РІШЕННЯ
Іменем України
26.02.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді - Мартинишин М.О.
з участю секретаря Кондрашин В.Р.
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОУМ СЕРВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги -
ВСТАНОВИВ:
представник ТОВ «ХОУМ СЕРВ» подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «ХОУМ СЕРВ» заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 23853,40гривень та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 01.11.2019 року ТОВ «УКР-ЄВРО-СЕРВІС» передало в управління ТОВ «ХОУМ СЕРВ», основним видом господарської діяльності якого, є комплексне обслуговування об`єктів, багатоквартирний житловий будинок за новою поштовою адресою: АДРЕСА_1 . Позивач як управитель будинку АДРЕСА_1 уклав ряд договорів з різними виконавцями для надання даному будинку різноманітних житлово-комунальних послуг. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , про що повідомила позивача, надавши копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 216996415 від 20.07.2020 року, паспорта, картки платника податків, довідки про реєстрацію місця проживання. Зазначає, що ОСОБА_1 зобов`язана нести витрати з утримання її квартири АДРЕСА_2 , у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, користується вона цією квартирою чи ні. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані їй послуги. Згідно довідки про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 28.09.2023 року становить 23 853,40 гривень. При цьому, жодних скарг чи претензій щодо неналежного надання житлово-комунальних послуг, на адресу позивача від відповідача не надходило, тому вважає, що відповідно підстави не проведення оплат за житлово-комунальні послуги у відповідача відсутні. У зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ХОУМ СЕРВ» заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 23853,40гривеньта вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою судді від 11.12.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати за участю учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, втім подав заяву про заслухання справи у його відсутності, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи та не подав відзив.
За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за відсутності сторін на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.
У відповідності до ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно дост. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОУМ СЕРВ» є юридичною, особою, основним видом діяльності, якої є комплексне обслуговування об`єктів(а.с.8-9).
01.11.2019 року ТОВ «УКР-ЄВРО-СЕРВІС» передало в управління ТОВ «ХОУМ СЕРВ» багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення за новою поштовою адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом приймання-передачі від 01 листопада 2019 року(а.с.10).
Так, позивач ТОВ «ХОУМ СЕРВ» як управитель будинку АДРЕСА_1 уклав ряд договорів з різними виконавцями для надання даному будинку різноманітних житлово-комунальних послуг(а.с.11-30).
Відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 216996415 від 20.07.2020 року, копією паспорта, копією картки платника податків та копією довідки про реєстрацію місця проживання(а.с.31-34).
Згідно довідки про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 28.09.2023 року становить 23 853,40 гривень(а.с.35).
За змістом статей322,360 ЦК Українивласник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом; співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Виходячи зі змісту статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг визначеноЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Судом установлено, що позивач ТОВ «ХОУМ СЕРВ» у встановленому законом порядку визнаний виконавцем послуг по управлінню житловим будинком і прибудинковою територією, зокрема забезпечує кваліфіковане, якісне, гарантоване обслуговування житлового фонду, його технічного обладнання, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення споживачу належних умов для проживання в житловому будинку АДРЕСА_1 .
Відповідач з позивачем не уклав договір про надання послуг з управління та утримання будинків і споруд, прибудинкових територій.
Водночас матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що відповідач не користується послугами позивача по управлінню житловим будинком і прибудинковою територією або уклала договір з іншим виконавцем послуг.
А відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Разом із тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.
Відтак, судом встановлено, що у даному конкретному випадку між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, за якими відповідач отримував надані ТОВ «ХОУМ СЕРВ» житлово-комунальні послуги, а на нього в свою чергу покладено обов`язок щодо оплати житлово-комунальних послуг. Однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим у виникла заборгованість.
Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Згідно ізстаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Аналіз положень статті 614 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року по справі №717/1323/16-ц (провадження №61-22244св18).
Проте, відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання з оплати вартості послуги, наданих позивачем.
Разом з тим, заперечень чи спростувань (у формі відповідних розрахунків) розрахунку заборгованості відповідач не подала, іншого розрахунку суду не представлено, як і не доведено те, що невиконання зобов`язань по сплаті вартості отриманих послуг сталося не з її вини.
Натомість оцінюючи подані позивачем розрахунки заборгованості з точки зору допустимості та належності, суд враховує, що такі були належним чином обґрунтовані та мотивовані. У свою чергу, в процесі розгляду справи не здобуто жодних доказів, які ставлять під сумнів математичні розрахунки наведені позивачем.
Згідно зст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст.89ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на викладене правовідносини, які виникли між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) вимагати сплати грошей за надані послуги.
За відсутностібудь-якихінших доказіву справіщодо розмірузаборгованості відповідачаперед позивачем,його погашеннявідповідачем,суд встановлюєтакий розмірзаборгованості виходячиз розрахункупозивача тавважає доведенимфакт наявностізаборгованості відповідачаперед позивачемстаном на28.09.2023року урозмірі 23853,40гривень, яку необхідно стягнути на користь позивача.
Враховуючи вище наведене на підставі зібраних та перевірених судом доказів встановлено, що відповідач не оплатив за надані йому позивачем ТОВ «ХОУМ СЕРВ» послуги по управлінню та утриманню житлового будинку АДРЕСА_1 , то позивач ТОВ «ХОУМ СЕРВ» правомірно виставив відповідачу рахунок за надані послуги.
Отже із відповідача на користь позивача ТОВ «ХОУМ СЕРВ» підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 23853,40гривень, відповідно до рахунку, виставленого зазначеним позивачем, та на виконання вимог укладеного між сторонами у цій справі договору.
Відповідно до частини другоїстатті 141 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати в розмірі 2684 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОУМ СЕРВ» заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 23853,40гривеньта судові витрати у розмірі 2684 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви, а всього разом 26537,40 гривень(двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять сім гривень, сорок копійок).
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОУМ СЕРВ», код ЄДРПОУ 42932633, місцезнаходження: м. Львів вул. Кульпарківська, буд. 93.
Відповідач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Дата складення повного судового рішення 01.03.2024 року.
Суддя: Мартинишин М.О.
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2024 |
Оприлюднено | 07.03.2024 |
Номер документу | 117434304 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Франківський районний суд м.Львова
Мартинишин М. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні