Рішення

від 04.03.2024 по справі 400/1094/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 р. справа № 400/1094/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВільнозапорізької сільської ради, вул. Москаленка, 35, с. Вільне Запоріжжя, Миколаївська обл., Баштанський р-н, 55650,

провизнання протиправним та скасування пункту 3 рішення від 21.12.2021 року № 283; зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Вільнозапорізької сільської ради (далі відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення XII сесії VIII скликання Вільнозапорізької сільської ради від 21.12.21 р. № 283 «Про відмову у задоволенні клопотань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про безоплатну приватизацію земельної ділянки»;

2) зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 6 га, кадастровий номер 4824581200:04:000:0471, розташованої в межах території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Ростовець) за його клопотанням від 17.02.21 р. про безоплатну приватизацію земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу з підстав включення її рішенням від 30.11.21 р. до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (оренда, емфітевзис) у формі аукціону окремими лотами згідно з додатком. Позивач вважає зазначену відмову неправомірною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на те, що відмовляючи у задоволенні заяви, відповідач порушив норми Земельного кодексу України та принцип розсудливості, оскільки дії відповідача всіляко спрямовані на перешкоджання позивачу в реалізації її права отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою від 21.10.22 р. справу прийнято до свого провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач відзив не надав, ухвала про відкриття провадження отримана ним 14.02.22 р. 05:27 год. через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», ухвала про прийняття до свого провадження отримана 21.10.22 р. 18:33 год. через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд».

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

17.02.21 р. позивач звернувся до Вільнозапорізької сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 6 га, кадастровий номер 4824581200:04:000:0471, розташованої в межах території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Ростовець).

За результатами розгляду вказаного клопотання відповідачем прийнято рішення XII сесії VIII скликання Вільнозапорізької сільської ради від 21.12.21 р. № 283 «Про відмову у задоволенні клопотань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про безоплатну приватизацію земельної ділянки», п. 3 якого відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу. Підставою для відмови зазначено, що бажана позивачем земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (оренда, емфітевзис) у формі аукціону окремими лотами згідно з додатком, затвердженим рішенням сесії Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.21 р. № 189.

Позивач не погоджуючись з спірним рішенням звернувся до суду з даним позовом.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 116 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Також, відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місце розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відтак, щодо земельних ділянок, які включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, додатково ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України, передбачена пряма норма щодо заборони відчужування, передання в заставу, надання в користування до завершення торгів.

Відповідно до сталої судової практики, яка викладена у постановах Верховного Суду від 3 квітня 2018 р. у справі № 815/3059/17, від 17 жовтня 2019 р. у справі № 823/1120/16, від 8 листопада 2019 р. у справі № 420/914/19, від 23 січня 2020 р. у справі № 620/1058/19, від 28 жовтня 2020 р. у справі № 819/1976/17, від 22 жовтня 2020 р. у справі № 815/7279/16, від 29 березня 2021 р. у справі № 2040/6485/18, від 13 квітня 2021 р. у справі № 818/1470/18, від 29 липня 2021 р. у справі № 120/1317/19-а, від 29 жовтня 2021 р. у справі № 340/1039/20, від 6 квітня 2023 у справі № 120/815/22-а приписи ст. 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже зазначалось судом вище, підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стало те, що зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка включена відповідачем до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах відповідно до рішення Вільнозапорізької сільської ради № 189 від 30.11.21 р.

Так, процедура продажу земельних ділянок державної та комунальної власності та прав на них на земельних торгах передбачена главою 21 Земельного кодексу України "Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах" (статті 134-139).

Згідно вказаних норм можна виділити наступні етапи земельних торгів:

- добір земельних ділянок для продажу;

- підготовка лотів до земельних торгів;

- проведення торгів та встановлення їх результатів;

- оприлюднення інформації про проведені торги.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 136 ЗК України, проведення земельних торгів щодо земельних ділянок або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються:

а) виготовлення, погодження та затвердження у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою у випадках, визначених цим Кодексом;

б) стартова ціна лота;

в) строк, інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування нею на земельних торгах, обмеження у використанні земельної ділянки;

г) (підписання) договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги;

ґ) проект договору купівлі-продажу, оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки.

Відповідно до ч. 5 ст. 136 ЗК України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що заборона відчужувати та надавати у користування земельні ділянки розпочинає свою дію з моменту включення цієї ділянки до переліку земельних ділянок право оренди на які виставляються на земельні торги.

Перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

При цьому, фактично, формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.21 р. № 189 земельна ділянка з кадастровим номером 4824581200:04:000:0471 включена відповідачем в перелік земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги.

В свою чергу, відповідно до положень Земельного Кодексу України, процедурі виставлення земельної ділянки на торги передує процедура підготовка лотів до проведення земельних торгів. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає:

а) виготовлення та затвердження у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою (у разі формування земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та в разі, якщо відомості про земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру);

б) державну реєстрацію земельної ділянки;

в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку;

г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї;

ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків проведення земельних торгів щодо набуття права оренди земельної ділянки;

д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки;

е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим, ніж розмір орендної плати, визначений Податковим кодексом України, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь - не може бути меншим 7 відсотків їх нормативної грошової оцінки;

є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок;

ж) визначення дати проведення земельних торгів.

У рішенні відповідача від 30.11.21 р. № 189 земельна ділянка зазначена з кадастровим номером 4824581200:04:000:0471, що є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі та свідчить про її попередню державну реєстрацію та правомірність рішення відповідача про виставлення вказаної земельної ділянки на земельний аукціон.

Надаючи оцінку діям вчиненим суб`єктом владних повноважень, а саме добір земельних ділянок для продажу, державну реєстрацію земельної ділянки, присвоєння кадастрового номера, рішення про віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок та права на них, які можуть бути виставлені на земельний аукціон, тобто наведена процедура складається з кільком необхідних дій та рішень органу місцевого самоврядування та Державного Земельного кадастру є абсолютним етапом, рознесені у часі та можуть бути оскарженні в окремими предметами у судовому порядку.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Прийняття відповідних рішень потребує певного проміжку часу, зокрема організація забезпечення легальності голосування відповідне виділення коштів з метою фінансування цих заходів тощо.

Отже, суд зазначає, що етап підготовки лоту передбачений ст. 136 Земельного Кодексу України до виставлення лоту на земельні торги не завершений.

Таким чином, з аналізу приписів ст. 136 ЗК України вбачається, що наявність у чинному законодавстві України обмежень щодо передачі у користування земельної ділянки, віднесеної до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, встановлені обставини свідчать про обґрунтованість посилань відповідача на положення ст. 136 ЗК України, як на підставу для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Станом на час розгляду справи рішення відповідача від 30.11.21 р. № 189, яким включено бажану позивачем земельну ділянку до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах, скасоване рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.10.23 р. у справі № 400/180/23 (дата набрання законної сили 28.11.23 р.), однак зазначене не є свідченням протиправності оскаржуваного рішення, так як на момент прийняття оскаржуваного рішення, земельні ділянки, зазначені ним у заяві, були включені до переліку земельних ділянок, які виставлені на земельні торги, а тому не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 257-262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вільнозапорізької сільської ради (вул. Москаленка, 35, с. Вільне Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, 55650, ЄДРПОУ 04375671), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз