Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2024 року смт.Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого - судді Кравченко О.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Ахтієвої Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко Вікторія Борисівна, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
В С Т А Н О В И В:
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Салтисюк Юрій Валерійович, з позовом до Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко Вікторія Борисівна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
У подальшому позивачка подала заяву про зміну предмету позову, в якій просила встановити факт прийняття спадщини та визнати право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що ОСОБА_1 (позивачка) є рідною донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя ОСОБА_2 залишила заповіт на користь доньки ОСОБА_1 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Гупалівської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області 03.05.2017 року, яким заповіла доньці усе своє майно. Після смерті матері, позивач у визначені ст.1270 ЦК України строки, звернулася до Магдалинівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом, на підставі якої було заведено спадкову справу №44/2020.
Інші спадкоємці за законом та за заповітом після смерті ОСОБА_2 , крім позивачки, відсутні та до нотаріуса з будь-якими заявами з моменту смерті спадкодавця до теперішнього часу не зверталися. На момент смерті ОСОБА_2 проживала самостійно.
За результатами подання позивачкою заяви про прийняття спадщини після смерті матері, на її адресу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що стосувалися земельних ділянок, які на момент смерті ОСОБА_2 були в її власності та речові права на які було зареєстровано у встановленому законом порядку.
24.08.2023 року позивач звернулася до Магдалинівської державної нотаріальної контори з наміром отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично перебував у власності спадкодавця, де вона постійно проживала до моменту смерті.
24.08.2023 року державним нотаріусом Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко В.Б. на звернення ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений житловий будинок, винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва на спадщину у зв`язку з ненаданням позивачкою правовстановлюючих документів.
Окремо нотаріусом зазначено, що на її запит КП «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» 15.08.2023 року надано інформаційну довідку за №385/02-23, за змістом якої зазначено, що за померлою ОСОБА_2 відсутня реєстрація на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .
Винесена постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.08.2023 року порушує майнові права позивачки, так як позбавляє можливості отримати у власність в порядку спадкування за заповітом житловий будинок, що знаходився у власності померлої матері, ОСОБА_2 .
Зазначає, що постанова нотаріусом без врахування факту перебування будинку власності спадкодавця ОСОБА_2 , яка в свою чергу, спадкувала його після смерті своєї матері, ОСОБА_3 , прийнявши спадщину шляхом подання відповідної заяви до Магдалинівської державної нотаріальної контори, де була відкрита спадкова справа №275-2002.
Таким чином, враховуючи той факт, що ОСОБА_2 у відповідності до вимог закону прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 до складу спадщини також входив і житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно позивач, як єдиний спадкоємець за заповітом, мала право на отримання у спадщину після смерті матері, ОСОБА_2 в тому числі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
З урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач просить суд:
1. Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 після матері, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
2. Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га, кадастровий номер 1222381500:02:003:0083, за адресою: АДРЕСА_1 , та має наступні технічні характеристики: А будинок, загальною площею 43,7 кв. м, житлова площа 22,8 кв.м., а- сіни, Б сарай, В літня кухня, Г- сарай, Д сарай, Е навіс, К колодязь, №1 паркан, №2 паркан, №3,4 ворота, хвіртка.
Ухвалою від 25 вересня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче судове засідання. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 18.10.2023 року за клопотанням представника позивача витребувано у державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори засвідчену копію спадкової справи №44/2020, відкриту після смерті ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 18.10.2023 року за клопотанням представника позивача витребувано у Державному нотаріальному архіві належним чином засвідчену копію спадкової справи №275/2002, відкриту після смерті ОСОБА_3
27.11.2023 року представником позивача подана заява про зміну предмету позову.
Ухвалою суду від 15 січня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просила провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (А.с.144).
Представник позивача адвокат Салтисюк Ю.В. у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив розгляд цивільної справи провести без участі позивача та його представника, просить заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с.159).
Представник відповідача Чернеччинська сільської ради у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.165). Відзив від відповідача не надходив.
Державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко В.Б. у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи без її участі (а.с.62).
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно дост.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як передбаченост.ст.1213ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_4 , є рідною донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.04.1966 року Гупалівською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 23.08.1986 року Гупалівською сільською радою Магдалинівського району дніпропетровської області (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки - ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 08.11.2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.13).
За життя ОСОБА_2 залишила заповіт на користь доньки ОСОБА_1 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Гупалівської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області 03.05.2017 року за реєстровим номером №07, відповідно до якого заповіла позивачці все своє майно (а.с.64).
16 березня 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Магдалинівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_2 , та нотаріусом заведено спадкову справу №44/2020 (а.с.78-79).
Інші спадкоємці після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, відсутні, що підтверджується копією спадкової справи №44/22020 (а.с.77-95).
09.10.2020 року державним нотаріусом Сушко В.Б. позивачці були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на наступне майно:
- земельну ділянку площею 5,7800 га, кадастровий номер №1222381500:01:001:0102 що розташована на території Гупалівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- земельну ділянку площею 5,8300 га, кадастровий номер 1222381500:01:001:0215, що розташована на території Гупалівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- земельну ділянку площею 5,7900 га, кадастровий номер 12222381500:01:001:0105, що розташована на території Гупалівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- земельну ділянку площею 5,7780 га, кадастровий номер 1222381500:01:001:0106, що розташована на території Гупалівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.14-17).
Постановою державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко В.Б. від 24.08.2023 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на не приватизованій земельній ділянці з кадастровим номером 1222381500:02:003:0833. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що причиною відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стало не надання правовстановлюючого документу на житловий будинок, оскільки з інформації КП «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» встановлено відсутність реєстрації права власності за померлою ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно (а.с.19).
Як вбачається з інформаційної довідки КП «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради» від 02.08.2023 року №365/02-23, власником нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок (домоволодіння) від 10.01.1991 року, видане Магдалинівською районною радною Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно рішення виконкому №95 від 27.03.1990 р., внесено в реєстрову книгу БТІ за №219-1 (а.с.20).
Як вбачається з копії інвентаризаційної справи №760, наданої КП «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» інформаційною довідкою №366/02-23 від 02.08.2023 року, в матеріалах інвентаризаційної справи на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , міститься свідоцтво про право власності на житловий будинок (домоволодіння) від 10.01.1991 року, видане Магдалинівською районною радою Магдалинівського району Дніпропетровської області згідно рішення виконкому №95 від 27.03.1990 року на ім`я ОСОБА_3 (а.с.31). Згідно даних технічної інвентаризації будівель і споруд, майно за адресою АДРЕСА_1 має наступні технічні характеристики: А будинок, загальною площею 43,7 кв. м, житлова площа 22,8 кв.м., а- сіни, Б сарай, В літня кухня, Г- сарай, Д сарай, Е навіс, К колодязь, №1 паркан, №2 паркан, №3,4 ворота, хвіртка (а.с.21-34).
Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від №НВ-1800337712023 від 22.05.2023 року, відсутня інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку з кадастровим номером 1222381500:02:003:0083, площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.36-38).
Судом також встановлено, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 03.10.1950 року та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 26.08.1961 року (а.с.11).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 21.03.2002 року, виданого виконкомом Гупалівської сільської ради (а.с.12).
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 275/2002, відкритої після смерті ОСОБА_3 , за життя остання залишила заповіт, посвідчений виконкомом Гупалівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровськї області 13.12.1995 року за реєстровим №48, яким усе своє майно заповіла доньці - ОСОБА_2 .
09.08.2002 року ОСОБА_2 звернулась до Магдалинівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, та 16.12.2002 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 5,780 га, що знаходиться на території Гупалівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Інші спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , окрім ОСОБА_2 , відсутні (а.с.99-113).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що її мати ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак не отримала свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 . У свою чергу, позивачка, звернувшись до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок після смерті матері ОСОБА_2 , отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, що порушує її право власності на спадкове майно.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
У судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України) та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Положеннями ч. 2ст.315 ЦПК Українивизначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина другастатті 1220 ЦК України).
Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1260-1265 цього Кодексу.
За змістом частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Верховний Суд України, зазначив у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення у особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За положеннями статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Аналогічні роз`яснення містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно яких свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 в установлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері, ОСОБА_2 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок за адресою: АДРЕСА_1 нотаріусом їй було відмовлено, у зв`язку з ненаданням правовстановлюючого документу.
Крім того, судом встановлено, що власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок (домоволодіння) від 10.01.1991 року, виданого Магдалинівською районною радною Магдалинівського району Дніпропетровської області, є ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та єдиним спадкоємцем після смерті якої була її донька ОСОБА_2 .
Оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до набрання чинності Цивільним Кодексом України в редакції 2003 року, прийняття спадщини ОСОБА_2 відбувалося за нормами чинного на час відкриття спадщини Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року (далі ЦК УРСР).
Відповідно до ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно дост.561ЦК УРСРсвідоцтво проправо наспадщину видаєтьсяспадкоємцям зазаконом післязакінчення шестимісяців здня відкриттяспадщини. Приспадкоємстві якза законом,так іза заповітомсвідоцтво можебути виданеі ранішезакінчення шестимісяців здня відкриттяспадщини,якщо вдержавній нотаріальнійконторі єдані проте,що,крім осіб,що заявилипро видачусвідоцтва,інших спадкоємцівнемає. Свідоцтво про право держави на спадщину в усіх випадках видається не раніше як через шість місяців з дня відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 275/2002, відкритої після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , її донька, ОСОБА_2 у встановлений строк подала до Магдалинівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері та отримала свідоцтво про право на спадщину за частину спадкового майна (земельну ділянку).
Таким чином, ОСОБА_2 належним чином прийняла спадщину після смерті матері, до складу якої входила земельна ділянка площею 5,780 га та житловий будинок з будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Та обставина, що ОСОБА_2 не отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок, не спростовує факту переходу даного майна у її приватну власність, оскільки спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття, що узгоджується з положеннями ч.2 ст.548 ЦК УРСР.
Крім того, за положеннями ст.ст.560,561 ЦК УРСР не встановлювався для спадкоємців обов`язок для отримання свідоцтва про прийняття спадщини.
Таким чином, судом встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У своючергу,позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщинупісля смертіматері, ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,до складуякої входитьі житловийбудинок заадресою: АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні, що підтверджується копією спадкової справи.
Згідно з частинами першою та третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Оскільки за життя ОСОБА_2 не отримала свідоцтво про право на спадщину на вказаний житловий будинок, який вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_3 , позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане нерухоме майно після померлої ОСОБА_2 .
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що порушене право позивачки підлягає захисту, а тому з урахуванням викладених позивачем обставин та досліджених у судовому засіданні письмових доказів, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 79-81,89,263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко Вікторія Борисівна, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 після матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Визнати з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га, кадастровий номер 1222381500:02:003:0083, за адресою: АДРЕСА_1 , та має наступні технічні характеристики: А будинок, загальною площею 43,7 кв. м, житлова площа 22,8 кв.м., а- сіни, Б сарай, В літня кухня, Г- сарай, Д сарай, Е навіс, К колодязь, №1 паркан, №2 паркан, №3,4 ворота, хвіртка.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач Чернеччинська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 20241361, адреса місцезнаходження: 51110, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Гупалівка, вул.Савченка Романа, буд.40А.
Третя особа: Державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко Вікторія Борисівна, код ЄДРПОУ 02890819, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Магдалинівка, вул.Центральна, буд.32.
Повний текст судового рішення складений 04.03.2024 року.
Суддя О.Ю.Кравченко
Суд | Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2024 |
Оприлюднено | 06.03.2024 |
Номер документу | 117418226 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
Кравченко О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні