Рішення

від 31.01.2024 по справі 460/10801/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2024 року м. Рівне№460/10801/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник Юхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ-ЦЕНТР ЛТД" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ-ЦЕНТР ЛТД" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "С" від 02.01.2023 № 13/17000705, від 19.01.2023 № 57617000705.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою Товариства з висновками проведених відповідачем фактичних перевірок бару "Варшавський" в м. Сарни, вул. Варшавська, 6а та склад-магазину в м. Сарни, вул. Ковельська, 10, де здійснює господарську діяльність позивач, щодо порушення п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" при здійсненні розрахункових операцій при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідними марками акцизного податку, у фіскальних чеках РРО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду МАП на алкогольні напої. Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, позивач зазначив, що під час проведення податкових перевірок та винесенні за їх результатами оскаржених рішень відповідач безпідставно не врахував той факт, що розрахункові документи, щодо яких відповідачем встановлено порушення, роздруковані реєстраторами розрахункових операцій, версія внутрішнього програмного забезпечення яких включена до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп`ютерних систем, до дня набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, у зв`язку з чим до таких розрахункових документів не застосовуються вимоги до їх форми та змісту в частині відображення акцизного податку (в частині відображення цифрового значення штрихового коду МАП на алкогольні напої).

Покликаючись до п. 5 наказу Мінфіну від 21.01.2016 № 13 (з урахуванням змін, внесених наказом № 306 від 18.06.2020), позивач вказав, що вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків у частині відображення інших податків, крім податку на додану вартість, не поширюються на розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп`ютерних систем, до дня набрання чинності цим наказом.

Зазначив, що до дня набрання чинності означеним наказом Мінфіну Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій був чинним в редакції відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 29.10.2015 № 829, до якого було включено: реєстратор Марія-304Т з фіскальним номером 3000468636, який використовувався і продовжує використовуватися у барі "Варшавський" за адресою м. Сарни, вул. Варшавська, 6а, та реєстратор з фіскальним номером 3001006190, що встановлений у склад-магазині за адресою м. Сарни, вул. Ковельська, 10.

Аналізуючи норми наказів Мінфіну від 18.06.2020 № 306 та від 08.06.2021 № 329, позивач виснував, що до 01.08.2020, а в подальшому до 01.10.2021 наявні у суб`єктів господарювання РРО за наявності технічних можливостей повинні бути доопрацьовані виробниками з метою забезпечення виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів.

Звернув увагу на роз`яснення ДПС України в індивідуальній податковій консультації від 03.08.2021 № 2932/ІПК/99-00-07-05-01-06, за змістом якого якщо підприємство застосовує РРО, що перебували на обліку в органах ДПС до дня набрання чинності наказу № 306, такі РРО можливо застосовувати та вони не потребують обов`язкового доопрацювання, а також не потребують доопрацювання і на виконання вимог наказу № 329. Якщо виробник (постачальник) РРО має технічну можливість доопрацювати вищезазначені РРО, підприємство має право їх доопрацювати з урахуванням вимог наказів № 306 та № 329.

Також позивач звернув увагу на те, що санкція пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає відповідальність за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Водночас, під час проведення контрольних розрахункових операцій розрахункові документи було видано. Формальна відсутність деяких рядків (рядків 10-17) у фіскальному касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції. Недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний у Законі № 265/95-ВР до відсутності розрахункового документа.

Крім цього, позивач зауважив, що в значній частині алкогольних напоїв, що реалізувалися позивачем, були старі акцизні марки, на яких взагалі відсутня така інформація, як серія та номер марки, номер регіону, місяць і рік. В той же час РРО, який використовувався позивачем, технічно (навіть вручну) не мав змоги друкувати усі рядки фіскального чека та усі реквізити старих марок акцизного податку, що підтверджується листом підприємства "Інфосистема-ТОВ" № 61 від 24.10.2022, який був наданий до перевірки, однак безпідставно не врахований відповідачем.

За наведеного, позивач вважає, що висновки контролюючого органу про виявлені порушення є безпідставними, а накладені штрафні санкції - протиправними.

Ухвалою від 08.05.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 29.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.07.2023. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив, в якому позов заперечив повністю. Зазначив, що ГУ ДПС проведені фактичні перевірки в місцях здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Північ-Центр ЛТД", а саме: бару "Варшавський" за адресою м. Сарни, вул. Ш. Руставелі, 17, результати оформлені актом перевірки від 01.12.2022 № 8106/Ж5/17-00-07-05-17/21-81333, та складу-магазину за адресою м. Сарни, вул. Ковельська, 10, результати оформлені актом перевірки від 02.12.2022 № 8112/Ж5/17-00-07-05-17/21081333.

При перевірці в барі "Варшавський" було встановлено незабезпечення використання режиму програмування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме 24.11.2022 без зазначення коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів було реалізовано 0,15 л лікеру Крем Strega по ціні 228,00 грн згідно фіскального чеку № 56680 від 24.11.2022, чим порушено п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995, із змінами та доповненнями.

Також перевіркою за результатами аналізу фіскальних чеків із СОД РРО встановлено, що в барі "Варшавський" через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 3000468636 при здійсненні розрахункових операцій протягом 2022 року при реалізації алкогольних напоїв у фіскальних чеках РРО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду МАП на алкогольні напої на загальну суму 488341,94 грн згідно додатків, чим порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

При перевірці в складі-магазині було встановлено, що при покупці пляшки горілки "Президент" золота 0,25 л штоф, по ціні 47,81 грн розрахункова операція не проведена через РРО, відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано, чим порушено п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Також за результатами аналізу фіскальних чеків із СОД РРО встановлено, що при здійсненні розрахункових операцій протягом 2022 року при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідними марками акцизного податку, у фіскальних чеках РО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду марок акцизного податку, а саме через РРО з фіскальним номером 3001006190 в складі-магазині здійснювалась реалізація алкогольних напоїв без зазначення штрихового коду марки акцизного податку на загальну суму 489439,65 грн згідно додатку до акта перевірки, чим порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Покликаючись до наказу Мінфіну від 21.01.2016 № 13, відповідач вказав, що одним із обов`язкових реквізитів фіскального чека є цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що під час фактичних перевірок контролюючий орган правильно встановив порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій та правомірно застосував до позивача фінансові санкції відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР. В задоволенні позову просив відмовити повністю.

Протокольною ухвалою від 17.07.2023 підготовче засідання відкладено за клопотанням позивача на 31.07.2023.

Протокольною ухвалою від 31.07.2023 підготовче засідання відкладено на 09.08.2023 у зв`язку з відсутністю доказів вручення позивачу повістки-виклику.

В підготовче засідання 09.08.2023 представник позивача не прибув. Подав клопотання про витребування доказів та призначення судової інженерно-механічної експертизи.

В підготовчому засіданні 09.08.2023 суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів. Протокольною ухвалою від 09.08.2023 витребувано від відповідача копії фіскальних чеків із СОД РРО, які були проаналізовані ДПС, а також копії фіскальних чеків, які описані в акті перевірки. Оголошено перерву до 23.08.2023.

В підготовче засідання 23.08.2023 представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд попередньо поданого клопотання від 09.08.2023 про витребування доказів та про призначення експертизи.

Також 23.08.2023 позивач подав письмові пояснення, які просив врахувати при вирішенні справи (а.с. 211-217 т. 1).

В підготовчому засіданні 23.08.2023 оголошено перерву до 06.09.2023.

В підготовче засідання 06.09.2023 представники сторін не прибули. Ухвалою від 06.09.2023 відкладено підготовче засідання та продовжено строк підготовчого провадження до 20.09.2023.

Ухвалою від 06.09.2023 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи.

20.09.2023 представник відповідача подав письмові пояснення (а.с. 3-5 т. 2) та додаткові докази. Разом з тим, покликаючись на значний обсяг витребуваних судом доказів, просив провести огляд і дослідження фіскальних чеків, зазначених в актах перевірок, у місці їх знаходження на відповідному Інтернет-ресурсі - вебпорталі ДПС України в реєстрі "Пошук фіскального чека" у відкритій частині електронного кабінету.

Представник позивача 20.09.2023 подав клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неподанням відповідачем до суду та не направленням на адресу позивача витребуваних доказів.

В підготовчому засіданні 20.09.2023 протокольною ухвалою задоволено клопотання відповідача, ухвалено провести огляд фіскальних чеків у місці їх знаходження вебпорталі ДПС України в реєстрі "Пошук фіскального чека", відповідно до ч. 7 ст. 81 КАС України. Оголошено перерву до 02.10.2023.

Ухвалою від 26.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження до 02.10.2023.

02.10.2023 представник позивача в підготовче засідання не прибув. Подав клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неотриманням повістки-виклику, також просив застосувати до відповідача штрафу за невиконання процесуальних обов`язків.

Протокольною ухвалою від 02.10.2023 відкладено підготовче засідання до 18.10.2023.

Ухвалою від 02.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження до 18.10.2023.

18.10.2023 представник позивача в підготовче засідання не прибув, подав клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на підставі наявних доказів.

Ухвалою від 18.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про застосування до відповідача штрафу. Закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 06.11.2023.

Ухвалою від 13.11.2023 відкладено розгляд справи до 27.11.2023.

В судове засідання 27.11.2023 і надалі представник позивача не прибув, подавав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. У зв`язку з цим протокольною ухвалою вирішено продовжувати розгляд справи за відсутності представника позивача. Оголошено зміст позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.11.2023 позов заперечила повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та в письмових поясненнях.

31.01.2024 проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

З`ясувавши доводи та аргументи учасників справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

Матеріалами справи стверджено, що ТОВ "Північ-Центр ЛТД" (податковий номер 21081333) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Рівненській області з 23.08.1994, основний вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

25.10.2022 до ГУ ДПС надійшов лист Державної податкової служби (ДПС) України №12928/7/99-00-07-04-02-07 від 25.10.2022, в якому проаналізовано наявну податкову інформацію стосовно ТОВ "Північ-Центр ЛТД". Зокрема, зазначено, що за результатами аналізу фіскальних чеків із СОД РРО встановлено, що такий платник податків при здійсненні розрахункових операцій протягом 2022 року при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідними марками акцизного податку, у фіскальних чеках РРО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду МАП на алкогольні напої. Таким чином, зазначений платник податків при здійсненні розрахункових операцій створював/друкував, з подальшою видачею або без такої, невідповідний розрахунковий документ, тобто відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції, не видавався. У зв`язку з наведеним, ДПС України зобов`язано відповідача, зокрема, проаналізувати зазначену інформацію; на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) організувати та провести фактичні перевірки господарських об`єктів, де здійснює діяльність Товариство (а.с.133-135 т. 2).

Враховуючи зазначене, на підставі пп. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, керуючись ст. 20, пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, п. 80.8 ст. 80, п. 82.3 ст. 80 ПК України, керівником ГУ ДПС видано наказ від 22.11.2022 № 2612-п "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Північ-Центр ЛТД" в барі "Варшавський" за адресою: Рівненська область, м. Сарни, вул. Варшавська, буд. 6а, де здійснює господарську діяльність Товариство, з 22.11.2022 терміном 10 діб, з метою перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Період діяльності, що перевіряється, згідно зі ст. 102 ПК України (а.с. 121 т. 1).

На підставі означеного наказу уповноваженим особам ГУ ДПС 22.11.2022 видано направлення на фактичну перевірку позивача (а.с. 121, зворот, 122 т. 1).

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено Акт фактичної перевірки (номер бланка 001919, реєстраційний номер акта в органі ДПС № 8106/Ж5/17-00-07-05-17/21081333 від 02.12.2022).

Проведеною 01.12.2022 перевіркою в барі "Варшавський" за адресою: Рівненська область, м. Сарни, вул. Варшавська, буд. 6а, встановлено:

1) не забезпечено використання режиму попереднього програмування кодів товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів, а саме 24.11.2022 без зазначення коду УКТЗЕД для підакцизних товарів було реалізовано 0,15 л лікеру Крем Strega по ціні 228,00 грн згідно фіскального чеку № 56680 від 24.11.2022;

2) за результатами аналізу фіскальних чеків із СОД РРО встановлено, що в барі "Варшавський" через РРО фіскальний номер 3000468636 при здійсненні розрахункових операцій протягом 2022 року при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідними марками акцизного податку, у фіскальних чеках РРО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду МАП на алкогольні напої на загальну суму 488341,94 грн, згідно додатків.

Згідно з висновком перевірки, встановлено порушення п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами і доповненнями) (а.с.122-124 т. 1).

Позивачем подавалися заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких висновки акта перевірки залишено без змін (а.с.126-129 т. 1).

В додатках до відповіді на заперечення контролюючий орган надіслав на адресу позивача додатки № 1-8 - роздруківки даних фіскальних чеків із СОД РРО за період з 01.01.2022 по 30.11.2022 на 40 аркушах (а.с. 130-141 т. 1).

На підставі вказаних висновків фактичної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 13/17000705 від 02.01.2023, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 737612,91 грн, в тому числі: 732512,91 грн за незабезпечення відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв на суму 488341,94 грн (150% за повторність вчинення порушення); 5100 грн за проведення розрахункових операцій через РРО з порушенням режиму попереднього програмування найменування товарів (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів) цін товарів та обліку їх кількості (а.с. 142-144 т. 1).

Крім цього, суд встановив, що у зв`язку з отриманням листа ДПС України від 25.10.2022 № 12928/7/99-00-07-04-02-07, на підставі пп. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, керуючись ст. 20, пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, п. 80.8 ст. 80, п. 82.3 ст. 80 ПК України, керівником ГУ ДПС видано наказ від 22.11.2022 № 261-п "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Північ-Центр ЛТД" в склад-магазині за адресою: Рівненська область, м. Сарни, вул. Ковельська, буд. 10, де здійснює господарську діяльність Товариство, з 22.11.2022 терміном 10 діб, з метою перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Період діяльності, що перевіряється, згідно зі ст. 102 ПК України (а.с. 147, зворот, т. 1).

Уповноваженим особам ГУ ДПС видано направлення від 22.11.2022 на проведення фактичної перевірки позивача (а.с. 148 т. 1).

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено Акт фактичної перевірки (номер бланка 001872, реєстраційний номер акта в органі ДПС № 8112/Ж5/17-00-07-05-17/21081333 від 02.12.2022).

Проведеною 01.12.2022 перевіркою в склад-магазині за адресою: Рівненська область, м. Сарни, вул. Ковельська, буд. 10, встановлено, зокрема:

1) при покупці пляшки горілки "Президент" золота 0,25 л штоф, по ціні 47,81 грн розрахункова операція не проведена через РРО, відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано;

2) за результатами аналізу фіскальних чеків із СОД РРО встановлено, що при здійсненні розрахункових операцій протягом 2022 року при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідними марками акцизного податку, у фіскальних чеках РО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду марок акцизного податку, а саме через РРО з фіскальним номером 3001006190 в складі-магазині здійснювалась реалізація алкогольних напоїв без зазначення штрихового коду марки акцизного податку на загальну суму 489439,65 грн згідно додатку до акта перевірки.

Згідно з висновком акту фактичної перевірки, встановлено порушення, зокрема: п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2016 № 13, зі змінами (а.с. 145-147 т. 1).

Платник податків подав заперечення до акту перевірки (а.с. 150 т. 1), в ході розгляду яких ГУ ДПС висновки, викладені в акті фактичної перевірки № 8112/Ж5/17-00-07-05-17/21081333 від 02.12.2022 вирішено залишити без змін. В додатках до відповіді на заперечення позивачу надіслано додаток до акту (бланк № 001872) на 25 аркушах (а.с. 151-167 т. 1).

Суд встановив, що на підставі вказаних висновків фактичної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 57617000705 від 19.01.2023, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 734231,19 грн (150% за повторність вчинення порушення) ( а.с. 168-170 т. 1).

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, Товариство звернулося з позовом до адміністративного суду.

При цьому в додаткових письмових поясненнях до позовної заяви (а.с. 211-217 т. 1) позивач, окрім доводів, наведених у позовній заяві, також вказував на порушення процедури проведення податкової перевірки. Позивач зазначав, що випадки створення невідповідних розрахункових документів при продажу алкогольної продукції були встановлені контролюючим органом не під час проведення фактичної перевірки, а шляхом аналізу СОД РРО за минулий період, тобто поза межами предмету проведення перевірки і не в рамках контрольної закупівлі. При цьому, ні в наказах про проведення перевірки, ні в актах перевірки не міститься вказівки, що така перевірка здійснюється з метою перевірки даних, наявних в системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій. Аналізуючи положення ст. 75, 80 ПК України, позивач зауважив, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це кореспондується із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання. Однак, перевірка даних за минулі періоди господарської діяльності платника податків носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій. Відповідно до імперативних вимог ПК України, перевірка даних, наявних у системі СОД РРО, є предметом камеральної перевірки, натомість відповідачем були призначені і проведені фактичні перевірки. Позивач наголосив на тому, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги Товариства обґрунтовуються сукупністю різних правових підстав, а саме: процедурні (порушення порядку призначення та проведення фактичної перевірки, оформлення її результатів) та матеріальні (помилкове кваліфікація дій позивача як порушення вимог п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР).

Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Таким чином, у разі якщо платник податків обґрунтовуючи протиправність податкових повідомлень-рішень, вказує про порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки, то суд повинен надавати правову оцінку таким підставам (доводам) в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень (податкових повідомлень - рішень), прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, першочергово оцінці судом підлягають доводи позивача щодо порушення податковим органом порядку проведення перевірки (тобто, процедурні порушення).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст.80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Із змісту п.81.1 ст.81 ПК України слідує, що в наказі про проведення перевірки повинні зазначатися, серед іншого, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Із змісту цієї норми слідує, що вказана підстава, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання, вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Чинне законодавство не деталізує форму та шляхи отримання такої інформації, однак наголошує на тому, що така повинна підтверджувати можливі порушення платником податків діючого законодавства.

За вказаною підставою контролюючий орган в наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Під час судового розгляду з`ясовано, що підставою для проведення спірних перевірок слугувала інформація, викладена в листі ДПС України № 12928/7/99-00-07-04-02-07 від 25.10.2022, в якому вказано про факти, які можуть свідчити про ймовірне порушення Товариством податкового законодавства, зокрема, що платник податків при здійсненні розрахункових операцій протягом 2022 року при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідними марками акцизного податку, у фіскальних чеках РРО не забезпечив відображення цифрового значення штрихового коду МАП на алкогольні напої. Враховуючи наведене, з метою виконання функцій визначених законом та протидії порушенням в частині проведення розрахунків при продажу підакцизних товарів, ДПС України вважала необхідним: детально проаналізувати зазначену інформацію, самостійно провести додатковий та детальний аналіз діяльності платника; на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України організувати та провести фактичні перевірки господарських об`єктів, де здійснює діяльність Товариство, з урахуванням вимог ст. 102 Кодексу (а.с.133-135 т. 2).

Суд зазначає, що в наказах ГУ ДПС від 22.11.2022 № 2612-п та №2610-п міститься покликання на вказаний лист як на фактичну підставу для проведення відповідної перевірки (а.с. 121, 147 зворот, т. 1).

Водночас, під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, в разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Згідно з встановленими судом фактичними обставинами справи посадові особи відповідача були допущені до проведення фактичних перевірок за місцем здійснення позивачем господарської діяльності; такі перевірки були проведені; під час їх проведення на вимогу ревізорів позивач надавав необхідні документи.

Отже, формулювання підстав перевірки в наказі надавало об`єктивного розуміння того, що підставою для проведення перевірки є саме здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері здійснення платниками податків розрахункових операцій.

Також зміст наказу про призначення перевірки не призвів таких порушень, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки.

Щодо оформлення додатків до акту перевірки суд звертає увагу на таке.

Як встановлено судом, в акті фактичної перевірки бару "Варшавський" за адресою м. Сарни, вул. Варшавська, 6а (реєстраційний № 8106/Ж5/17-00-07-05-17/21081333) зазначено, що за результатом аналізу фіскальних чеків із СОД РРО встановлено, що через РРО ф.н. 3000468636 при здійсненні розрахункових операцій протягом 2022 року при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідними марками акцизного податку, у фіскальних чеках РРО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду МАП на алкогольні напої на загальну суму 488341,94 грн згідно додатків. Акт перевірки уповноваженою особою позивача підписано без зауважень та додаткових пояснень (а.с. 124 т.1).

Суд встановив, що додатки даних фіскальних чеків із СОД РРО за період з 01.01.2022 по 30.11.2022 на 40 арк. були надіслані Товариству разом із відповіддю на заперечення ГУ ДПС за № 5281/Ж12/17-00-07-05 від 27.12.2022 (а.с. 130-141 т. 1). Дослідженням таких додатків встановлено, що в них відповідачем систематизовано порушення по фіскальних чеках, в яких відсутні цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія із чотирьох літер і шестизначний номер) (а.с. 130-141 т. 1).

Аналогічне порушення зафіксоване в акті фактичної перевірки реєстраційний № 8112/Ж5/17-00-07-05-17/21081333 від 02.12.2022: "За результатами аналізу фіскальних чеків із СОД РРО встановлено, що через РРО ф.н. 3001006190 в склад-магазині за адресою м. Сарни, вул. Ковельська, 10, здійснювалась реалізація алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення штрихового коду марок акцизного податку на загальну суму 489439,65 грн згідно додатка до акта перевірки (а.с. 145-146 т. 1). Уповноважена особа платника податків, присутня при проведенні перевірки, від підписання акта перевірки відмовилася, про що складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки (а.с. 149 т. 1).

На адресу Товариства ГУ ДПС надіслало додаток до акта перевірки разом з відповіддю на заперечення № 307/Ж12/17-00-07-05-24 від 17.01.2023 (а.с. 151-152 т. 1).

Дослідженням таких додатків встановлено, що в них відповідачем систематизовано порушення по фіскальних чеках, в яких відсутні цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія із чотирьох літер і шестизначний номер)(а.с.165-167 т. 1).

Оцінюючи питання повноти матеріалів спірних фактичних перевірок, суд враховує, що відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду).

Згідно з п. 86.5 ст. 86 ПК України Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

За правилами п. 86.6 ст. 86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Згідно з пп. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПК України Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу.

Підпунктом 86.7.4 п. 86.6 ст. 86 ПК України встановлено, що під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень, зокрема:

встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності;

досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

З огляду на наведене, суд зазначає, що акт перевірки, додатки до акта перевірки, заперечення на акт перевірки, відповідь за результатами розгляду заперечень у своїй сукупності складають матеріали перевірки та є їх невід`ємною частиною. В досліджуваних ситуаціях всі означені матеріали перевірки в розпорядженні платника податків наявні.

Згідно з усталеною судовою практикою сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, суд зазначає, що акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. Фактичне надіслання платнику податків додатків до акта перевірки, на які міститься покликання в акті перевірки, після розгляду поданих на акт перевірки заперечень, не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта (постанова Верховного Суду від 19.06.2020р. у справі № 140/388/19).

З огляду на наведене, саме по собі порушення порядку вручення (надіслання) додатків до акта перевірки платнику податків не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, за умови належного оформлення самого акту перевірки, за наявності відповідних покликань на такі додатки в тексті складеного акта перевірки тощо.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що допущені відповідачем порушення під час призначення і проведення перевірки, на які вказує позивач, не призвели до таких порушень, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі № 460/1239/19 вказав, що незазначення підстав у наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

Також згідно з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справі № 320/8042/21, згідно з положеннями п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З урахуванням наведеного, під час проведення перевірки посадові особи контролюючого органу дотримались порядку її проведення, що вказує на наявність правових та фактичних підстав для проведення спірної перевірки, а тому доводи позивача у цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо охопленого перевіркою періоду, суд звертає увагу на те, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 ПК України, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення. Таким чином, в досліджуваних ситуаціях означений період застосування фінансових санкцій до позивача ГУ ДПС порушено не було.

Щодо порушення Товариством вимог п. 1, 2, 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, які встановлені відповідачем під час проведення перевірок, суд зазначає таке.

Як слідує із змісту приписів п. 1, 2, 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення (п. 1);

триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості (п. 7).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з п. 2 ст. 3 цього Закону.

Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Таким чином, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

Як слідує з фактичних обставин справи, в барі "Варшавський" за адресою: АДРЕСА_1 , де провадить господарську діяльність позивач, впродовж 2022 року при реалізації алкогольних напоїв розрахункові операції здійснювалися із роздрукуванням фіскальних чеків, однак в них був відсутнім такий обов`язковий реквізит як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9), а саме відсутні серія і номер марки акцизного податку, на загальну суму 488341,94 грн.

Аналогічне порушення встановлене при перевірці склад-магазину за адресою: Рівненська область, м. Сарни, вул. Ковельська, 10, де провадить господарську діяльність позивач, а саме: при реалізації алкогольних напоїв протягом 2022 року розрахункові операції здійснювались без відображення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, на загальну суму 489439,65 грн.

Факт відсутності таких реквізитів доводиться матеріалами перевірки. Зокрема, в додатках до актів перевірок наведені фіскальні чеки за період з 01.01.2022 по 30.11.2022, відповідно до яких позивачем проведені розрахункові операції для підакцизних товарів без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Як встановлено судом, такі додатки сформовані із використанням бази СОД РРО шляхом вивантаження із системи у формат EXEL, інформацію згруповано в колонки за пошуком «Автофільтр» за пошуком порушень у чеках зокрема:

у колонці «Серія та номер МАП» - лише товари без зазначення у чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) -«NULL» (комбінація цифр, що відповідає штрихкоду, відсутня).

у колонці «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» - підакцизні товари алкогольної групи;

у колонці «Найменування товару» - підакцизні товари алкогольної групи (а.с. 130-141, 155-167 т. 1).

Під час підготовчого провадження відповідачем долучено до справи витяг з бази СОД РРО на CD-диску, переглядом якого встановлено, що він фактично дублює інформацію, що наведена в додатку до акту перевірки (а.с. 8 т. 2).

Оцінюючи правомірність використання уповноваженими особами відповідача під час проведення фактичної перевірки інформації із СОД РРО, суд враховує таке.

Наказом Міністерства фінансів України 05 серпня 2020 року № 477, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2020 р. за № 1096/35379, затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (Порядок).

Цим Порядком встановлюється механізм функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) щодо отримання від реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України.

Згідно з нормами розділу II цього Порядку:

1. СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

2. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

3. СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

4. СОД РРО забезпечує:

1) функціонування у цілодобовому режимі;

2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС;

3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу;

4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО;

5) збереження документів:

створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи;

створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону;

6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

5. Сервер додатків забезпечує взаємодію інформаційних систем ДПС з базою даних СОД РРО.

6. База даних призначена для зберігання:

1) переліку РРО, які мають пройти або вже пройшли персоналізацію;

2) даних, що були отримані від РРО, у відкритому вигляді, в тому числі даних про проведені розрахункові операції через РРО та електронні розрахункові документи, фіскальні звітні чеки, фіскальні звіти;

3) переліку ПРРО, яким присвоєно фіскальний номер фіскальним сервером контролюючого органу;

4) даних про проведені розрахункові операції через ПРРО та електронних розрахункових документів, фіскальних звітних чеків і фіскальних звітів, зареєстрованих фіскальним сервером контролюючого органу;

5) іншої службової інформації.

7. Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

8. Захист інформації в СОД РРО здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».

Враховуючи мету створення такої Системи та обсяги інформації, що підлягає збереженню, судом відповідно до приписів ч. 7 ст. 81 КАС України за допомогою програмного забезпечення в залі судового засідання 31.01.2024 було проведено огляд і дослідження фіскальних чеків Товариства за охоплений перевіркою період у їх місці знаходження на Інтернет-ресурсі - вебпорталі Державної податкової служби за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check, з використанням електронного сервісу Пошук фіскального чека".

При цьому судом проведено співставлення відповідних матеріалів судової справи (як у вигляді таблиць, так і окремих фіскальних чеків) та інформації, що розміщена на вебпорталі ДПС. Проведеним оглядом та дослідженням встановлено повну відповідність інформації, що відображена в табличному вигляді в додатках до актів перевірок, а також надана відповідачем до справи на паперових носіях, тій інформації, що зберігається в СОД РРО, стосовно фіскальних чеків позивача за 2022 рік, а саме: щодо номерів фіскальних документів, дати проведення операції, коду товару згідно з УКТЗЕД, найменування товару, його кількості та ціни, суми операції, наявності/відсутності серії та номера марки акцизного податку. Отже судом встановлено правильність відображення відповідної інформації в додатках до актів перевірок.

Щодо необхідності відображення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку суд враховує, що з метою посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв, залучення громадськості до такого контролю, зменшення можливості продажу контрафактного алкоголю постановами КМ України № 74 від 12.02.2020 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» та № 97 від 12.02.2020 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» з 01.05.2020 запроваджено марки акцизного податку нового зразка для маркування алкогольних напоїв.

Одним із обов`язкових реквізитів МАП нового зразка для маркування алкогольних напоїв є штрих-код та QR-код, які містять інформацію про серію та номер марки.

Статтею 8 Закону № 265/95-ВР передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Відповідно до п. 1 розділу II цього Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Згідно з п. 3 розділу І зазначеного Положення установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 "Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів", який набрав чинності 01.07.2021, внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом - "цифрове значення штрихового коду МАП на алкогольні напої", який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).

Відповідно до абз. 2 п. 2 цього наказу:

до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюється на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом.

Отже, пунктом 2 розділу II вказаного Положення (з урахуванням внесених змін) визначені обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов`язкових реквізитів визначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Законом України від 30.11.2021 № 1914-ХІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" з 1 січня 2022 року набирають чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону № 265/95-ВР, згідно з яким суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані:

проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду МАП (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що з дати виникнення законодавчо встановленого обов`язку для суб`єкта господарювання, тобто з 01 січня 2022 року, для відображення у фіскальному чеку такого обов`язкового реквізиту як цифрове значення штрихового коду МАП на алкогольні напої (серія та номер), необхідно забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі.

Як встановлено судом, такого обов`язку позивачем дотримано не було. При цьому наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог норми податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини, є помилковими, оскільки не враховують внесених змін згідно з наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 "Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів" та Законом України від 30.11.2021 № 1914-ХІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону № 265/95-ВР.

З огляду на наведене, суд не бере до уваги та відхиляє посилання позивача на лист ПП "Інфосистема"-ТОВ № 61 від 24.10.2022 (а.с. 19 т. 1), оскільки він не спростовує висновків актів перевірок та свідчить про невиконання обов`язку щодо відображення у фіскальних чеках обов`язкових реквізитів при роздрібному продажу алкогольних напоїв. Окремо суд звертає увагу на некоректно зазначену дату такого листа, який наданий на запит платника податків від 02.12.2022.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена нормами ст. 17 цього Закону.

Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою КМ України № 1251 від 27.12.2010, визначені реквізити, які наносяться на марку акцизного податку.

Одним із реквізитів марки акцизного податку є, зокрема, серія із чотирьох літер і шестизначний номер (п. 5 вказаного Положення).

Згідно витягу із СОД РРО за період з 01.01.2022 по 30.11.2022, що є додатками до актів перевірок, вбачається, що зазначені у ньому відомості в графі «Серія та номер МАП» не відображалося цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

У відповідній графі зазначена тринадцятизначна комбінація цифр, що відповідає цифровому значенню штрихового коду товару (алкогольні напої).

Положення про штрихове кодування товарів затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 255 від 20.08.2002.

Відповідно до п.1 цього Положення штриховий код GS1 - штриховий код, сформований у відповідності до стандартів системи GS1, у якому, зокрема, відображається (кодується) ідентифікаційний номер GS1. До штрихових кодів GS1 належать декілька символік штрихових кодів, наприклад штрихові коди EAN-13 та EAN-8, які застосовують для маркування товарних позицій, що обертаються в торговельних мережах, штриховий код GS1-128, застосування якого поширене для маркування об`єктів обліку в постачальницькій діяльності.

Пунктом 5 вказаного Положення передбачено, що обов`язковому маркуванню штриховими кодами GS1 підлягають, зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби, лікарські засоби та інші товари, маркування яких штриховими кодами передбачено законодавством України. Маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016.

Згідно з п. 2 цього Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 (далі - фіскальний чек) (додаток 1 до Положення) має містити обов`язкові реквізити, зокрема, цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8 фіскального чека).

Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) та/або через програмні РРО (далі - ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Враховуючи викладене, норми діючого законодавства щодо зазначення штрихового коду товару в фіскальному чеку в разі реалізації алкогольних напоїв, мають рекомендаційний характер. Звідси, за бажанням, суб`єкт господарювання може зазначати у рядку 8 фіскального касового чека такий реквізит як цифрове значення штрихового коду товару разом з обов`язковими реквізитами, передбаченими вимогами Положення № 13, у тому числі і у форматі EAN-13, який застосовується для обліку та маркування товарних позицій.

Водночас, зазначення штрихового коду товару в фіскальному чеку в разі реалізації алкогольних напоїв не позбавляє обов`язку суб`єкта господарювання зазначати у чеку цифрове значення штрихового коду МАП на алкогольні напої (рядок 9).

Стосовно правомірності використання відомостей СОД РРО при проведенні фактичної перевірки суд враховує, що відповідно до п.83.1 ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Згідно з пп.14.1.171 п.14.1 ст.14 ПК України податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Таким чином, приписи п.83.1 ст.83 ПК України не забороняють посадовим особам контролюючого органу під час проведення фактичної перевірки використовувати податкову інформацію, до якої відноситься інформація із СОД РРО щодо даних, що були отримані від РРО, у відкритому вигляді, в тому числі про проведені розрахункові операції через РРО та електронні розрахункові документи, фіскальні звітні чеки, фіскальні звіти.

За правилами п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Отже, суб`єкти господарювання мають обов`язок при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій /ПРРО/ для підакцизних товарів із використанням режиму програмування та зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Матеріалами справи стверджено, 24.11.2022 в барі "Варшавський" в м. Сарни, вул. Варшавська, 6А, згідно з фіскальним чеком 56680 було реалізовано лікер Крем Strega 0,15 л на суму 228,00 грн, без зазначення коду УКТ для підакцизних товарів (а.с. 7 т. 2).

Отже, суд вважає, що контролюючий орган правильно встановив означене порушення, відобразив його в акті перевірки, а платник податків допущене порушення жодним чином не спростував.

Таким чином, в судовому засіданні підтверджено підставність висновку фактичної перевірки про те, що Товариством на порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР не забезпечено використання режиму програмування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.

Відповідальність згідно з п. 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР настає виключно у випадку проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування, який передбачає зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

З огляду на встановлені порушення під час реалізації підакцизних товарів в барі "Варшавський", суд доходить висновку, що контролюючий орган правильно застосував до Товариства штрафні (фінансові) санкції :

на підставі п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР на суму 732512,91 грн, з урахуванням повторності порушення, встановленого актом фактичної перевірки № 1379/Ж5/17-00-07-05-17/21081333 від 18.05.2022 (а.с.115-116 т. 2),

на підставі п. 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР на суму 5100,00 грн,

всього на загальну суму 737612,91 грн (а.с. 143 зворот, т. 1).

Крім цього, суд встановив, що при перевірці в склад-магазині за адресою м. Сарни, вул. Ковельська, 10, було встановлено, що при покупці пляшки горілки "Президент" золота 0,25 л штоф по ціні 47,81 грн розрахункова операція не проведена через РРО, відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано, чим порушено п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР.

Такий висновок фактичної перевірки суд вважає правильним, оскільки докази проведення цієї розрахункової операції через РРО позивачем не надані, а судом не встановлені, а відповідні копії чека та банківського чека (а.с. 147 т. 1) не містять необхідних реквізитів розрахункового документа, які є обов`язковими при реалізації підакцизних товарів, отже не можуть бути враховані для підтвердження розрахункової операції.

З огляду на встановлені порушення під час реалізації підакцизних товарів в склад-магазині, суд доходить висновку, що контролюючий орган правильно застосував до Товариства штрафні (фінансові) санкції : за непроведення розрахункових операцій через РРО на суму 47,81 грн; за незабезпечення відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв на суму 489439,65 грн, на підставі п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР на загальну суму 734231,19 грн (а.с. 169, т. 1).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши основні вагомі аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган належними та допустимими доказами підтвердив правомірність своєї поведінки в межах спірних правовідносин, з дотриманням приписів чинного законодавства та не порушуючи встановленої процедури. Натомість платник податків не довів підставності своїх позовних вимог. Таким чином, суд вважає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення є правомірними, а наведені позивачем аргументи не дають суду підстав для їх скасування. Отже позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Враховуючи результати судового розгляду, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ-ЦЕНТР ЛТД"до Головного управління ДПС у Рівненській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньвід 02.01.2023 № 13/17000705 та від 19.01.2023 № 57617000705 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ-ЦЕНТР ЛТД" (вул. Ш. Руставелі, буд.17, м. Сарни, Сарненський район, Рівненська область,34500, ЄДРПОУ/РНОКПП 21081333)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 01 березня 2024 року

Суддя Н.О. Дорошенко