Постанова

від 29.02.2024 по справі 917/272/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 917/272/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Булгакової І. В., Колос І. Б.

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О. М.,

представників учасників справи:

позивача - Залізняк І. І. (адвокат),

відповідача - Логашкін С. С. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад",

про ухвалення додаткової постанови, щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у касаційній інстанції по справі № 917/272/23,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад"

на рішення господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад"

до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"

про: зобов`язання виготовити та передати у власність вагони; нарахування до стягнення штрафної санкції у вигляді пені.

ВСТАНОВИВ:

1.1. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 13.02.2024 частково задовольнив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" (далі - ТОВ "Манад", позивач); постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 917/272/23 - скасував; рішення господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 залишив в силі з мотивів, викладених у постанові; стягнув з Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (далі - ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", відповідач) на користь ТОВ "Манад" 36 618,78 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 5 368 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції та доручив господарському суду Полтавської області видати відповідні накази на виконання зазначеної постанови.

1.2. До ухвалення постанови судом касаційної інстанції, а саме у касаційній скарзі ТОВ "Манад" було наведено орієнтовний розрахунок розміру витрат на правничу допомогу (5 000,00 Євро) та заявлено про розподіл судових витрат, понесених ним у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. У касаційній скарзі позивач також зазначив, що докази фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані Суду додаткового у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (далі- ГПК України).

1.3. 15.02.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Манад" (заявник) до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткової постанови, щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у касаційній інстанції по справі № 917/272/23, в якій останнє просить стягнути з відповідача 230 572,80 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, які визначено у фіксованому розмірі та понесені заявником під час касаційного провадження в цій справі (при касаційному перегляді рішення господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023).

1.4. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявник надав Суду: 1) копію договору про надання правової допомоги від 06.10.2023 № 6/10-2023 (далі - Договір), укладеним між ТОВ "Манад" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "АРЦІНГЕР" (далі - АО "АРЦІНГЕР", Об`єднання); 2) копію додаткової угоди від 06.10.2023 № 1 до Договору; 3) копію детального опису наданих послуг за Договором; 4) копію рахунка-фактури на оплату від 05.10.2023 №3472/01-1; 5) копію ордеру на надання правничої (правової допомоги) від 06.10.2023 Серії АВ № 1093883, виданого на ім`я адвоката Залізняка Івана Івановича; 6) акта про надання правової допомоги) від 13.02.2024; 6) копію платіжної інструкції від 06.10.2023 № 4489; 7) докази надіслання заяви (з додатками) іншій стороні.

1.5. Від ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" 21.02.2024 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткової постанови, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні заяви.

1.6. На обґрунтування поданої заяви позивач посилається на положення статей 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI).

1.7. Розглянувши заяву ТОВ "Манад" про стягнення з ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" судових витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 917/272/23, доводи відповідача наведені у відзиві на заяву, а також дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність задоволення зазначеної заяви частково з огляду на таке.

1.8. За змістом положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

1.9. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

1.10. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

1.11. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

1.12. Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

1.13. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

1.14. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

1.15. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

1.16. Водночас, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

1.17. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

1.18. У той же час Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

1.19. Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

1.20. Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

1.21. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

1.22. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

1.23. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії» та "Єчюс проти Литви").

1.24. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

1.25. Тобто, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

1.26. Верховний Суд виходить з того, що заявник у відповідності до положень статей 126,129 ГПК України у своїй заяві від 15.02.2024 на підтвердження розміру понесених судових витрат зазначає, що:

Між ТОВ "Манад" (Клієнт) та АО "АРЦІНГЕР" (Об`єднання) 06.10.2023 було укладено Договір про надання правової допомоги №6/10-2023.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Об`єднання зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, умовами співробітництва, погодженими у переписці сторін, та додатковими умовами до нього.

У розділі 2 Договору сторони погодили обсяг правової допомоги та повноваження об`єднання, зокрема у пункті 2.4 сторони дійшли згоди, що правова допомога згідно із договором надається безпосередньо адвокатами Об`єднання із залученням помічників адвокатів, юристів, інших працівників об`єднання, а також іншими адвокатами, залученими в порядку, визначеному Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з пунктом 4 Договору розмір винагороди об`єднання за надання клієнту правової допомоги та порядок її сплати визначається додатковими угодами, що підписуються сторонами.

У Додатковій угоді № 1 до Договору сторони погодили надання об`єднанням клієнту на умовах та за винагороду, зокрема: правової допомоги з представництва Клієнта в Верховному Суді під час розгляду справи № 917/272/23, за позовом ТОВ "Манад" до ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" про зобов`язання виготовити і поставити вагони та про стягнення пені, яка включає такі види і обсяги: аналіз рішень судів першої та апеляційної інстанції; розробку стратегії представників інтересів Клієнта у Верховному Суді, обговорення з Клієнтом; складення, обговорення з Клієнтом та подання до суду заяв по суті справи (касаційної скарги, заперечень тощо), заяв (клопотань) з процесуальних питань, та інших необхідних процесуальних документів; формування додатків до заяви по суті справи (касаційної скарги, заперечень тощо), заяв (клопотань) з процесуальних питань, та інших необхідних процесуальних документів; участь у судових засіданнях у Верховному Суді.

У пункті 2 Додаткової угоди сторони погодили, що погодинні ставки працівників об`єднання становлять суми у гривні еквівалентні відповідним погодинним ставкам у євро, що вказані нижче, за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день виставлення відповідного рахунку: 250 Євро/год. (у гривневому еквіваленті) - для всіх юристів, незалежно від їх градації.

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди №1 гонорари за правову допомогу, надані об`єднанням, розраховуються шляхом множення погодинної ставки працівників об`єднання, залучених до надання правової допомоги клієнту, на кількість годин, фактично витрачених відповідними юристами об`єднання для надання відповідної правової допомоги.

За Правову допомогу, передбачену пунктом 1.1. Додаткової угоди №1, Клієнт сплачує Об`єднанню гонорар у сумі, що дорівнює 5000 Євро у гривневому еквіваленті, що буде розраховано за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день виставлення рахунку (пункт 4 Додаткової угоди).

Сторони домовились, що Клієнт сплачує Об`єднанню передоплату в розмірі 100% від сум гонорару, визначених у пункті 4 цієї Додаткової угоди до початку відповідної стадії надання професійної правничої допомоги відповідно до пункту 1.1 цієї Додаткової угоди. Зазначена сума передоплати не підлягає поверненню. Оплата решти суму гонорару відповідно до пунктів 4-5 цієї Додаткової угоди здійснюється Клієнтом протягом 10 днів після завершення розгляду Справи Верховним Судом на підставі виставленого Об`єднанням рахунку (пункт 5 Додаткової угоди).

Зазначений у цій Додатковій угоді розмір гонорару об`єднання не включає податку на додану вартість (ПДВ) та інших застосовуваних податків та зборів за законодавством України, що нараховується додатково, якщо того вимагає законодавство України. Суми цих податків додаються до суми гонорару об`єднання (пункт 8 Додаткової угоди).

Відповідно до пункту 12 Додаткової угоди одночасно з виставленням рахунку за результатами наданої правової допомоги сторонами підписується акт приймання-передачі наданої професійної правової (правничої) допомоги.

У підписаному між Об`єднанням та клієнтом акті про надання правової допомоги від 13.02.2024 зазначено, що на виконання умов Додаткової угоди №1 Договору Об`єднання надало правову допомогу в повному обсязі, а саме: представництво інтересів Замовника у суді касаційної інстанції у справі № 917/ 272/23, підготовка та надання необхідних процесуальних документів. Замовник та Виконавець не мають претензій один до одного. Загальна вартість наданих послуг становить 230 572,80 грн, в тому числі ПДВ - 38 428,80 грн.

Згідно з Детальним описом наданих послуг:

Надана радником Дядюком Є.М. правова допомога включає:

1) Редагування проекту касаційної скарги, доповнення релевантною судовою практикою (1,33 год.);

2) Участь у судовому засіданні в КГС ( І. Залізняк, Є. Дядюк) [0,90 год.];

3) Опрацювання, редагування додаткових пояснень (щодо питання зупинення провадження) у справі № 917/272/23 (1,67 год);

4) Участь у судовому засіданні в справі № 917/272/23 в КГС ВС (Є.Дядюк, І. Залізняк) [1,67 год.];

5) Підготовка, редагування додаткових пояснень після поновлення провадження в справі № 917/272/23 (0,92 год.).

Всього годин по працівнику - 5,82 год. Всього на суму 2 095,20 Євро (із розрахунку 360,00 Євро/год).

Надана юристом Залізняком І. І. правова допомога включає:

1) Вивчення матеріалів справи та аналіз рішень судів попередніх інстанцій, аналіз актуальної судової практики у подібних спорах (8,00 год.);

2) Підготовка касаційної скарги у справі (8,00 год.);

3) Редагування касаційної скарги (1,50 год.);

4) Підготовка письмових пояснень (з урахування відзиву на касаційну скаргу) [3,25 год.];

5) Редагування письмових пояснень з урахуванням пропозицій Клієнта (0,50 год.);

6) Підготовка додаткових пояснень (щодо зупинення провадження) [1,67 год.];

7) Участь у судовому засіданні в справі №917/272/23 в КГС (І. Залізняк, Є. Дядюк) [1,00 год.];

8) Участь у судовому засіданні в справі № 917/272/23 в КГС (Є. Дядюк, І. Залізняк) [1,67 год.];

9) Подання додаткових пояснень у справі (0,33 год.);

10) Підготовка до судового засідання та участь у судовому засіданні в справі № 917/272/23 в КГС (2,00 год.).

Всього годин по працівнику - 27,92 год. Всього на суму 7 259,20 Євро (із розрахунку 260,00 Євро/год).

Надана помічником юриста Суходольським Б. Б. правова допомога включає:

1) Поїздка до відділення ОТП банку за адресою м. Київ, вул. Жилянська, 43 для отримання оригіналу платіжної інструкції про сплату судового збору за подання касаційної скарги (2,00 год.);

2) Формування пакету документів: касаційна скарга з додатками. Поштова відправка копії стороні та оригіналу - до суду (1,00 год.);

3) Перевірка статусу справи протягом тижня. Моніторинг призначення нових засідань та появи нових процесуальних документів у ЄДРСР (0,50 год.);

4) Перевірка статусу справи протягом тижня. Моніторинг призначення нових засідань та появи нових процесуальних документів у ЄДРСР (0,50 год.);

5) Перевірка статусу справи протягом тижня. Моніторинг призначення нових засідань та появи нових процесуальних документів у ЄДРСР (0,50 год.);

6) Поштова відправка копії письмових пояснень відповідачу. Подача оригіналу безпосередньо до суду (1,00 год.);

7) Перевірка статусу справи протягом тижня. Моніторинг призначення нових засідань та появи нових процесуальних документів у ЄДРСР (0,50 год.);

8) Перевірка статусу справи протягом тижня. Моніторинг призначення нових засідань та появи нових процесуальних документів у ЄДРСР (0,50 год.);

9) Підготовка пакету документів та поштова відправка додаткових пояснень (1,00 год.);

10) Перевірка статусу справи протягом тижня. Моніторинг призначення нових засідань та появи нових процесуальних документів у ЄДРСР (0,50 год.);

Перевірка статусу справи протягом тижня. Моніторинг призначення нових засідань та появи нових процесуальних документів у ЄДРСР (0,50 год.);

11) Підготовка письмових пояснень щодо постанови Об`єднаної палати КГС ВС у справі № 911/2269/22, до вирішення якої було зупинено справу № 917/272/23 (2,00 год.).

Всього годин по працівнику - 10,50 год. Всього на суму 1 680,00 Євро (із розрахунку 160,00 Євро/год).

Разом по працівниках 11 468,60 Євро.

1.27. Вивчивши надані ТОВ "Манад" в обґрунтування адвокатських витрат документи щодо відшкодування заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд зазначає таке.

1.28. Як вже було зазначено вище, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Такий же правовий висновок викладено і в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19. Тому в цій частині доводи відповідача, які викладені у запереченнях відхиляються як необґрунтовані.

1.29. Під час розгляду справи у порядку господарського судочинства, враховуючи принцип змагальності та обов`язок доказування у справі з огляду на приписи статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

1.30. У постанові від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 Верховний Суд викладав такий правовий висновок: "Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".

1.31. У цьому випадку Верховний Суд відзначає, що адвокати Дядюк Є. М. та Залізняк І. І. приймали участь у судових засіданнях Верховного Суду, зокрема: судове засідання 30.11.2023 (відповідно до протоколу судового засідання судове засідання розпочато о 10.01 год. і тривало близько 32 хв); судове засідання 07.12.2023 (відповідно до протоколу судового засідання судове засідання розпочато о 12.27 год. і тривало близько 17 хв); судове засідання 13.02.2024 (відповідно до протоколу судового засідання судове засідання розпочато о 10.26 год. і тривало близько 16 хв).

1.32. Суд також у контексті оцінки доказів, поданих позивачем на обґрунтування заяви зауважує також, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 наведені такі висновки:

"…учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права".

"…У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

1.33. Згідно з матеріалами справи деталізація (опис) наданих/виконаних адвокатським об`єднанням робіт/послуг у Верховному Суді щодо захисту прав та інтересів Клієнта, як Позивача у справі № 917/272/23 визначена сторонами у Додатковій угоді № 1 до Договору.

1.34. Також Суд враховує, що 13.02.2024 між клієнтом та адвокатським об`єднанням підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 230 572,80 грн.

1.35. Отже ТОВ "Манад", згідно з вимогами статті 74 ГПК України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат.

1.36. Водночас згідно з приписами частини п`ятої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої зазначеної статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

1.37. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

1.38. Таким чином, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

1.39. Як вже було зазначено вище, ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" подало до Верховного Суду заперечення на заяву ТОВ "Манад" про ухвалення додаткової постанови, в яких заперечує проти задоволення заяви позивача про стягнення з ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" судових витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 917/272/23 та просить відмовити у її задоволенні.

1.40. Заперечення обґрунтовані тим, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є нерозумним, нереальним та необґрунтованим, виходячи із співрозмірності витрат часу та обсягів надання правової допомоги, зокрема, вартість підготовки процесуальних документів, вартість участі представників позивача у судових засіданнях.

1.41. З огляду на подані ТОВ "Манад" докази на обґрунтування розміру заявлених до розподілу витрат на професійну правничу допомогу та матеріали справи №911/233/22, колегія суддів відзначає, що у розумінні положень статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту та може бути визначений у фіксованому розмірі або погодинною ставкою.

1.42. Поряд з тим Верховний Суд наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

1.43. Так, у пунктах 127, 129, 130, 133-135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначено таке:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19)…

129. Частинами першою та другою статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18".

1.44. У цьому контексті Суд також враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 наведено такі висновки:

"… У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи".

"Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу".

"У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

1.45. Верховний Суд наголошує, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та / або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Це означає, що у разі настання визначених умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (подібні за змістом висновки, викладено також у додатковій постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/12155/22).

1.46. Як вже вказувалась вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

1.47. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

1.48. У справі, що розглядається, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору (касаційну скаргу ТОВ "Манад" Суд задовольнив частково), а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (складністю справи та виконаних Адвокатським об`єднанням робіт; часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних дій; їх обсягом та значенням справи для сторони), дійшов висновку не присуджувати позивачу всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

1.49. З огляду на наявні у матеріалах справи процесуальні документи, подані позивачем Суд вважає, що представниками ТОВ "Манад" не було затрачено значної кількості часу на участь в судовому засіданні; крім того відправлення процесуальних документів, як зазначено в деталізації послуг не відноситься до видів адвокатської діяльності, визначених у статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (подібні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.12.2020 у справі № 808/1849/18).

1.50. Також Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

1.51. З огляду на викладене, вирішуючи, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, Суд враховує, що під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції та суді касаційної інстанції позиція позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим Адвокатським об`єднанням. Водночас розмір гонорару адвоката не обумовлюється виключно ціною позову.

1.52. Суд зазначає, що справа № 917/272/23 не відноситься до категорії складних, підготовка до справи не потребувала дослідження значного обсягу законодавства, судової практики чи опрацювання великого обсягу документів. Обсяг підготовлених та поданих заяв та матеріалів не потребував значного кількості часу, як про це зазначається в заяві, а тому вказана заява не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованою та пропорційною до предмета спірних правовідносин.

1.53. Зокрема, правова позиція позивача вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії касаційного перегляду ТОВ "Манад" не надало та з матеріалів справи не вбачається, що свідчить про розумну необхідність зменшення розміру судових витрат у цій частині, оскільки розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності); такі витрати не мають характеру необхідних і не співмірні з виконаною роботою в суді касаційної інстанції (230 572,80 грн).

1.54. Ураховуючи заперечення відповідача щодо часу витраченого адвокатським об`єднанням, обсягом робіт, їх співмірністю та за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ "Манад" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, Суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді касаційної інстанції, у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) грн.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" 20 000 (двадцять тисяч) грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 917/272/23.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Полтавської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос