Постанова

від 29.02.2024 по справі 521/23965/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/23965/23

Номер провадження 3/521/1223/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши протокол про порушення митних правил від 04.07.2023 року №1147/50000/23, який надійшов з Одеської митниці Держмитслужби у відношенні громадянина Румунії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєнняадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст.483 МК України,

В С Т А Н О В И В :

28.03.2023 у зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Орлівка» Одеської митниці заїхав транспортний засіб р.н. НОМЕР_1 під керуванням громадянина Румунії ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 ) із товаром гуманітарної допомоги «бувший у використанні одяг вагою 100 кг - 8 вантажних місць; меблі, пральна машина, холодильник вагою 300 кг - 7 вантажних місць». Як підставу для пропуску на митну територію України вказаного автомобіля громадянином Румунії ОСОБА_2 для здійснення митного оформлення було подано декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 28.03.2023 № 500420/2023/626. Відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 28.03.2023 № 500420/2023/626, на адресу Релігійної громади незалежної церкви Тіло Христа (код ЄДРПОУ 26389107, Одеська обл., Ізмаїльський район, с. Озерне) FEDIUC ТАНА на адресу Релігійної громади незалежної церкви Тіло Христа перемістив через митний кордон України в якості гуманітарної допомоги товар «бувший у використанні одяг вагою 100 кг - 8 вантажних місць; меблі, пральна машина, холодильник вагою 300 кг - 7 вантажних місць». Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 28.03.2023 № 500420/2023/626, заповнено та підписано громадянином Румунії ОСОБА_3 .

З метою перевірки факту отримання гуманітарної допомоги Одеською митницею на адресу Релігійної громади незалежної церкви Тіло Христа листом від 30.03.2023 № 7.10-4/20-05/14/5829 було направлено запит.

Листом від 09.05.2023 № 1 Одеську митницю повідомлено, що вищезазначену гуманітарну допомогу Релігійна громада незалежної церкви Тіло Христа не отримувала.

Відповідно до ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 8 ст.257 МК України визначено, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; найменування країни походження товарів (за наявності); опис упаковки (кількість, вид); кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; відомості про уповноважені банки декларанта; статистична вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспорті засоби комерційного значення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках визначених цим Кодексом та Податковим кодексам України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Згідно із ч.4 ст.266 МК України у разі самостійного декларування товарів, декларантом передбачену Митним кодексом України відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 (декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою) без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Таким чином громадянином Румунії ОСОБА_3 були вчинені дії спрямовані на переміщення товару «бувший у використанні одяг вагою 100 кг- 8 вантажних місць; меблі, пральна машина, холодильник вагою 300 кг - 7 вантажних місць» через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товару документів які містять неправдиві відомості щодо одержувача, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

За даним фактом працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил №1147/50000/23 від 04.07.23 року відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.483 МК України.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 24.10.2023 року матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст.483 МК України було повернуто до Одеської митниціДержмитслужбиобласті для проведення додаткової перевірки.

Після додаткової перевірки про порушеннямитних правилвід 04.07.2023року №1147/50000/23надійшов до суду 07.12.2023 року після усунення недоліків.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, викликався до суду, зокрема шляхом направлення судової повістки на адресу наявну в матеріалах справи.

Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи та обізнаність FEDIUCTAНAпро розгляд його справи судом, суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

Представник митниці Терновський М.С. вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що особа, стосовно якої складено протокол, підлягає притягненню до адміністративної відповідальності та її дії кваліфікує за ч.1 ст.483 МК України за кваліфікуючими ознаками: переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Судом встановлено, що громадянином Румунії ОСОБА_3 були вчинені дії спрямовані на переміщення товару «бувший у використанні одяг вагою 100 кг- 8 вантажних місць; меблі, пральна машина, холодильник вагою 300 кг - 7 вантажних місць» через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товару документів які містять неправдиві відомості щодо одержувача за обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 8 ст.257 МК України визначено, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; найменування країни походження товарів (за наявності); опис упаковки (кількість, вид); кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; відомості про уповноважені банки декларанта; статистична вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспорті засоби комерційного значення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках визначених цим Кодексом та Податковим кодексам України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Згідно із ч.4 ст.266 МК України у разі самостійного декларування товарів, декларантом передбачену Митним кодексом України відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 (декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою) без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Отже, судом встановлено, що особою вчинені дії спрямовані на переміщення товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товару документів які містять неправдиві відомості щодо одержувача, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

Рішенням Конституційного Суду України № 5-р(ІІ)/2023 у справі № 3-46/2022 (95/22, 170/22, 233/22) від 05.07.2023, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), абзац другий частини першої статті 483 МК України.

24.12.2023 року набрав чинності ЗУ № 3475-IX від 21.11.2023, яким ч. 1 ст. 483 МК викладено в новій редакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України у редакції нового закону відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості,

Тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені МК, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають (ч. 1, 2 ст. 3 МК).

Отже, санкція вказаної статті була змінена в бік пом`якшення, і, з урахуванням положень ст.58 Конституції України, ст.3 МК і може бути застосована за певних обставин.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Викладені вище обставини встановлені при проваджені по даній справі та підтверджуються наступними доказами: протоколом про порушення митних правил та іншими доказами у їх сукупності.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Матеріали справи містять відомості щодо вартості товарв, які перевозилися FEDIUC TAHA, визначені у діапазоні від меншого до більшого. Виходячи з принципу, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про розрахунок загальної вартості вказаного майна яке перевозилося від його найменшої вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає особу винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладає стягнення, відповідно до санкції статті, у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 197, 485, 522, 524-529 МК України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір України», суддя-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.І.Федоренко