Ухвала
01 березня 2024 року
м. Київ
справа № 619/4644/18
провадження № 61-17957ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Доманським Володимиром Петровичем , на постанови Харківського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Олійник Людмила Михайлівна, про визнання недійсним відмови від спадщини та про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 11 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Доманським В. П. , на постанови Харківського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року (повне судове рішення складено 03 серпня 2023 року).
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, зокрема:
звернутися до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши: будь-які належні докази щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення (довідка суду, копії матеріалів справи, тощо), які б свідчили про те, постанова апеляційного суду не вручалася (видавалася або надсилалась) ОСОБА_1 чи її представнику раніше апеляційним судом; будь-які належні докази щодо отримання представником 12 листопада 2023 року копії постанови апеляційного суду;
доплатити судовий збір, а саме: самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги за вимогами майнового характеру (підтвердивши його розмір належними доказами) та доплатити його з урахуванням сплачених коштів (706,40 грн) у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (земельної ділянки та будинку), але не менше 1 409,60 грн та не більше 17 620,00 грн, та надати документ, що підтверджує його сплату.
У лютому 2024 року через підсистему Електронний суд до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, які підписано представником Доманським В. П. , зокрема, клопотання про визнання недоліків касаційної скарги усунутими та квитанція про сплату судового збору на суму 5 906,60 грн.
У клопотанні представник Доманський В. П. щодо поважності пропуску строку на касаційне оскарження зазначає, що:
ОСОБА_1 з початком повномасштабного вторгнення 01 березня 2022 року виїхала за кордон, де перебуває і по сьогодні. Відповідно вона не мала об`єктивної змоги дізнатися про відкриття апеляційного провадження та не мала змоги реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки;
існує дві процесуальні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження: неповідомлення ОСОБА_1 про сам факт існування апеляційного провадження, дати, місця, час слухання та про ухвалення оскарженої постанови, яка теж не була вручена ОСОБА_1 або її представнику, якого в рамках апеляційного провадження не було;
оскаржена постанова була надана за заявою адвоката Доманського В. П. та отримана лише 12 листопада 2023 року шляхом надіслання апеляційним судом її простою поштовою кореспонденцією, а не рекомендованим листом;
було б надмірним формалізмом та нерозумним процесуальним навантаженням подавати повторно ту ж саму заяву до Харківського апеляційного суду лише з метою отримання того ж самого тексту тієї ж оскаржуваної постанови задля фіксації «корінця сповіщення» та відмітки про отримання, знаючи що у суду наявний реальний брак коштів на канцелярію, пошту та кадрові проблеми.
До заяви додано ксерокопію сторінок закордонного паспорту ОСОБА_1 з відміткою про виїзд за кордон 01 березня 2022 року.
Щодо сплати судового збору особа, яка подає касаційну скаргу, у клопотанні зазначає, що первинна ставка судового збору вже була розрахована апеляційним судом і тому за подання касаційної скарги слід сплатити 5 909,60 грн.
Разом з тим, особою, яка подала касаційну скаргу, не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 22 грудня 2023 року щодо:
подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження і наведення інших підстав для поновлення строку, подавши: будь-які належні докази щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення (довідка суду, копії матеріалів справи, тощо), які б свідчили про те, постанова апеляційного суду не вручалася (видавалася або надсилалась) ОСОБА_1 чи її представнику раніше апеляційним судом; будь-які належні докази щодо отримання представником 12 листопада 2023 року копії постанови апеляційного суду;
підтвердження розміру судового збору належними доказами та доплати його з урахуванням сплачених коштів у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (земельної ділянки та будинку).
Так, Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
У частині другій та третій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Верховний Суд позбавлений можливості перевірити доводи щодо неотримання копії постанови суду апеляційної інстанції та отримання її представником вперше лише 12 листопада 2023 року, оскільки у розпорядженні суду наявні лише матеріали касаційної скарги.
Питання про відкриття касаційного провадження у справі та витребування матеріалів справи суд вирішує за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
На виконання ухвали Верховного Суду від 22 грудня 2023 року щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження і наведення інших підстав для поновлення строку, особі, яка подала касаційну скаргу, слід було надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати будь-які належні докази щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення (довідка суду, копії матеріалів справи, тощо), які б свідчили про те, постанова апеляційного суду не вручалася (видавалася або надсилалась) ОСОБА_1 чи її представнику раніше апеляційним судом; будь-які належні докази щодо отримання представником 12 листопада 2023 року копії постанови апеляційного суду. Надані раніше копія конверту, адресованого Харківським апеляційним судом Доманському В., копія супровідного листа Харківського апеляційного суду від 13 жовтня 2023 року про направлення Доманському В. копії постанови від 02 серпня 2023 року, а також додана до клопотання ксерокопія сторінок закордонного паспорту ОСОБА_1 з відміткою про виїзд за кордон 01 березня 2022 року указаного не підтверджує.
На підставі викладеного, згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази.
Окрім цього, в ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2023 року було зазначено, що:
ураховуючи характер позову та клопотання у скарзі, за подання касаційної скарги розмір судового збору за вимогами: немайнового характеру становить 1 409,60 грн (704,80 * 200% * 1 вимогу немайнового характеру); майнового характеру - 1 % ціни позову * 200%, але не менше 1 409,60 грн та не більше 17 620,00 грн;
аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру (визнання права власності на земельну ділянку та будинок), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру;
ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 116,00 грн (квитанція від 10 грудня 2023 року);
таким чином, ОСОБА_1 сплачено судовий збір за вимогами немайнового характеру - 1 409,60 грн та частково - 706,40 грн (2 116,00 грн- 1 409,60 грн грн) за вимогами майнового характеру;
як наслідок, ОСОБА_1 необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги за вимогами майнового характеру (підтвердивши його розмір належними доказами) тадоплатити його з урахуванням сплачених коштів (706,40 грн) у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (земельної ділянки та будинку), але не менше 1 409,60 грн та не більше 17 620,00 грн.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22 грудня 2023 року ОСОБА_1 доплачено судовий збір у розмірі 5 909,60 грн. Разом з тим, ОСОБА_1 не підтверджено його розмір належними доказами, що позбавляє Верховний Суд встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.
Касаційний суд зазначає, що у пункті 3 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (частини друга статті 176 ГПК України).
Аналіз наведених норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що законодавець пов`язує визначення ціни позову з моментом пред`явлення позову до суду позивачем, яким є ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, посилання у клопотанні на те, що первинна ставка судового збору вже була розрахована апеляційним судом необґрунтовані.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги за вимогами майнового характеру (підтвердивши його розмір належними доказами) та доплатити (у разі необхідності) його з урахуванням сплачених коштів (706,40 грн + 5 909,60 грн) у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (земельної ділянки та будинку), але не менше 1 409,60 грн та не більше 17 620,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Аналіз заяви особи, яка подала касаційну скаргу, свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків, а саме для:
надання будь-яких належних доказів: щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення (довідка суду, копії матеріалів справи, тощо), які б свідчили про те, постанова апеляційного суду не вручалася (видавалася або надсилалась) позивачу або його представнику раніше апеляційним судом; щодо отримання представником 12 листопада 2023 року копії постанови апеляційного суду;
доплати судового збору, підтвердивши його розмір належними доказами та надання документу, що підтверджує його сплату.
Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його.
Керуючись статтями 120, 127, 260, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2024 |
Оприлюднено | 05.03.2024 |
Номер документу | 117402386 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Крат Василь Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні