Ухвала

від 04.03.2024 по справі 400/1817/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

м. Миколаїв

04.03.2024 р. справа № 400/1817/22

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доШироківської сільської ради Миколаївської області, вул. Шкільна, буд. 1, с-ще Широке, Миколаївська обл., Баштанський р-н, 57324, провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 09.02.2024 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Широківської сільської ради Миколаївської області. У рішенні суд вирішив:

- визнати протиправною бездіяльність Широківської сільської ради Миколаївської області щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтованою площею 2 га на території Широківської сільської ради Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства (із земельної ділянки з кадастровим номером 4825785000:04:000:0050);

- зобов`язати Широківську сільську раду Миколаївської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 29.12.21 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтованою площею 2 га на території Широківської сільської ради Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства (із земельної ділянки з кадастровим номером 4825785000:04:000:0050) після закінчення дії обмежень, які передбачені пп. 5 п. 27 розділу X ЗК України, під час дії воєнного стану;

- відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Широківської сільської ради Миколаївської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

12.02.24 представник позивача Валешинський Максим Ігорович подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. та додав договір про надання правової допомоги № 11/11/21-1 від 11.11.2021 року.

Вирішуючи заяву, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 ст. 143 КАС України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 252 КАС України).

Враховуючи, що рішення у справі прийнято у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження, вирішення питання щодо ухвалення додаткового судового рішення також здійснюється у письмовому провадженні.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18.

Представник позивача в заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що вартість наданих послуг становить 5 000 грн, що встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, в незалежності від кількості годин та обсягу наданих послуг, витраченого представником, а отже є визначеним.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи додано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер про надання правничої допомоги серії ВЕ № 1052719 та договір про надання правової допомоги № 11/11/21-1 від 11.11.2021 року.

Разом з тим, за приписами ч. 4 ст. 134 КАС України, подання учасником справи для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, є обов`язковим.

В силу вимог ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу, сторона зобов`язана надати документальне підтвердження судових витрат - детальний опис робіт (наданих послуг). Норми ч. 4 ст. 134 є імперативними, тобто обов`язковими для виконання.

Суд зазначає, що вимога подання детального опису є обов`язковою і пов`язана з тим, що розмір гонорару та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, не є тотожними. Особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які доведені належними доказами, зокрема детальним описом робіт (наданих послуг).

Також представником позивача не надано доказів, що позивачем понесено такі витрати, а саме оплату вказаних витрат до суду не надано (квитанції, платіжного доручення).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що представником позивача не підтверджені належними доказами витрати на правову допомогу за супровід позовної заяви у справі № 400/1817/22 та відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі при розгляді цієї справи.

Згідно з ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 132, 139, 143, 252, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника позивача Валешинського Максима Ігоровича про ухвалення додаткового рішення суду, відмовити.

2. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя А. О. Мороз