Рішення

від 22.02.2024 по справі 922/1409/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року м. ХарківСправа № 922/1409/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлофт" про розподіл судових витрат (вх.№ 3802/24) по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Євлентьєва Михайла Вікторовича, м. Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлофт", м. Харків , 2. SOFT LOFT PTY LTD (ТОВ "Софт-лофт"), Австралія про стягнення 202151,22 грн.

за участю представників:

позивача - Татаржинський М.В.

відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа № 922/1409/22 за позовом Фізичної особи-підприємця Євлентьєва Михайла Вікторовича (позивач) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлофт" та 2. SOFT LOFT PTY LTD (ТОВ "Софт-лофт") (відповідачі) про стягнення 202151,22 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 в задоволенні позову було відмовлено повністю.

У відзиві на позовну заяву (вх.№ 15478/22 від 05.12.2022) ТОВ "Софтлофт" просило суд стягнути з позивача на свою користь судові витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 20000,00 грн.

09.02.2024 ТОВ "Софтлофт" в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України надало до суду клопотання про розподіл судових витрат у справі з доказами понесених витрат (вх.№ 3802/24). Згідно клопотання ТОВ "Софтлофт" просить суд ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Фізичної особи-підприємця Євлентьєва Михайла Вікторовича витрати на професійну правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.02.2024 було прийнято до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлофт" про розподіл судових витрат (вх.№ 3802/24) та призначено судове засідання на "19" лютого 2024 р. о 13:10.

Протокольною ухвалою суду від 19.02.2024 судове засідання для розгляду клопотання було призначено на "22" лютого 2024 р. о 12:30.

Представник позивача 22.02.2024 за вх.№ 4871 надав письмові заперечення на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлофт" про розподіл судових витрат, згідно яких просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання відповідача 1 про розподіл судових витрат по справі № 922/1409/22. При цьому представник позивача зазначає, що відповідачем 1 до відзиву не було надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат; матеріали справи не містять детального опису робіт (наданих послуг), що були здійснені адвокатом під час здійснення представництва відповідача 1 у суді, що унеможливлює можливість визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката з метою розподілу судових витрат по даній справі. Також, у письмових запереченнях на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлофт" про розподіл судових витрат представник позивача зазначає, що заявлена сума правничої допомоги адвокатом відповідача 1 у розмірі 20000,00 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Дослідивши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлофт" про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України).

Як було зазначено вище, відповідач згідно відзиву (вх.№ 15478/22 від 05.12.2022 та вх.№ 15616 від 06.12.2022) просив суд стягнути з позивача на свою користь витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 20000,00 грн. При цьому у розділі відзиву "Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат" відповідач повідомляв, що з урахуванням підготовки до подання відзиву, ознайомленням з доказами, матеріалами справи, підготовкою відзиву та прогнозованих дій по справі № 922/1409/22 про стягнення коштів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи буде складатися з 20000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в якості доказів понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивачем надано до суду:

- ордер серії АХ № 1107181 від 16.11.2022 на адвоката Лебедєва Д.В.;

- договір про надання правничої (правової) допомоги від 16.11.2022;

- платіжні інструкції № 4 від 23.11.2022 та № 5 від 12.12.2022;

- акт надання послуг № 1 від 05.02.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.11.2022.

Судом встановлено, що 16.11.2022 між адвокатом Лебедєвим Д.В. (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Софтлофт" (клієнт) було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу та послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме: представництво інтересів клієнта у справі № 922/1409/22 про стягнення коштів з клієнта та інших справ за письмовою домовленістю сторін.

Відповідно до п. 4.1. договору, сторони погодили, що розмір гонорару за послуги/роботи адвоката за даним договором становить 20000,00 грн.

Розмір гонорару, вказаного у п. 4.1., не включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручень клієнта (відрядження, добові, транспортні витрати, поштові витрати, судові збори, витрати на фахівців тощо) (п. 4.2. договору).

Пунктом 4.3. договору було передбачено, що адвокат розпочинає виконання робіт та/або надання послуг за даним договором тільки після внесення клієнтом заздалегідь обумовленої з адвокатом суми авансу за надання правничої допомоги у заздалегідь погоджений між сторонами строк. У разі порушення строків сплати авансу більш як на 5 (п`ять) днів, цей договір автоматично втрачає силу.

Відповідно до п. 4.4. договору, за результатами надання правничої допомоги, на вимогу клієнта, може бути складений акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, витрачений час та і її вартість. Акт надсилається адвокатом поштовою кореспонденцією, електронним листом на електронну поштову скриньку клієнта, або іншим, заздалегідь узгодженим із клієнтом, способом.

Згідно п. 4.5. договору, акт про надання правничої допомоги вважається підписаним, а надані за ним послуги та виконані роботи такими, що є належної якості і прийняті без застережень, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокату письмові аргументовані заперечення на акт.

Пунктом 8.1. договору було передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до кінця відповідного календарного року, в якому він був укладений, або до винесення рішення по справі судом відповідної інстанції чи в разі виконання завдань, визначених у п. 1.1. договору, в залежності від того, яка з наведених обставин настане раніше, якщо інше не узгоджено додатковою угодою.

Згідно акту надання послуг № 1 до договору від 05.02.2024, сторони погодили, що виконавець надає послуги відповідно до умов договору, а замовник прийняв їх в повному обсязі. Замовник не має претензій щодо обсягу та якості наданих послуг. Вартість послуг складає 20000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Велика Палата ВС у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновків про те, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Ураховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що підлягають відхиленню посилання позивача на те, що відповідачем 1 до відзиву не було надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, та те, що ненадання детального опису робіт (наданих послуг), що були здійснені адвокатом під час здійснення представництва відповідача 1 у суді, унеможливлює можливість визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката з метою розподілу судових витрат по даній справі.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

При цьому суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, дослідивши надані відповідачем 1 докази витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн., суд вважає надані докази такими, що підтверджують витрати відповідача 1 на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 20000,00 грн., у зв`язку з чим дані витрати при відмові у задоволенні позову підлягають стягненню з позивача на користь відповідача 1.

При цьому суд зазначає, витрати відповідача 1 на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. відповідають критерію розумності їхнього розміру, виходячи з обставин справи № 922/1409/22, є співмірними із складністю справи та наданими адвокатом послугами за договором, а позивачем не доведено суду неспівмірності витрат, які заявлені відповідачем 1.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 13, 73, 74, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлофт" про розподіл судових витрат (вх.№ 3802/24) - задовольнити.

Ухвалити у справі № 922/1409/22 додаткове рішення.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Євлентьєва Михайла Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відомості про дату народження в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлофт" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 117, кв. 207, ЄДРПОУ: 43543722) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення.

Повне додаткове рішення складено "04" березня 2024 р.

Суддя А.М. Буракова справа № 922/1409/22