Рішення

від 21.02.2024 по справі 906/1052/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1052/22

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Огороднікова І.В., витяг з ЄДР;

від відповідачів-1,2: не з`явилися;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Лущик А.М., виписка з ЄДР;

прокурор Степаницька О.М., службове посвідчення №071190 від 01.03.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до 1. Акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ";

2. Виконавчого комітету Пулинської селищної ради

за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Департаменту з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи Житомирської обласної державної адміністрації;

2. Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права приватної власності та повернення до державної власності захисної споруди цивільного захисту

Процесуальні дії по справі.

Керівник Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства "Укртелеком", у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комiтету Червоноармійської селищної ради вiд 21.04.2004 №74 в частині надання дозволу на оформлення за ВАТ «Укртелеком» права власностi на будiвлю вузла зв`язку в смт.Червоноармійськ, вул.Ленiна, 105;

- визнати недійсним свідоцтво про право власностi серії САА №751259 вiд 11.05.2004, видане ВАТ «Укртелеком», на нежитлову будiвлю вузла зв`язку в цiлому, що розташована по вул.Ленiна, 105, у смт.Червоноармійськ;

- скасувати державну реєстрацію права приватної власностi на будiвлю вузла зв`язку (в цiлому) по вул.Шевченка, буд.118, в смт.Пулини Житомирського району Житомирської областi загальною площею 1334,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 44940818254, номер запису про право власностi: 6938272), припинивши право приватної власностi АТ «Укртелеком» на вказане нерухоме майно;

- АТ «Укртелеком» повернути державі в ocoбi Фонду державного майна України захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №23564 площею 91,75 кв.м., що розташоване в будівлі вузла зв`язку площею 1334,7 кв.м. по вул.Шевченка, буд.118, в смт.Пулини Житомирського району Житомирської областi.

Ухвалою господарського суду від 22.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Підготовчі засідання у справі неодноразово відкладалися.

19.12.2022 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви №10-25-18714 від 14.12.2022, у яких останній підтримав доводи прокурора та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т.1, а.с.63-84).

05.01.2023 та 06.02.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 03.01.2023 №1/20 та додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву №29/20 від 20.02.2023, згідно з якими останній вважає позовні вимоги необґрунтованими, просив застосувати наслідки спливу позовної давності, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т.1: а.с.96-108; 147-150).

25.01.2023 та 17.03.2023 на поштову адресу суду від Коростишівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив №53/3-198 вих.-23 від 20.10.2023 та заперечення №53/3-463вих-23 від 17.02.2023 на додаткові пояснення до відзиву АТ "Укртелеком", за якими прокурор не погодився з доводами відповідача, вважає їх безпідставними і такими, що не відповідають дійсності (т.1: а.с.115-129; 162-167).

05.04.2023 та 22.05.2023 до суду від представника відповідача надійшли клопотання про долучення доказів №46/20 від 17.02.2023, №47/20 від 20.02.2023 та №119/20 від 12.05.2023 (т.1: а.с.186-198; т.2: а.с.11-15).

Ухвалою господарського суду від 05.04.2023, зокрема, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи Житомирської обласної державної адміністрації та Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області; залучено до участі у справі в якості співвідповідача Виконавчий комітет Пулинської селищної ради.

17.04.2023 та 30.06.2023 на адресу суду від третьої особи-1 надійшли пояснення №939/1-12 від 12.04.2023 та лист від 28.06.2023 №1586/0-12, у яких Департамент з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи Житомирської обласної державної (військової) адміністрації повідомив, що підтримує позовні вимоги прокуратури (т.1: а.с.211-214; т.2: а.с.83-84).

01.05.2023 до суду від відповідача-2 надійшов лист №626/02-24 від 25.04.2023, у якому останній зазначив, що з метою збереження захисної споруди цивільного захисту на території Пулинської селищної територіальної громади визнає позовні вимоги, просив покласти судові витрати на АТ «Укртелеком», судові засідання у справі №906/1052/22 провести без участі його представника (т.1, а.с.222-223).

02.05.2023 та 13.06.2023 на поштову адресу суду від Коростишівської окружної прокуратури надішли заперечення №53/3/1142вих-23 від 27.04.2023 на клопотання АТ «Укртелеком» щодо надання додаткових доказів №46/20 від 17.02.2023 та №47/20 від 20.02.2023, а також заперечення №53/3-1537вих.23 від 09.06.2023 на клопотання АТ «Укртелеком» щодо надання додаткових доказів №119/20 від 12.05.2023, оскільки долучені відповідачем-1 документи ніяким чином не спростовують позовні вимоги та наявності об`єкта цивільного захисту за адресою: вул.Шевченка, 118, смт.Пулини Житомирського р-ну Житомирської обл. (т.1: а.с.224-235; т.2: а.с.58-69).

Також 13.06.2023 від Коростишівської окружної прокуратури надійшло клопотання №53/3-1536вих.23 від 09.06.2023 про дослідження доказів у справі, у якому останній просив долучити до матеріалів справи витяг документів реєстраційної справи, які містять креслення підвальних приміщень по вул.Леніна, буд.105 в смт.Червоноармійськ Житомирської області (т.2, а.с.41-57).

Суд долучив подані відповідачем-1 та прокурором документи до матеріалів справи.

16.06.2023 до суду від представника відповідача-1 надійшли додаткові заперечення на позовну заяву №152/20 від 13.06.2023 (т.2, а.с.70-76).

20.06.2023 на адресу суду від третьої особи-2 ГУ ДСНС України у Житомирській області надійшли письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог від 16.06.2023 №5101-3005/5117) (т.2, а.с.78-82).

07.07.2023 до суду від Коростишівської окружної прокуратури надійшли пояснення від 04.07.2023 на додаткові заперечення АТ "Укртелеком" на позовну заяву (т.2, а.с.85-96).

Ухвалою суду від 31.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 07.09.2023.

Ухвалою суду від 07.09.2023 відкладено розгляд справи по суті на 15.11.2023.

У зв`язку з оголошеною повітряною тривогою на території м. Житомира та Житомирської області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду та суддів, 15.11.2023 судове засідання у справі №906/1052/23 не відбулося (т.2, а.с.109). Ухвалою суду від 17.11.2023 судове засідання було призначено на 20.12.2023.

Ухвалою від 20.12.2023 відкладено розгляд справи по суті на 31.01.2024.

Ухвалою від 31.01.2024 відкладено розгляд справи по суті на 21.02.2024.

Представники відповідачів і третьої особи-1 у засідання не з`явилися.

31.01.2024 через діловодну службу суду представник відповідача-2 подав заяву від 31.01.2024 про проведення судового засідання без його участі (т.2, а.с.121).

Відповідач-1 і третя особа-1 будь-яких заяв із зазначенням причин неявки своїх представників у засідання, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без їх участі до суду не подали, хоча про дату, час та місце цього засідання повідомлені завчасно і належним чином в порядку, встановленому ч.5 ст.6, ч.11 ст.242 ГПК України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа - ухвали суду від 31.01.2024 в електронній формі до електронних кабінетів учасників справи (т.2, а.с.123-124).

Враховуючи викладене, оскільки явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представників відповідачів і третьої особи-1 не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності останніх за наявними матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165, ст.202 ГПК України.

У засіданні 21.02.2024 прокурор підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі. Представники позивача і третьої особи-2 щодо задоволення позову не заперечили.

21.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що АТ «Укртелеком», яке є правонаступником ВАТ «Укртелеком», всупереч вимог законодавства оформило право приватної власності на обмеженооборотоздатне нерухоме майно - захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття площею 91,75 кв.м по вул.Шевченка, буд.118, в смт.Пулини Житомирського району Житомирської областi), що належить до державної власності і не підлягає приватизації (т.1. а.с.1-16).

Позивач у своїх письмових поясненнях №10-25-18714 від 14.12.2022 підтримав доводи прокурора та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, зокрема, про те, що реєстрація права приватної власності на об`єкт цивільної оборони спричинила фактичне відчуження об`єкта державної власності на користь (у власність) товариства всупереч положенням Закону України «Про приватизацію державного майна», внаслідок чого порушено інтереси держави та суспільства в цілому. Отже спірне майно належить державі в особі ФДМУ в силу закону (т.1, а.с.63-72).

Відповідач-1 АТ «Укртелеком» вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню (т.1: а.с.96-104, 147-148; т.2: а.с.70-73), оскільки, по-перше, у даній справі прокурором об`єднано декілька вимог, які мають різну підвідомчість і які слід розглядати за різними формами судочинства, зокрема вимоги про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва, скасування державної реєстрації віднесено до компетенції адміністративних судів, адже виконавчий комітет Пулинської селищної ради є органом місцевого самоврядування, державному комунальному підприємству «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» делеговані владні управлінські функції, а відносини з приводу державної реєстрації права власності є публічно-правовими. По-друге, прокурором пропущено позовну давність в три роки, ймовірний спір виник фактично з 2004 року (оска ржується рішення виконкому від 21.04.2004 за №74). По-третє, прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави саме в особі ФДМУ, не надано доказів попереднього повідомлення останнього в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Окрім того, відповідач-1 повністю заперечив позовні вимоги, посилаючись на те, що рішенням виконкому Червоноармійської селищної ради було оформлено право власності за ВАТ «Укртелеком» на нежитлові приміщення, а саме на майновий комплекс, який складається з декількох споруд та підвалу, прохідної і який приватизовано згідно вимог чинного на той час законодавства, а прокурор ставить питання щодо передачі державі тільки протирадіаційного укриття (захисної споруди); діючим законодавством не передбачено такого способу захисту прав як визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, яке є посвідчувальним документом, виданим на підставі та на виконання відповідного рішення виконавчого комітету; відсутні докази, які свідчили б про набуття права власності на спірне майно позивачем, а саме: акт державної комісії з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів цивільного захисту, гарантійний паспорт-сертифікат на об`єкт, виданий генеральним підрядником, технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони); також позов не містить жодних посилань на будь-яке рішення ФДМУ про визначення органу управління нерухомим майном за адресою: смт.Пулини, вул.Шевченка, 118, а також на рішення відповідного уповноваженого органу управління щодо подальшого використання такого об`єкта, в тому числі передачі з балансу АТ «Укртелеком». Відповідач-1 зазначив, що витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.09.2004 є лише формою надання інформації, яка міститься у відповідному реєстрі і з якого взагалі не вбачається факт оформлення AT «Укртеле ком» права власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №23564; товариством оформлено право власно сті саме на те майно, яке зазначено в Переліку ФДМУ від 25.11.2003, при цьому серед нерухомого майна, що передано до статутного фонду ВАТ «Укртелеком» за адресою: вул.Шевченка, 118 в смт.Пулини, захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне ук риття №23564 не зазначена; нерухоме майно за адресою: вул.Шевченка, 118 в смт.Пулини не має статусу протирадіаційного укриття, а є лише нерухомими майном, будівлею АТС.

Прокурор не погодився з викладеними вище доводами відповідача-1, вважає, що пред`явлення позовних вимог у даній справі є правомірним і не порушує вимог щодо підвідомчості спору Господарському суду Житомирської області, оскільки вимоги про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва та скасування державної реєстрації є похідними від вимог щодо захисту майнових прав держави, зокрема щодо повернення у державну власність захисної споруди цивільного захисту; у справі не оспорюється правомірність реалізації своїх повноважень Червоноармійською селищною радою в межах компетенції органу місцевого самоврядування, не оспорюється правомірність вчинення дій державного реєстратора щодо внесення ним записів про право власності на майно ВАТ «Укртелеком», натомість у позові оспорюється законність розпорядження саме майном, яке не підлягало передачі у приватну власність. Окрім того, прокурор стверджує, що строки звернення до суду з цим позовом не пропущено, оскільки про протиправне вибуття із державної власності протирадіаційного укриття №23564 прокуратурі та позивачу стало відомо у вересні-жовтні 2022 року.

Щодо визначення позивача у даній справі, прокурор відмітив, що ФДМУ наділений повноваженнями управління, інвентаризації та контролю щодо наведених (не новостворених) захисних споруд, оскільки таке майно не підлягає приватизації та може перебувати лише у державній власності, а отже є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. До подачі даного позову до суду прокурор повідомляв ФДМУ в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

За твердженнями прокурора, не заслуговують на увагу доводи відповідача-1 про неналежність йому захисної споруди цивільного захисту; те, що за ним не зареєстровано право власності безпосередньо на протирадіаційне укриття №23564, суперечить фактичним обставинам справи, так як за АТ «Укртелеком» зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомості - будівлю вузла зв`язку (в цілому) по вул.Шевченка, 118 в смт.Пулини, до складу якої і входить підвальне приміщення, де розміщена вказана захисна споруда цивільного захисту (протирадіаційне укриття), яка є невід`ємною частиною даного приміщення і окремо у власність AT «Укртелеком» не передавалась. Відповідач-1, починаючи з 2015 року, був обізнаний з викладеними обставинами (т.1: а.с.115-121, 162-166, 225-226; т.2: а.с.59-60, 85-89).

Відповідач-2, ознайомившись з позовною заявою, з метою збереження захисної споруди цивільного захисту на території Пулинської селищної територіальної громади визнав позовні вимоги, просив покласти судові витрати на АТ «Укртелеком» (т.1, а.с.222).

Третя особа-1 Департамент з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи Житомирської ОДА підтримав позовні вимоги окружної прокуратури та у своїх поясненнях від 12.04.2023 №939/1-12, від 28.06.2023 №1586/1-12 повідомив, що захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №23564 перебуває на обліку захисних споруд області; облікова картка захисної споруди має дату виготовлення періоду СРСР та не оновлена балансоутримувачем (АТ "Укртелеком") за зразком вимог діючого законодавства України. Департамент здійснює паперовий облік захисних споруд та володіє третім примірником облікової картки. Електронний облік захисних споруд області здійснюється ГУ ДСНС у Житомирській області. Проведення заходів контролю захисних споруд на предмет юридичного статусу законодавчо не визначено як право або обов`язок Департаменту і не належить до переліку його повноважень. Департамент не є власником, балансоутримувачем та органом управління захисних споруд цивільного захисту та, відповідно, не здійснює функцію щодо їх утримання, управління і контролю стану. Департамент не наділено законодавчо визначеними повноваженнями в частині контролю або участі у встановленні або зміні форми власності захисних споруд цивільного захисту. Департамент не залучався до вирішення питань зміни форми власності захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №23564 (т.1: а.с.211-212; т.2: а.с.83).

Третя особа-2 ГУ ДСНС у Житомирській області надало суду свої письмові пояснення щодо позову та відзиву від 16.06.2023 №5101-3005/5117, у яких зазначило, що станом на час розгляду справи об`єкт цивільного захисту протирадіаційне укриття за обліковим №23564, який включений до електронного обліку захисних споруд цивільного захисту області, що ведеться Головним управлінням, визнано як обмежено готове до використання за призначенням (т.2, а.с.78-79).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 27.12.1999 №155 "Про створення відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та затвердження його статуту" створено ВАТ «Укртелеком» шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» у відкрите акціонерне товариство в процесі корпоратизації відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств» та Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 №508. Згідно з п.8 зазначеного Указу Президента України, засновники відкритих акціонерних товариств після прийняття рішення про їх приватизацію передають державним органам приватизації тільки акції цих товариств.

Наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 09.08.2004 №184 передано нерухоме майно, що знаходилось на балансі УДПЕЗ «Укртелеком» по Житомирській дирекції станом на 01.07.1999, у власність ВАТ «Укртелеком» згідно Переліку (т.2, а.с.12-13).

Рішенням виконавчого комітету Червоноармійської селищної ради №74 від 21.04.2004 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» надано дозвіл на оформлення права власності за ВАТ «Укртелеком» в особі ЦЕЗ №8 Житомирської дирекції на, зокрема, будівлю вузла зв`язку в смт.Червоноармійськ, вул.Леніна, 105 (наразі - смт.Пулини, вул.Шевченка, 118 (т.1, а.с.33)) (т.1, а.с.29).

На підставі вказаного рішення 11.05.2004 виконавчим комітетом Червоноармійської селищної ради видано ВАТ «Укртелеком» свідоцтво про право власності серії САА №751259 на нежитлову будівлю вузла зв`язку в цілому, яка розташована в смт.Червоноармійськ по вул.Леніна, 105 (наразі - смт.Пулини, вул.Шевченка, 118) (т.1, а.с.30).

Також до справи долучено витяг про реєстрацію права власності ВАТ «Укртелеком» на вказане нерухоме майно №4724910 від 14.09.2004, виданий Державним комунальним підприємством «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» (т.1, а.с.188).

Згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів №8 від 14.06.2011, ВАТ «Укртелеком» перейменовано на ПАТ «Укртелеком».

До матеріалів справи долучено облікову картку протирадіаційного укриття, з якої слідує, що по вул.Леніна, 105 в смт.Червоноармійськ Житомирської обл. знаходиться протирадіаційне укриття №23564, яке належало районному вузлу зв`язку Міністерства зв`язку СССР. У Технічній характеристиці вказано, зокрема, що укриття є вбудованим, показник захисту (Кз) - 200, площа 91,75 кв.м., місткість - 100 осіб, здано в експлуатацію в 1988 році (т.1, а.с.213).

Позивач у своїх поясненнях повідомив, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 №902-р «Питання управління державним майном, що не увійшло до статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Укртелеком», але перебуває на його балансі», ПАТ «Укртелеком» надав перелік державного майна, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком», але перебуває на його балансі, який був складений за результатами інвентаризації станом на 30.09.2011, при цьому інформація про нерухоме майно (у тому числі захисні споруди цивільного захисту), яке розташоване за адресою: вул.Шевченка, 118, смт.Пулини, у даному Переліку була відсутня. У зв`язку із зазначеним територіальна комісія по Житомирській області, яка була утворена відповідно до спільного наказу Фонду та Адміністрації Держспецзв`язку від 18.10.2011 №1497/283 «Про державне майно, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком», але перебуває на його балансі» (зі змінами) та яка безпосередньо проводила роботу щодо встановлення наявності державного майна, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком», але перебуває на його балансі, не надала до Фонду відомості про нерухоме майно (у тому числі захисні споруди цивільного захисту), яке розташоване за адресою: вул.Шевченка, 118, смт.Пулини (т.1, а.с.66).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №26577756 від 09.09.2014 (т.1, а.с.187) та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №307964454 від 22.08.2022), нежитлова будівля вузла зв`язку в цілому по вул.Шевченка, 118 в смт.Пулини Житомирського р-ну Житомирської обл. загальною площею 1334,7 кв.м. (опис: триповерхова будівля з підвальним приміщенням, а саме: підвал - 627,8 кв.м., 1 поверх - площа 228,4 кв.м., 2 поверх - площа 657,1 кв.м., 3 поверх - площа 449,2 кв.м.) з 09.09.2014 належить на праві приватної власності ПАТ «Укртелеком», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків ВАТ «Укртелеком» (т.1, а.с.45-46).

До матеріалів справи також долучено копії документів з інвентарної справи КП «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради на будівлю зв`язку по вул.Леніна, 105 в смт.Червоноармійськ, які містять креслення підвального приміщення за вказаною адресою (т.2, а.с.44-48).

Окрім того, прокурором надано акти комплексних перевірок (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони (протирадіаційне укриття) №23564 від 29.02.2016 й 15.05.2017 та акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційне укриття №23564 від 29.04.2022, у яких за результатами перевірок стану готовності, експлуатації і використання вказаного протирадіаційного укриття встановлено, зокрема: місцезнаходження: смт.Пулини, вул.Шевченка, 118; форма власності: приватна; підпорядкованість: ПАТ «Укртелеком»; власник: ПАТ «Укртелеком»; загальна характеристика: вбудоване приміщення площею 91,75 кв.м., місткістю на 100 осіб; стан готовності захисної споруди станом на 30.04.2022 - обмежено готове до використання за призначенням (т.1, а.с.36-44).

Відповідач-1 зі свого боку стверджує про неналежність йому вказаної захисної споруди цивільного захисту, наполягає на тому, що за ним не зареєстровано право власності безпосередньо на протирадіаційне укриття №23564, на підтвердження чого надав до матеріалів справи акти про неможливість проведення технічної інвентаризації захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) протирадіаційного укриття №23564 від 03.10.2012 і 29.10.2012; листи ПАТ «Укртелеком» №13/72 від 06.09.2012, №13/117 від 24.10.218, №13/132 від 08.10.2014 та лист КП «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 26.10.2012 №2805 (т.1, а.с.190-197).

Поряд із цим у матеріалах справи міститься лист ПАТ «Укртелеком» від 01.09.2015 №13/46 до КП «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради з проханням виготовити технічну документацію на, зокрема, захисну споруду цивільного захисту, що знаходиться за адресою: смт.Червоноармійськ, вул.Шевченка,118, станційно-лінійна дільниця №4, протирадіаційного укриття №23564 площею 91,75 кв.м. (т.1, а.с.35).

На вказане замовлення КП «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради виставлено ПАТ «Укртелеком» рахунок на оплату послуг з виготовлення технічної документації, однак на даний час рахунок не сплачений, тому технічна документація на дане протирадіаційне укриття не виготовлялась (т.1, а.с.34).

Згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів №20 від 22.04.2021, ПАТ «Укртелеком» перейменовано на АТ «Укртелеком».

З огляду на викладені обставини, Коростишівська окружна прокуратура направила Фонду державного майна України повідомлення від 20.09.2022 №53-80-1983вих22 щодо незаконного оформлення ВАТ «Укртелеком» (правонаступники - ПАТ «Укртелеком», АТ «Укртелеком») права приватної власності на споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №23564 з метою вжиття відповідних заходів реагування для захисту інтересів держави (т.1, а.с.47-48).

У відповідь на вказане повідомлення Фонд державного майна України направив лист від 28.10.202 №10-24-15651, у якому зазначив, що не вживав заходів претензійно-позовного характеру щодо вказаної споруди та просив розглянути питання щодо можливості вжиття заходів прокурорського реагування для повернення захисної споруди у державну власність; вказав, що обставини набуття ВАТ «Укртелеком» права власності на нерухоме майно по вул.Леніна, 105 в смт.Червоноармійськ Фонду невідомі (т.1, а.с.49).

Відтак Коростишівська окружна прокуратура на виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» надіслала Фонду державного майна України повідомлення від 11.11.2022 №53-80-2410вих-22 про підготовлену позовну заяву до Господарського суду Житомирської області (т.1, а.с.31-32).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абз.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Згідно з ч.4 ст.53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У рішенні від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", Конституційний Суд України у процесі дослідження встановив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що держава може вступати в цивільні (господарські) правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цих правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст.6, 7, 13, 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.

Статтею 326 ЦК України передбачено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Фонд державного майна України», Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

До основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна; організація виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших актів законодавства та здійснення контролю за їх виконанням; управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління (ч.1 ст.4 Закону України «Про Фонд державного майна України»).

Враховуючи посилання прокурора на те, що спірне нерухоме майно є захисною спорудою цивільного захисту та в силу закону належить до об`єктів загальнодержавного значення з обмеженою оборотоздатністю, розпорядником та власником такого є держава в особі Фонду державного майна України, а його перебування у приватній власності не забезпечує виконання державної функції цивільного захисту населення, яке є пріоритетною в умовах воєнного стану, що призводить до порушення встановлених державою гарантій забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії. Враховуючи введення воєнного стану на території України, належне функціонування захисних споруд є основою забезпечення безпеки громадян, що беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 висновувала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема, подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу.

Прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Як зазначалось вище, Коростишівська окружна прокуратура зверталась до Фонду державного майна України з повідомленням від 20.09.2022 №53-80-1983вих22 щодо наявності підстав для звернення до суду задля захисту інтересів держави (т.1, а.с.47-48). У відповідь на що Фонд державного майна України надіслав лист від 28.10.202 №10-24-15651, у якому просив розглянути питання щодо можливості вжиття заходів прокурорського реагування для повернення захисної споруди у державну власність (т.1, а.с.49). Відтак на виконання ст.23 Закону України "Про прокуратуру" Коростишівською окружною прокуратурою було направлено Фонду державного майна України повідомлення від 11.11.2022 №53-80-2410вих-22 (т.1, а.с.31-32).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, який, будучи повідомленим про вищезгадані порушення, не вжив належних заходів щодо їх усунення та повернення майна у державну власність. Прокурором обґрунтована наявність підстав для представництва в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд погоджується з доводами прокурора щодо підвідомчості цього спору Господарському суду Житомирської області, оскільки позовні вимоги є похідними від вимог щодо захисту майнових прав держави, зокрема щодо повернення у державну власність захисної споруди цивільного захисту; у справі не оспорюється правомірність реалізації своїх повноважень селищною радою в межах компетенції органу місцевого самоврядування та правомірність вчинення дій державного реєстратора щодо внесення ним записів про право власності, натомість оспорюється законність розпорядження державним майном, яке не підлягало передачі у приватну власність. Відтак твердження відповідача-1 про об`єднання декількох вимог, які мають різну підвідомчість і які слід розглядати за різними формами судочинства, судом відхиляються.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 2 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Для з`ясування правомірності володіння спірним приміщенням суд вважає за необхідне, перш за все, з`ясувати правовий статус даного приміщення як об`єкта цивільно-правових відносин та дослідити функціональне призначення приміщення станом на дату набуття його у власність відповідачем-1.

Як встановлено судом та зазначалось вище, з 09.09.2014 за АТ «Укртелеком», яке є правонаступником ВАТ «Укртелеком», зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомості - будівлю вузла зв`язку в цілому загальною площею 1334,7 кв.м. по вул.Леніна, 105 в смт.Червоноармійськ Житомирської обл. (наразі, згідно з рішенням виконавчого комітету Червоноармійської селищної ради від 06.11.2014 №196, - вул.Шевченка, 118, смт.Пулини Житомирського р-ну Житомирської обл. (т.1, а.с.33)) (т.1, а.с.45-46).

До складу вищевказаного об`єкта нерухомого майна входить підвальне приміщення площею 627,8 кв.м. (т.2, а.с.44-48).

Слід звернути увагу на те, що в матеріалах справи міститься облікова картка протирадіаційного укриття, з якої слідує, що за вищевказаною адресою: вул.Леніна, 105 в смт.Червоноармійськ Житомирської обл. (наразі - вул.Шевченка, 118, смт.Пулини, Житомирська обл.) знаходиться протирадіаційне укриття №23564, яке належало районному вузлу зв`язку Міністерства зв`язку СССР. У Технічній характеристиці зазначено, зокрема, що дане укриття є вбудованим, показник захисту (Кз) - 200, площа 91,75 кв.м., місткість - на 100 осіб, здано в експлуатацію в 1988 році (т.1, а.с.213).

Суд встановив, що зазначена інформація відображена також і в актах комплексних перевірок (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони (протирадіаційне укриття) №23564 від 29.02.2016 й 15.05.2017 та акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційне укриття №23564 від 29.04.2022 (т.1, а.с.36-44).

За даними ГУ ДСНС у Житомирській області, викладеними у поясненнях від 16.06.2023 №5101-3005/5117, станом на час розгляду справи об`єкт цивільного захисту протирадіаційне укриття за обліковим №23564 включено до електронного обліку захисних споруд цивільного захисту області (т.2, а.с.78-79).

Факт перебування протирадіаційного укриття №23564 на обліку захисних споруд цивільного захисту області підтверджується також поясненнями Департаменту з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи Житомирської обласної державної (військової) адміністрації (т.1: а.с.211-212).

Окрім того, суд приймає до уваги, що відповідач-1 звертався до КП «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради з проханням (лист від 01.09.2015 №13/46) виготовити технічну документацію на захисну споруду цивільного захисту, що знаходиться за адресою: смт.Червоноармійськ, вул.Шевченка,118, станційно-лінійна дільниця №4, протирадіаційного укриття №23564 площею 91,75 кв.м. (т.1, а.с.35), а також до Пулинської районної державної адміністрації з листом №13/117 від 24.10.218 про виключення з реєстру захисної споруди цивільного захисту (т.1, а.с.192), що свідчить про обізнаність відповідача-1 щодо перебування даного приміщення, яке знаходиться всередині належної йому на праві приватної власності будівлі, на обліку захисних споруд цивільного захисту області. Попри те відповідач-1 не здійснив реальних дій щодо замовлення та виготовлення необхідних документів з технічної інвентаризації щодо спірного об`єкта нерухомого майна.

Акти про неможливість проведення технічної інвентаризації захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) протирадіаційного укриття №23564 від 03.10.2012 і 29.10.2012, на які посилається відповідач-1, не спростовують інформацію щодо перебування спірного приміщення на обліку захисних споруд цивільного захисту. Те, що дане приміщення визначено як «обмежено готове до використання за призначенням», використовується відповідачем-1 у власних потребах і, на думку останнього, може бути пристосовано як найпростіше укриття (т.1, а.с.191, 197), не свідчить, що воно не є спорудою цивільного захисту, не має статусу протирадіаційного укриття.

Також суд зауважує, що відсутність акта державної комісії з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів цивільного захисту, гарантійного паспорта-сертифіката на об`єкт, виданого генеральним підрядником, технічного паспорта на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) не свідчить про відсутність такої споруди загалом.

Відповідно до п.2.35 Державних будівельних норм А.3.1-9-2000 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання", затверджених наказом Держбуду України від 2000-10-13 №229 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), актом державної приймальної комісії оформлюється прийняття закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони. У звітність про введення в дію захисних споруд (постановка на облік) включаються тільки ті об`єкти, по яким затверджено акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію та за наявності гарантійного паспорта - сертифіката на об`єкт, який видається генеральним підрядником. На підставі цих документів оформляється облікова картка і паспорт захисної споруди.

Тобто наявність, зокрема, облікової картки свідчить про введення в дію захисної споруди (постановку на облік).

Технічний паспорт - це лише документ, який не підтверджує право власності на об`єкт нерухомості, а лише фіксує технічні дані об`єкта (подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 09.02.2022 у справі №752/9104/18).

Отже доказом наявності захисної споруди №23564 за адресою: вул.Шевченка, 118, смт.Пулини є облікова картка протирадіаційного укриття №23564 з технічною характеристикою (т.1, а.с.213).

Таким чином правовий статус приміщення площею 91,75 кв.м., яке знаходиться у підвалі будівлі, розташованої за адресою: Житомирська область, смт.Пулини, вул.Шевченка, 118, як захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) підтверджено матеріалами справи.

Суд відхиляє як необґрунтовані твердження відповідача-1 в якості заперечень проти позову на недоведеність набуття права власності на спірне майно саме позивачем з підстав відсутності у позові посилань на будь-яке рішення ФДМУ про визначення органу управління нерухомим майном за адресою: смт.Пулини, вул.Шевченка, 118, а також на рішення відповідного уповноваженого органу управління щодо подальшого використання такого об`єкта, в тому числі передачі з балансу АТ «Укртелеком», з огляду на нижчевикладене.

Згідно зі ст.345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про приватизацію державних підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо окремо не вказано інше), приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

За змістом ст.5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення. Загальнодержавне значення мають, зокрема: об`єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, зокрема: захисні споруди цивільної оборони.

До Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 за №26-92, також включено захисні споруди цивільної оборони.

Згідно зі ст.2, ч.1 ст.32 Кодексу цивільного захисту України та ДБН А.3.1- 9:2015 «Захисні споруди цивільного захисту. Експлуатаційна придатність закінчених будівництвом об`єктів», захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належить, зокрема, протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Відповідно до ст.86 ГК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом

Пунктом 13 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017, визначено, що у разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд.

Внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вкладу до статутного (складеного) капіталу забороняється.

Окрім того, за висновками Верховного Суду, проведення корпоратизації державного підприємства у акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися як підстава для зміни форми власності на державне майно; таке майно не може бути відчужене чи корпоратизоване на користь суб`єкта права приватної власності без попереднього виключення цього майна із законодавчого переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №920/1077/16, від 28.03.2018 у справі №925/792/17, від 08.05.2018 у справі №925/875/17, від 22.05.2018 у справі №915/1021/16, від 30.05.2018 у справі №915/825/16, від 05.07.2018 у справі №915/826/16, від 11.10.2018 у справі №906/916/16, від 06.11.2018 у справі №925/473/17, від 20.03.2019 у справі №927/735/16, від 13.11.2019 у справі №916/665/18, від 10.09.2020 у справах №923/197/18, №923/576/18, від 01.10.2020 у справах №924/647/18, №912/1672/18, від 18.03.2021 у справі №924/592/20, від 12.10.2021 у справі №924/1431/20).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що спірне майно - захисна споруда цивільного захисту №23564 належить до об`єктів загальнодержавного значення, приватизація яких заборонена законом.

Оскільки уповноваженим органом держави - Фондом державного майна України (позивач) або його регіональним відділенням рішення щодо приватизації чи іншого відчуження нерухомого державного майна - захисної споруди цивільного захисту №23564 не приймалось, суд приходить до висновку, що спірне майно на час приватизації, маючи статус державного, перебувало у володінні, користуванні та розпорядженні держави, від імені якої реалізацію функцій здійснював Фонд державного майна України.

Так, відповідно до постанови Верховної Ради України №2558-XII від 07.07.1992 затверджено Тимчасове положення про Фонд державного майна України, у п.1 якого (тут і далі - у редакції, чинній на час приватизації спірного приміщення) визначено, що Фонд є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Основними завданнями Фонду, серед іншого, визначено здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств; здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, яке перебуває у загальнодержавній власності (п.4 Тимчасового положення).

Відповідно до п.6 Тимчасового положення, Фонд має право: одержувати інформацію від органів державної виконавчої влади, необхідну для виконання передбачених цим Положенням завдань і функцій; проводити інвентаризацію загальнодержавного майна, що відповідно до Державної програми приватизації підлягає приватизації, а також здійснювати аудиторські перевірки ефективності його використання.

Частинами 1, 2 ст.7 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" визначено, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць. Фонд та його регіональні відділення і представництва на місцях діють на підставі цього Закону та Положення про Фонд, що затверджується Верховною Радою України. Фонд у процесі приватизації здійснює такі основні повноваження (серед іншого): продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності, у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об`єктів незавершеного будівництва; створює комісії по приватизації; затверджує плани приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності.

Отже, з огляду на зазначене, саме Фонд державного майна України та його представництва мали на час приватизації спірного об`єкта самостійні функції у процесі приватизації та здійснювали повноваження з урядування від імені держави у даній сфері.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено форму актів, які приймаються виконавчим комітетом ради, порядок прийняття ним актів, а також встановлено презумпцію правомірності актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування через вказівку, що такі акти з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнанні незаконними в судовому порядку. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Суд враховує, що відповідач-2 скористався своїм правом, передбаченим п.1 ч.2 ст.46 ГПК України, і визнав позов у повному обсязі, проти його задоволення не заперечив, що у даному випадку не суперечить закону і не порушує прав та інтересів інших осіб.

За наведених обставин суд приходить до висновку про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комiтету Червоноармійської селищної ради вiд 21.04.2004 №74 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» щодо оформлення права власності за ВАТ "УКРТЕЛЕКОМ" та видачі свідоцтва на право власностi на частину нежитлового приміщення - протирадіаційне укриття №23564 площею 91,75 кв.м., розташованого в будiвлі вузла зв`язку в смт.Червоноармійськ, вул.Ленiна, 105.

Вимога про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно як документа, яким оформлено право власності, відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів, передбаченому ст.16 ЦК України, як відновлення становища, що існувало до порушення.

Суд зазначає, що свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності, а тому, як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав у судовому порядку, може бути предметом розгляду в господарських судах (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.06.2020 у справі 906/585/19).

За своєю правовою природою свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином. Свідоцтво видається на підтвердження існування права, на підставі, у даному випадку, рішення органу місцевого самоврядування, і такий посвідчувальний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Чинність документа, у даному випадку - свідоцтва, є показником, який характеризує його юридичну силу. Тобто, якщо правова підстава, у зв`язку з якою був виданий документ, визнана недійсною, то таке рішення не породжує в його сторін прав, а відтак свідоцтво, як посвідчувальний документ, втрачає свою юридичну силу, і не може підтверджувати право, яке вже відсутнє (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2019 у справі №911/1657/18)

З урахуванням викладеного, оскільки свідоцтво про право власностi серії САА №751259 вiд 11.05.2004 видано на підставі незаконного рішення виконавчого комiтету Червоноармійської селищної ради вiд 21.04.2004 №74, суд дійшов висновку визнати його недійсним та скасувати в частині, що стосується приміщення протирадіаційного укриття №23564 площею 91,75 кв.м.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з положеннями абз.2 та 3 ч.3 ст.26 України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому, дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому, дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

За п.9 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Суд враховує, що за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17).

З огляду на відсутність згоди держави в особі Фонду державного майна України на передачу спірного приміщення в приватну власність відповідачу-1, державна реєстрація права приватної власності на таке майно за останнім є незаконною, чим спростовується презумпція його права власності на дане нерухоме майно.

За наведеного суд дійшов висновку задовольнити вимогу про скасування державної реєстрації права приватної власностi на будiвлю вузла зв`язку по вул.Шевченка, буд.118 в смт.Пулини Житомирського р-ну Житомирської обл. загальною площею 1334,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 44940818254, номер запису про право власностi: 6938272) в частині, що стосується приміщення протирадіаційного укриття №23564 площею 91,75 кв.м., припинивши право приватної власностi АТ "УКРТЕЛЕКОМ" на вказане нерухоме майно.

Як було встановлено та зазначалось вище, саме Фонд державного майна України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати право власності держави на спірну захисну споруду цивільного захисту та здійснювати захист інтересів держави у даних правовідносинах.

Згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Варто зауважити, що, за ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Державою гарантується право власності та належна організація і забезпечення цивільного захисту.

У статті 7 Кодексу цивільного захисту України визначено основні принципи здійснення цивільного захисту, серед яких зокрема вказано: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, а також виконання у воєнний час норм міжнародного гуманітарного права; пріоритетність завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій; відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту.

Отже суд зауважує, що інтереси громади і суспільства щодо забезпечення цивільного захисту населення, зокрема, в період воєнного часу, поза сумнівом, є переважаючими та пріоритетними у порівнянні з приватними інтересами власника нерухомого майна.

Суд зазначає, що цивільний обіг спірного об`єкта нерухомості є обмеженим та регулюється відповідними правилами, особливим обліком таких об`єктів та контролем з боку державних органів, що здійснюють функції держави у сфері цивільного захисту населення. Виведення зі складу об`єктів цивільного захисту даної захисної споруди можливе лише за участю компетентних органів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення відповідачем-1 державі в ocoбi Фонду державного майна України захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №23564 площею 91,75 кв.м., що розташоване в будівлі вузла зв`язку площею 1334,7 кв.м. по вул.Шевченка, буд.118 в смт.Пулини Житомирського р-ну Житомирської обл., а відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо застосування наслідків спливу позовної давності, про що заявлено відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву №1/20 від 03.01.2023 (т.1, а.с.99, 104), суд зазначає таке.

Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст.267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (або відмовити у позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

У постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №362/44/17, від 21.06.2022 у справі №757/27707/17-ц, від 22.01.2020 у справі №754/14094/17, від24.11.2021 у справі №201/423/19, від 27.01.2021 у справі №922/496/20 викладено висновок, що з урахуванням ст.ст. 256, 257, 261 Цивільного кодексу України положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №362/44/17, постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №359/9716/16-ц, від 16.06.2021 у справі №359/11910/14-ц.

Як вбачається з відповіді на відзив від 20.10.2023 №53/3-198вих23, Коростишівській окружній прокуратурі про порушення інтересів держави при незаконному оформленні ВАТ «Укртелеком» права власності на споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №23564, розташоване в будівлі вузла зв`язку по вул. Шевченка, буд. 118 в смт. Пулини, стало відомо у вересні 2022 року, у зв`язку з чим на адресу Фонду державного майна України було направлено лист від 20.09.2022 № 53-80-1983вих-22 про виявлені порушення законодавства та необхідність вжиття заходів для захисту інтересів держави, у тому числі в судовому порядку. Фонд державного майна України зі свого боку надіслав лист за №10-24-15651 від 28.10.2022, у якому ініціював питання вжиття прокуратурою заходів реагування для повернення у державну власність вищевказаної захисної споруди та вказав, що обставини набуття ВАТ «Укртелеком» права власності на нерухоме майно по вул. Леніна, 105 у смт.Червоноармійськ йому невідомі (т.1, а.с.117-118).

Отже, як свідчать матеріали справи, про незаконну передачу спірного приміщення (протирадіаційне укриття №23564) у приватну власність Коростишівській окружній прокуратурі стало відомо 20.09.2022 (дата листа, адресованого Фонду державного майна України, про виявлені порушення (т.1, а.с.47-48)), а позивачу - за результатами опрацювання листа прокуратури від 20.09.2022 (лист від 28.10.2022, т.1, а.с.49)). Доказів того, що орган прокуратури знав або міг знати раніше про відповідні порушення (протиправне вибуття із державної власності спірного нерухомого майна поза волею власника), відповідачами суду не надано.

При цьому керівник Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до суду 14.11.2022, про що свідчить накладна на поштовому конверті, у якому надійшли позовні матеріали до Господарського суду Житомирської області (т.1, а.с.58 на звороті).

За наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення викладеного у відзиві клопотання відповідача-1 про застосування позовної давності, оскільки прокурором такий строк не пропущено.

Відповідно до приписів ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст.ст.76, 77, 86 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені обставини, наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку задовольнити позов частково, відповідно до вищенаведених судом висновків, в іншій частині позову відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи слідує, що при поданні даного позову Житомирською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір у розмірі 9924,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1612 від 28.09.2022 (т.1, а.с.17).

Приймаючи до уваги висновок суду про часткове задоволення позову, судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на відповідачів пропорційно розміру вимог, задоволених до кожного з них, а саме: на відповідача-1 - в сумі 4962,00 грн (пропорційно за другу і третю вимоги та у повному обсязі за четверту вимогу (1240,50 + 1240,50 + 2481,00)), на відповідача-2 - в сумі 620,25 грн (пропорційно за першу вимогу та - 50% у зв`язку з визнанням позову (1240,50 - 50%)).

Поряд із цим, згідно з приписами ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Житомирська обласна прокуратура має право після подання відповідного клопотання на повернення з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову в частині першої вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комiтету Червоноармійської селищної ради вiд 21.04.2004 №74, з урахуванням часткового задоволення цієї вимоги, що становить 620,25 грн.

Питання про повернення судового збору станом на момент ухвалення даного рішення судом не розглядається у зв`язку з відсутністю відповідного клопотання прокуратури.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комiтету Червоноармійської селищної ради вiд 21.04.2004 №74 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» щодо оформлення права власності за ВАТ "УКРТЕЛЕКОМ" та видачі свідоцтва на право власностi на частину нежитлового приміщення - протирадіаційне укриття №23564 площею 91,75 кв.м., розташованого в будiвлі вузла зв`язку в смт.Червоноармійськ, вул.Ленiна, 105.

3. Визнати недійсним свідоцтво про право власностi серії САА №751259 вiд 11.05.2004, видане виконавчим комiтетом Червоноармійської селищної ради ВАТ "УКРТЕЛЕКОМ", на нежитлову будiвлю, розташовану по вул.Ленiна, 105 у смт.Червоноармійськ, в частині, що стосується приміщення протирадіаційного укриття №23564 площею 91,75 кв.м.

4. Скасувати державну реєстрацію права приватної власностi на будiвлю вузла зв`язку по вул.Шевченка, буд.118 в смт.Пулини Житомирського р-ну Житомирської обл. загальною площею 1334,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 44940818254, номер запису про право власностi: 6938272) в частині, що стосується приміщення протирадіаційного укриття №23564 площею 91,75 кв.м., припинивши право приватної власностi Акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" на вказане нерухоме майно.

5. Акціонерному товариству "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, буд. 18; код ЄДРПОУ 21560766) повернути державі в ocoбi Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9; код ЄДРПОУ 00032945) захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №23564 площею 91,75 кв.м., що розташоване в будівлі вузла зв`язку площею 1334,7 кв.м. по вул.Шевченка, буд.118 в смт.Пулини Житомирського р-ну Житомирської обл.

6. В іншій частині позову відмовити.

7. Стягнути з Акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, буд. 18; код ЄДРПОУ 21560766) на користь Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, м. Житомир, Житомирська обл., 10008, код ЄДРПОУ 02909950) 4962,00 грн судового збору.

8. Стягнути з Виконавчого комітету Пулинської селищної ради на користь Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, м. Житомир, Житомирська обл., 10008, код ЄДРПОУ 02909950) 620,25 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.03.24

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - Коростишівській окружній прокуратурі на ел.пошту: krmpzpost@zhit.gp.gov.ua;

3 - Житомирській обласній прокуратурі (ЄСІТС);

4 - позивачу (ЄСІТС);

5 - відповідачу-1 (ЄСІТС);

6 - відповідачу -2 - Виконавчому комітету Пулинської селищної ради (12001, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Пулини, вулиця Шевченка, будинок 104) (рек.) + otg.puliny@ukr.net;

7-8 - третім особам (ЄСІТС).