Ухвала

від 17.01.2024 по справі 757/2114/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2114/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

слідчого: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021110350000027 від 03.03.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції ОСОБА_3 за погодженням з Прокурором Київської спеціалізованої прокуратуриу сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , що належить йому на праві власності, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_3 , 1/2 квартири АДРЕСА_4 , заборонивши розпоряджатися ним будь-яким шляхом, в тому числі відчужувати.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42021110350000027 від 03.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що наказом Міністерства оборони України № 598 від 23.11.2018 на озброєння Збройних Сил України прийнято 60 мм постріл з осколковою міною UB60.

В подальшому, ТОВ «Українська Бронетехніка» уклала відповідні договори з рядом субпідрядників, в тому числі і договір поставки № 10122018/01-М60 від 10.12.2018 з ТОВ «Вогняна Варта» (код ЄДРПОУ: 41411770).

На підставі вказаного договору ТОВ «Вогняна Варта» повинна була поставити 300 630 шт. або 100 210 комплектів додаткових зарядів до мінометного пострілу калібру 60 мм, встановлено календарний план відвантаження продукції до 20.12.2019.

На виконання вказаного договору та додаткових угод до нього ТОВ «Українська Бронетехніка» в період часу з 19.02.2019 по 12.12.2019 перерахувало ТОВ «Вогняна Варта» кошти в сумі 2 886 048 грн.

Після цього, у ОСОБА_5 , який у період з грудня 2018 по грудень 2019 обіймав посаду технічного директора ТОВ «Вогняна Варта» та його дружини ОСОБА_6 , яка у період з грудня 2018 по грудень 2019 обіймала посаду директора ТОВ «Фірма «Катана» виник спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами ТОВ «Українська бронетехніка», які були виділені для потреб оборони, шляхом шахрайства.

В подальшому, частина готової продукції, була поставлена на адресу ТОВ «Українська Бронетехніка», а звідти на адресу Міністерства оборони України.

В ході випробування мінометного пострілу калібру 60 мм виявлено недоліки продукції та складено ряд рекламаційних актів, після чого всі поставлені партії продукції було повернуто на адресу ТОВ «Українська Бронетехніка» для усунення недоліків, яке, в свою чергу, звернулося з рядом рекламаційних актів до ТОВ «Вогняна Варта». Станом на теперішній час продукція згідно державного контракту на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням №403/1/18/96 на адресу Міністерства оборони України не поставлена, недоліки не усунуті.

Так, у зв`язку з поставкою та використанням у додаткових зарядах до мінометних пострілів калібру 60 мм пороху, який не відповідає ТУ У 20.5-32054434-001:2016 «Порох спеціальний СП» від 26.05.2016, державі в особі Міністерства оборони України завдано матеріальної шкоди на суму 2 381 241, 60 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

10.08.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за який передбачено безальтернативна міра покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підозрюваному ОСОБА_5 на праві власності належать об`єкти нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_2 , квартира АДРЕСА_5 .

Зважаючи на викладене, необхідність в накладенні арешту на майно обґрунтовується необхідністю забезпечення конфіскації майна як виду покарання, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 170 та ч. 5 ст. 170 КПК України та проведення відповідних судових експертиз.

З урахуванням вказаних обставин та з метою попередження незаконного відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, зважаючи на те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, слідчий просить клопотання задовольнити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Отже, оскільки, майно на яке просить накласти арешт прокурор, не є тимчасово вилученим, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без повідомлення підозрюваного.

В судове засідання прокурор не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій підтримав вимоги клопотання з викладених у ньому підстав, просив їх задовольнити.

Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42021110350000027 від 03.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

10.08.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за який передбачено безальтернативна міра покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підозрюваному ОСОБА_5 на праві власності належать об`єкти нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_2 , квартира АДРЕСА_5 .

Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкція ч. 4 ст. 190 КК України, яка інкримінуються ОСОБА_5 , передбачає безальтернативну міра покаранну у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Зважаючи на те, що санкція інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 , передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, і незастосування накладення арешту на майно підозрюваному ОСОБА_5 може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його приховування, відчуження, передачі, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, та унеможливить виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, слідчий суддя роз`яснює, що згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 175, 309 Кримінального процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021110350000027 від 03.03.2021 року, задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , що належить йому на праві власності, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_5 , заборонивши розпоряджатися ним будь-яким шляхом, в тому числі відчужувати.

Роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому, їх захисникам, законним представникам, іншим власникам або володільцям майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором у кримінальному провадженні № 42021110350000027 від 03.03.2021 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1