Рішення

від 06.02.2024 по справі 911/2545/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/2545/23

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»до Державного закладу «Дитячий оздоровчий табір «Каштан» НТК» Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона «Національної академії наук України»про стягнення 219747,43 грн.за участю представників:

позивача:Піун С.П. адвокат, дов. від 29.12.2023 № 29/12-2023відповідача:не з`явились суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі позивач) до Державного закладу «Дитячий оздоровчий табір «Каштан» НТК» Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона «Національної академії наук України» (далі відповідач) про стягнення 219747,43 грн., з яких 22740,08 грн. інфляційні втрати, 11179,09 грн. 3% річних, 185828,26 грн. пеня (вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12.09.2023 № 119/4.2.1-36116-2023 (вх. № суду 17757/23 від 18.09.2023).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за отриманий природний газ у період з 02.01.2023 по 28.02.2023 у встановлений строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.08.2023 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову до 19.09.2023. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подання відзиву докази належного виконання своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за отриманий природний газ у період з 02.01.2023 по 28.02.2023; контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Відповідач подав до суду повідомлення від 15.09.2023 № 31, в якому просив суд продовжити термін на подачу відзиву на позовну заяву та клопотання від 26.09.2023 про приєднання доказів до справи.

В судовому засіданні призначеному на 26.09.2023 дослідивши повідомлення відповідача від 15.09.2023 № 31 про продовження терміну на подачу відзиву на позовну заяву, суд постановив протокольну ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання від 26.09.2023, якою задовольнив клопотання відповідача від 15.09.2023 № 31 про продовження строку на подання відзиву та продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 24.10.2023.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач подав до суду повідомлення від 27.10.2023 № 38.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2023, яка відображена в протоколі судового засідання від 21.11.2023 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.12.2023 о 11.20.

У зв`язку з оголошенням на території міста Києва повітряної тривоги, задля збереження життя та здоров`я учасників справи, судове засідання у даній справі призначене на 26.12.2023 о 11:20 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.12.2023 призначено у даній справі судове засідання на 06.02.2024 о 10:00.

На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення від 05.02.2024 № 11, в якому він просив суд не проводити судове засідання без представника відповідача та перенести судове засідання на іншу дати, з підстав того, що в.о. директора відповідача знаходиться на лікарняному та повідомлення від 05.02.2024 № 12, в якому відповідач просить суд надати термін для офіційної відповіді від позивача щодо укладення мирової угоди з відповідачам.

В судовому засіданні призначеному на 06.02.2024, дослідивши повідомлення відповідача від 05.02.2024 № 11 та від 05.02.2024 № 12, заслухавши думку присутнього в судовому засіданні представника позивача з приводу відкладення розгляду справи та надання терміну для офіційної відповіді від позивача щодо укладення мирової угоди з відповідачам, суд постановив протокольну ухвалу якою відмовив в їх задоволенні, що відображено в протоколі судового засідання від 06.02.2024, з огляду на те, що наявних матеріалів справи достатньо для її розгляду та вирішення спору, а укладення між сторонами у справі мирової угоди можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до постанови НКРЕКП від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України та відповідно до розпорядження КМУ від 22.07.2020 № 917-р ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236», яка, зокрема, зобов`язує АТ «Магістральні газопроводи України», ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», операторам газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою та у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, спожитий відповідачем об`єм природного газу у період з 02.01.2023 по 28.02.2023 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

На підтвердження включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» позивачем надано суду: лист оператора ГТС, інформацію щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS0000PАХО400S в реєстрі споживачів постачальників, відомості щодо відборів ПГ в т.ч у період з 02.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (форма № 10).

З вказаних документів вбачається, що відповідач спожив із ресурсу постачальника «останньої надії» природний газ з 02.01.2023 по 28.02.2023 в обсязі 25,44374 куб.м.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015, договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених п. 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Через встановлення факту споживання природного газу із ресурсу постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, позивач посилається на обставини укладення між сторонами у справі на виконання п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач постачальник зобов`язується постачати природний газ відповідачу споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 3.3 договору період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Пунктом 4.1 договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Пунктом 4.4 договору визначено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником (п. 11.1 договору).

Позивачем на виконання умов Типового договору поставлено відповідачу природний газ в період з 02.01.2023 по 28.02.2023 в обсязі 25,44374 куб.м. на суму 993224,09 грн.

Відповідачем здійснено оплату поставленого природного газу 31.07.2023 в повному обсязі, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунки позивача, завірені копія якої залучена до матеріалів справи, та не заперечується сторонами у справі.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо оплати спожитого природного газу, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум грошового зобов`язання за період прострочення з 01.03.2023 по 30.06.2023 в розмірі 22740,08 грн. та 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання за період прострочення з 01.03.2023 по 30.07.2023 в розмірі 11179,09 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.

Також позивач на підставі п. 4.5 типового договору просить стягнути з відповідача за прострочення оплати вартості поставленого природного газу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 28.01.2020 по 17.04.2020 складає 185828,26 грн.

Пунктом 4.5 типового договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною та обґрунтованою.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність, як загальні засади цивільного законодавства, є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку (своєчасної поставки товару) з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку (своєчасної поставки товару) не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зменшення неустойки (зокрема, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення неустойки (пені, штрафу) направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

При цьому, ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір неустойки (пені та штрафу), оскільки вона спрямована на відновлення майнової сфери кредитора.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 917/991/22).

Доказів наявності понесення позивачем збитків, які б перевищували чи дорівнювали б розміру заявленої до стягнення суми пені позивач суду не надав. Розмір пені, який просить позивач стягнути з відповідача є занадто великим та не співрозмірним із можливими збитками.

Беручи до уваги викладене та враховуючи загальні засади цивільного законодавства справедливості, добросовісності, розумності, баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене вищезазначене прострочення зобов`язання та недопущення невиправданого збагачення позивача за рахунок стягнення з відповідача занадто великих штрафних санкцій, зважаючи на те, що відповідач погасив основну суму заборгованості за спожитий природний газ, під час дії воєнного стану не здійснює свою основну господарську діяльність з оздоровлення дітей у таборі і як наслідок не отримує прибуток, а стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми пені матиме надмірний характер для відповідача як бюджетної установи, суд зменшує розмір пені на 90% від заявленого до стягнення розміру пені в сумі 185828,26 грн., а саме: зменшує суму пені, що підлягає стягненню до 18582,83 грн.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунку за отриманий природний у встановлений договором строк, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 22740,08 грн. інфляційні втрати, 11179.09 грн. 3% річних, 18582,83 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 167245,43 грн. пені суд відмовляє з огляду на зменшення судом розміру заявленої до стягнення суми пені.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору у справі відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Державного закладу «Дитячий оздоровчий табір «Каштан» НТК» Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона «Національної академії наук України» про стягнення 219747,43 грн., з яких 22740,08 грн. інфляційні втрати, 11179.09 грн. 3% річних, 185828,26 грн. пеня задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного закладу «Дитячий оздоровчий табір «Каштан» НТК Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона «Національної академії наук України» (33 км Обухівського шосе, смт Козин, Обухівський р-н, Київська обл., 08711, ідентифікаційний код 25393868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452) 22740 (двадцять дві тисячі сімсот сорок) грн. 08 коп. інфляційних втрат, 11179 (одинадцять тисяч сто сімдесят дев`ять) грн. 09 коп. 3% річних, 18582 (вісімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн. 83 коп. пені, 3296 (три тисячі двісті дев`яносто шість) грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Державного закладу «Дитячий оздоровчий табір «Каштан» НТК Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона «Національної академії наук України» про стягнення 167245,43 грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 04.03.2024.

Суддя Ю.В. Подоляк