Рішення

від 21.02.2024 по справі 910/1607/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2024Справа № 910/1607/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є.А. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська 33, Вінниця, Вінницька область, 21050) в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради (21050, Вінницька область, місто Вінниця, вул. Соборна, буд.70, код ЄДРПОУ 00022438) ;

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (вул. Казимира Малевича 31, Київ 150, 03150, код ЄДРПОУ 31650052)

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Комунальне некомерційне підприємство "Територіальне медичне об`єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради" (21018, Вінницька область, місто Вінниця, вул. Пирогова, будинок 46-А, код ЄДРПОУ 36364624)

про визнання недійсним договору та повернення 1 425 520,00 грн,

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об`єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради", Вінницької обласної ради до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про визнання недійсним Договору № 16719652 добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби за програмою "Фінансовий імунітет COVID PRO" від 18.06.2021 року, укладеного між Комунальним підприємством та відповідачем, та стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 1 425 520,00 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення із даним позовом, перший заступник прокурора вказує, у останнього наявні повноваження на представництво в суді законних інтересів держави, в тому числі інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної ради, яка є власником всього майна КНП "ТМО "ВОЦЕМДМК ВОР", оскільки, ні вказаним комунальним підприємством, ні Вінницькою обласною радою, на яку покладаються функції контролю за ефективністю використання комунальної власності територіальних громад, в тому числі при проведенні публічних закупівель, до компетенції якої віднесені повноваження по відновленню порушених інтересів держави, належним чином не здійснено захист цих інтересів. Будь-які заходи щодо розірвання чи визнання недійсним оспорюваного договору не вживалися, в тому числі за наслідками повідомлення прокурора про встановлення порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при проведені закупівлі страхових послуг, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких, відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України, покладено на органи прокуратури. За доводами прокурора Договір № 16719652 добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби за програмою "Фінансовий імунітет COVID PRO" від 18.06.2021 року в порушення приписів ст. 1, 2, 3, 5, 13, 20, ч. 3 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" укладено з відповідачем без використання електронної системи закупівель та без проведення відритих торгів, що є підставою для визнання правочину недійсним в судовому порядку згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України та стягнення з відповідача сплачених на виконання такого договору з добровільного страхування коштів в сумі 1 425 520,00 грн. на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України як майна, підстава набуття якого відпала.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 (суддя Селівон А.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 залишено позовну заяву Першого заступника керівника Вінницької обласної в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об`єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради" та Вінницької обласної ради до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про визнання недійсним договору та стягнення 1 425 520,00 грн. без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.08.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 в частині залишення позову без розгляду Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради скасовано, а справу №910/1607/22 у цій частині передано до суду першої інстанції для продовження розгляду. В іншій частині позову в інтересах держави в особі КНП «ТМО «ВОЦЕМДМК ВОР», залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 у справі № 910/1607/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 (суддя Ягічева Н.І) прийнято справу №910/1607/22 до свого провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовче провадження, призначено

підготовче засідання на 27.09.2023.

Ухвалою від 20.09.2023 задоволено заяву позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконфереції.

21.09.2023 до Господарського суду міста Києва КНП «ТМО ВОЦЕМДМК ВОР» подало клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції та додаткові матеріали по справі.

26.09.2023 на електронну пошту суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" надійшло клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів (в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК України), клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 відкладено розгляд справи на 11.10.2023.

29.09.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 відкладено підготовче засідання до 25.10.2023, залучено до участі у справі Комунальне некомерційне підприємство "Територіальне медичне об`єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

12.10.2023 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення від відповідача.

24.10.2023 до канцелярії суду надійшло повідомлення від третьої особи, про направлення ухвали від 11.10.2023 та відкладення розгляду справи.

25.10.2023 до канцелярії суду надійшла заява про відкладення розгляду справи від відповідача.

В судовому засіданні 25.10.2023 оголошено про відкладення розгляду справи до 16.11.2023.

30.10.2023 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшли, клопотання про долучення доказів від першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури, заперечення від Вінницької обласної ради.

06.11.2023 до канцелярії суду надійшло пояснення від третьої особи.

15.11.2023 до канцелярії суду надійшло заперечення від першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури.

16.11.2023 до канцелярії суду надійшло клопотання про призначення експертизи від відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 розгляд справи відкладено до 29.11.2023.

20.11.2023 до канцелярії Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло повторне клопотання про призначення експертизи.

23.11.2023 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшло пояснення від третьої особи мотивовані тим, що засновником Вінницькою обласною радою не виділялося жодної копійки бюджетних коштів для укладення договору добровільного страхування працівників підриємства. Крім того, твердження прокурора щодо кількості страхових випадків не відповідає дійсності. Відсутність заяв від застрахованих осіб про їх бажання бути застрахованими, що свідчить про відсутність прояву волі до таких дій, також відхиляється третьою особою, оскільки, в розумінні ст. 985 ЦК України, страхувальник має право укласти зі страховиком договір на користь третьої особи.

28.11.2023 до канцелярії суду надійшло заперечення щодо клопотання відповідача про призначення експертизи від першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури.

Протокольною ухвалою від 29.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експерти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 11.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 повідомлено сторони про наступне судове засідання 07.02.2024.

06.02.2024 через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 07.02.2024 оголошено перерву до 21.02.2024.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 21.02.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2021 ПрАТ «СК «ВУСО» (далі - відповідач) направило КНП «ТМО «ВОЦЕМДМК ВОР» (далі - третя особа) лист з пропозицією про укладення договору щодо добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби за програмою «Фінансовий імунітет COVID PRO», за результатами розгляду якого 18.06.2021 прийнято рішення тендерного комітету, оформлене протоколом засідання № 58, щодо проведення закупівлі за предметом: Код національного класифікатора України ДК 021:2015-66510000-8; Страхові послуги (добровільне страхування здоров`я на випадок хвороби за програмою «Фінансовий імунітет COVID PRO») шляхом проведення закупівлі без використання електронної системи.

18.06.2021 між КНП «ТМО «ВОЦЕМДМК ВОР» та ПрАТ «СК «ВУСО» укладено договір № 16719652 «Добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби за програмою «Фінансовий імунітет COVID PRO», предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з життям, здоров`ям, працездатністю застрахованих осіб, зазначених в Додатку № 2, що є невід`ємною частиною цього договору; ціна договору становить 1 425 520,00 грн.

Страховий випадок за розділом 4 договору є, захворювання застрахованої особи на коронавірусну хворобу COVID-19 ліміт виплат (U07.1 за МКХ-10), а також будь-які нові штами вірусу COVID, що виявлено на кожну протягом строку дії договору, за умови, що воно має лабораторне підтвердження Застраховану особу висновком ПЛР-дослідження Акредитованої лабораторії та привело до наслідків:

- факту діагностування COVID-19 (або будь-якого нового штаму вірусу COVID), в тому числі вірусогнійного;

- ускладнення діагнозом пневмонія;

- лікування пневмонії у відділенні інтенсивної терапії (реанімації);

- смерть;

Вперше діагностоване у застрахованої особи гостре захворювання або побічні ефекти, спричинені вакцинацією від COVID-19, що призвело до критичних наслідків:

а) інвалідність III групи;

б) інвалідність II групи;

в) інвалідність І групи.

Відповідно до додатку до спірного договору міститься перелік застрахованих у кількості 1384 особи по філії Вінницької СЕМД, філії Гайсинської СЕМД, філії Липовецької СЕМД, філії Бершадської СЕМД, філії Жмеринської СЕМД, філії Могилів-Подільської СЕМД, філії Тульчинської СЕМД філії Хмільницької СЕМД із зазначенням особистих даних: адрес місця проживання, дати народження, ідентифікаційних номерів.

Загальна сума договору становить 1 425 520,00 гривень, оскільки сума страхового платежу за одну застраховану особу визначена 1030 гривень.

Як вказує прокурор, Вінницькою обласною прокуратурою за результатами опрацювання сайту «PROZORRO» встановлено, що цей договір укладено без проведення процедур, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що у останнього наявні повноваження на представництво в суді законних інтересів держави, в тому числі інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної ради, яка є власником всього майна КНП "ТМО "ВОЦЕМДМК ВОР", оскільки, ні вказаним комунальним підприємством, ні Вінницькою обласною радою, на яку покладаються функції контролю за ефективністю використання комунальної власності територіальних громад, в тому числі при проведенні публічних закупівель, до компетенції якої віднесені повноваження по відновленню порушених інтересів держави, у даному випадку належним чином не здійснено захист цих інтересів. Будь-які заходи щодо розірвання чи визнання недійсним опорюваного договору не вживалися, в тому числі за наслідками повідомлення прокурора про встановлення порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при проведені закупівлі страхових послуг, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких, відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України, покладено на органи прокуратури. За доводами прокурора Договір № 16719652 добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби за програмою "Фінансовий імунітет COVID PRO" від 18.06.2021 року в порушення приписів ст. 1, 2, 3, 5, 13, 20, ч. 3 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" укладено з відповідачем без використання електронної системи закупівель та без проведення відритих торгів, що є підставою для визнання правочину недійсним в судовому порядку згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України та стягнення з відповідача сплачених на виконання такого договору з добровільного страхування коштів в сумі 1 425 520,00 грн. на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України як майна, підстава набуття якого відпала.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За положеннями частин першої, третьої цієї статті прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло з власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Отже, наявність бездіяльності компетентного органу (у цьому випадку Вінницької обласної ради) повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

При цьому, під час розгляду позову про визнання правочину недійсним відповідачами мають бути всі учасники (сторони) цього правочину, аналогічні правові висновки викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц, №372/51/16-ц).

Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/7122/17).

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи. (ч. 1, 2 ст.45 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріальноправова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 09.02.2021 у справі №635/4741/17.

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (п.8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20).

У п.п.57, 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19 вказано наступне: 1) вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав; 2) якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійсним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави або за клопотанням сторони спору здійснює заміну відповідача на належного або залучає співвідповідача.

Як зазначалося вище, постановою Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 910/1607/22, залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 в частині залишення позову без розгляду Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі КНП «ТМО «ВОЦЕМДМК ВОР», відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК.

Отже, Комунальне некомерційне підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної Ради», сторона спірного Договору №16719652 добровільного страхування, фактично втратило процесуальний статус позивача в справі та не є стороною справи №910/1607/22.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Вінницька облрада (позивач 1) не є стороною Договору №16719652 добровільного страхування.

Щодо необхідності визначення усіх сторін оспорюваного правочину як належних відповідачів при вирішенні спору за позовом заінтересованої особи, яка не є стороною такого правочину викладено в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 в справі №670/23/18, від 18.11.2020 у справі №318/1345/17, 2 вiд 14.04.2021 у справі №552/3469/18, від 01.07.2021 у справі №542/546/19-ц та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №917/2041/20, від 26.09.2023 у справі №910/2392/22 зі спорів, що виникли з подібних процесуальних правовідносин.

Також, відповідно до п.8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20, зазначено, пред`явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові та виключає необхідність Верховного Суду надавати оцінку іншим аргументам скаржника, які стосуються передусім з`ясування обставин обґрунтованості/необґрунтованості позову про визнання правочину недійсним, оскільки дослідженню вказаних обставин має передувати встановлення належного суб`єктного складу учасників спірних правовідносин.

Відповідно до аналогічної справи в постанові Верховного Суду від 30.01.2024 року у справі №924/564/22 зазначено, враховуючи наведене вище, Верховний Суд вважає, що апеляційний суд, не встановивши належного складу відповідачів у цій справі, помилково погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову в частині визнання оспорюваного правочину недійсним, позаяк такий висновок судів не відповідає висновку щодо застосування норм статей 203, 215, 216 ЦК України (в контексті того, що під час розгляду позову про визнання правочину недійсним сторонами справи мають бути всі сторони цього правочину), викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19».

Відповідно до статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Таким чином, саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Першого заступника керівника Вінницької обласної прокурора.

З огляду на зазначене, враховуючи, що в задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України залишаються за прокурором.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складено 29.02.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА