Рішення

від 06.12.2023 по справі 925/807/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року м. Черкаси справа № 925/807/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участю представників сторін: позивача - Драчевського М.А. за самопредставництвом, відповідача - адвоката Стойка А.Ю., у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Паланської сільської ради до Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни про стягнення 127470 грн. 06 коп.,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2023 року позивач - Паланська сільська рада звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни (далі - відповідач) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 127470 грн. 06 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано тим, що відповідачка фактично, без оформлення правовстановлюючих документів, користується земельною ділянкою площею 25,2571 га кадастровий номер: 7124381500:01:001:1036, яка знаходиться в межах села Городецьке Уманського району Черкаської області, плату за землю за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 року не здійснювала.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 15.06.2023, 21.06.2023, 05.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/807/23 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.09.2023 року, запропоновано сторонам подати суду і іншим учасникам заяви по суті справи.

Відповідачка в особі свого представника подала суду 22.08.2023 року відзив на позовну заяву (вх. № 13734/23, а.с. 47-52), в якому заперечувала проти позову повністю з мотивів необґрунтованості, недоведеності і безпідставності позовних вимог. В обґрунтування заперечень представник відповідачки, вказав що:

у користуванні відповідачки на підставі договору від 27.12.2020 року № 2076 оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного нею з Регіональним відділенням Фону державного майна України по Київській, Черкаській, Чернігівській областях, знаходяться гідротехнічні споруди, які використовуються в рибогосподарській діяльності. За умовами договору плата за користування гідротехнічними спорудами включає і плату за користування землею, на якій вони розташовані;

обов`язок плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 7124381500:01:001:1036 у відповідачки виник лише 11.01.2023 року, після державної реєстрації права оренди на цю земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 01.01.2023, укладеного нею з позивачем;

позивачем не надано доказів користування відповідачкою спірною земельною ділянкою кадастровий номер 7124381500:01:001:1036 у період з 01.01.2021 по 01.01.2023 року.

Позивач в особі свого представника подав суду 02.10.2023 року відповідь на відзив (вх. № 16071/23, а.с. 69-71), в якій спростовував доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до відзиву долучив додаткові докази на підтвердження своїх доводів.

В судових засіданнях 19.09.2023, 31.10.2023, 14.11.2023, 14.11.2023 року розгляд справи по суті ухвалами суду відкладався з поважних причин і був призначений на 06.12.2023 року.

В судовому засіданні 06.12.2023 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю, представник відповідача позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 06.12.2023 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Рішенням Городецької сільської ради Уманського району Черкаської області від 25.09.2015 року № 51-7/VІ «Про розгляд звернень громадян з питань землекористування», за заявою ФОП Шевчук Т.А. від 12.08.2015 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду Городецької сільської ради орієнтовною площею 23,2000 га, вирішено зокрема наступне:

надати ФОП Сабадаш В.В. дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель комунальної власності Городецької сільської ради орієнтовною площею 23,2000 га із земель водного фонду, що в адміністративних межах Городецької сільської ради Уманського району Черкаської області в межах села Городецьке (п. 1);

доручити ФОП Сабадаш В.В. виконати землевпорядні роботи в обсягах, необхідних для складання проекту землеустрою (п.2);

укласти трьохсторонній договір на виконання землевпорядних робіт та розроблення проекту землеустрою, яким визначити замовником - сільську раду с. Городецьке, виконавцем - ФОП Сабадаш В.В. , платником - ФОП Шевчук Т.А. (п.3) (а.с. 84).

На замовлення Городецької сільської ради і за її завданням, на підставі рішення Городецької сільської ради Уманського району Черкаської області від 25.09.2015 року № 51-7/VІ і договору № 157 від 28.09.2015 року, сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП Сабадаш В.В. виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 25,2571 га для експлуатації та догляду за водними об`єктами (код КВЦПЗ -10.01) Городецькій сільській раді із земель водного фонду комунальної власності в межах села Городецьке в адміністративних межах Городецької сільської ради Уманського району Черкаської області. Із цього проекту землеустрою вбачається, що за результатами виконаних робіт інженером-землевпорядником була сформована земельна ділянка загальною площею 25,2571 га кадастровий номер: 7124381500:01:001:1036, що знаходиться у межах с. Городецьке Уманського району Черкаської області, перебуває у комунальній власності Городецької сільської ради, цільове використання землі та його код згідно УКЦВЗ - для експлуатації та догляду за водними об`єктами (10.01.); класифікація угідь визначених за формою № 6-зем: (12) пасовища, (60) під гідротехнічними спорудами, (64) болота верхові, (68) кам`янисті місця, (74) під штучними водотоками (каналами, колекторами, канавами), (76) ставки. Інформація про сформовану земельну ділянку внесена до Державного земельного кадастру, проект землеустрою розроблявся для передачі земельної ділянки в оренду (а.с. 72-99).

На виконання Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» Паланською сільською радою Уманського району Черкаської області 24.11.2017 року прийнято рішення № 1-13/VIIІ «Про реорганізацію Городецької сільської ради шляхом приєднання до Паланської сільської ради». Цим рішенням реорганізовано Городецьку сільську раду (код ЄДРПОУ 26261229) шляхом приєднання до Паланської сільської ради» (код ЄДРПОУ 26261301), Паланську сільську раду визначено правонаступником всього майна, прав та обов`язків Городецької сільської ради (а.с. 127).

Із витягу № НВ-7100684292022 від 04.11.2022 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 7124381500:01:001:1036 вбачається, що її державна реєстрація проведена 05.11.2015 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, виконаного ФОП Сабадашем В.В. , площа складає 25,2571 га, за категорією віднесена до земель водного фонду, за цільовим призначенням - для експлуатації та догляду за водними об`єктами, є комунальною власністю Паланської сільської ради.

27.12.2019 року між відповідачем - ФОП Шевчук Т.А. , як орендарем, та Регіональним відділенням Фону державного майна України по Київській, Черкаській, Чернігівській областях, як орендодавцем, укладено договір № 2076 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - гідротехнічні споруди, а саме: гідротехнічну споруду виросного ставка інв. № 57, реєстровий номер 37853178.1.ИДРСУУ046; гідротехнічну споруду виросного ставка інв. № 58, реєстровий номер 37853178.1.ИДРСУУ047; гідротехнічну споруду виросного ставка інв. № 59, реєстровий номер 37853178.1.ИДРСУУ048, розташоване за адресою: с. Городецьке, Уманського району, Черкаська область, що перебуває на балансі Державного підприємства «Акваресурси» (код ЄДРПОУ 37853178). В договорі сторони погодили, що майно передається в оренду з метою використання в рибогосподарській діяльності, орендна плата сплачується за державне майно, яке є об`єктом оренди (гідроспоруди), і перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30%, договір діє з 27.12.2019 до 25.12.2022 року включно (далі - договір від 27.12.2019 № 2076 оренди майна, а.с. 25-28).

На виконання умов договору від 27.12.2019 № 2076 по акту прийому-передачі від 27.12.2019 року орендодавець передав, а орендар прийняв у користування 3 гідротехнічних споруди (а.с. 28 на звороті).

Рішенням Паланської сільської ради від 16.11.2022 року № 34-18/VIIІ вирішено: передати ФОП Шевчук Тамарі Анатолівні в користування (на умовах оренди) земельну ділянку площею 25,2571 га (кадастровий номер 7124381500:01:001:1036) для експлуатації та догляду за водними об`єктами терміном на 10 років, яка знаходиться за адресою: село Городецьке Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області; встановити річну орендну плату за земельну ділянку площею 25.2571 га в розмірі 5% відсотків від нормативно-грошової оцінки; зобов`язати ФОП Шевчук Т.А. укласти договір оренди земельної ділянки та здійснити заходи реєстрації права оренди (а.с. 7 на звороті).

01.01.2023 року позивач - Паланська сілька рада, як орендодавець, та відповідач - ФОП Шевчук Т.А. , як орендар, уклали договір оренди земельної ділянки, за умовами пунктів 1, 2 якого орендодавець на підставі рішення Паланської сільської ради від 16.11.2022 року № 34-18/VIIІ надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду комунальної власності Паланської сільської ради, яка розташована в с. Городецьке Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, площею 25,2571 га кадастровий номер 7124381500:01:001:1036 (далі - договір від 01.01.2023, а.с. 22-23). Сторонами договору погоджено усі істотні умови договору, договір ними виконується.

На виконання договору від 01.01.2023 по акту передачі та прийому від того ж дня орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, яка є об`єктом оренди по цьому договору (а.с. 24).

Із витягу № 320678827 від 20.01.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вбачається, що 11.01.2023 року державним реєстратором виконавчого комітету Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124381500:01:001:1036 за Шевчук Т.А. на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.01.2023 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2682918671060, номер запису про речове право оренди № 49022566, орендодавцем є Паланська сільська рада (а.с. 31).

Із поземельної книги Управління Держземагенства в Уманськрому районі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124381500:01:001:1036 (а.с. 100-126) вбачається, що вказана поземельна книга відкрита 05.11.2015 року, містить 4 розділи, в яких відображено зокрема наступне:

Розділ 1 - загальні відомості: внесено запис від 15.11.2015 року № 001 - земельна ділянка розташована у с. Городецьке Уманського району, Черкаської області, за цільовим призначенням віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - для експлуатації та догляду за водними об`єктами, код цільового призначення - 10.01.; площа - 25,2571 га; форма власності - комунальна; власник - Городецька сільська рада. 04.11.2022 року в Розділ 1 внесено запис № 003 про зміну власника землі на Паланську сільську раду;

Розділ 2 - кадастровий план земельної ділянки та експлікація земельних угідь;

Розділ 3 - право власності, постійного користування: внесено запис від 21.01.2023 року № 004 - власник земельної ділянки - Паланська сільська рада; форма власності - комунальна; 11.01.2023 року виконавчим комітетом Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області внесено відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав - 49022510;

Розділ 4 - оренда, суборенда: 21.01.2023 року внесено запис № 005 про виникнення права оренди земельної ділянки площею 25,2571 га у Шевчук Т.А .

Рішенням Паланської сільської ради від 24.06.2020 року № 45-2/VIІ «Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки на території Паланської сільської об`єднаної територіальної громади» затверджено ставки орендної плати за земельні ділянки, перелік яких вказано в додатку № 1 до рішення в тому числі для земельних ділянок з кодом 10.01. - для експлуатації та догляду за водними об`єктами - 5% від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 8, 9-12).

Рішенням Паланської сільської ради від 28.06.2022 року № 30-2/VIІІ «Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки на території Паланської сільської об`єднаної територіальної громади» затверджено ставки орендної плати за земельні ділянки, перелік яких вказано в додатку № 1 до рішення в тому числі для земельних ділянок з кодом 10.01. - для експлуатації та догляду за водними об`єктами - 5% від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 13, 14-17).

Розмір грошової оцінки земельної ділянки в 2020-2021 роках становив 849800 грн. 39 коп. (з розрахунку вартості 1 га ріллі по Черкаській області, що складає 33646,00 грн.).

За розрахунком позивача, проведеним з урахуванням ставок орендної плати за земельні ділянки, встановлених рішеннями Паланської сільської ради від 24.06.2020 року № 45-2/VIІ, від 28.06.2022 року № 30-2/VIІІ і грошової оцінки земель по Черкаській області за відповідний період, заборгованість відповідача за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 7124381500:01:001:1036) загальною площею 25,2571 га у с. Городецьке Уманського району, Черкаської області, за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року становить 127470 грн. 06 коп., з якої:

з 01.01.2020 по 31.12.2020 року - 42490 грн. 02 коп.;

з 01.01.2021 по 31.12.2021 року - 42490 грн. 02 коп.;

з 01.01.2022 по 31.12.2022 року - 42490 грн. 02 коп.

10.05.2023 року позивач звертався до відповідачки з листом № 02-10/446 про повернення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, в якому просив сплатити 127470 грн. 06 коп. за користування нею за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року земельною ділянкою кадастровий номер 7124381500:01:001:1036 загальною площею 25,2571 га у с. Городецьке Уманського району Черкаської області (а.с. 19-21).

Відповідач лист позивача залишив без відповіді та виконання.

Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача, як розпорядника землі комунальної власності водного фонду, до відповідача про стягнення 127470 грн. 06 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до зобов`язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов`язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Законів України «Про оренду землі», «Про аквакультуру», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про місцеве самоврядування в Україні», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Відповідно до викладених обставин справи суд вбачає, що в 2015 році за зверненням позивачки, за рішенням власника землі, виготовлена технічна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель водного фонду комунальної власності, розташованої в с. Городецьке Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, площею 25,2571 га кадастровий номер 7124381500:01:001:1036. Технічна документація розроблялась з метою відведення цієї земельної ділянки в оренду позивачці.

27.12.2019 року відповідачкою - ФОП Шевчук Т.А. укладено з Регіональним відділенням Фону державного майна України по Київській, Черкаській, Чернігівській областях договір № 2076 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, за яким отримала в користування на умовах оренди нерухоме майно - гідротехнічні споруди з метою використання в рибогосподарській діяльності.

01.01.2023 року позивач - Паланська сілька рада та відповідачка - ФОП Шевчук Т.А. уклали договір оренди земельної ділянки із земель водного фонду комунальної власності Паланської сільської ради, яка розташована в с. Городецьке Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, площею 25,2571 га кадастровий номер 7124381500:01:001:1036 для експлуатації і догляду за водними об`єктами. 11.01.2023 року, на підставі цього договору, проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124381500:01:001:1036 за відповідачкою Шевчук Т.А. , номер запису про речове право оренди № 49022566.

Поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 7124381500:01:001:1036 відкрита Управлінням Держземагенства в Уманськрому районі 05.11.2015 року, 21.01.2023 року в книзі внесено запис про виникнення права оренди земельної ділянки площею 25,2571 га у Шевчук Т.А. , інформація про інших орендарів цієї земельної ділянки в поземельній книзі відсутня.

Доказів проведення оплати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7124381500:01:001:1036 за спірний період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року, що передував даті укладення договору оренди цієї земельної ділянки, відповідачкою суду не надано, правильність розрахунку розміру плати за цей період нею не спростовується. Договір № 2076 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, плату за землю, на якій розташоване це нерухоме майно, не передбачає.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства. Ними зокрема є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність (п.п. 3-6 ч. 1 ст. 3).

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків (господарських зобов`язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі (ч. 1, п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, абз. 3, 4 ч. 1 ст. 174 ГК України).

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 3, 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

В обґрунтування своєї вимоги позивач послався на норми статей 1212 ЦК України, 152 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Положеннями ст.ст. 116, 125 Земельного Кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з ст. 206 Земельного Кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, то і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Проте, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, (провадження № 14-77цс18), а також від 13.02.2019 справа № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) викладено правовий висновок про те, що за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3412/17 Провадження № 12-182гс18).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 20.11.2018 року по справі № 922/3412/17).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17).

При цьому, відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач із належно оформленими правами на земельну ділянку.

З огляду на викладене суд вважає, що позивач правомірно просить застосувати до спірних правовідносин сторін ст. 1212 ЦК України для стягнення з відповідача спірних коштів за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року, а його позовні вимоги суд визнає обґрунтованими, доказаними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю. Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Паланської сільської ради, код ЄДРПОУ 26261301, місцезнаходження: 20340, Черкаська обл., Уманський район, с. Паланка, вул. Грушевського, буд. 11 - 127470 грн. 06 коп. безпідставно утриманих коштів, 2684 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.03.2024 року.

Суддя В.М. Грачов