тому числі перевіряти чи притягувався суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Окрім цього, станом на дату прийняття рішення уповноваженою особою (21.10.2020 року) таких підстав взагалі не існувало, оскільки рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) у справі №2/01-173-21, яким визнано ФОП Ільін Є.В. та ФОП Піддубний С.С., такими що під час участі у закупівлі UA-2020-10-07-000291-а вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів), шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у проведенні вказаної закупівлі, було прийнято лише 18.05.2023 року.
Уповноважена особа під час розгляду документів не знала та не могла знати, що учасники здійснюють антиконкурентні узгоджені дії. Позивач не надав жодних доказів, які свідчили б, що під час прийняття рішення уповноваженою особою, вона володіла такою інформацією. Водночас, Позивач посилається на факт змови учасників, який був встановлений 18.05.2023 року рішенням АМКУ, як на підставу визнання рішення уповноваженої особи від 21.10.2020 року недійсним.
Закон передбачає для уповноваженої особи, яка є відповідальною за організацію спрощеної закупівлі, обов`язковий варіант поведінки. Згідно ч. 11-12 ст. 14 Закону, за результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п`ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.
Таким чином, імперативними нормами встановлено, що уповноважена особа зобов`язана протягом 5 робочих днів з дня завершення електронного аукціону прийняти рішення про визначення переможця або відхилити пропозицію. Відхилення пропозиції можливо лише за наявності підстав, визначених у ч. 13 ст. 14 Закону. Оскільки були відсутні підстави для відхилення пропозиції ФОП Ільін Є.В. у Закупівлі UA-2020-10-07-000291-a, уповноваженою особою були прийнято правомірне рішення про визначення переможця, що оформлене протоколом № 2 від 21.10.2020 року.
Відповідач-1 стверджує, що уповноважена особа діяла правомірно, на підставі наданих замовником повноважень, із дотриманням процедури та строків, визначених Законом. Позивач не надав доказів порушення уповноваженою особою законодавства під час прийняття рішення, тому позовна вимога щодо визнання рішення уповноваженої особи не підлягає задоволенню через необґрунтованість.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом.
Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною рішення уповноваженої особи не є ефективним способом захисту. При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).
Такі висновки сформульовані, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 року у справі № 924/1288/21 (пункти 137-138).
Закупівля UA-2020-10-07-000291-a завершилися укладенням відповідачами договору підряду № 381 від 30.10.2020 року, а тому оскарження рішення уповноваженої особи Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області, оформленого протоколом від 21.10.2020 року № 2, не є ефективним способом захисту, адже є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).
Обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (п. 148).
Відповідач-1 також зазначає, що на вимогу Позивача про визнання рішення уповноваженої особи, що оформлене протоколом № 2 від 21.10.2020 року, сплив строк позовної давності, виходячи із наступного.
Протокол № 2 уповноваженої особи Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області від 21.10.2020 року у Закупівлі UA-2020-10- 07-000291-a був оприлюднений із дотриманням вимог законодавства в електронній системі закупівель 21 жовтня 2020 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону, доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики.
Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженим Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від України 11 червня 2020 року № 1082, передбачено що: - датою та часом оприлюднення/розміщення інформації в електронній системі закупівель є дата та час унесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю (пункт 9); - оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10).
Згідно ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 ЦК визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки Протокол № 2 уповноваженої особи Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області був оприлюднений 21.10.2020 року, з цього часу він був постійно доступний для вільного безоплатного перегляду та надання правової оцінки. Від дати публікації протоколу минуло більше трьох років.
Протягом цього часу органи державної влади, уповноважені здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в інтересах яких подано позов, а саме Східний офіс Держаудитслужби в Донецькій області та Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області, не здійснювали жодних дій щодо моніторингу, оскарження, скасування Протоколу № 2 від 21.10.2020 року.
Як у зазначених органів, так і у Позивача був безперешкодний цілодобовий доступ до відповідного документу, його змісту. Однак протягом трьох років жодних вимог про визнання недійсним рішення уповноваженої особи Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області від 21.10.2020 року не було пред`явлено.
Позов позивачем подано 12.12.2023 року, тобто після спливу трьохрічного строку позовної давності щодо вимоги про визнання недійсним рішення уповноваженої особи.
Згідно ч. 4. ст. 267 ЦК, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. У зв`язку із чим, Відповідач-1 просить суд застосувати позовну давність до вимоги Позивача про визнання недійсним рішення уповноваженої особи, що оформлене протоколом № 2 від 21.10.2020 року.
Щодо визнання недійсним договору підряду.
У позовній заяві Позивач посилається на п. 13. ч. 1 ст. 1 Закону, який надає визначення поняттю конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер), зокрема це здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. Волноваська міська ВЦА категорично не погоджується із застосуванням цієї норми до Закупівлі UA-2020-10-07-000291-a, за результатами якої і був укладений Договір підряду від 30.10.2020 року № 381 (далі - Договір) з Відповідачем 2. Закупівля UA_2020-10-07-000291-a здійснена за окремою передбаченою Законом процедурою - спрощена закупівля. Згідно п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону, спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Волноваська міська ВЦА може застосовувати спрощену закупівлю за умови, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Зважаючи на знижені вартісні пороги, спрощена закупівля передбачає більш короткі строки проведення, менші вимоги до учасників та, як зазначалося вище, відсутність необхідності застосовувати вимоги передбачені ст. 17 Закону.
Згідно ст. 8 Закону щодо спрощених закупівель не проводиться моніторинг органами державного фінансового контролю. Таким чином, спрощена закупівля не відноситься до конкурентних процедур закупівель, серед яких відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог. Позивач не врахував зазначені відмінності між конкурентними процедурами закупівель та спрощеною закупівлею, та за текстом позову використовує поняття «тендерна пропозиція», «торги», які не застосовують у спрощених закупівлях.
Позивач у позовній заяві обґрунтовує свої вимоги щодо недійсності Договору наступним: - аналогічно договір підряду № 381 між ВЦА та ФОП Ільіним Є.В. від 30.10.2020 підлягає визнанню недійсним, оскільки він укладений на підставі незаконного рішення уповноваженої особи ВЦА (похідний правочин); - причиною недійсності правочину стало те, що одна зі сторін (ФОП Ільін Є.В.) умисно порушила інтереси держави; - вчинені ФОП Ільіним Є.В. антиконкурентні узгоджені дії були спрямовані на порушення інтересів держави щодо конкурентного обрання переможця закупівлі та придбання товару за найбільш економічно вигідною ціною; - замовник був змушений обрати цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки. Виходячи із цього, Відповідачу 1 не зрозуміла правова позиція Позивача щодо того, якою є підстава для визнання Договору недійсним, те що він укладений на підставі незаконного рішення уповноваженої особи ВЦА, як похідний правочин, чи факт узгодженої неконкурентної поведінки учасників.
З приводу порушення інтересів держави щодо конкурентного обрання переможця закупівлі, зазначимо, що це не відповідає дійсності з огляду на наступне. Рішенням АМКУ визнано, що ФОП Ільін Є.В. та фізична особа - підприємець Піддубний Сергій Сергійович вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у Закупівлі UA-2020-10-07-000291-a.
Факт притягнення Відповідача 2 та ФОП Піддубний С.С. до відповідальності згідно із Законом України «Про захист економічної конкуренції», сам по собі не свідчить про те, що у Закупівлі UA-2020-10-07-000291-a не було конкуренції. Як вбачається із реєстру отриманих пропозицій UA-2020-10-07-000291-a, у спрощеній закупівлі прийняв участь третій незалежний учасник ТОВ «КОМЕРЦІЙНЕ СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО НАШ БУДИНОК ВОЛНОВАХА» (код ЄДРПОУ 03337800). Завдяки проведеному аукціону та конкуренції між ТОВ «КОМЕРЦІЙНЕ СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО НАШ БУДИНОК ВОЛНОВАХА» та Відповідачем 2, збережено конкурентне середовище.
Найбільш економічно вигідна пропозиція ТОВ «КОМЕРЦІЙНЕ СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО НАШ БУДИНОК ВОЛНОВАХА» була відхилена через невідповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі (протокол уповноваженої особи Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області № 29 від 20.10.2023 року).
Після відхилення пропозиції ТОВ «КОМЕРЦІЙНЕ СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО НАШ БУДИНОК ВОЛНОВАХА», електронна система закупівель автоматично надала на розгляд уповноваженої особи наступну найбільш економічно вигідну пропозицію ФОП Ільін Є.В.
Відповідач-1 зазначає, що ФОП Ільін Є.В. жодним чином не впливав та не міг вплинути на розгляд пропозиції конкурента ТОВ «КОМЕРЦІЙНЕ СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО НАШ БУДИНОК ВОЛНОВАХА», у спрощеній закупівлі не застосовуються вимоги ст. 17 Закону.
Таким чином, якщо б учасником спрощеної закупівлі був суб`єкт господарювання, який протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, правових підстав для відхилення такого учасника не було б.
Отже, участь у спрощеній закупівлі UA-2020-10-07-000291-a ФОП Ільін Є.В., який у подальшому був притягнутий до зазначеної відповідальності, на думку Волноваської міської ВЦА не призвела до порушення інтересів держави.
Оголошенням про проведення спрощеної закупівлі замовником була визначена очікувана вартість у сумі 229 634,74 грн. За результатами закупівлі укладений Договір на суму 223 475,93 грн, що є менше очікуваної вартості та не призвело до втрат бюджетних коштів. Замовник здійснив оплату за цінами, які не перевищувала тих, що встановлені згідно проектно-кошторисної документації та відповідали ринковим. Роботи за Договором підрядником - ФОП Ільін Є.В. виконані у повному обсязі, якісно та з дотриманням стоків та інших вимог. Виходячи з цього, було забезпечено інтереси мешканців громади щодо своєчасного виконання капітального ремонту покрівлі, димових та вентиляційних каналів житлового багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Волноваха, вул. Менделєєва, 45.
Станом на 30.12.2020 року (дата публікації звіту про виконання договору про закупівлю) Договір був виконаний сторонами у повному обсязі, будь-яких претензій щодо його виконання сторони не мали. Таким чином, строк дії Договору завершився 31.12.2020 року.
З огляду на зазначене, Відповідач-1 просив відмовити Позивачу у задоволені вимоги щодо визнання недійним договору підряду від 30.10.2020 № 381, укладеного між Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області і фізичною особою-підприємцем Ільіним Єгором Вікторовичем, та відповідно не застосовувати наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 3. ст. 228 ЦК та ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України (далі - ГК), а саме: -стягнення з фізичної особи-підприємця Ільіна Єгора Вікторовича на користь Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області 223 475,93 грн; - стягнення з Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області на користь держави в особі Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області 223475,93 грн.
Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Щодо РішенняСхідного МТВ АМКУ від 18.05.2023 №70/41-р/к у справі №2/01-173-21.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України.
Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції (стаття 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (стаття 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Також правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначаються Законом України "Про захист економічної конкуренції", який спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Наведеним Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.
Згідно статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; тощо.
При цьому, судом враховано, що відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) від 18.05.2023 № 70/41-р/к у справі № 2/01-173-21 визнано, що ФОП Ільін Є.В. та ФОП Піддубний С.С. під час участі у закупівлі UA-2020-10-07-000291-а (Торги №10) вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у виді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів), шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у проведенні вказаної закупівлі.
Зокрема, Адміністративною колегією у справі № 2/01-173-21 було встановлено факт узгоджених дій ФОП Ільін Є.В. та ФОП Піддубний С.С., що стосується спотворення результатів закупівлі, під час участі у торгах (із наявних у справі доказів), які полягали у наступному:
- синхронність дій під час перерахування коштів за послугт електронного майданчика в Торгах №10;
- синхронне використання одних і тих же точок доступу до мережі Інтернет під час участі в Торгах №10;
- спільне зазначення електронних поштових скриньок;
- листування між Учасниками торгів в період участі в Торгах №10;
- зв`язок між Учасниками в період підготовки та участі в Торгах №10;
- перебування у трудових відносинах один з одним в період участі в Торгах №10;
- замовлення одним із Відповідачів банківської гарантії для іншого в Торгах №10;
- створення документів поданих Відповідачами на Торги №10 з використанням однієї техніки;
- наявність ідентичних документів друку в документах завантажених у складі тендерних пропозицій Відповідачів на Торги №10.
За висновками Адміністративної колегії АМКУ, дані результати не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) Учасників торгів своєї поведінки при підготовці до участі та участі у Торгах.
Станом на 18.05.2023 господарська діяльність ФОП Ільін Є.В. та ФОП Піддубний С.С. була припинена (07.04.2023), тому у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вони вже не були суб`єктами господарювання, а отже не були притягнуті АМКУ до штрафу передбаченого статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Рішення АМКУ від 18.05.2023 № 70/41-р/к у справі № 2/01-173-21 не оскаржувалось і на теперішній час є чинним.
Отже достовірно встановлено, що узгодивши свою поведінку та тендерні пропозиції, ФОП Ільін Є.В. та ФОП Піддубний С.С. усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результат проведених замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для них результату. Відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Суд звертає увагу, що суб`єкти господарювання, які беруть участь у конкурсних закупівлях, є конкурентами, а отже, повинні змагатися між собою з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг у цій сфері та не вчиняти будь-яких дій, які можуть негативно вплинути на конкуренцію.
Справжність змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, що міститься у пропозиціях конкурсних торгів. Зокрема, учасники торгів під час підготовки своїх тендерних пропозицій конкурують між собою та повинні формувати пропозицію самостійно (незалежно від інших учасників). Враховуючи зазначене, під час проведення торгів пропозиція конкурсних торгів, що перемогла, повинна містити конкурентні та заздалегідь невідомі іншим учасникам умови.
Погодження поведінки при формуванні своїх конкурсних пропозицій Учасниками торгів призводить до заміни конкуренції на координацію поведінки зазначених суб`єктів господарювання з метою створення видимості конкуренції в межах Торгів, що в свою чергу призводить до спотворення їх результатів.
Так, вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, господарський суд виходить також із наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
У розумінні частини першої статті 5 наведеного Закону узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (частини перша, пункт 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Антиконкурентні узгоджені дії, за приписами пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
За порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, визначеному частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Вищенаведені положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" не обмежують форми антиконкурентної узгодженої поведінки, а тому вона може набувати будь-якої форми.
Для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Правове значення для кваліфікації дій суб`єктів господарювання - учасників торгів як антиконкурентних узгоджених дій має фактична відсутність змагання внаслідок узгодження учасниками відповідної поведінки.
Для встановлення факту вчинення антиконкурентних узгоджених дій достатньо довести наявність факту обміну інформацією між суб`єктами господарювання - учасниками торгів.
Обмін інформацією між суб`єктами господарювання - учасниками торгів є порушенням у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, якщо такий обмін призводить до повідомлення двох чи більше учасників дій про подальшу поведінку.
Крім того, недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
У розрізі спірних правовідносин, при вирішенні даної справи господарський суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 922/1531/18, згідно якої вже сама узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу і, в даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами), а докази такого спотворення, у даному випадку, викладено Східним МТВ АМКУ в Рішенні від 18.05.2023 № 70/41-р/к у справі № 2/01-173-21, і саме вони підлягають дослідженню та оцінці.
Так, згідно частини другої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Стаття 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.
Зміст оспорюваного рішення свідчить про те, що характер та кількість виявлених спільних рис виключають можливість того, що тендерні пропозиції торгів що ФОП Ільін Є.В. та ФОП Піддубний С.С. під час підготовки документації для участі у Торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України "Про публічні закупівлі".
Внаслідок таких дій Учасників торгів право на укладення договору за результатами Торгів одним з Учасників - ФОП Ільіним Є.В. одержано не на конкурентних засадах, чим було спотворено результати цих торгів.
Господарський суд звертає увагу на те, що для визнання Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України порушення законодавства про захист економічної конкуренції, достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, у тому числі шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі (аналогічну позицію викладено в Постанові Верховного суду від 26.06.2018 у справі № 910/14625/17).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання.
Статтею статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.
Суд вважає, що змагальність учасників торгів передбачає самостійні дії (поведінку) кожного з учасників і зумовлює для здобуття перемоги пропонування кращих умов за найнижчими цінами; якщо учасники торгів домовляються між собою (узгоджуються) щодо умов своїх тендерних пропозицій, то усувається й самостійність в їх поведінці, а тому й конкуренція між ними.
Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі, якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримає той результат, який він мав би в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури, що є необхідним для забезпечення ефективності використання державних коштів та дотримання умов торгів.
Вибір кращої пропозиції можливий лише тоді, коли вона запропонована в справжніх умовах змагальності, тобто у конкурентних умовах. Узгодження учасниками своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію і усуває змагальність між учасниками, а отже, спотворює результат, тобто об`єктивно кращу пропозицію, порушуючи тим самим право замовника на отримання цієї пропозиції.
Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, змагальність учасників процедури передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників торгів та їх обов`язок готувати свої пропозиції на торги окремо, без обміну інформацією. Така змагальність виключає досліджену в Рішенні АМК схожість в оформленні, структурі, змісті документів, яка в сукупності з іншими встановленими адміністративною колегією обставинами свідчить про узгоджену поведінку учасників.
Усі обставини, відображені у Рішенні від 18.05.2023 №70/41-р/к у справі №2/01-173-21 Східного МТВ АМКУ, підтверджуються належними, достатніми і допустимими доказами, в сукупності свідчать про факт вчинення порушення та не спростовані Відповідачем 2.
Відділенням АМКУ зібрані належні та допустимі докази пов`язаності ФОП Ільін Є.В. та ФОП Піддубний С.С. зокрема, узгодженої поведінки під час участі у Торгах, а відтак, вказані особи не змагались між собою, що є обов`язковою умовою конкуренції, та призвело до усунення конкуренції між ними, внаслідок чого право на укладення договору за результатами торгів було отримано не на конкурентних засадах, в той час, як здійснення саме конкурентного відбору учасників, відповідно до законодавства, є необхідною умовою при визначенні переможця торгів.
Щодо недійсності рішення уповноваженої особи ВЦА та договору.
Згідно з ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Абзацами 1-3 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право за захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
За ч., ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання з момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст.203 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст.208 ГК України.
У п. 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.
До договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.
Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.
Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Частиною 3 ст. 5 ГК України регламентовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст.228 ЦК України в сукупності з ч. 1 ст. 203 указаного Кодексу.
Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.
Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.
Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від №910/6271/17 від 13.01.2022 у справі №908/3736/15 тощо.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Як констатує Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
При цьому ч.5 ст.13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року № 2210-III (далі - Закон № 2210-III) визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Статтями 1, 4 Закону № 2210-III визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2210-III антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 Закон України «Про захист економічної конкуренції»).
Разом із цим, Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 922-VIII), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно до п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII, спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Волноваська міська ВЦА може застосовувати спрощену закупівлю за умови, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція), це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі. 28 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII
Статтею 5 Закону № 922-VIII « Принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників» встановлено, що закупівлі здійснюються за такими принципами (ч.1):
1) добросовісна конкуренція серед учасників;
2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;
3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
5)об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
У відповідності до статті 13 цього Закону «Процедури закупівлі» закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.
Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.
Порядок проведення спрощених закупівель регулюється статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі».
За змістом цієї статті спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону (ч.1).
Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (5).
Замовником визначаються вимоги щодо надання забезпечення пропозиції відповідно до статті 25 цього Закону та забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до статті 27 цього Закону (ч.6).
Для проведення спрощеної закупівлі із застосуванням електронного аукціону має бути подано не менше двох пропозицій.
У разі якщо була подана одна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку подання пропозицій автоматично переходить до етапу розгляду на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозиції учасника (ч.8).
Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.
Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п`ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону (ч.11). За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця (ч.12).
Тому, оголошуючи про проведення спрощеної процедури закупівлі, Військово-цивільна адміністрація м. Волноваха мала на меті не просто задовольнити потребу закупівлі капітального ремонту багатоквартирного будинку, а здійснити цю закупівлю на засадах конкурентності учасників відповідного тендера.
Розглядаючи справу №910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам Верховний Суд у п. п. 32, 33 своєї постанови від 10.06.2021 указав, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.
Обставини вчинення ФОП Ільін Є.В. та ФОП Піддубний С.С. порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2020-10-07-000291-а, підтверджуються рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) від 18.05.2023 № 70/41-р/к у справі № 2/01-173-21.
Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні учасниками, у тому числі Відповідачем 2 у цій справі - ФОП Ільін Є.В., результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемога у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.
Фактів порушення Військово-цивільною адміністрацією м.Волноваха при проведенні публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2020-10-07-000291 -а та укладенні Договору підряду №381 рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.05.2023 №70/41-р/к у справі № 2/01-173-21 не встановлено.
Невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб`єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.
Вільне змагання суб`єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.
Ефективна економіка своєю чергою забезпечує високу та динамічну продуктивність капіталу як інвестиційну складову та результативність праці як соціальну складову, що є запорукою зростання загального добробуту.
Проте, порушення ФОП Ільін Є.В., законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного ВЦА тендера, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.
Тому дії ФОП Ільіна Є.В., спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.
Ураховуючи зазначене, у діях ФОП Ільіна Є.В., вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення публічної закупівлі та недобросовісне отримання права на укладення договору.
Таким чином, завідомо суперечлива мета дій ФОП Ільіна Є.В., полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.
У силу положень ст. 202 ЦК України рішення уповноваженої особи ВЦА, оформлене протоколом розгляду засідання у спрощеній закупівлі № 2 від 21.10.2020, яким ФОП Ільіна Єгора Вікторовича визнано переможцем та вирішено укласти з ним договір про закупівлю товару, є правочином, учиненим цим комунальним підприємством і спрямованим на набуття у нього і вказаного товариства цивільних прав та обов`язків щодо укладення договору.
Схожий за змістом висновок щодо застосування ст. 202 ЦК України в подібних правовідносинах викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.
У зв`язку із цим, рішення уповноваженої особи ВЦА м.Волноваха, оформлене протоколом засідання № 2 від 21.10.2020 завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу однієї сторони - ФОП Ільіна Є.В і підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення Договору підряду №381 від 30.10.2020), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
Тендер відбувся за участю в ньому двох учасників - ФОП Ільіна Є.В. та ФОП Піддубного С.С., які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера.
Отже, закупівля підрядних робіт ВЦА відбулась за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками публічної закупівлі її видимості. Поведінка ФОП Ільіна Є.В. та ФОП Піддубного С.С., під час участі в публічній закупівлі явно несумісна з добросовісністю та принципами її здійснення.
Тому договір, укладений за підсумками цієї спрощеної закупівлі, результати якої спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, пропозиції якої не були відхилені, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ФОП Ільіна Є.В., на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.
При цьому підстави для визнання недійсним рішення уповноваженої особи ВЦА м.Волноваха, оформленого протоколом засідання № 2 від 21.10.2020, що зазначені вище, повною мірою застосовні для визнання недійсним договору.
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, після прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Ураховуючи зазначене, суд вважає, що Договір підряду №381 від 30.10.2020 був укладений в результаті прийняття спірного протоколу засідання у спрощеній закупівлі №2 від 21.10.2020, складеного на уповноваженою особою ВЦА, тому цей Договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття спірного рішення, оформленого протоколом, не може мати правомірного наслідку - укладення договору.
Отже недійсність результатів спірної закупівлі свідчить про незаконність укладеного за підсумками її проведення договору (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №910/16309/18).
З урахуванням вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги про:
визнання недійсним рішення уповноваженої особи Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області, оформлене протоколом засідання від 21.10.2020 № 2, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію фізичної особи-підприємця Ільіна Єгора Вікторовича;
визнання недійсним договору підряду від 30.10.2020 №381, укладеного між Військово-цивільною адміністрацією міста Волноваха Волноваського району Донецької області і фізичною особою-підприємцем Ільіним Єгором Вікторовичем.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім нього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст.216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.
Рішення уповноваженої особи ВЦА, оформлене протоколом засідання від 21.10.2020 № 2 та договору підряду від 30.10.2020 № 381 оспорюються з підстав їх невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме у зв`язку з невідповідністю інтересам держави та суспільства, його моральним засадам за наявності умислу ФОП Ільіна Є.В.
Як було зазначено вище, оспорюваний договір наразі є виконаним та оплаченим на суму 223 475,93 грн.
Однак, незважаючи на встановлення АМКУ факту вчиненого порушення ФОП Ільіним Є.В., він не був притягнутий до відповідальності у вигляді накладення штрафу, також залишаються не усунутими негативні наслідки укладеного з ним Договору підряду від 30.10.2020 №381.
ЦК України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.
У відповідності до ч. 3 ст.228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Установлено, що за результатами виконання підрядних робіт ФОП Ільін Є.В. за спірним Договором одержав 223 475,93 грн.
Таким чином, з урахуванням викладеного ФОП Ільін Є.В., маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, прийняло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримав бюджетні кошти в сумі 223 475,93 грн.
Вищенаведене свідчить про наявність у ФОП Ільін Є.В умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку.
Ураховуючи наявність умислу лише у ФОП Ільін Є.В. як сторони оспорюваного договору, одержані ним 223 475,93 грн. за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору - ВЦА м. Волновахи, а отримані ВЦА за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
Іншою стороною договору була Військово-цивільна адміністрація міста Волноваха.
Як вже було зазначено судом, фактів порушення Військово-цивільною адміністрацією м. Волноваха при проведенні публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2020-10-07-000291-а та укладенні Договору підряду №381 рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.05.2023 №70/41-р/к у справі №2/01-173-21 не встановлено.
Іншого ні прокурором, ні позивачами, належними та допустимими доказами не доведено.
За змістом частини 3 ст.228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
У відповідності до пп. 19-1.1.23 п. 19-1 ст. 19 Податкового кодексу України, податкові органи організовують роботу з розпорядження майном, що переходить у власність держави, а також з обліку, попередньої оцінки, зберігання майна, вилученого та конфіскованого за порушення митного і податкового законодавства.
Аналогічні положення передбачено пп. 23 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227.
З огляду на зазначене, у даних спірних правовідносинах, ГУ ДПС у Донецькій області уповноважено розпоряджатися майном, що має перейти у власність держави.
Отже, кошти у сумі 223 475,93 грн, які ВЦА отримає за рішенням суду у цій справі внаслідок стягнення їх з ФОП Ільіна Є.В., після їх отримання, підлягають стягненню з ВЦА користь держави в особі Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області.
Суд вважає помилковими та такими, що спростовуються матеріалами справи, доводи Відповідача-1 проти позову, з огляду на наступне.
Обставини вчинення ФОП Ільіним Є.В. порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі проведеної ВЦА із закупівлі капітального ремонту покрівлі, димових та вентиляційних каналів житлового багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Волноваха, вул. Менделєєва, 45 (№ закупівлі UA-2020-10-07-000291-a), підтверджується рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) від 18.05.2023 №70/41-р/к у справі №2/01-173-21.
Орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням, яке набрало законної сили, підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.
Рішення обґрунтоване характерними спільними особливостями оформлення та подання ФОП Ільіним Є.В. та ФОП Піддубним С.С. тендерних пропозицій, а саме: синхронність дій під час перерахування коштів за послуги електронного майданчика; синхронність використання одних і тих же точок доступу до мережі Інтернет; спільне зазначення одних і тих же електронних поштових скриньок; листування між учасниками торгів в період участі у закупівлі; телефонний зв`язок між відповідачами, зазначенні одного і того же номеру телефону.
Крім того, ФОП Ільін Є.В. перебував у трудових відносинах з ФОП Піддубним С.С. ( Ільін Є.В. працював у ФОП Піддубного С.С.).
Отримання Піддубним С.С. банківської гарантії для участі ФОП Ільіна Є.В. у закупівлі.
Створення документів поданих для участі в закупівлі з використанням однієї техніки, а саме: однакові властивості електронних файлів, завантажених ФОП Ільіним Є.В. та ФОП Піддубним С.С. для участі в закупівлі та наявності ідентичного дефекту друку (скану) на поданих документах до закупівлі.
Вищезазначене не може бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) Учасниками торгів своєї поведінки при підготовці до участі та участі у Торгах, зокрема, про обмін між ними інформацією.
З огляду на вищезазначене, Учасники торгів під час підготовки документації для участі у закупівлі діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України «Про публічні закупівлі».
Унаслідок узгодженості поведінки між ФОП Ільіним Є.В. та ФОП Піддубним С.С. право на укладання договору за результатом торгів одним з учасників одержано не на конкурентних засадах, чим було спотворено результати цих торгів.
Тому дії ФОП Ільіна Є.В. спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору підряду № 381 не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції в державі.
Ураховуючи зазначене, в діях ФОП Ільіна Є.В. вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення закупівлі та не добросовісне отримання права на укладення договору підряду № 381.
Таким чином, завідомо суперечлива мета дій ФОП Ільіна Є.В. полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.
В силу положень ст. 202 ЦК України рішення уповноваженої особи ВЦА про обрання переможцем учасника, який змовився, не відповідає вимогам законодавства та інтересам держави.
Адже, закупівля відбулася за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками закупівлі її видимості.
Факт такої змови і порушення інтересів держави підтверджено рішенням компетентного органу - АМКУ.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.
Оскільки рішення уповноваженої особи ВЦА не відповідало вимогам законодавства та інтересам держави, воно підлягає визнанню недійсним.
Аналогічно договір підряду №381 між ВЦА та ФОП Ільіним Є.В. від 30.10.2020 підлягає визнанню недійсним, оскільки він укладений на підставі незаконного рішення уповноваженої особи ВЦА (похідний правочин).
З урахуванням вищезазначеного, оскільки у ФОП Ільіна Є.В. був умисел на порушення інтересів держави і такий умисел був лише з його боку (ВЦА не було учасником змови), то замість загальної реституції у порядку ч. 1 ст. 216 ЦК України мають застосовуватися спеціальні наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України
З урахуванням вищезазначеного, оскільки у ФОП Ільіна Є.В. був умисел на порушення інтересів держави і такий умисел був лише з його боку (ВЦА не було учасником змови), то замість загальної реституції у порядку ч. 1 ст. 216 ЦК України мають застосовуватися спеціальні наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Як констатує Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Розглядаючи справу №910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що зокрема суперечить інтересам держави та суспільства, Верховний Суд у п.п. 32, 33 постанови від 10.06.2021 указав, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції у запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави.
Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.
Крім того, невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб`єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.
Вільне змагання суб`єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що призводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.
Разом з тим, сама мета запровадження відкритих публічних закупівель передбачає створення умов для прозорої, доброчесної процедури закупівлі на всіх її етапах, максимальної економії бюджетних коштів, можливості вибору найбільш вигідної пропозиції та залучення до співпраці найбільш добросовісних постачальників та виконавців.
Приймаючи Закон України «Про публічні закупівлі», законодавець передбачив, що одним із ключових принципів здійснення публічних закупівель є принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Пунктом 4 частини 2 статті 6 вказаного Закону передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 50 вказаного Закону, порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 ГК України, конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять, серед іншого: визнання усіх суб`єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; визнання і дія в Україні принципу верховенства права.
Частина 3 статті 5 ГК України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
З огляду на викладене, можливо дійти наступних висновків:
1) кожен суб`єкт господарювання, який скористався своїм правом на здійснення підприємницької діяльності на території України зобов`язаний дотримуватися вимог актів законодавства (зокрема, і у сфері економічної конкуренції), а також нести передбачену юридичну відповідальність за їх порушення;
2) заборона недобросовісної конкуренції (у тому числі, у вигляді спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів шляхом погодження учасниками своєї поведінки) закріплена на законодавчому рівні, про що прямо вказано в ст. 42 Конституції України, ст. ст. 6, 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;
3) додержання норм законодавства, чинних на момент виникнення конкретних правовідносин, у будь-якому випадку становить державний інтерес (принцип верховенства права, а також віднесення норм Конституції до норм прямої дії). Порушення встановлених державою правил, норм або заборон порушує інтереси держави та тягне за собою юридичну відповідальність для порушників;
4) вчинення дій, що свідчать про недобросовісну конкуренцію з боку суб`єкта господарювання під час участі у публічних закупівлях та призводять до негативних економічних наслідків для замовника у вигляді необґрунтованого витрачання (перевитрачання) бюджетних коштів у будь-якому випадку порушує і суспільний інтерес;
5) здобуття права на укладання договору без конкуренції створює передумови для виникнення зобов`язань за таким договором на умовах, штучно визначених виключно постачальником (оскільки він заздалегідь висуває ту цінову пропозицію, яка буде визнана переможною, не змінюючи її протягом етапів аукціону через відсутність реальної конкуренції);
6) вчинення суб`єктом господарювання, який бере участь у публічних закупівлях антиконкурентних дій, спрямованих на усунення конкуренції (у даному спорі - узгоджені дії з іншим учасником) має на меті отримання поза законною процедурою, перемоги у закупівлі та здобуття права на укладення договору (тобто, є мета, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18);
7) активні дії такого суб`єкта господарювання, який діє недобросовісно за узгодженої позиції з іншим учасником (який мав би виконувати роль конкурента у закупівлі) свідчать про наявність у нього наміру на досягнення вказаної мети всупереч вимогам Закону (тобто, він не може не усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, прагне досягти таку мету - укласти договір на вигідних для себе умовах без конкуренції з боку інших учасників, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеній у постанові від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18).
З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором у встановленому Законом порядку, з посиланням на відповідні письмові докази та нормативні акти, доведено вчинення Відповідачем-2 протиправних дій у сфері економічної конкуренції, що призвели до усунення конкуренції під час спірної закупівлі, порушення прямих норм Конституції України та норм інших нормативних актів, повне та неухильне дотримання яких становить фундаментальну основу державного інтересу.
Щодо ефективності обраного прокурором способу захисту права.
Окрім іншого, відповідач-1 заявляє про неефективність обраного прокурором способу захисту, стверджуючи про те, що задоволення позову не призведе до жодних юридичних наслідків для учасників справи.
Так, предмет пред`явленого прокурором позову передбачає застосування наслідків недійсності правочину, який вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, шляхом стягнення з ФОП Ільіна Є.В. на користь Волноваської міської ВЦА Волноваського району Донецької області отриманого за договором №381 від 30.10.2020, а з Волноваської міської ВЦА отриманих на підставі судового рішення - в дохід держави в особі ГУ ДПС в Донецькій області, як це передбачено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.
Суд вважає, що задоволення вказаного позову призведе як до дієвого захисту інтересів держави, так і до реальних наслідків для відповідачів, тому заперечення відповідача-1 в цій частині не узгоджуються з фактичними обставинами справи №905/1622/23.
Щодо застосування строку позовної давності.
Відповідач-1 стверджує, що строк позовної давності стосовно протоколу уповноваженої особи № 2 від 21.10.2020, нібито, сплив.
Згідно з частиною першою статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини першої статті 257 цього ж Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як зазначалося вище, підстави для захисту порушених інтересів держави у даному випадку виникли лише після прийняття адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення № 70/41-р/к від 18.05.2023 про вчинення ФОП Ільіним Є.В. та ФОП Піддубним С.С. антиконкурентних узгоджених дій при проведенні закупівлі робіт капітального ремонту покрівлі, димових та вентиляційних каналів житлового багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Волноваха, вул. Менделеєва, 45.
Відтак початком перебігу строку позовної давності є 18 травня 2023 року як дата встановлення уповноваженим органом порушення у сфері захисту економічної конкуренції, що зумовили звернення прокурора до суду.
Позовна заява прокурора у даній справі пред`явлена до Господарського суду Донецької області 16 листопада 2023 року, а тому прокурором строк позовної давності не пропущений.
Крім того, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби на всій території України встановлений карантин з 12 березня по 3 квітня 2020 року.
Надалі до вищевказаної постанови уряду постановами Кабінету Міністрів України №239 від 25.03.2020, №291 від 22.04.2020, №343 від 04.04.2020, №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021 та іншими постановами вносилися зміни, внаслідок яких строк дії карантину неодноразово продовжувався, востаннє до 30 червня 2023 року.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, що набрав чинності 17.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Відтак, навіть у разі, якщо початком перебігу строку позовної давності вважати дату укладання протоколу уповноваженої особи № 2 від 21.10.2020 (на чому наполягає відповідач), той факт, що карантин на території України діяв в період часу з 12.03.2020 і до 30.06.2023, а воєнний стан діє з 24.02.2022 та наразі продовжується, а також зміст пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в своїй сукупності категоричним чином виключають правові підстави для застосування позовної давності у даній справі.
Щодо підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки встановлено ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:
1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;
2) порушення/загроза порушення зазначених інтересів;
3) наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави;
4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).
Підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Східного офісу Держаудитслужби підтверджено наступним.
Інтереси держави у даних правовідносинах полягають у забезпеченні конкуретного середовища під час проведення публічних закупівель, а також протидії зловживанням учасників закупівель у виді штучного створення умов для обрання переможця закупівлі.
Про наявність вказаних інтересів свідчать положення ст. ст. 1, 5 Закону України «Про публічні закупівлі» та ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», які декларують обов`язкову конкурентну складову під час проведення публічних закупівель.
Крім того, інтереси держави у даній справі обумовлені спеціальним видом наслідків недійсності правочинів, вчинених на шкоду інтересам держави.
Зокрема, у ч. З ст. 228 ЦК України прямо передбачено, що все одержане від такого правочину стягується в дохід держави.
Порушення інтересів держави у даних правовідносинах полягає у тому, що ФОП Ільін Є.В. усупереч зазначеним нормам змовився з ФОП Піддубним С.С. на штучне створення конкуренції для незаконного отримання перемоги.
Такі дії прямо передбачено у ст. ст. 6, 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» як антиконкрентні узгоджені дії та порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Незважаючи на змову з метою порушення інтересів держави та спотворення конкуренції, ФОП Ільіна Є.В. все ж таки обрано переможцем, з ним укладено відповідний контракт та йому сплачено державні кошти.
Компетентними суб`єктами владних повноважень у даному випадку є Східний офіс Держаудитслужби, ГУ ДПС України в Донецькій області та ВЦА.
Так, повноваження Східного офісу Держаудитслужби щодо захисту інтересів держави у спірних відносинах передбачено наступним.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Таким центральним органом виконавчої влади є Держаудитслужба (п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43).
Відповідно до п. п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку, стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналогічні повноваження передбачено в абз. абз. 1, 3 пп. 9 п. 4, пп. 20 п. 6 Положення про Державну аудиторську службу України.
Таким чином, саме Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо ініціювання визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених із порушенням законодавства.
Відповідно до п.7 Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
На території Донецької області такі повноваження здійснює Східний офіс Держаудитслужби.
З огляду на це, Східний офіс Держаудитслужби є компетентним суб`єктом владних повноважень щодо вимог про визнання недійсними рішень уповноважної особи та договорів про закупівлю.
Повноваження ГУ ДПС України в Донецькій області щодо захисту інтересів держави у спірних відносинах передбачено наступним.
Відповідно до пп. 19-1.1.23 п. 19-1 ст.19 ПК України податкові органи організовують роботу з виявлення, обліку, зберігання, оцінки та розпорядження безхазяйним майном та іншим майном, що переходить у власність держави, а також з обліку, попередньої оцінки, зберігання майна, вилученого та конфіскованого за порушення митного і податкового законодавства.
Аналогічні положення передбачено пп. 23 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227.
Таким чином, саме ГУ ДПС у Донецькій області уповноважено розпоряджатися майном, що переходить у власніть держави.
З огляду на це, еквівалент виконаних ФОП Ільіним Є.В. робіт у сумі 223 475,93 грн. підлягає стягненню з ВЦА на користь держави в особі ГУ ДПС у Донецькій області.
Повноваження ВЦА щодо захисту інтересів держави у спірних відносинах передбачено наступним.
Так, ВЦА є замовником за ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» та стороною договору про закупівлю.
За ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» саме на ВЦА, як на замовника, покладався обов`язок розглянути та надати оцінку тендерним пропозиціям учасників закупівлі, визнати їх переможними або відхилити, укласти договір.
Також згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України саме ВЦА як сторона договору має право вимагати від другої сторони (ФОП Ільїна Є.В.) повернення всього отриманого за договором.
Таким чином, ВЦА є компетентним суб`єктом владних повноважень щодо вимог про стягнення з ФОП Ільіна Є.В. на користь ВЦА отриманих за договором про закупівлю коштів у сумі 223 475,93 грн.
Нездійснення захисту інтересів держави компетентними органами полягає у наступному.
Волноваська окружна прокуратура 22.08.2023 направила Управлінню Східного офісу Держаудитслужби у Донецькій області запит № 51-1896ВИХ- 23. У запиті прокуратура повідомила про порушення інтересів держави внаслідок антиконкурентних узгоджених дій учасників закупівлі № иА-2020- 10-07-000291-а, а також порушила питання про вжиття заходів державного фінансового контролю.
Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області листом від 28.08.2023 № 040525-17/4976-2023 повідомило прокуратуру про те, що в Управління відсутні підстави для проведення моніторингу, оскільки договір підряду від 30.10.2020№ 381 виконаний. Інші заходи державного фінансового контролю ними не вживалися, у зв`язку з чим підстави для вжиття заходів до визнання договору недійсним відсутні.
Листом від 26.09.2023 № 51-2256ВИХ-23 Волноваська окружна прокуратура повідомила Східний офіс Держаудитслужби про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Крім того, Волноваська окружна прокуратура 08.09.2023 спрямувала ГУ ДПС у Донецькій області запит № 51 -2080ВИХ-23. У запиті прокуратура повідомила про порушення інтересів держави внаслідок антиконкурентних узгоджених дій учасників закупівлі № ІІА-2020-10-07-000291-а, а також порушила питання про звернення з позовом щодо стягнення коштів на користь держави.
ГУ ДПС у Донецькій області листом від 25.09.2023 № 1292/5/05-99-07-01 повідомила прокуратуру про те, що, на її думку, в Управління відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом.
Листом від 26.09.2023 № 51-2257ВИХ-23 Волноваська окружна прокуратура повідомила ГУ ДПС у Донецькій області про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Волноваська окружна прокуратура 22.08.2023 направила ВЦА запит № 51-1895ВИХ-23. У запиті прокуратура повідомила про порушення інтересів держави внаслідок антиконкурентних узгоджених дій учасників закупівлі № иА-2020-10-07-000291-а, а також порушила питання про вжиття заходів щодо звернення до суду.
ВЦА листом від 23.08.2023 № 521-23 повідомило прокуратуру про те, що ВЦА не було відомо про рішення АМКУ та вона не є учасником вказаної справи. З огляду на це вона не може вжити заходи щодо захисту інтересів держави.
Листом від 26.09.2023 № 51-2259ВИХ-23 Волноваська окружна прокуратура повідомила ВЦА про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Зазначене свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.
ВЦА є відповідачем у справі за вимогами про визнання недійсним договору та стягнення з неї коштів на користь держави. При цьому, вона є фактичним позивачем за вимогами про стягнення коштів з ФОП Ільіна Є.В. на її користь.
У судовому засіданні встановлено, що визнаний недійсним спірний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу лише у однієї із сторін - у ФОП Ільіна Є.В., Тому у відповідності до ч.3 ст.228 ЦК України, все одержане ним за правочином повинно бути повернуто ВЦА, а одержане ВЦА на відшкодування виконаного за рішенням суду, має бути стягнуто в дохід держави.
Оскільки одна і та ж особа не може бути позивачем та відповідачем в одній справі, то прокурором правомірно визначено ВЦА відповідачем у спірних відносинах.
Суд вважає, що прокурором виконано вимоги ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо встановлення підстав для представництва інтересів держави.
Зокрема, визначено інтереси держави щодо ВЦА та обґрунтовано їх порушення, наведено повноваження ВЦА, викладено нездійснення нею захисту державних інтересів, повідомлено про необхідність вжиття заходів представницького характеру та про пред`явлення позову.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України представництво прокурорами інтересів держави в суді має здійснюватися у «виключних випадках».
Офіційне тлумачення зазначеного терміну надано Конституційним Судом України (далі - Суд) в абзаці 9 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення № 4-р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 (щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»).
Суд зазначив, що про виключні випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру», за якою «прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу».
Таким чином, обставини, зазначені у частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру», вже і є виключним випадком та обумовлюють наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.
Щодо правонаступництвавійськово-цивільної адміністрації м. Волноваха.
Указом Президента України від 19.02.2023 № 61/2021 «Про утворення та реорганізацію військово-цивільних адміністрацій у Донецькій області» на виконання Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» утворено Волноваську міську військово-цивільну адміністрацію Волноваського району Донецької області, а військово-цивільну адміністрацію міста Волноваха Волноваського району Донецької області реорганізовано шляхом приєднання до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області.
Таким чином, правонаступником військово-цивільної адміністрації міста Волноваха наразі є Волноваська міська військово-цивільна адміністрація.
Щодо підсудності справи господарському суду.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП Ільін Є.В. припинив господарську діяльність з 07.04.2023.
Проте, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Крім того, Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа - підприємець Ільін Єгор Вікторович відновив підприємницьку діяльність з 06.09.2023.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача 2, у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на фізичну особу - підприємця Ільіна Єгора Вікторович.
Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним рішення уповноваженої особи Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області, оформлене протоколом засідання від 21.10.2020 № 2, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію фізичної особи-підприємця Ільіна Єгора Вікторовича.
Визнати недійсним договір підряду від 30.10.2020 №381, укладений між Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області і фізичною особою-підприємцем Ільіним Єгором Вікторовичем.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Ільіна Єгора Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області (85700, Донецька обл., Волноваський р-н., м.Волноваха, вул.Центральна, будинок 88; код ЄДРПОУ 44048570) кошти у сумі 223 475,93 грн., отриманих за недійсним договором підряду від 30.10.2020 № 381.
Стягнути з Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області (85700, Донецька обл., Волноваський р-н., місто Волноваха, вул.Центральна, будинок 88; код ЄДРПОУ 44048570) на користь держави в особі Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області (87515, Донецька область, місто Маріуполь, вул.Італійська (Центральний район), будинок 59; код ЄДРПОУ 44070187) кошти у сумі 223 475,93 грн., які Волноваська міська військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області отримає за рішенням суду у справі №905/1622/23 після стягнення їх з фізичної особи-підприємця Ільіна Єгора Вікторовича.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Ільіна Єгора Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вул.Університетська, будинок 6; код ЄДРПОУ 25707002) 12 072 грн., витрачених на сплату судового збору за подання позовної заяви.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
У судовому засіданні 26.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2024.
Суддя Е.В. Зекунов
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2024 |
Оприлюднено | 06.03.2024 |
Номер документу | 117399626 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Зекунов Едуард Вікторович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Зекунов Едуард Вікторович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Зекунов Едуард Вікторович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Зекунов Едуард Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні