Ухвала

від 20.02.2024 по справі 991/7404/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/7404/21

Номер провадження 1-кп/991/60/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

його захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

його захисника адвоката ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 ,

його захисників адвокатів ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 ,

обвинуваченого ОСОБА_14 ,

його захисника адвоката ОСОБА_15 ,

обвинуваченого ОСОБА_16 ,

його захисників адвокатів ОСОБА_17 ,

ОСОБА_18 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_19 адвоката ОСОБА_20 ,

представника потерпілого -

Головного управління

Національної гвардії України ОСОБА_21 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 про відвід прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969 від 11 грудня 2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_22 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прип`ять Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_23 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Севастополі, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_24 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_25 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , та проживає за адресою: АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_26 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Розкошівка Лисянського району Черкаської області, та проживає за адресою: АДРЕСА_8 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_27 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Львові, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_9 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

1.2. 20 лютого 2024 року захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 звернувся до суду з усною заявою про відвід прокурора ОСОБА_5 . Захисник обґрунтував заяву про відвід тим, що (1) у постанові про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 07 лютого 2024 року, яку надав прокурор для підтвердження своїх повноважень, зазначено, що відомості про кримінальне правопорушення за № 42017000000004969 до ЄРДР внесені 12 грудня 2017 року, разом з тим, ці відомості були внесені 11 грудня 2017 року, а тому, надана прокурором постанова винесена в межах іншого кримінального провадження і не може бути прийнята судом у якості належного підтвердження повноважень прокурора, (2) цей прокурор був включений до групи прокурорів лише 07 лютого 2024 року, а тому, з огляду на значний обсяг матеріалів досудового розслідування, не може бути ознайомлений з ними, що свідчить про його особисту упередженість щодо обвинувачених при підтриманні публічного обвинувачення в суді.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_13 підтримала заяву про відвід прокурора.

Інші учасники кримінального провадження з боку сторони захисту висловили консолідовану позицію, якою просили вирішити заяву на розсуд суду.

Думка обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_9 щодо заяви про відвід прокурора не була з`ясована через те, що станом на момент її розгляду ще не було розглянуто клопотання про участь обвинувачених у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

2.2. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви про відвід, оскільки доводи адвоката ОСОБА_12 щодо його неознайомлення з матеріалами кримінального провадження не відповідають дійсності. Крім того, на думку прокурора, адвокат не навів обґрунтованих доводів існування у нього упередженості щодо обвинувачених при підтриманні публічного обвинувачення в суді. Наголосив на тому, що надана ним постанова містить ідентифікуючи ознаки (реквізити кримінального провадження, прізвища обвинувачених, тощо), які свідчать про розгляд Вищим антикорупційним судом саме цього кримінального провадження.

ІІІ. Мотиви суду

3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, суд дійшов таких висновків.

3.2. Прокурор, як один з учасників кримінального провадження, що належить до сторони обвинувачення, реалізує функції прокуратури, передбачені ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, зокрема, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в суді, а тому його об`єктивність є неодмінною передумовою забезпечення права на справедливий суд.

Слід зазначити, що здійснення об`єктивного розслідування прокурором є одним із основоположних міжнародних стандартів. Так, відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 pоку), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (пп. 12, 13). Необ`єктивність, упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження і поєднання в одній особі різних процесуальних функцій є підставою для відводу (самовідводу) прокурора.

Правовий інститут відводу є механізмом, спрямованим на забезпечення виконання прокурором своїх професійних обов`язків об`єктивно, неупереджено та без будь-яких форм дискримінації. Правові підстави для відводу прокурора визначені ч. 1 ст. 77 КПК України.

Гарантії неупередженості прокурора під час здійснення ним своїх повноважень реалізовані в положеннях ч. 1 ст. 36 КПК України, за змістом яких прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, та положеннях ст. 77 КПК України, які виключають участь прокурора у кримінальному провадженні за наявності підстав, які можуть викликати обґрунтований сумнів в його неупередженості.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід прокурору. Варто підкреслити, що ч. 5 ст. 80 КПК України визначає, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, заявляючи відвід прокурору, особа повинна не просто декларувати сумнів у неупередженості прокурора, а зазначити конкретні обставини, які його викликають, який вплив ці обставини мають на об`єктивність прокурора, та підтвердити їх належними доказами.

Необхідність доведення підстав для відводу також випливає з практики ЄСПЛ, який зазначав, що відсутність упередженості або прихильності презюмується, поки не надано доказів протилежного. При встановленні неупередженості думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, за якими критеріями має встановлюватися неупередженість прокурора як ключова складова цього інституту кримінального процесуального права. Лінгвістичний підхід дозволяє визначити її як синонім об`єктивності, тобто надання оцінки фактам та вчинення дій щодо них виключно на підставі їх правової природи за відсутності особистих та позапрофесійних мотивів.

Системний аналіз норм ст. 77 КПК України дозволяє визначити упередженість як зацікавленість службової особи у певних результатах процесуальних дій чи рішень, які вчиняються цією особою. При цьому ця зацікавленість має носити особистий характер, тобто створювати конфлікт публічних і приватних інтересів прокурора, або інтересів його близьких родичів чи інших осіб, і вона повинна мати ступінь, здатний вплинути на об`єктивність прокурора при прийнятті ним рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Водночас упередженість прокурора, яка може бути викликана особистими мотивами, необхідно відмежовувати від його професійної зацікавленості у розгляді кримінального провадження, яка є проявом реалізації ним функцій прокуратури.

3.3. Доводи адвоката ОСОБА_12 щодо упередженості прокурора ОСОБА_5 зводяться до того, що останній з огляду на його включення в групу прокурорів лише 07 лютого 2024 року не ознайомлений з матеріалами кримінального провадження. Проте, захисник не навів жодного доводу на обґрунтування своєї думки та не надав жодного доказу на підтвердження цього факту. Крім того, адвокат не обґрунтував наявність причинно-наслідкового зв`язку між ступенем ознайомлення прокурора з матеріалами справи та існуванням у нього особистих мотивів відносно обвинувачених при підтриманні публічного обвинувачення в суді.

Також, твердження захисника з приводу невідповідності дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення за № 42017000000004969 до ЄРДР (12 грудня замість правильної 11 грудня 2017 року) не можуть свідчити про неналежне підтвердження повноважень прокурора чи про його упередженість. При цьому, аналогічним доводам колегія суддів уже надавала оцінку при розгляді заяви адвоката ОСОБА_12 про відвід прокурора ОСОБА_28 (ухвала колегії суддів від 23 січня 2024 року) та встановила наявність очевидної технічної помилки у даті внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

3.4. Оскільки заява про відвід адвоката ОСОБА_12 не містять обґрунтованих доводів, які могли б викликати сумнів у неупередженості прокурора ОСОБА_5 , у її задоволенні має бути відмовлено.

Керуючись ст. 77, 81, 369, 372 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 про відвід прокурора ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 грудня 2017 року за № 42017000000004969, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3