Ухвала

від 04.03.2024 по справі 907/268/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"04" березня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/268/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши заяву представника Фонду державного майна України, м. Київ про участь у судовому засіданні по розгляду справи №907/268/22 за позовом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, смт. Середнє Ужгородського району Закарпатської області до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області, з участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державного підприємства Червона зірка, с. Кибляри Ужгородського району Закарпатської області, Міністерства економіки України, м. Київ, Фонду державного майна України, м. Київ, з участю у процесі Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород Закарпатської області, що діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області (суддя Пригара Л.І.) від 22.01.2024 прийнято справу №907/268/22 до свого провадження та призначено підготовче засідання на 05.03.2024. Явку уповноважених представників учасників процесу у підготовче засідання визнано обов`язковою.

Надісланою на електронну адресу суду заявою №10-79-5690 від 29.02.2024 (вх. №02.3.1-02/1619/24 від 29.02.2024) представник Фонду державного майна України, покликаючись на введений на території України воєнний стан, просить розгляд справи №907/268/22 здійснювати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів представника третьої особи.

Розглянувши наведену заяву, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 169 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

На підставі ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, будь яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

За положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Частиною 8 статті 6 ГПК України передбачено, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже надсилання процесуальних документів до Господарського суду Закарпатської області в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд із попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Натомість, звернення до суду за допомогою електронної пошти з використанням електронного цифрового підпису є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Із наявної в матеріалах справи відповіді на запит про отримання інформації щодо наявності зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у юридичної особи з кодом ЄДРЮОФОПтаГФ 00032945 (Фонду державного майна України) вбачається, що третя особа має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Водночас заяву №10-79-5690 від 29.02.2024 (вх. №02.3.1-02/1619/24 від 29.02.2024) про участь у судовому засіданні по розгляду справи №907/268/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представником третьої особи подано не через електронний кабінет у підсистемі Електронний суд, а надіслано на електронну адресу суду, тобто не у спосіб, передбачений нормами ГПК України.

Поряд із цим, частинами 1, 2 статті 197 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

З аналізу вищенаведених норм процесуального закону випливає, що у сторони, яка звертається до суду із заявою про призначення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, виникає обов`язок подати суду докази про направлення іншим учасникам процесу копії вказаної заяви.

У даному контексті суд відзначає, що подана представником третьої особи заява №10-79-5690 від 29.02.2024 (вх. №02.3.1-02/1619/24 від 29.02.2024) про участь у судовому засіданні по розгляду справи №907/268/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не відповідає вимогам ч. 2 ст. 197 ГПК України, оскільки не містить доказів її надіслання іншим учасникам процесу.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Враховуючи те, що надіслана на електронну адресу суду заява представника Фонду державного майна України, м. Київ №10-79-5690 від 29.02.2024 (вх. №02.3.1-02/1619/24 від 29.02.2024) про участь у судовому засіданні по розгляду справи №907/268/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду подана з порушенням вимог ст. 6, ст. 170, 197 ГПК України, така підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Керуючись ст. 170, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути представнику Фонду державного майна України, м. Київ заяву №10-79-5690 від 29.02.2024 (вх. №02.3.1-02/1619/24 від 29.02.2024) про участь у судовому засіданні по розгляду справи №907/268/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на 2 аркушах із додатками на 8 аркушах.

2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Ухвалу надіслати заявнику.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 04.03.2024.

Суддя Пригара Л.І.