Рішення

від 26.02.2024 по справі 461/10688/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/10688/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого суддіКітова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Согор А.Н.,

представника позивачаЗбаращука Д.В.,

представника відповідачаБойчук Ю.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє адвокат Збаращук Дмитро Володимирович (адреса: АДРЕСА_2 ;РНОКПП НОМЕР_2 ) до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (адреса:79000,м.Львів,вул.Ф.Ліста,1;код ЄДРПОУ20847537) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Збаращук Дмитро Володимирович звернулась до суду з позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просить скасувати постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 531 від 08.12.2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 181-1 КУпАП та закрити провадження у даній справі у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 8 грудня 2023 року постановою адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №531 гр. ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 181-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 170 грн.

Із вказаної постанови адміністративної комісії Галицької районної адміністрації ЛМР вбачається, що 31 жовтня 2023 року УМП ГУ НП у Львівській області було складено протокол серії ГП №507131 щодо ОСОБА_1 , яка 31.10.2023 року о 16:50 год. за адресою: АДРЕСА_3 надавала інтимні послуги за грошову винагороду в розмірі 3000 грн. за годину таких послуг.

Також, із оскаржуваної постанови вбачається, що комісією встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 181-1 КУпАП на підставі рапорту від 31.10.2023 року, протоколу серії ГП №507131 від 31.10.2023 року, листа УМП ГУНП у Львівській області від 29.11.2023 року з додатками (рапорт від 29.11.2023 року, фото світлини, скріни із сайту оголошень).

Із зазначеною постановою позивач не згідна, вважає її незаконною та необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 не зазначено обставин вчинення адміністративного правопорушення, а саме кому і які інтимні послуги надавались та чи отримувала остання за це прибуток. Не надано також доказів систематичності дій особи, у відношенні якої складено протокол, що є обов`язковою ознакою зайняття проституцією та наявності мети - отримання прибутку. Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні прізвища та адреси свідків, які могли б підтвердити обставини, вказані у протоколі. Зазначено, що особистий огляд та огляд речей не проводився і нічого не вилучалось.

Вважає, що обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП №507131 від 31.10.2023 року не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 181-1 КУпАП та не підтверджено відповідними доказами.

Крім цього зазначає, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак адміністративна комісія Галицької районної адміністрації Львівської міської ради не уповноважена була на розгляд адміністративного протоколу щодо останньої.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.12.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

27.12.2023 року представником позивача усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.12.2023 року відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами розгляд окремих категорій адміністративних справ, відповідно до ст. 286 КАС України.

01 січня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відзив мотивований тим, що Адміністративною комісією Галицькою РА ЛМР у межах своїх повноважень, з дотриманням приписів КУпАП, на підставі досліджених доказів, які підтверджують вину позивача, а також враховуючи факт підтвердження вини самою позивачкою у протоколі( пояснення написані нею особисто у протоколі), передбаченого статтею ч.1 ст.181-1 КУпАП, а тому є правомірною. Також зазначено, що у протоколі серії ГП №507131 від 31.10.2023, який складено щодо ОСОБА_1 , в графі місце проживання зазначено - АДРЕСА_3 . В даному протоколі остання підписалась та надала пояснення по суті. Окрім цього, ОСОБА_1 викликали повісткою №5 від 07.11.2023 на засідання комісії, яке було призначено на 16.11.2023, яку було скеровано саме на адресу АДРЕСА_3 , яку остання отримала на поштовому відділення та особисто з`явилась на засідання. Тому можна зробити висновок, що ОСОБА_1 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , що територіально відноситься до Галицького району м. Львова, а тому комісією не порушено ст. 276 КУпАП.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10.01.2024 року задоволено клопотання представника відповідача Галицької районної адміністрації Львівської міської ради - Бойчук Юлії Романівни про витребування доказів. Витребувано від Головного управління національної поліції у Львівській області всі наявні докази, які б підтверджували факт надання інтимних послуг гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та факт отримання нею коштів за надання таких послуг, на підставі яких посадовою особою УМП ГУНП у Львівській області був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №507131 від 31 жовтня 2023 року відносно гр. ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 181-1 КУпАП.

23 січня 2024 року від Головного управління національної поліції у Львівській області до суду надійшли затребувані судом документи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив такий задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову. Надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбаченийКонституцієюі законами України.

Відповідно до ч.1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1статті 9 КАС Українипередбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1ст. 6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2ст.2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 31.10.2023 року посадовою особою УМП ГУНП у Львівській області було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ГП № 507131 про те, що ОСОБА_1 31.10.2023 року о 16:50 за адресою АДРЕСА_3 надавала інтимні послуги за грошову винагороду в розмірі 3000 грн. за годину таких послуг, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 181-1 КУпАП.

Постановою Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації ЛМР № 531 від 08.12.2023 року, за результатами розгляду вищевказаного протоколу, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст. 181-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.

З даної постанови вбачається, що повістку про виклик ОСОБА_1 на засідання адміністративної комісії скеровано на адресу місця проживання (як зазначено у протоколі) ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 . Адміністративною комісією скеровано повістку №5 від 07.11.2023 рекомендованою кореспонденцією 07.11.2023 трек-номер 0600058431831 на засідання, яке призначено на 16.11.2023. 16.11.2023 на засідання комісії ОСОБА_1 з`явилась, подала клопотання про відкладення розгляду справи на 23.11.2023 для можливості звернення за правовою допомогою. 16.11.2023 вручено повістку №10 від 16.11.2023 на засідання комісії, яке призначено на 23.11.2023. 23.11.2023 на засідання комісії ОСОБА_1 не з`явилась, з`явився представник - адвокат Збаращук Д.В., який подав усне клопотання про відкладення справи та надання можливості для ознайомлення із матеріалами справи. Комісія вирішила відкласти розгляд протоколу на 30.11.2023 про що повідомлено адвоката. 30.11.2023 на засідання комісії ОСОБА_1 не з`явилась, з`явився представник - адвокат Збаращук Д.В. Також на засіданні був присутній представник УМП ГУНП у Львівській обл. - Білас М. На засіданні комісії представником УМП ГУНП у Львівській обл. долучено до матеріалів справи додаткові докази. представник ОСОБА_1 - адвокат Збаращук Д.В. подав усне клопотання про відкладення справи для можливості ознайомився із доказами для можливості надання обгрунтованих заперечень. Комісія вирішила відкласти розгляд протоколу на 08.12.2023 про що повідомлено адвоката. 08.12.2023 на засідання комісії ОСОБА_1 не з`явилась, з`явився представник - адвокат Збаращук Д.В. Також на засіданні був присутній представник УМП ГУНП у Львівській обл. - Білас М. На засіданні адвокатом подано заперечення також надано усні пояснення по суті цих заперечень. Адміністративною комісією досліджено такі матеріали справи, а саме: Рапорт від 31.10.2023; протокол серії ГП №507131 від 31.10.2023; повістка №5 від 07.11.2023; клопотання про відкладення справи №3-В-58073-31-31 від 16.11.2023; повістка №10 від 16.11.2023; копія договору про надання правової допомоги від 23.11.2023 із додатком; повістка №12 від 23.11.2023; лист УМП ГУНП у Львівській обл. від 29.11.2023 із додатками; підтвердження про повідомлення адвоката про розгляд справи; заперечення від 07.12.2023.

Оцінюючи доводи позивача щодо недотримання відповідачем вимог територіальної підвідомчості справи, суд виходить з наступних міркувань, мотивів та доводів.

Згідно положень ст. 276 КУпАП, адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.

З дослідженої судом копії протоколу серії ГП № 507131 від 31.10.2023 щодо ОСОБА_1 встановлено наступне.

У графі місце проживання зазначено АДРЕСА_3 .

У графі місце реєстрації наведено: « АДРЕСА_1 ».

Даний протокол містить особистий підпис ОСОБА_1 і у ньому відсутні будь-які зауваження з боку останньої щодо вірності чи необ`єктивності наведених даних.

Варто відзначити, що сам стандартний бланк протоколу містить графи «місце проживання» та «місце реєстрації», тобто законодавець не ототожнює ці поняття.

Як наведено вище, адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника, а не за місцем його реєстрації.

В цьому контексті слід відзначити, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не містять жодних норм стосовно того, що місце проживання правопорушника (особи відносно якої складено протокол) повинно відповідати місцю реєстрації у встановленому законом порядку такої особи, а така категорія справ повинна розглядатись виключно за місцем реєстрації відповідної особи.

Матеріалами справи також підтверджено, щоповістку про розгляд справи скеровано на адресу місця проживання (яка зазначена у протоколі) ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 . Окрім цього, ОСОБА_1 викликали повісткою №5 від 07.11.2023 на засідання комісії, яке було призначено на 16.11.2023, яку було скеровано саме на адресу АДРЕСА_3 , яку остання отримала на поштовому відділення та особисто з`явилась на засідання.

Жодних клопотань про передачу справи за підвідомчістю або доказів про зміну місця проживання ОСОБА_1 сторона захисту до комісії не подавала.

З наведеного встановлено, що у відповідача не було жодних законних підстав вважати, що наведений вище протокол поданий до нього з порушенням правил територіальної підвідомчості. Більше того, наведене питання стороною захисту не порушувалось.

Отже, наведені доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються судом.

Разом з тим, судом також встановлено наступне.

Під час розгляду справи адміністративною комісією представник ОСОБА_1 - адвокат Збаращук Д.В. заперечував факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення та вказував на недопустимість і неналежність доказів у справі. З цього приводу стороною захисту комісії подані письмові заперечення, які містять аналіз події інкримінованого правопорушення, наявності у діях особи його складу, а також змісту доказів наявних у справі та доводи щодо їх належності і допустимості.

Натомість, незважаючи на наведене комісія у оскаржуваній постанові обмежилась виключно переліченням доказів долучених до справи та навела лише найменування цих документів без розкриття їх змісту. Крім того, у оскаржуваній постанові не наведено жодної оцінки доводам сторони захисту і мотивів їх відхилення. Отже, у постанові відсутній належний опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Даючи правову оцінку законності вказаної постанови, а також доводам сторін, суд враховує нижченаведені вимоги чинного законодавства.

Згідност. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтями8та9цього жКодексувстановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно достатті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею ч. 1 ст. 181-1 КУпАП, передбачена відповідальність за заняття проституцією.

Статтею 246 КУпАПпередбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Згідност.218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст. 181-1КУпАП.

Відповідно дост.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката, адміністративною комісією вчинено усі необхідні та можливі дії для з`ясування обставин справи.

Згідност. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1ст. 268КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою, користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржити постанову у справі.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена Адміністративною комісією ГРА ЛМР у межах своїх повноважень.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.6 КАС Українипередбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 3 Конституції Українипередбачено, що верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи посилання позивача про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням закону і не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема не розкрита об`єктивна та суб`єктивна сторона правопорушення у діях ОСОБА_1 , не зазначені свідки адміністративного правопорушення, неналежно зазначена фабула адміністративного правопорушення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбаченістаттею 268цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відтак, відповідно до наведених норм, зазначення у протоколі свідків адміністративного правопорушення, не є обов`язком особи уповноваженої на складання такого протоколу у разі їх відсутності.

У свою чергу, суть правопорушення та його фабула повинні оцінюватись уповноваженою особою під час розгляду справи, в контексті наявності чи відсутності у діях особи складу інкримінованого правопорушення.

Зміст постанови про притягнення до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. Зокрема, постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Очевидним є те, що відсутність мотивів відхилення доводів сторони захисту, у ситуації коли особа відносно якої складено протокол заперечує факт вчинення правопорушення, а також не розкриття змісту докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, відсутність мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, свідчать про неналежне відображення опису обставин, установлених під час розгляду справи.

Наведені положення чинного законодавства, а також обставини встановлені в ході розгляду справи вказують на невідповідність оскаржуваної постанови вимогам закону.

В цьому контексті слід відзначити, що відносно спрощений порядок провадження у даній категорії справ, на відміну від, наприклад, справ які передаються на розгляд до суду, не звільняє орган уповноважений на прийняття рішення у справі дотриматись вимог закону щодо змісту прийнятого рішення, а також отримання у встановлений законом спосіб доказів які встановлюють факт вчинення правопорушення.

Належна вмотивованість процесуального рішення забезпечує дотримання принципу верховенства права, об`єктивності під час з`ясування обставин справи (оцінки доводів учасника провадження), дотримання основоположних прав та інтересів людини та громадянина під час провадження. В свою чергу, недотримання наведеної вимоги щодо наведення належних та достатніх мотивів у процесуальному рішенні може призвести до порушення загальних засад адміністративного законодавства.

Крім цього, ухвалюючи рішення, суд виходить з наступного.

За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно статті 91 цього ж Кодексу показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

Статтею 74 КАС України (Допустимість доказів) визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 78 КАС (Підстави звільнення від доказування) лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, долучений до справи протокол допиту свідка від 14.11.2023 року, в розумінні ст. 74 КАС України не є допустимим доказом, оскільки показання свідка можуть підтверджуватись певними засобами доказування - безпосереднім повідомленням свідка в суді про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Також слід зазначити, що в ході розгляду справи представником відповідача не заявлено клопотання про допит свідка.

Окрім цього, суд зазначає, що протокол допиту свідка від 14.11.2023 року, не досліджувався при прийнятті оскаржуваного рішення адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, що вбачається зі змісту оскаржуваної постанови.

Оцінюючи доводи представника відповідача щодо наявності у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні відповідного правопорушення, суд зазначає, що оскільки встановлено, що уповноваженими особами відповідача допущено істотні процесуальні порушення при розгляді справи, зокрема зміст рішення комісії не відповідає вимогам закону, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а наявність чи відсутність у діях даної особи вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 181-1 КУпАП України, повинні бути досліджені та перевірені при новому розгляді справи уповноваженим на це органом, з наданням належної процесуальної оцінки усім доводам сторони захисту та доказам у справі, в тому числі і тим доказам які надані суду.

Водночас, як наведено вище, згідност.218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст. 181-1КУпАП. Отже, саме відповідач є органом уповноваженим на розгляд відповідного протоколу.

Суд вважає, що у даній справі відсутні законні підстави для закриття провадження на даному етапі адміністративного провадження, адже обставини на які посилається позивач підлягають належній перевірці під час нового розгляду справи уповноваженим на це органом.

Отже, у даному конкретному випадку, з врахуванням наведених вище обставин, суд не надає оцінки доводам сторін щодо наявності чи відсутності у діях особи складу правопорушення, адже такі доводи повинні бути досліджені під час нового розгляду компетентним органом. З цих же міркувань суд не оцінює доводи сторін щодо належності, достатності, достовірності та допустимості доказів для підтвердження чи спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Як встановлено ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що наведену постанову слід скасувати та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог.

Згідно ч.3ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням наведеного, з огляду на задоволення лише однієї з двох (скасування постанови, закриття провадження) вимог позивача, частина сплаченого позивачем судового збору у розмірі 268,4 гривень підлягає стягненню на його користь з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.241-246,250 КАС України,

УХВАЛИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат ЗбаращукДмитро Володимировичдо Галицькоїрайонної адміністраціїЛьвівської міськоїради проскасування постановипро накладенняадміністративного стягнення задовольнити частково.

Постанову № 531 від 08.12.2023 адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 181-1КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 гривень скасувати та надіслати справу на новий розгляд до адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради.

У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Стягнути з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 268 гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

представник позивача Збаращук ДмитроВолодимирович (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач Галицька районнаадміністрація Львівськоїміської ради (адреса: 79000, м. Львів, вул. Ф. Ліста, 1; код ЄДРПОУ 20847537);

представник відповідачаБойчук ЮліяРоманівна (адреса: 79000, м. Львів, вул. Ф. Ліста, 1)

Повний текст рішення складено та підписано 01 березня 2024 року.

Суддя Олександр КІТОВ