Рішення

від 29.02.2024 по справі 921/694/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 лютого 2024 року м. ТернопільСправа № 921/694/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Василишин О.В.

розглянув справу

за позовом Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бульвар Т.Шевченка, буд.21, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46001

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5 м. Тернопіль, 46001

до відповідача Громадської організації "Спілка інвалідів спорту "Успіх", вул. В.Стуса, 2/10, м. Тернопіль, 46023

про звільнення приміщення

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не прибули.

Згідно ч.3 ст. 222 ГПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Суть справи: Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Громадської організації "Спілка інвалідів спорту "Успіх" про зобов`язання Громадської організації "Спілка інвалідів спорту "Успіх" звільнити окреме індивідуально визначене майно комунальної власності - нежитлове приміщення будівлі літери "Б" площею 61,10 м2, розміщене за адресою м. Тернопіль, вул. В.Стуса, 4, на першому поверсі та передати його по акту передачі-приймання Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.

В обґрунтуваннях позовних вимог позивач посилається на те, що договір оренди №10009 від 18.04.2016, на підставі якого Громадська організація "Спілка інвалідів спорту "Успіх" користувалась нежитловим приміщенням за адресою м. Тернопіль, вул. В.Стуса, 4, площею 61,10 м2, у зв`язку із закінченням строку на який він був укладений, припинив свою дію ще 28.02.2022, однак відповідач всупереч умовам вказаного правочину, а також нормам ст. 785 ЦК України, не звільнив та не передав по акту передачі-приймання майно комунальної власності. Означені дії відповідача, за твердженням позивача, перешкоджають власнику майна вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20 жовтня 2023 року позовну заяву № 22522/2023 від 10.10.2023 (вх. №756 від 16.10.2023) Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради залишено без руху, надавши позивачу час (протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали) для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду належних доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

30 жовтня 2023 року на адресу суду від позивача надійшла заява № 23972/2023 від 30.10.2023 (вх. № 8708) про усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі від 20 жовтня 2023 року про залишення без руху.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01 листопада 2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчий комітет Тернопільської міської ради та призначив підготовче засідання у цій справі на 27 листопада 2023 року.

22.11.2023 до Господарського суду Тернопільської області від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача надійшли пояснення щодо позову від 22.11.2023 (вх.№9455) сформовані в системі "Електронний суд", згідно яких просить суд позов задоволити повністю.

27.11.2023, суд відклав підготовче засідання без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про відкладення підготовчого засідання у протоколі судового засідання відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України на 18 грудня 2023 року о 10:00 год., про що присутні представники повідомлені під розписку, а відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

18.12.2023, враховуючи неявку відповідача та третьої особи в підготовче засідання, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України на 15 січня 2024 року о 10:30 год., про що присутня представниця позивача у підготовчому засіданні повідомлена під розписку, а відповідачу та третій особі надіслано відповідну ухвалу.

12 січня 2024 року до Господарського суду Тернопільської області від Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради надійшло клопотання №524/2024 від 12.01.2024 (вх.№347), сформоване в системі "Електронний суд", в якому просить долучити до матеріалів справи №921/694/23 постанову Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 921/442/22.

В призначене на 15 січня 2024 року підготовче засідання позивач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відповідач не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Разом з тим, 15 січня 2024 року до Господарського суду Тернопільської області від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача надійшла заява б/н від 15.01.2024 (вх.№373), сформована в системі "Електронний суд", про проведення підготовчого засідання без участі Виконавчого комітету Тернопільської міської ради у зв`язку із неможливістю забезпечити участь представника у підготовчому засіданні призначеному на 15 січня 2024 року о 10:30 год.

Окрім того, 15 січня 2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 15.01.2024 (вх.№374) про розгляд справи без участі Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.01.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 921/694/23 до судового розгляду по суті на 01 лютого 2024 року о 10:30 год.

01 лютого 2024 року до Господарського суду Тернопільської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 01.02.2024 (вх.№917) про відкладення судового засідання, оскільки договір про надання правничої допомоги між представником та Громадською організацією "Спілка інвалідів спорту "Успіх" укладено 01 лютого 2024 року, з метою якісного надання правової допомоги представнику необхідний час для вивчення матеріалів справи.

Окрім того, 01.02.2024 до Господарського суду Тернопільської області від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача надійшло клопотання б/н від 01.02.2024 (вх.№ 920) про розгляд справи без участі уповноваженого по даній справі представника у зв`язку із його перебуванням у судовому засіданні по справі №921/573/23.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.02.2024 суд відклав розгляд справи № 921/694/23 на 19 лютого 2024 року о 12:00 год.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на всій території України, в тому числі в місті Тернополі та Тернопільській області, з метою збереження життя і здоров`я працівників та відвідувачів суду, забезпечення їх безпеки, згідно наказу голови Господарського суду Тернопільської області № 20-од від 28.07.2022 "Про порядок дій під час повітряної тривоги", судове засідання 19 лютого 2024 року о 12:00 год., у цій справі не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.02.2024, суд продовжив строк розгляду справи №921/694/23 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року та повідомив учасників справи про те, що судове засідання у справі №921/694/23 буде проведено 29 лютого 2024 року о 12:30 год.

В судове засідання 29 лютого 2024 року представники сторін та третьої особи не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку шляхом направлення копії ухвали учасникам справи до їхніх електронних кабінетів відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України

Разом з тим, 29.02.2024 до Господарського суду Тернопільської області від Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської надійшло клопотання б/н від 29.02.2024 (вх.№1755) про розгляд справи без участі його представника, при цьому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд позов задоволити.

Частинами 1, 8 ст. 165 ГПК України передбачено, що свої заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, що містяться в матеріалах справи.

29 лютого 2024 року справу розглянуто по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Управління обліку та контролю за використанням комунального майна (далі - управління) є виконавчим органом Тернопільської міської ради, нею утворюється, їй підзвітне і підконтрольне, підпорядковане виконавчому комітету та міському голові, діє на підставі Положення "Про управління обліку та контролю за використанням комунального майна" (Положення розміщене на офіційному сайті Тернопільської міської ради за посиланням: https://rada.te.ua, y підрозділі: управління обліку та контролю за використанням комунального майна, розділу: управління/відділи).

У відповідності до пункту 1.3 розділу 1 вказаного Положення, управління є юридичною особою. Згідно п.п 3.2.3 пункту 3.2 та п.п. 3.3.1, 3.3.2 пункту 3.3 розділу 3 Положення: управління укладає договори, набуває майнових та немайнових прав, є позивачем та відповідачем в суді з питань приватизації, оренди, обліку майна комунальної власності; здійснює контроль за додержанням умов договорів оренди, безоплатного користування і інших договорів, подає пропозиції щодо приведення у відповідність з чинним законодавством діючих договорів оренди, в тому числі вносить зміни в договори оренди; організовує роботу по надходженню коштів, одержаних від здачі в оренду об`єктів комунальної власності міста та приватизації, забезпечує їх облік.

18.04.2016, між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а Управлінням, як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди (Орендодавець), та Тернопільською обласною громадською організацією "Спілка інвалідів спорту "Успіх" (далі Відповідач, Орендар), назва у подальшому була змінена на громадську організацію "Спілка інвалідів спорту "Успіх", був укладений Договір №10009 від 18.04.2016 оренди окремого індивідуально визначеного майна комунальної власності площею 61,1 кв.м за адресою м. Тернопіль, вул. В.Стуса, 4 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно акту передавання нежитлових приміщень в оренду від 18.04.2016 Управління передало, а відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно комунальної власності нежитлове приміщення будівлі літери "Б" площею 61,1 кв.м розміщене за адресою м.Тернопіль, вул. В.Стуса,4, для розміщення громадської організації інвалідів, що не здійснює підприємницької діяльності (п.1.1. умов договору оренди).

Відповідно до пункту 2.4. Договору сторони домовилися, що у разі припинення дії Договору, або закінчення терміну дії Договору оренди, якщо Договір не продовжений, Орендар зобов`язаний в 10-ти денний термін повернути Орендодавцю Майно з проведенням санітарної побілки, збереженими всіма конструктивними елементами і оснащенням, без якого це приміщення не може бути надане іншому орендарю для негайного використання.

Згідно пункту 2.7. Договору, відносини між Орендарем і Орендодавцем припиняються з дати зазначеної в Договорі оренди та акті передачі - прийняття майна від Орендаря до Орендодавця. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання передачі.

Пунктом 9.2. Договору передбачено, що за затримку повернення орендованого Майна Орендар сплачує Орендодавцю неустойку в розмірі орендної плати (плата за фактичне користування).

Строк дії договору визначений сторонами в п. 10.1 Договору - до 31.03.2019.

Відповідно до пункту 10.3. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно пункту 10.7. Договору, його чинність припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку на який його було укладено.

27.06.2019 сторонами підписано додаток до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №10009 від 18.04.2016, відповідно до якого внесено зміни в п.п.1.1, 3.1, 3.5 даного Договору, зокрема, визначивши, що вартість орендованого майна згідно з висновком про вартість майна/актом оцінки станом на 30.04.2019, становить 145 590,0 грн. без ПДВ; розмір орендної плати за базовий місяць квітень 2019 року в розмірі 121,33 грн. (без ПДВ), ПДВ 24,27 грн.

В п.2 додатку сторони погодили продовжити договір оренди на термін по 28 лютого 2022 року.

19.09.2022 Громадська організація "Спілка інвалідів спорту "Успіх" звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м. Тернопіль про визнання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 18.04.2016 №10009, продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 35 місяців 14 днів, та на тих самих умовах.

03.05.2023 Господарським судом Тернопільської області у справі №921/442/22 ухвалено рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

28.08.2023 Західним апеляційним господарським судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу Громадської організації "Спілка інвалідів спорту "Успіх" б/н від 03 червня 2023 року залишено без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.05.2023 у справі №921/442/22 без змін.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 06 грудня 2023 року ухвалено постанову, якою змінено мотивувальні частини постанови Західного апеляційного господарського суду від 28 серпня 2023 року і рішення Господарського суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року у справі № 921/442/22, виклавши їх з урахуванням висновків Верховного Суду, наведених у мотивувальній частині цієї постанови. В решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 серпня 2023 року і рішення Господарського суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року у справі № 921/442/22 залишено без змін.

У заданих вище рішеннях у справі №921/442/22 встановлено відсутність правових підстав для визнання продовженим договору оренди (автоматичної пролонгації) на той самий строк і на тих самих умовах з огляду на наявність відмови Орендодавця на продовження дії договору, здійснену ним у строк, передбачений чинним законодавством України, та як наслідок припинення договору оренди у зв`язку із закінченням строку його дії.

Однак, як зазначає позивач, відповідач продовжує користуватись майном комунальної власності без правових підстав, оскільки після припинення дії договору приміщення не звільнив та не передав по акту управлінню, що і стало підставою для звернення до суду і з цим позовом.

Оцінивши зібрані у справі докази, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як уже зазначалось вище, під час розгляду справи господарським судом встановлено, 18.04.2016, між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а управлінням, як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди та Тернопільською обласною громадською організацією "Спілка інвалідів спорту "Успіх", назва у подальшому була змінена на громадську організацію "Спілка інвалідів спорту "Успіх" (далі - Відповідач), був укладений договір №10009 від 18.04.2016 оренди окремого індивідуально визначеного майна комунальної власності площею 61,10 кв.м за адресою м. Тернопіль, вул. В.Стуса,4 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами договору та акту приймання-передачі майна. Згідно акту передавання від 18.04.2016 Управління передало, а відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно комунальної власності нежитлове приміщення будівлі літери "Б" площею 61,10 кв.м розміщене за адресою м.Тернопіль, вул. В.Стуса,4, для розміщення громадської організації інвалідів, що не здійснює підприємницької діяльності (п. 1.1. умов договору оренди).

Строк дії договору визначений сторонами в п. 10.1 Договору - до 31.03.2019.

В подальшому, шляхом укладення 27.06.2019 додатку до Договору, термін його дії було продовжено до 28.02.2022.

Відповідно до пункту 2.4. Договору сторони домовилися, що у разі припинення дії Договору, або закінчення терміну дії Договору оренди, якщо Договір не продовжений, Орендар зобов`язаний в 10-ти денний термін повернути Орендодавцю Майно з проведенням санітарної побілки, збереженими всіма конструктивними елементами і оснащенням, без якого це приміщення не може бути надане іншому орендарю для негайного використання.

Згідно пункту 2.7. Договору, відносини між Орендарем і Орендодавцем припиняються з дати зазначеної в Договорі оренди та акті передачі - прийняття майна від Орендаря до Орендодавця. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання передачі.

Взаємовідносини, що склалися між Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та Громадською організацією "Спілка інвалідів спорту "Успіх" суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору оренди, згідно якого та в силу ст. 758 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вже зазначалося вище, 03.05.2023 Господарським судом Тернопільської області у справі №921/442/22 за позовом Громадської організації "Спілка інвалідів спорту "Успіх" до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м. Тернопіль про визнання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 18.04.2016 №10009, продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 35 місяців 14 днів, та на тих самих умовах, ухвалено рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

28.08.2023 Західним апеляційним господарським судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу Громадської організації "Спілка інвалідів спорту "Успіх" б/н від 03 червня 2023 року залишено без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.05.2023 у справі № 921/442/22 без змін.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 06 грудня 2023 року, ухвалено постанову, якою змінено мотивувальні частини постанови Західного апеляційного господарського суду від 28 серпня 2023 року і рішення Господарського суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року у справі № 921/442/22, виклавши їх з урахуванням висновків Верховного Суду наведених у мотивувальній частині цієї постанови. В решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 серпня 2023 року і рішення Господарського суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року у справі № 921/442/22 залишено без змін.

У заданих вище рішеннях у справі №921/442/22 встановлено, що Орендодавцем реалізоване право відмови від пролонгації договору оренди відповідно до умов договору, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-IX. Окрім того, проаналізовано спірні правовідносини у контексті постанови Кабінету Міністрів України №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану". Відповідно до абзацу 1 пункту 5 даної постанови договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач за 30 календарних днів до дати закінчення договору повідомив орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

З урахуванням дослідженого під час судового розгляду справи №921/442/22 листа балансоутримувача - управління від 31.01.2022 №46/9 про відмову у продовженні дії договору на підставі статті 19 Закону, суди дійшли висновку про відсутність підстав вважати договір продовженим у відповідності до пункту 5 даної Постанови.

Отже, у заданих вище рішеннях у справі №921/442/22 встановлено відсутність правових підстав для визнання продовженим договору оренди (автоматичної пролонгації) на той самий строк і на тих самих умовах, з огляду на наявність відмови Орендодавця на продовження дії договору, здійснену ним у строк, передбачений чинним законодавством України.

Таким чином, договір №10009 від 18.04.2016 припинив свою дію 28.02.2022, оскільки закінчився строк, на який він був укладений, що встановлено у судових рішеннях у справі №921/442/22.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПІК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав про особливості, тобто про факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, що мають для суду преюдиціальний характер.

Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 у справі №922/643/19).

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова КГС ВС від 10.12.2019 у справі №910/6356/19).

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин (постанова КАС BC від 15.10.2019 у справі №813/8801/14).

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС ВС від 19.12.2019 у справі №520/11429/17).

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 19.12.2019 у справі №916/1041/17).

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова КГС ВС від 26.11.2019 у справі №902/201/19, постанова КГС ВС від 15.10.2019 у справі №908/1090/18).

Частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (постанова КЦС ВС від 17.12.2019 по справі №641/1793/17).

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини (постанова КЦС ВС від 11.12.2019 по справі №320/4938/17).

Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має предиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення (постанова КЦС ВС від 11.12.2019 по справі №320/4938/17). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 10.10.2019 по справі №910/2164/18, постанова КГС ВС від 08.07.2019 по справі №908/156/18).

Отже, факт припинення договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 18.04.2016 № 10009 є встановленим рішенням суду у справі №921/442/22 та не потребує доказування під час розгляду цієї справи.

Згідно статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-IX, у разі припинення договору оренди, Орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору, повернути Орендодавцеві орендоване майно в порядку визначеному договором оренди.

В статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Однак, як вбачається із матеріалів справи, всупереч зазначеним нормам права та взятих на себе зобов`язань згідно пунктів 2.4, 2.7, 10.3, 10.7 Договору, відповідач продовжує користуватись майном комунальної власності без правових підстав, оскільки після припинення дії договору приміщення не звільнив та не передав по акту приймання-передачі управлінню, що підтверджується службовою запискою начальника відділу оренди та обліку комунального майна - начальнику управління обліку та контролю за використанням комунального майна №470/9.1 від 10.10.2023, копія якої міститься у матеріалах справи, що в свою чергу перешкоджає власнику майна вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому нежитловим приміщенням за адресою місто Тернопіль, вулиця Василя Стуса, 4 площею 61,10 кв.м.

Доказів звільнення відповідачем приміщення та передачі по акту приймання-передачі управлінню матеріали справи не містять.

У той же час, суд відзначає, що захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

В силу положень ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 - 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Враховуючи вищевикладене, суд оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як підставні та обґрунтовані.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Зобов`язати Громадську організацію "Спілка інвалідів спорту "Успіх" (вул. В.Стуса, 2/10, м. Тернопіль, 46023, код ЄДРПОУ 37943968) звільнити окреме індивідуально визначене майно комунальної власності - нежитлове приміщення будівлі літери "Б" площею 61,10 м2, розміщене за адресою м. Тернопіль, вул. В.Стуса, 4, на першому поверсі та передати його по акту передачі приймання Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (бульвар Т.Шевченка, буд.21, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46001, код ЄДРПОУ 37519833).

3. Стягнути із Громадської організації "Спілка інвалідів спорту "Успіх" (вул. В.Стуса, 2/10, м. Тернопіль, 46023, код ЄДРПОУ 37943968) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (бульвар Т.Шевченка, буд.21, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46001, код ЄДРПОУ 37519833) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

4. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати учасникам справи відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Повне рішення складено та підписано 04.03.2024.

Суддя Н.В. Охотницька