Рішення

від 22.02.2024 по справі 914/529/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2024 Справа № 914/529/23

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Вівівал, м.Пустомити, Львівська область

до відповідача: Акціонерного товариства Оператор газорозподільчої системи Львівгаз, м.Львів

про: визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 14.09.2021 та від 16.11.2021, а також скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму газу від 14.09.2021

Суддя У.І.Ділай

Секретар О.Старостенко

За участі представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

08.02.2024 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/529/23, відповідно до якого позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними і скасовано рішення Комісії по розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 16.11.2021 Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Львівгаз (ідентифікаційний код 03349039,) винесених за результатами розгляду і задоволення акту про порушення № 654 (009387) від 13.08.2021 складеного за результатами перевірки проведеної в Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівівал» (ідентифікаційний код 39551025), по об`єкту, що знаходиться за адресою: м. Пустомити, вул. Фабрична, 19. У задоволенні решти вимог відмовлено.

12.02.2024 від позивача до суду надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 15.02.2024 призначено судове засідання 22.02.2024.

19.02.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

У судове засідання 22.02.2024 представник позивач не з`явився, проте направив заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання 22.02.2024 явку повноважного представника не забезпечив, причини неявки суд не повідомив, хоча належним був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд

встановив:

У позовній заяві було зазначено про попередні судові витрати щодо надання правової допомоги в сумі 30000,00грн гонорару. В подальшому надійшла заява, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 40500,00грн витрат на правничу допомогу. На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги позивачем надано: копію договору доручення на представництво інтересів та надання правової допомоги від 08.02.2023; копію акту про надання правової допомоги № від 09.02.2024; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1181495 від 27.03.2023, виданого на ім`я адвоката Рісного Мирослава Богдановича; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №245 від 12.09.2003.

Відповідач просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 6700,00грн. В обґрунтуванні заявленого клопотання зазначено, що рішенням суду задоволено 1 з 2 заявлених позовних вимог, відтак 50% заявлених витрат на правову допомогу не підлягають стягненню. Також відповідач вважає, що заявлена сума в 40500 грн є істотно вищою, ніж первісна сума в 30000 грн, перевищення витрат складає 10500 грн та розподілу між сторонами не може підлягати.

Крім того, відповідач звернув увагу, що ТОВ Вівівал через 3 місяці після подачі до нього АТ Львівгаз позову про стягнення донанарахування в розмірі 190 350 грн (справа №914/2833/22) подало окремий позов про скасування цього ж донарахування (справа №914/527/23) Правова позиція ТОВ Вівівал в цих двох спорах була однаковою, рішення є аналогічними, тому зусилля адвокатів позивача у цій справі є мінімальними, відтак, заявлені витрати не відповідають критерію розумності.

При прийнятті рішення суд виходив із такого.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначав про витрати на оплату правової допомоги за підготовку позову.

Відповідач просив зменшити розмір заявленої позивачем суми витрат на правову допомогу.

Як встановлено судом між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Сенатор» (далі АО «Сенатор») укладено договір доручення на представництво інтересів та надання правової допомоги від 08.02.2023. Згідно з п. 1 договору від 08.02.2023, об`єднання через своїх учасників (перелік яких визначений у пункті 2 Договору), кожен з яких діє незалежно один від одного, уповноважене надавати правову допомогу та представляти інтереси Клієнта у справі стосовно скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 14.09.2021 та 16.11.2021 та скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму газу від 14.09.2021 в усіх: державних органах; органах місцевого самоврядування (включаючи виконавчі органи); в органах, уповноважених здійснювати примусове виконання судових рішень і рішень інших органів; інших підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування; перед фізичними особами та фізичними особами - підприємцями, в судах загальної юрисдикції будь-якої інстанції, включаючи адміністративні, господарські, а також третейські суди.

Обсяг та вартість виконаних за даним договором доручень фіксується в акту (-ах), що підписується сторонами або їх повноважними представниками (п. 7 договору від 08.02.2023).

Відповідно до акту про надання правової допомоги від 09.02.2024 АО «Сенатор» надало позивачу такі послуги: підготовка позовної заяви; підготовка та підготовка додаткових пояснень; підготовка клопотання про витребування доказів; підготовка клопотання про долучення доказів; підготовка клопотання про зупинення провадження; підготовка відповіді на відзив; підготовка клопотання про виклик свідків; підготовка клопотань про відкладення судових засідань; участь в 7 судових засіданнях; підготовка заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.

Суд звертає увагу, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку статті 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова КГС ВС від 07.12.2018 у справі № 922/749/18).

Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Перевіривши зміст виконаних робіт та їх обсяг, включених в розрахунок вартості наданих послуг, виходячи із критерію розумності їхнього розміру, господарський суд вважає, що не можуть бути покладені на відповідача понесені витрати за: підготовку клопотання про долучення доказів; підготовку заперечень проти клопотання про зупинення провадження; підготовку відповіді на відзив; підготовку клопотання про виклик свідків; підготовку клопотань про відкладення судових засідань.

Щодо вимоги про стягнення за підготовку заяви про відшкодування витрат на правову допомогу суд звертає на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, в якій зазначено, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на те, що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Отже, в цій справі витрати за підготовку заяви про відшкодування витрат на правову допомогу не можуть бути покладені на відповідача понесені витрати не можуть бути покладені на АТ «Оператор газорозподільної системи Львівгаз.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищенаведене, оцінивши обґрунтованість доводів позивача та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00грн (що включає підготовку позовної заяви; підготовка та підготовка додаткових пояснень; підготовка клопотання про витребування доказів; підготовку відповіді на відзив; участь в 7 судових засіданнях). В задоволенні решти вимог слід відмовити.

Керуючись 126, 129, 130, 221, 231, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву позивача задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Львівгаз (79039, м.Львів, вул.Золота, 42, ідентифікаційний код 03349039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівівал» (81100, Львівська область, Пустомитівський район, м.Пустомити, вул. Наливайка, 5, ідентифікаційний код 39551025) 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.

3.У задоволенні решти вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 04.03.2024.

Суддя Ділай У.І.