Постанова

від 30.01.2024 по справі 910/7339/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2024 р. Справа№ 910/7339/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 30.01.2024

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 (повний текст додаткового рішення складено 23.10.2023)

у справі № 910/7339/23 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Еврохіммаш К.О»

про стягнення 710 334,73 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» (далі - ТОВ «ЛТК Електрум», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Еврохіммаш К.О» (далі - ТОВ «ГК Еврохіммаш К.О», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 710 334,73 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу № 352/07/21 від 07.07.2021.

Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови вказаного договору в частині своєчасної сплати вартості поставленої електричної енергії, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. У позовній заяві ТОВ «ЛТК Електрум» просило стягнути з відповідача основний борг у сумі 339 611,18 грн, інфляційні втрати в сумі 106 506,05 грн та 0,2% за користування грошовими коштами в сумі 264 217,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 позовні вимоги ТОВ «ЛТК Електрум» задоволено частково, стягнуто з ТОВ ГК «Еврохіммаш К.О» на користь позивача основний борг у сумі 339 611 грн18 коп., інфляційні втрати у сумі 72 261 грн. 91 коп., відсотки за користування коштами у сумі 264 217,50 грн. та судовий збір у сумі 10 151 грн 33 коп. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Після ухвалення судового рішення у справі від ТОВ «ЛТК Електрум» до Господарського суду міста Києва надійшли докази до заяви позивача, зробленої під час розгляду справи, про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 55 516,73 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЛТК Електрум» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Еврохіммаш К.О» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» витрати на правничу допомогу у сумі 19 040 грн 00 коп. У решті вимог заяви відмовлено.

Частково задовольняючи заяву про стягнення витрат на правову допомогу адвоката суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача задоволенні частково, крім того, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом, та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, місцевий господарський суд зменшив розмір заявлених судових витрат ТОВ «ЛТК Електрум» на професійну правничу допомогу до 20 000 грн.

Не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» звернулося 10.11.2023 електронною поштою на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформовану в системі «Електронний суд» 09.11.2023, у якій просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі № 910/7339/23 та стягнути понесені під час розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 53 296 грн 06 коп., враховуючи п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, (часткове задоволення позовних вимог).

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що оскаржуване додаткове рішення місцевого суду є необґрунтованим та викладеним з порушенням норм процесуального права.

Позивач вважає, що відсутні підстави для зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, оскільки відповідачем не було подано заперечень щодо стягнення вказаних витрат або клопотання про їх зменшення.

Крім того, ТОВ «ЛТК Електрум» зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та співмірним, оскільки в заяві про винесення додаткового рішення було зазначено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 55 516,73 грн, що становить 7,8% від ціни позову (710 334,73 грн)

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/7339/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Тарасенко К.В., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7339/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі № 910/7339/23.

23.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/7339/23.

Після виходу судді Тищенко О.В з відрядження, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі № 910/7339/23. Розгляд справи призначено на 30.01.2024. Роз`яснено відповідачу право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

30.01.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ «ГК Еврохіммаш К.О», у якій відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

У судове засідання 30.01.2024 з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання 30.01.2024 не з`явився про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином. ТОВ «ГК Еврохіммаш К.О» про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представник відповідача, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 30.01.2024 просив задовольнити апеляційну скаргу, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі №910/7339/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 53 296,06 грн, враховуючи часткове задоволення позивних вимог.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

Звертаючись до суду із заявою про винесення додаткового судового рішення, позивач на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 55 516,73 грн долучив:

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Іванченко А.В серія ДН № 5149 від 30.08.2018;

- копію договору про надання правничої допомоги № 0313-2 від 02.05.2023, відповідно до якого адвокат Іванченко А.В. бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу ТОВ "ЛТК Електрум" в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності із законодавством України, а ТОВ "ЛТК Електрум" зобов`язане здійснити або доручити третім особам здійснення оплати послуг, компенсацію витрат адвоката;

- копію ордера про надання правничої (правової) допомоги Серія АН № 1162771 від 09.05.2023, виданого адвокату Іванченко А.В. на представництво інтересів ТОВ "ЛТК Електрум" в суді;

- копію додаткової угоди № 2 від 13.03.2023 до договору про надання правової допомоги № 0313-2 від 02.05.2023, якою сторони погодили обсяг послуг, вартість та порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату Іваненко А.В.

- копію акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 15.09.2023 із зазначенням переліку наданих адвокатом послуг та їх кількості, згідно з яким вартість гонорару адвоката становить 55 516,73 грн: 20 000 грн. - за надані адвокатські послуги та 35 516,73 грн. - гонорар успіху.

Апеляційним судом встановлено, що 02.05.2023 між адвокатом Іванченко Анастасією Валеріївною, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5149 віл 30 серпня 2018 року, виданого Радою адвокатів Донецької області (надалі -Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» (далі - Клієнт) укладено договір №0313-2 про надання правничої допомоги (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Адвокат бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та у відповідності із законодавством України.

Згідно з п. 1.2 договору, Адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта щодо стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Еврохіммаш К.О (код ЄДРПОУ 40271442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум».

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3 договору передбачено, що за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар сума якого узгоджується за згодою сторін та підтверджується актами надання послуг.

Клієнт погоджуючись з проведенням інших витрат, платних послуг (проведення досліджень експертиз, тощо) компенсує їх Адвокатові, а у разі відсутності коштів на їx оплату своєчасно повідомляє про це Адвоката погоджується з тим, шо відмова в проведені запропонованих Адвокатом заходів може вплинути на результативність виконання функцій захисту.

За дорученням Клієнта виплата Адвокату гонорару та компенсація витрат може бути здійснена третіми особами.

13.03.2023 між адвокатом Іванченко Анастасією Валеріївною, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5149 віл 30 серпня 2018 року, виданого Радою адвокатів Донецької області (надалі - Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» (далі - Клієнт) укладено додаткову угоду №2 до договору (далі - додаткова угода).

Дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвоката Іванченко Анастасії Валеріївні у справі, щодо стягнення грошових коштів з Товариства обмеженою 3 відповідальністю «ГК Еврохіммаш К.О» (код ЄДРПОУ 40271442) на користь Клієнта (п.1 додаткової угоди).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди Адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд м. Києва), апеляційному (Північний апеляційний господарський суд) та Верховному Суді.

Вартість послуг:

- підготовка, складення та подання позовної заяви, будь-яких заяв, клопотань, відзивів, заперечень, пояснень тощо до судів у господарській справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕВРОХІММАШ К.О» (код ЄДРПОУ 40271442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК ЕЛЕКТРУМ» грошових коштів - 1 сторінка (шрифт 11, тема Times New Roman, поля 2 см., міжрядковий інтервал 1 - 2000 грн;

- участь адвоката Іванченко А.В у судовому засіданні - 1 судове засідання - 3 000 грн;

- попереднє консультування Клієнта, вивчення наданих Клієнтом документів, вивчення судової практики, визначення та погодження із Клієнтом правової позиції у справі - 1 година - 2000 грн.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 додаткової угоди визначено, що оплата послуг з представництва інтересів у суді сплачується протягом 30 календарних днів з дня прийняття судом першої інстанції рішення.

У випадку ухвалення рішення суду на користь Клієнта, Клієнт зобов`язується протягом 10 календарних днів, з дня проголошення рішення суду першої інстанції сплатити на користь Адвоката «гонорар успіху» за прийняте на користь Клієнта рішення в розмірі 5 відсотків від суми, яка буде задоволена рішенням суду до стягнення з Відповідача.

Клієнт також бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо).

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 додаткової угоди, правова допомога вважаються наданою після підписання акту надання правової допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Адвокат надає Клієнту акт надання правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).

15.09.2023 адвокат Іванченко А.В. та ТОВ «ЛТК Електрум» підписали акт про приймання передачі правничої допомоги за договором про надання професійної правничої допомоги №0313-2 у якому зазначено, що:

1. У період з 13.03.2023 по 12.09.2023 Виконавець виконав наступні послуги:

- підготовка, складення та подання позовної заяви до Господарського суду м. Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Еврохіммаш К.О» коштів у розмірі 710 334.73 грн - 5 сторінок - 10 000 грн;

- попереднє консультування Клієнта, вивчення наданих Клієнтом документів, вивчення судової практики, визначення та погодження із Клієнтом правової позиції у справі - 2 години - 4000 грн;

- участь адвоката Іванченко А.В у судовому засіданні у справі №910/7339/23 (27.06.2023, 03.08.2023) 2 судових засідання - 6000 грн. Усього 20000 грн.

2. «Гонорар успіху» за прийняте судом першої інстанції на користь Клієнта рішення в розмірі 5 відсотків від суми, яка задоволена рішенням суду до стягнення з Відповідача складає 35 516,73 грн (5 % від 710 334,73 грн)

3. Адвокат і Клієнт свідчать про належне надання юридичних послуг, їх обсягу і вартості, будь- яких претензій щодо наданих Адвокатом послуг Клієнт не має.

4. Цей акт є підставою для проведення розрахунків на умовах визначених Договором.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» становлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, §268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

У п. 5.44 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції відзначає, що у цій справі підставою для звернення із заявою про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є приписи статей 126, 129, 244 ГПК України, і вимога ТОВ «ЛТК Електрум» обумовлена саме необхідністю вирішити питання про розподіл судових витрат (визначених як професійна правнича допомога), що відповідно до вказаних норм процесуального права підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом апеляційної інстанції позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 55 516,73 грн, яка складається з 20 000 грн за надані адвокатом послуги та 35 516,73 грн - «гонорар успіху», який становить 5% від суми, задоволеної рішенням суду

Відповідно до вимог чинного законодавства адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що визначення сторонами у додатковій угоді №2 до договору про надання правової допомоги №0313-2 порядку обчислення гонорару у відсотковому відношенні до певної грошової суми (у даному випадку - від розміру суми, яка буде задоволена судом у справі №910/7339/23, тобто від розміру досягнутого адвокатом результату наданих послуг у справі з майновими вимогам) відповідає такій формі обчислення гонорару як фіксований розмір. При такому порядку обчислення гонорару фактична кількість витраченого адвокатом часу на надання послуг клієнту не має значення, а у підсумку визначається саме чітка фіксована грошова сума.

Обставина того, що обчислення гонорару успіху пов`язане з настанням певної події, є обґрунтованою та логічною в силу самої суті гонорару успіху, можливість обчислення якого залежить виключно від певних подій - досягнутих адвокатом та обумовлених в договорі результатів при наданні послуг правової допомоги (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №903/781/21.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що визначений у договорі «гонорар успіху» за формою його обчислення є фіксованим розміром, а також є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

Згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що позивачем доведено належними доказами понесення витрат на правничу допомогу адвоката за розгляд справи в суді першої інстанції, які пов`язані з розглядом позовної заяви.

Перевіривши розрахунок судових витрат, колегія суддів зазначає. що стягненню підлягають витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 53 804,53 грн, які складаються з 20 000 грн (за виконані адвокатом послуги за період з 13.03.2023 по 12.09.2023) та «гонорар успіху» у розмірі 33 804,53 грн (5% від 676 090,59 грн (сума задоволена рішенням від 12.09.2023 у справі №910/7339/23).

Згідно із ч.ч. 4, 8 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

У суді першої інстанції відповідач не скористався своїм правом подати заперечення щодо заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» та у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015).

Колегія суддів звертає увагу, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

При розгляді заяви позивача про винесення додаткового рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 20 000 грн, оскільки дана справа для кваліфікованого юриста є справою незначної складності; відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору про постачання електричної енергії; обсяг виконаної адвокатом роботи під час розгляду справи не вимагав значних витрат часу та вмінь для формування правової позиції; у спорах такого характеру судова практика є сталою. Крім того спірні правовідносини регулюються переважно нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, такі правовідносини не передбачають вивчення великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів; під час розгляду справи судом не проводились додаткові процесуальні дії, а представником позивача - відшукання нестандартних доказів на підтвердження своєї позиції; відсутність будь-яких заперечень відповідача проти позову або заяв чи клопотань з його боку.

Однак з таким висновком місцевого суду, колегія суддів не погоджується так як від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії. Вказані правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від 15.04.2021 у справі №910/7540/19.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» та у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015).

Судом апеляційної інстанції враховано, що під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачу надано наступні послуги: підготовка позовної заяви з додатками до неї, у тому числі вимоги до відповідача, заяви про розгляд справи за відсутності позивача та участь адвоката в двох судових засіданнях (27.06.2023 та 03.08.2023).

Визначення сторонами у додатковій угоді №2 від 13.03.2023 умови щодо ціни послуг, а саме вартість однієї сторінки позовної заяви - 2 000 грн, участь адвоката у одному судовому засіданні - 3 000 грн, попередня консультація - 2 000 грн, не суперечить принципу свободи договору, та відповідачем не надано суду доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Об`єднана палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 вказала, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже зазначалось, одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду даної справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі №910/7339/23 позовні вимоги задоволено частково. стягнуто з ТОВ «ГК «Еврохіммаш К.О» на користь позивача основний борг у сумі 339 611 грн 18 коп., інфляційні втрати у сумі 72 261 грн 91 коп., відсотки за користування коштами у сумі 264 217,50 грн та судовий збір у сумі 10 151 грн 33 коп. У іншій частині позовних вимог - відмовлено..

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову, а саме 676 090,59 грн з 710 334,73 грн, що складає 95,18%, заява позивача про відшкодування судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково з урахуванням приписів ст. 129 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції враховані надані заявником докази, розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підставі зазначеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про відшкодування судових витрат та стягнення з відповідача на користь позивача 51 211,15 грн (53804,53 грн * 95,18% / 100%) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції, виходячи із пропорційності задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі №910/7339/23, скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі №910/7339/23, з ухваленням нового рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 51 211,15 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.

Враховуючи те, що за апеляційний перегляд додаткового рішення суду першої інстанції судовий збір не сплачується, суд апеляційної не здійснює такий розподіл відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі №910/7339/23 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі №910/7339/23 скасувати.

3. Заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Еврохіммаш К.О» (03040, місто Київ, провулок Задорожний, буд. 1А, ідентифікаційний код 40271442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, будинок 8, ідентифікаційний код 37780084) 51 211 (п`ятдесят одну тисячу двісті одинадцять) грн 15 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Видачу наказу по справі №910/7339/23 доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/7339/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 04.03.2024 після виходу судді з відпустки.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

К.В. Тарасенко