СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/20932/23
пр. № 2/759/651/24
04 березня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом без повідомлення (виклику) сторін Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги 146" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
ВСТАНОВИВ:
26 жовтня 2023 року до Святошинського районного суд м. Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги 146" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення з відповідачів на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» заборгованість зі сплати внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території, що утворилась за період з 22 вересня 2021 року по 30 вересня 2023 року в розмірі 9 205,48 грн., інфляційних втрат за період з 22.09.2021 по 23.02.2022 в розмірі 41,66 грн., 3% річних за період з 22.09.2021 по 23.02.2022 у розмірі 6,42 грн. по квартирі АДРЕСА_1 (надалі - Квартира).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» здійснює управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 через свої органи управління та забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку на умовах самозабезпечення, а водопостачання, водовідведення, теплопостачання, опалення - як колективний споживач комунальних послуг, а відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , споживають, але не оплачують комунальні послуги, зокрема, щодо утримання будинку та прибудинкової території та не виконують рішення Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.
Заборгованість відповідачів перед позивачем за житлово-комунальні послуги за період з 22.09.2021 по 30.09.2023 складає 9 205,48 грн., та на підставі ст. 625 ЦК України має право вимагати стягнення інфляційних втрат за період з 22.09.2021 по 23.02.2022 в розмірі 41,66 грн, 3% річних за період з 22.09.2021 по 23.02.2022 у розмірі 6,42 грн.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2023 року вказаний позов залишено без руху, надано час для усунення недоліків.
31 жовтня 2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, з якої вбачається, що вимоги ухвали суду від 27.10.2023, виконано. Також виконано вимоги ст. 14 ЦПК України.
Ухвалою суду від 01 листопада 2023 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 40).
15 листопада 2023 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про зупинення провадження у справі в зв`язку з його перебуванням у складі ЗСУ, яке надійшло на адресу суду засобами поштового зв`язку.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року клопотання ОСОБА_2 задоволено та зупинено провадження у даній справі до припинення перебування відповідача у складі ЗСУ у військовій частині, яка переведена на воєнний стан (а.с. 59).
На вказану ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року про зупинення провадження у справі, позивач в особі представника - адвоката Горлатого О.В. подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року скасовано з підстав п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.112-117).
Від відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відзиву на позов до суду не надходило.
15.11.2023 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_3 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає заявлених позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову відносно нього посилаючись на те, що фактично ОСОБА_3 в квартирі не зареєстрований, не проживає і ніколи не проживав, відтак послугами ОСББ «Перемога 146» не користується та не користувався. Акт про не проживання ОСОБА_3 за адресою квартири від 13.10.2023 додано до відзиву. ОСОБА_3 зареєстрований та проживає в кв. АДРЕСА_3 . Інформація про задеклароване/зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 додано до відзиву. ОСББ не надало суду доказів про проживання ОСОБА_3 в квартирі та споживання (отримання) ОСОБА_3 комунальних послуг за даною адресою. За результатами проведення електронних торгів, 25.08.2021 Святошинським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено акт про проведені електронні торги у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_3 про стягнення боргу з колишньої власниці квартири ОСОБА_1 . Право власності ОСОБА_3 на квартиру зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.09.2021, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М.А. (витяг з реєстру від 22.09.2021 за №276158746) на підставі свідоцтва виданого 22.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М.А., реєстраційний №340. З 22.09.2021 та дату подання позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 безпідставно проживають в квартирі та є фактичними споживачами комунальних послуг. Зазначені обставини підтверджені матеріалами справи №759/15798/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 01.05.2023 у справі №759/15798/22 задоволено позов про виселення ОСОБА_1 з квартири. Також, Святошинським районним судом м. Києва розглядається справа №759/20950/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виселення з квартири. Вказані документально підтверджені обставини, свідчать, що за період з 22.09.2021 по 30.09.2023 ОСББ не надавались комунальні послуги ОСОБА_3 , тому у нього відсутня заборгованість перед ОСББ за житлово-комунальні послуги за цей період та відсутні підстави для стягнення заявлених ОСББ інфляційних втрат та 3% річних на суму заборгованості (а.с.64-66).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідач 1 - ОСОБА_1 , з 19.07.2018 до 22.09.2021 була власником квартири АДРЕСА_1 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.08.2021 за №270180438 право власності ОСОБА_1 , на квартиру зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.11.2018 за №29184550 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ласкаржевською І.З. 29.11.2018 за реєстровим №1178 (а.с.8).
Згідно Актів ОСББ «Перемога 146» про фактичне проживання від 15.12.2016, 02.04.2023, 13.10.2023 Відповідач 1 - ОСОБА_1 та Відповідач 2 - ОСОБА_2 (мати та син) разом проживали та продовжують проживати у квартирі АДРЕСА_1 (а.с.14-15 зв.).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.09.2021 за №276158746, право власності нового власника - ОСОБА_3 (Відповідач 3) на квартиру зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.09.2021 за №44098504 на підставі Свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М.А. 22.09.2021 за реєстровим №340 (а.с.9).
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» створено співвласниками будинку АДРЕСА_1 , а його державну реєстрацію проведено 22.07.2016, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №10721020000034701 (а.с. 16-22).
На виконання розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.07.2017 №359 Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» передало на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним актом приймання - передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 31.08.2017 (а.с.5-6).
Позивач здійснює управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 через свої органи управління та забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку на умовах самозабезпечення, а водопостачання, водовідведення, теплопостачання, опалення - як колективний споживач комунальних послуг.
Згідно ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Згідно з ч.1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», власник квартири зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Так, ст. 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а ст. 68 ЖК України на власників квартир покладається обов`язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги
Згідно п.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
Частинами 1,2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача.
Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» положень договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
До того ж, слід зазначити, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг (постанова Верховного Суду від 21 квітня 2020 року у справі № 910/7968/19).
Згідно ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Споживач має право не оплачувати вартість комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (ч. 1 п. 6 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Пунктом 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків (в редакції, Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016) встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:
?за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
?за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім`ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;
?за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).
Щодо вимог позивача до відповідача- ОСОБА_3 , на підставі аналізу вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил користування приміщеннями житлових будинків, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів про споживання відповідачем - ОСОБА_3 комунальних послуг наданих позивачем споживачам квартири, тому у відповідача - ОСОБА_3 відсутнє зобов`язання перед ОСББ по сплаті заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в квартирі відповідачами 1,2 за період з 22.09.2021 по 30.09.2023.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 свого обов`язку щодо сплати витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, оплати комунальних послуг у вказаних відповідачів перед позивачем утворилася заборгованість за період з 22.09.2021 по 30.09.2023 в розмірі 9205,48 грн., інфляційних втрат за період з 22.09.2021 по 23.02.2022 в розмірі 41,66 грн., 3% річних за період з 22.09.2021 по 23.02.2022 у розмірі 6,42 грн.
Вказаний розрахунок відповідачами не оспорювався, як і не надано до суду доказів того, що зазначені житлово-комунальні послуги відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не отримували, або отримували у меншому розмірі або неналежної якості.
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, при цьому, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг укладеного безпосередньо зі споживачем послуг, само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до правової позиції викладеної в постановах Верховного Суду від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі №642/2858/16, зобов`язання оплатити житлово-комунальні послуги виникає у будь-якого споживача, якщо ці послуги були фактично надані (а не тільки нараховані).
Отже, обов`язок відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зі сплати послуг не залежить від обставин укладення договору безпосередньо з самим споживачем та не є підставою для їх несплати за відсутності відповідного договору, а залежить від того, чи були такі послуги фактично надані та їх обсягу, а не лише нараховані.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і п.6 ст.3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ст.3 ЦК України), тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сутність добросовісності передбачає вірність зобов`язанням, повагу до прав інших суб`єктів, обов`язок до співставлення власних та чужих інтересів, унеможливлення заподіяння шкоди третім особам (постанова КЦС від 16.05.2018 у справі №449/1154/14).
Іншою із основоположних засад цивільного законодавства є розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки (врахування) поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16, постанова Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19).
Аналіз наведених норм права та дій відповідачів дає підстави для висновку, що в діях відповідачів наявні усі елементи складу цивільного правопорушення.
Так, за період з 22.09.2021 по 30.09.2023 відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 усвідомлювали протиправність своєї поведінки, щодо користувалися комунальними послугами в квартирі, однак не здійснили дій по сплаті за спожиті ними комунальні послуги в квартирі.
Очевидно, що зазначені відповідачі, діючи розумно та добросовісно, з 22.09.2021 по 30.09.2023 не мали об`єктивних перешкод для того, щоб здійснити оплату спожитих ними комунальних послуг в квартирі.
Згідно ч.3 ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Однак, такі умисні дії відповідачів з 22.09.2021 по 30.09.2023 щодо не здійснення оплати за спожиті ними комунальні послуги в квартирі є недобросовісними та вчинені з явним наміром завдати майнової шкоди позивачу.
Оскільки позивач звернувся до суду саме з позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості, а судом встановлено, що лише у відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 виник солідарний обов`язок по сплаті житлово-комунальних послуг за вказаний період, а у відповідача ОСОБА_3 такий обов`язок відсутній, тому позов підлягає частковому задоволенню.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що заборгованість, яку просить стягнути позивач утворилася за період часу з 22.09.2021 по 30.09.2023 коли відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проживали та були фактичними споживачами комунальних послуг в квартирі АДРЕСА_1 .
Питання судових витрат. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України)
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
20.10.2023. між адвокатом Горлатим О.В. та позивачем укладено договір про надання професійної правничої допомоги за №20/10/23-2.
Відповідно до акту № 1 виконаних робіт адвоката від 24.10.2023 адвокатом виконано роботи на суму 6 000,00 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що з кожного відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню 3000 грн. витрати на правничу допомогу, що підтвердженні матеріалами справи.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1342,00 грн. з кожного, які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.322,525,526 ЦК України, ст.ст.67,151 ЖК України, ст.ст. 12, 76-78, 81,82, 89, 133, 141, 259, 263- 265, 279 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемоги 146» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» заборгованість зі сплати внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території, за період з 22.09.2021 по 30.09.2023 в розмірі 9 205,48 грн., інфляційних втрат за період з 22.09.2021 по 23.02.2022 в розмірі 41,66 грн, 3% річних за період з 22.09.2021 по 23.02.2022 у розмірі 6,42 грн.
У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 ,- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 146» витрати по сплаті судового збору по 1 342,00 грн. з кожного та на професійну правничу допомогу по 3000,00 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Зазначити дані сторін:
Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемоги 146», код ЄДРПОУ 40681498, індекс 03179, м. Київ, проспект Берестейський, 146/2.
Відповідачі:
1) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
2) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
3) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя Н.Д. Бабич
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2024 |
Оприлюднено | 07.03.2024 |
Номер документу | 117426210 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Бабич Н. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні