Постанова

від 29.02.2024 по справі 686/10902/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/10902/22

Провадження № 22-ц/4820/537/24

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.

секретарі судового засідання Дубова М.В.

з участю: прокурора, представника відповідача Собчука О.М., представника третьої особи ДП спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/10902/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником адвокатом Остапчуком Олександром Олександровичем, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Хмельницька обласна військова адміністрація до Хмельницької районної військової адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_1 , треті особи Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» про визнання недійсним розпорядження, скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

У червні 2022 року Керівник Хмельницької окружної прокуратури звернувся до суду із позовом інтересах Хмельницької обласної військової адміністрації, в якому просив:

-визнати недійсним розпорядження Хмельницької районного державної адміністрації від 26 вересня 2012 року № 1705/2012-Р «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Стуфчинецької сільської ради»;

-визнати незаконно та скасувати в державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 площею 1,8 га;

-Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 площею 1,8 га, вартість 129600 грн що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації.

В обґрунтування позову вказував, що розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 26 вересня 2012 року № 1705/2012-р затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,8 га із земель державної власності, розташованої на території Лісовогринівецької (бувшої Стуфчинецької) сільської ради Хмельницького району, кадастровий номер 6825088400:04:003:1029 та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_1 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 532269. Згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 30 травня 2022 року відомості про державну реєєстрацію права власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку відсутні.

Прокурор вказував, що передача зазначеної земельної ділянки відбулася всупереч вимог Земельного та Лісового кодексів України, оскільки вона відноситься до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП «Проскурівське лісове господарство». Відповідно до інформації ДП «Проскурівське лісове господарство», земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 частково накладається на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні підприємства, а саме в кварталі 39 виділі 5 Хмельницького лісництва. Крім того, згідно інформації наданої ДП «Проскурівське лісове господарство», встановлено, що спірна земельна ділянка, яка належна ОСОБА_1 , перебуває в межах земель лісогосподарського призначення на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області і накладається на квартал 39 виділ 5 Хмельницького лісництва, площа накладення - 1,0586 га.

Таким чином, надана у приватну власність ОСОБА_1 частина спірної земельної ділянки належить до категорії земель лісогосподарського призначення і після її передачі у власність її цільове призначення не змінювалося. Отже, відповідач зайняв земельну ділянку лісового фонду з порушенням норм діючого законодавства, тому законний власник спірної земельної ділянки Хмельницька обласна військова адміністрація може вимагати усунення порушеного права користування на цю земельну ділянку, в тому числі шляхом її повернення та оспорюючи відповідні рішення щодо її передачі.

Крім того, у випадку позбавлення права користування та розпорядження майном, підлягає скасуванню і внесені записи про державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029.

Протокольною ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2023 року залучено до участі у справі ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» на Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Протокольною ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2023 року залучено в якості третьої особи, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Південно-західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року, позов задоволено, визнано недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 26 вересня 2012 № 1705/2012-р «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Стуфчинецької сільської ради», визнано незаконною та скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 площею 1,8000 га, зобов`язано ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 площею 1,8000 га, вартістю 129600 грн., що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області, стягнуто з Хмельницької районної військової адміністрації, ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання цього позову у розмірі 7443 грн, з кожного по 3721 грн 50 коп.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на таке рішення суду першої інстанції, апелянт посилається його незаконність та необґрунтованість. Апелянт вказує, що право власності на спірну земельну ділянку виникло на підставі розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 26 вересня 2012 № 1705/2012-р, яке відповідно до норм та перехідних положень Земельного кодексу України була наділена відповідними повноваженнями щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Вказане розпорядження було прийнято на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який був погоджений у встановленому законом порядку постійно діючою комісією з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою, яка складалася із представників управління Держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької області, Хмельницької районної санітарно-епідеміологічної станції, міжрайонного відділу координації природоохоронної діяльності державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області, відділу регіонального розвитку, містобудування, архітектури та будівництва Хмельницької райдержадміністрації, відділу культури і туризму Хмельницької райдержадміністрації. Крім того, згідно розробленого проекту землеустрою, земельна ділянка відносилася до земель сільськогосподарського призначення, будь-яких відомостей про віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення матеріали справи не містять. Отже, право власності на спірну земельну ділянку перейшло до відповідача відповідно до ч 1 ст 125 Земельного кодексу України, 16 жовтня 2012 року після одержання Державного акта на право власності на земельну ділянку.

Також ОСОБА_1 просив прийняти до уваги, відповідь на запит його адвоката від Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 січня 2024 року, з якої вбачається достовірність визначення проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в 2012 році та вказано за рахунок яких земель здійснювалася передача ділянки у власність відповідача. Тому ДП «Проскурівське лісове господарство» протиправно віднесло земельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029, яка передана у приватну власність до земель лісогосподарського призначення, крім того матеріали лісовпорядкування були виготовлені у 2015 році, тобто через три після передачі ділянку у власність відповідача. Апелянт зазначає, що згідно Державного акту на право колективної власності на землю виданого АТ закритого типу «Надія» с Стуфчинці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 20 січня 1998 року серії ХМ № 000012, вбачається, що спірна земельна ділянка відносилася до земель колективної власності та розташована в контурі 15, який мав площу 45.7 га.

Також апелянт, посилається, що витяг з проекту організації і розвитку лісового господарства не може бути належним доказом того, що спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні ДП «Проскурівське лісове господарство», оскільки цей документ не є планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування у розумінні норми пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України. Даний документ розроблявся на основі матеріалів лісовпорядкування. Звертаючись до суду з позовом прокурором не надано належних та допустимих доказів, на підтвердження заявлених вимог, зокрема в матеріалах справи відсутні будь-які висновки судової експертизи, які б підтверджували невідповідність вимогам закону розробленої документації із землеустрою, а також перетину меж земельної ділянки ДП «Проскурівське лісове господарство» та ОСОБА_1 .

З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 та його представник адвокат Отапчук О.О. просять скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Керівник Хмельницької окружної прокуратури подав відзив на апеляційну скаргу, вважаю рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки висновки суду відповідають дійсним обставинам справи. ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення під видом земель сільськогосподарського призначення. В матеріалах справи є беззаперечні докази, зокрема матеріали лісовпорядкування, надані ДП «Проскурівське лісове господарство», на даний час ДСГП «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство», з яких вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 частково накладається на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні підприємства, а саме в кварталі 39 виділі 5 Хмельницького лісництва. Також вказане підтверджується інформацією ВО «Укрдерліспроект» від 26 липня 2021 року № 378 з долученими картографічними матеріалами та наданими підприємством картографічними матеріалами, які виготовлені сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню в частині з ухваленням в цій частині нового судового рішення з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Так судом встановлено, що розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації № 1323/2012 від 02.08.2012 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею, 1,8 га із земель державної власності землі сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Стуфчинецької сільської ради.

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 26.09.2012 №1705/2012-р затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,8 га із земель державної власності землі сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення особистого селянського господарства на території Стуфчинецької сільської ради.

На підставі даного рішення ОСОБА_1 . Хмельницькою районною державною адміністрацією видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВМ № 532289 на земельну ділянку, площею 1,8 га, кадастровий номер 6825088400:04:003:1029 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Стуфчинецької сільської ради.

Відповідно до інформації ДП «Проскурівське лісове господарство» № 57 від 24.06.2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 у виділах 4, 5 кварталу 39 Хмельницького лісництва накладається на земельні ділянки державного лісового фонду. Належність вказаної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується розпорядженням голови Хмельницької ОДА № 633/200 від 24.12.2008 про передання в постійне користування ДП ХОСЛАП «Хмельницькоблагроліс» та актом прийому-передачі земель лісогосподарського призначення Хмельницького району, планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

З викопіювання планово-картографічних матеріалів ДП «Проскурівське», викопіювання з публічної кадастрової карти по Стуфчинецькій сільській раді Хмельницького району, публічної кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 за даними базового лісовпорядкування 2015 року частково накладається на землі лісогосподарського призначення в межах кварталу № 39 Хмельницького лісництва ДП ХОСЛАП «Хмельницькоблагроліс». Площа накладення - 1,0586 га.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 Лісового кодексу (далі - ЛК України).

Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу (частина друга статті 3 ЗК України).

За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

До земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать, зокрема, землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт «ґ» частини четвертої статті 84 ЗК України).

Частиною другою статті 5 ЛК України передбачено, що віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин повинні визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Згідно пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до статті 33 ЛК України сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території: передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють права користування ними; приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють права користування ними; беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні й інші технічні засоби та обладнання; організовують благоустрій лісових ділянок і культурно-побутове обслуговування відпочиваючих у лісах, що використовуються для цих цілей; встановлюють порядок використання коштів, що виділяються з місцевого бюджету на ведення лісового господарства; вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.

Відповідно до змісту статті 21 цього Закону та статті 31 ЛК України до повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин віднесено, у тому числі передачу у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення, та припинення права користування ними.

Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин визначені статтею 27 ЛК України, до яких, зокрема, належить передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як 1 га, що перебувають у державній власності.

Стаття 57 ЛК України визначає вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях,не пов`язаних з веденням лісового господарства.

Відповідно до частини першої цієї статті зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.

Аналогічне положення міститься й у статті 20 ЗК України.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України.

Згідно з нормами чинного законодавства ЗК та ЛК України Хмельницька районна державна адміністрація на час передачі спірної земельної ділянки не була наділена повноваженнями щодо вилучення, зміни цільового призначення і надання у власність земель лісогосподарського призначення державної власності для нелісогосподарських потреб більше 1 га.

Встановивши, що частина переданої у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, яка відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення, у встановленому законом порядку не вилучалась у законного користувача - ДП ХОСЛАП «Хмельницькоблагроліс», правонаступником якого є ДП «Проскурівське лісове господарство», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконність розпорядження розпорядження Хмельницької районного державної адміністрації від 26 вересня 2012 року № 1705/2012-Р «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Стуфчинецької сільської ради, які належать до земель лісогосподарського призначення, оскільки цільове призначення землі з лісогосподарського на ведення особистого селянського господарства не змінювалось.

Суд першої інстанції, встановив, що частина спірної земельної ділянки є землею лісового фонду та перебувала в державній власності до прийняття оскаржуваних рішень і передачі ОСОБА_1 .

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд на підставі установлених обставин справи, а також вказаних вище норм матеріального права та статей 19, 84 ЗК України, статті 5 ЛК України дійшов обґрунтованого висновку, що частина спірної земельної ділянки станом на момент відведення власнику відносилися до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалася для ведення лісового господарства в порядку, визначеному ЛК України, та що Хмельницька районна державна адміністрація не була наділена повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, які перебували в державній власності, враховуючи, що передача у власність, надання у постійне користування для не лісогосподарських потреб земельних ділянок площею більше як 1 га, що перебувають у державній власності, відповідно до статті 27 ЛК України, статті 149 ЗК України належить до виключної компетенції Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин, тоді як жодних дій щодо вилучення чи зміни цільового призначення спірної земельної ділянки Кабінетом Міністрів України не вчинялося, а спірні земельні ділянки вибули із володіння власника - держави поза її волею.

Встановлюючи на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, інформації ДП «Проскурівське лісове господарство» № 57 від 24.06.2021 року, розпорядження голови Хмельницької ОДА № 633/200 від 24.12.2008 про передання в постійне користування ДП ХОСЛАП «Хмельницькоблагроліс» та акту прийому-передачі земель лісогосподарського призначення Хмельницького району, планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, викопіювання з публічної кадастрової карти по Стуфчинецькій сільській раді Хмельницького району, публічної кадастрової карти України правовий статус земельної ділянки ділянка з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 як такої, що належить до земель лісогосподарського призначення, суд першої інстанції врахував наведені вище приписи законодавства, отже, заявлений керівником Хмельницької окружної прокуратури позов є обґрунтованим.

Крім того відповідно до ст. 193 ЗК України державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

В силу ст. 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Згідно з ч.1 ст.79-1 ЗК Україниформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Частинами 3,4 цієї статті передбачено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 13 ст.79-1ЗК України визначено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр, не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

За змістом ст.16 Закону України "Про державний земельний кадастр", земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

За нормами ч. 10 ст. 24 статті 24Закону України«Про державнийземельний кадастр» державнареєстрація земельноїділянки скасовуєтьсяДержавним кадастровимреєстратором,який здійснюєтаку реєстрацію,у разі: поділучи об`єднанняземельних ділянок; якщопротягом одногороку здня здійсненнядержавної реєстраціїземельної ділянкиречове правона неїне зареєстрованоз винизаявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Як встановлено судом земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 та цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства накладається на землі лісогосподарського призначення площею 1,0586 га.

Таким чином з урахуванням цільового призначення спірної земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства як об`єкта цивільних прав без скасування державної реєстрації даної земельної ділянок у Державному земельному кадастрі неможливо відновити порушене право на володіння державою землями лісогосподарського призначення, яке полягає саме в зміні цільового призначення частини спірної земельної ділянки і її реєстрації в Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням, яке не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки у вигляді земель лісогосподарського призначення.

Доводи апеляційної скарги, що оскаржуване розпорядження було прийнято на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, земельна ділянка відносилася до земель сільськогосподарського призначення, будь-яких відомостей про віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення матеріали справи не містять, ДП «Проскурівське лісове господарство» протиправно віднесло земельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029, яка передана у приватну власність до земель лісогосподарського призначення, крім того матеріали лісовпорядкування були виготовлені у 2015 році, тобто через три після передачі ділянку у власність відповідача слід відхилити.

Факт віднесення частини спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується, наданими суду доказами. а саме інформацією ДП «Проскурівське лісове господарство» № 57 від 24.06.2021 року, розпорядженням голови Хмельницької ОДА № 633/200 від 24.12.2008 про передання в постійне користування ДП ХОСЛАП «Хмельницькоблагроліс» та актом прийому-передачі земель лісогосподарського призначення Хмельницького району, планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, викопіювання планово-картографічних матеріалів ДП «Проскурівське», викопіювання з публічної кадастрової карти по Стуфчинецькій сільській раді Хмельницького району, публічної кадастрової карти України.

Вказані докази відповідачем жодним чином не спростовано, ним не заявлялось в суді першої інстанції жодних клопотань про призначення по справі відповідних судових експертизи, не надано висновку спеціаліста чи інших письмових доказів в обґрунтування своїх доводів.

При цьому, за поясненнями представника ДП спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в суді апеляційної інстанції землі, на яких розташована частина спірної земельної ділянки, відносились до земель лісогосподарського призначення ще з 2003 року, що підтверджується розпорядженням голови Хмельницької ОДА № 633/200 від 24.12.2008 та проектом організації та розвитку лісового господарства ДП ХОСЛАП «Хмельницькоблагроліс».

З цих же підстав суд відхиляє твердження апелянта, що витяг з проекту організації і розвитку лісового господарства не може бути належним доказом того, що спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні ДП «Проскурівське лісове господарство», а прокурором при зверненні до суду не надано належних та допустимих доказів, на підтвердження заявлених вимог, зокрема висновків судової експертизи.

З врахуванням принципу змагальності цивільного процесу на відповідачі лежить обов`язок споостувати докази, надані позивачем, однак в даній справі відповідач жодним чином не спростував докази, надані прокурором.

Що стосується посилання апелянта як на доказ відповідь на запит його адвоката від Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 січня 2024 року, Державний акт на право колективної власності на землю виданого АТ закритого типу «Надія» с Стуфчинці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 20 січня 1998 року серії ХМ № 000012, з якого на думку апелянта вбачається, що спірна земельна ділянка відносилася до земель колективної власності та розташована в контурі 15, який мав площу 45.7 га, то такі докази судом апеляційної інстанції взагалі прийняті не були, оскільки в порушення норм ч. 3 ст. 367 ЦПК України не були надані суду першої інстанції та не наведено доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від апелянта.

В той же час, задовольняючи повністю позовні вимоги в частині визнання недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 26.09.2012 №1705/2012-р «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Стуфчинецької сільської ради» та зобов`язання ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 площею 1,8 га, суд першої інстанції допустив помилки.

Так Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 359/3373/16-ц від 23 листопада 2021року (п.п. 148-151) вказала, що власник з дотриманням вимогстатті 388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника. Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, Державного акта про право власності на земельну ділянку першого власника недійсними (незаконними) та їх скасування також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння, не є ефективним способом захисту, адже задоволення таких вимог не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою

Такі правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 , від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19.

Оскільки обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18), в задоволенні вищевказаних позовних вимог прокурора в цій частині слід відмовити саме з вказаних підстав.

Така ж правова позиція підлягає застосуванню і при пред`явленні негаторного позову про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку у власність держави і за даних обставин у вказаній цивільній справі ефективним способом захисту порушеного права і є зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку у власність держави. Така позовна вимога була заявлена прокурором.

В той же час судом встановлена, що спірна земельна ділянка земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 накладається на землі лісогосподарського призначення в межах кварталу № 39 Хмельницького лісництва ДП ХОСЛАП «Хмельницькоблагроліс» частково з площею накладення - 1,0586 га. Вказана обставина не заперечується і прокурором.

За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав зобов`язувати ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації всю земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 площею 1,8 га.

В даному випадку відповідач зобов`язаний повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації частину земельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029, яка накладається на землі лісогосподарського призначення, лише площею 1,0586 га.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду в частині визнання недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 26.09.2012 №1705/2012-р «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Стуфчинецької сільської ради» та зобов`язання ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 площею 1,8 га підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення, а саме про відмову в позові в частині визнання недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 26.09.2012 №1705/2012-р з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, а в частині зобов`язання повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації земельну ділянку лісогосподарського призначення про часткове задоволення позову та зобов`язання відповідача повернути державі частину земельної ділянки з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029, що накладається на землі лісогосподарського призначення, площею 1,0586 га.

Відповідно до частини 13статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі частини 1 статті 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідачів на користь Хмельницької обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір.

Так, Хмельницькою обласною прокуратурою було сплачено судовий збір за три вимоги немайнового характеру в сумі 7443 грн.

Судом задоволено позов щодо двох позовних вимог.

Отже з Хмельницької районної військової адміністрації, ОСОБА_1 слід стягнути на користь Хмельницької обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 грн (7443/3х2/2).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Остапчуком Олександром Олександровичем, задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року в частині визнання недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 26.09.2012 №1705/2012-р «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Стуфчинецької сільської ради», зобов`язання ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029 площею 1,8000 га, вартістю 129600 грн., що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В позові керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Хмельницька обласна військова адміністрація до Хмельницької районної військової адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 26.09.2012 №1705/2012-р «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Стуфчинецької сільської ради» відмовити.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації частину земельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:04:003:1029, яка накладається на землі лісогосподарського призначення, площею 1,0586 га, що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області.

Стягнути з Хмельницької районної військової адміністрації, ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури(кодЄДРПОУ: 02911102, рахунок отримувача UА188201720343120002000002814, Держказначейська служба України, МФО 820172) судовий збір, сплачений за подання цього позову у розмірі по 2481 грн. з кожного.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 березня 2024 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова