Постанова

від 06.02.2024 по справі 910/8738/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2024 р. Справа№ 910/8738/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко А.І.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 06.02.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Київської міської ради та Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 (суддя Марченко О.В., повний текст рішення складено та підписано 11.07.2023)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Назарівський квартал"

до 1.Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"

2. Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

3. Київської міської ради

про визнання протиправними дій, зобов`язання прийняти розпорядження, зобов`язання здійснити списання приміщення та передачу документації,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Назарівський квартал" (далі - ОСББ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (далі - Компанія), Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Адміністрація) та Київської міської ради ) (далі - КМР) про:

- визнання протиправними дії КМР щодо визначення приміщення площею 20,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська 9 (колишня назва - Вєтрова), нежитловим, що відображено в рішенні КМР від 02.12.2010 №284/5096;

- зобов`язання Адміністрацію прийняти розпорядження про списання з балансу Компанії приміщення площею 20,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська 9 (колишня назва - Вєтрова), згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301 "Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків";

- зобов`язання Компанію здійснити списання зі свого балансу приміщення площею 20,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська 9 (колишня назва - Вєтрова), та здійснити передачу ОСББ оригіналів технічної та іншої передбаченої законодавством документації на приміщення площею 20,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська 9 (колишня назва - Вєтрова), технічного паспорта, планів інженерних мереж, договорів про передачу такого приміщення в оренду.

Позов мотивовано тим, що:

- 10.06.2017 на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська (колишня назва - Вєтрова), 9, співвласниками було прийнято рішення про створення ОСББ, оформлене протоколом установчих зборів №1;

- Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - Адміністрація) видала розпорядження від 20.12.2017 №756 "Про забезпечення передачі житлового комплексу №9 на вулиці Назарівській у Шевченківському районі міста Києва на баланс ОСББ "Назарівський квартал", яким постановлено забезпечити передачу житлового комплексу №9 на вул. Назарівській, м. Київ, за винятком нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади м. Києва загальною площею 20,4 кв.м., що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та віднесений до сфери управління Адміністрації, з балансу Компанії на баланс ОСББ;

- відповідно до акту приймання-передачі від 01.08.2018 відбулася передача житлового буд. №9, вул. Назарівській, м. Київ;

- за даним актом ОСББ було передано загальну площу будинку 1172,6 кв.м. та зазначено, що: загальна площа будинку становить 1193 кв.м.; передачі ОСББ не підлягає нежитлове приміщення загальною площею 20,40 кв.м., що віднесено до сфери управління Адміністрації;

- передача житлового будинку на баланс створеного ОСББ відбулася не у повному обсязі на підставі рішень органів місцевого самоврядування, а саме: рішення Київської міської ради (далі - КМР) від 02.12.2010 № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва"; розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 №1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві"; розпорядження Адміністрації від 09.02.2011 № 80 "Про закріплення майна за комунальним підприємством "Керуюча дирекція";

- станом на серпень 2022 року Компанія не здійснила списання нежитлового приміщення загальною площею 20,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська 9 (колишня назва - Вєтрова), зі свого балансу та продовжує передавати його в оренду, позбавляючи позивача можливості здійснювати управління та утримання його в належному стані.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Назарівський квартал" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва", Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Київської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання прийняти розпорядження, зобов`язання здійснити списання приміщення та передачу документації задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Київської міської ради щодо визначення приміщення площею 20,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул..Назарівська,9 (колишня назва - Вєтрова), нежитловим, що відображено в рішення Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096.

Зобов`язано Шевченківську районну раду в місті Києві державну адміністрацію прийняти розпорядження про списання з балансу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" приміщення площею 20.4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська, буд. 9, (колишня назва - Вєтрова), згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.04ю2016 №301 "Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків".

Зобов`язано Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" здійснити списання зі свого балансу приміщення площею 20,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська, буд. 9, (колишня назва - Вєтрова) та здійснити передачу Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Назарівський квартал" оригіналів технічної та іншої передбаченої законодавством документації на приміщення площею 20,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Назарівська, буд. 9, (колишня назва - Вєтрова), технічного паспорта, планів інженерних мереж, договорів про передачу такого приміщення в оренду.

Судове рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що судом першої інстанції при розгляді даної справи на підставі досліджених доказів визнано доведеними обставини належності приміщення, яке розташовано на першому поверсі житлового будинку №9 по вул. Вєтрова в м. Києві, площею 20,4 кв.м. до допоміжних приміщень будинку.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що строк позовної давності до даних позовних вимог застосуванню не підлягає.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Назарівський квартал" в частині що стосується задоволення позовних вимог до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та ухвалити нове рішення яким, відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Назарівський квартал" у задоволені позовних вимог до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повністю. Судові витрати покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Назарівський квартал".

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт вказує таке:

- відповідач-2 не є виконавчим органом органу місцевого самоврядування, а є органом державної влади, що діє згідно з Законом України "Про місцеві державні адміністрації" та реалізує окремі делеговані йому повноваження виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації), визначені розпорядженням виконавчого органу КМР - Київської міської державної адміністрації від 31.01.2011 №121 "Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень";

- повноваження щодо розпорядження об`єктами права власності територіальної громади міста Києва належить до компетенції КМР;

- згідно з розпорядженням Адміністрації від 09.02.2011 №80 "Про закріплення майна за Комунальним підприємством "Керуюча дирекція" (в редакції від 30.12.2016 №801) вказаний будинок разом з нежитловими приміщеннями закріплено на праві господарського відання за Компанією;

- відповідно до статуту Компанії власником відповідача-1 є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає КМР;

- відповідно до розпорядження Адміністрації від 20.12.2017 №756 житловий будинок №9, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська 9, було передано на баланс ОСББ, за виключенням нежитлових приміщень загальною площею 20,40 кв.м.;

- листом від 10.08.2022 №109-3433 Адміністрація повідомила ОСББ про відсутність правових підстав щодо передачі оскарженого нежитлового приміщення на баланс ОСББ; вказаний лист позивачем не оскаржувався;

- за інформацією балансоутримувача реєстрація права власності територіальної громади міста Києва на нежитлові приміщення загальної площею 20,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська 9, Компанією не здійснювалася;

- Адміністрація є державною бюджетною установою, за якою майно закріплюється на праві оперативного управління; нежитлові приміщення загальної площею 20,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська 9, на праві оперативного управління за райдержадміністрацією не закріплено;

- здійснити Адміністрацією списання з балансу Компанії приміщення площею 20,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська 9 (колишня назва - Вєтрова), в контексті пункту 3.3 рішення КМР від 15.12.2011 №844/7080 не вбачається можливим, оскільки списання житлового комплексу або його частини можливе лише у разі передачі таких об`єктів на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; відповідно до пункту 3.2 рішення КМР від 15.12.2011 №844/7080 передача житлового комплексу або його частини забезпечується за винятком нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва;

- за відсутності розпорядчих документів від власника нежитлового приміщення - територіальної громади міста Києва, в особі КМР, Адміністрація не має права в односторонньому порядку приймати рішення щодо списання нежитлових приміщень, а тому Адміністрація не є належним відповідачем у даній справі.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

- спірні приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська 9 (колишня назва - Вєтрова), не належить до категорії допоміжних приміщень, оскільки за своїм цільовим призначенням не слугують для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, а тому власники квартир не набули право власності на спірні приміщення;

- до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів того, що спірні приміщення відносяться до допоміжних, вони не є ізольованими, в них наявне інженерне обладнання та пристрої, а саме водоміри та інші прилади обліку, бойлери, запірна арматура, електричні щити, без доступу до яких експлуатація житлового будинку не є можливою;

- КМР не визначала категорію спірних приміщень, а у зв`язку з ліквідацією Шевченківської районної у місті Києві ради прийняла у комунальну власність територіальної громади міста Києва приміщення комунальної власності територіальної громади Шевченківського району за результатами проведеної інвентаризації.

Заяви, клопотання та письмові пояснення учасників апеляційного провадження

29.08.2023 через відділ документального забезпечення від позивача надійшов відзив на апеляційні скарги, відповідно до якого останній просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційні скарги зводяться до того, що саме безпідставне визначення приміщення площею 20,4 кв.м. по вул. Вєтрова, 9 нежитловим, що відображено в рішенні Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 безпосередньо впливає на права співвласників даного приміщення та створює триваюче порушення їх прав на використання такого приміщення для потреб мешканців.

18.09.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Адміністрації надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 апеляційну скаргу Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тарасенко К.В., Станік С.Р.

Суддя Станік С.Р. з 07.08.2023 по 08.08.2023 перебував у щорічній відпустці.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/8738/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 09.08.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/8738/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

14.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8738/22.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3148/23 від 21.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С.Р., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 прийнято до провадження справу №910/8738/22 за апеляційною скаргою Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С.Р., Гончаров С.А. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22. Розгляд апеляційної скарги Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 призначено на 20.09.2023.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 07.08.2023 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тарасенко К.В., Станік С.Р.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/8738/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 09.08.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/8738/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 прийнято до провадження справу №910/8738/22 за апеляційною скаргою Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С.Р., Гончаров С.А. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22. Розгляд апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 призначено для спільного розгляду з апеляційною скаргою Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 на 20.09.2023.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/4264/23 від 18.10.2023, у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці та судді Гончарова С.А. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 матеріали справи, разом з апеляційними скаргами передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л. Розгляд апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 призначено на 13.12.2023.

У судовому засідання 13.12.2023 оголошено перерву на 06.02.2024.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 06.02.2024 з`явився представник позивача, який проти доводів апеляційних скарг заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 06.02.2024 з`явився представник КМР, який підтримав апеляційні скарги, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач-1 та відповідач-2 у судове засідання 06.02.2024 представників не направили, про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг та справи повідомлялися належним чином, через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи заяв та клопотань - не надходило.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників відповідачів-1, -2 не є перешкодою для розгляду апеляційних скарг.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційних скарг - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Рішенням КМР від 02.12.2010 № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" затверджено переліки об`єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва згідно з додатками 1-10 до цього рішення.

Відповідно до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, що розміщені в Шевченківському районі, викладеним у додатку №10 до вказаного рішення КМР від 02.12.2010 №284/5096, житловий будинок, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Вєтрова, 9, загальна площа - 1193,00 кв.м., нежитлові приміщення - 20,40 кв.м. передано в комунальну власність територіальної громади м. Києва (позиція 219 таблиці 6 "Житлове господарство").

Розпорядженням виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" було затверджено переліки підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в м. Києві державних адміністрації згідно з додатками 1-10 до цього розпорядження.

Згідно з додатком 10 до вказаного розпорядження від 10.12.2010 № 1112 до сфери управління Адміністрації віднесено спірні нежитлові приміщення площею 20,4 кв.м. разом з житловим будинком загальною площею 1193,0 кв.м., які розташовані за адресою м. Київ, вул. Вєтрова, 9 (позиція 219 таблиці 5 "Житлове господарство").

Розпорядженням Адміністрації від 09.02.2011 №80 "Про закріплення майна за комунальним підприємством "Керуюча дирекція" в редакції від 30.12.2016 №801, закріплено за Компанією на праві господарського відання житловий будинок по вул. Вєтрова, 9 у м. Києві загальною площею 1193,0 кв.м., у тому числі нежитлові приміщення - 20,4 кв.м.

Таким чином, відповідно до рішення КМР від 02.12.2010 № 284/5096, розпорядження виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 та розпорядження Адміністрації від 09.02.2011 №80 на баланс Компанії серед іншого було передано житловий будинок №9 по вул. Вєтрова (нині - Назарівська) у м. Києві разом із спірним приміщенням площею 20,4 кв.м.

13.07.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано ОСББ, яке створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №9 по вул. Назарівська (колишня назва - Вєтрова) в місті Києві відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та на підставі протоколу установчих зборів від 10.06.2017 №1.

В свою чергу, згідно з пунктом 3.2 рішення КМР від 15.12.2011 №844/7080 "Про впорядкування прийняття майна до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передачі його у володіння та користування, передачі до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, закріплення майна на праві господарського відання або оперативного управління" було делеговано районним в місті Києві державним адміністраціям право забезпечувати передачу житлового комплексу або його частини, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передані до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій (за винятком нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва), з балансу суб`єкта господарювання комунальної власності територіальної громади міста Києва, що віднесений до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Так, на виконання повноважень, визначених пунктом 3.2 вказаного рішення КМР від 15.12.2011 №844/7080, Адміністрацією розпорядженням від 20.12.2017 №756 житловий будинок №9 по вул. Назарівська у м. Києві було передано з балансу Компанії на баланс ОСББ за виключенням нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва площею 20,4 кв.м.

На підставі акта приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.08.2018 відбулась передача житлового будинку №9 по вул. Назарівська у м. Києві загальною площею 1172,6 кв.м. з балансу Компанії на баланс ОСББ за винятком приміщень площею 20,4 кв.м.

Таким чином, відповідно до рішення КМР від 15.12.2011 №844/7080, розпорядження Адміністрації від 20.12.2017 №756 та акта приймання-передачі від 01.08.2018 багатоквартирний будинок за адресою вул. Назарівська, 9 у м. Києві було списано з балансу балансоутримувача та передано на баланс ОСББ за виключенням спірного приміщення площею 20,4 кв.м., яке наразі перебуває на балансі Компанії як нежитлове приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі КМР.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги таким.

Спірне приміщення площею 20,4 кв.м., яке не було передано на баланс ОСББ разом із будинком, протиправно визначено КМР згідно з рішенням від 02.12.2010 № 284/5096 як нежитлове, оскільки таке визначення не узгоджується із технічною документацією на будинок.

Спірне приміщення площею 20,4 кв.м. відсутнє на будь-яких планах будинку, які були надані позивачу у процесі передачі майна з балансу на баланс, та взагалі не містяться у реєстраційній справі та технічній документації на будинок як окреме нежитлове приміщення.

Відтак, на переконання позивача, приміщення такою площею є допоміжним та є спільною власністю всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону, а тому не може бути комунальною власністю територіальної громади міста Києва в особі КМР та перебувати на балансі Компанії.

На підтвердження того, що право власності на приміщення площею 20,4 кв.м. по вул. Назарівська, 9 так і не перейшло у власність територіальної громади міста Києва в особі КМР та в оперативне управління до Адміністрації позивачем надано до матеріалів справи відповіді державних органів на запити ОСББ щодо правового статусу спірного приміщення площею 20,4 кв.м., а саме:

- відповідно до листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 17.01.2019 № 10/26-5/1701/05 в Департаменті відсутня інформація щодо видачі/реєстрації органами держархбудконтролю документів дозвільного та декларативного характеру, що дають право на виконання будівельних робіт та свідчать про прийняття в експлуатацію вищезазначеного об`єкта будівництва за вищевказаною адресою;

- згідно з листом комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" від 07.02.2019 № 129/3 зазначене нежитлове приміщення площею 20,4 кв.м. є об`єктом цивільно-правових відносин та знаходиться у власності територіальної громади м. Києва, від імені якої виступає КМР;

- відповідно до відповіді комунального підприємства КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 23.06.2022 № 062/14-5065 (И-2022) даних про проведення технічної інвентаризації нежитлового приміщення загальною площею 20,4 кв.м. в матеріалах інвентаризаційної справи немає; дані зазначені в розпорядженні Шевченківської РДА від 20.12.2017 № 756 не відповідають матеріалам інвентаризаційної справи Бюро;

- згідно з листом Адміністрації від 11.07.2022 № 109-2873 повідомлено:

за інформацією балансоутримувача Компанії реєстрація права власності територіальної громади м. Києва на нежитлові приміщення 20,4 кв.м. по вул. Назарівська, 9, підприємством не здійснювалася;

нежитлові приміщення площею 20,4 кв.м. по вул. Назарівська, 9 на праві оперативного управління за райдержадміністрацією не закріплені;

- відповідно до відповіді Адміністрації від 10.08.2022 № 109-3433 "Дія Закону України "Про приватизацію державного, житлового фонду", рішень Конституційного суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 у справі № 1-2/2004 та № 14-рп/2011 від 09.11.2011 у справі № 1-22/2011 про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків не поширюються на правовідносини щодо нежитлових приміщень державної та комунальної власності. З огляду на те, що у Вашому зверненні йде мова про нежитлове приміщення 20,4 кв.м. по вул. Назарівській 9, як самостійний об`єкт нерухомого майна, який є власністю територіальної громади м. Києва, відсутні будь-які правові підстави для передачі цього приміщення на баланс ОСББ "Назарівський квартал".

Разом з цим, із матеріалів справи вбачається, що у 2018 році на замовлення ОСББ комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації" було виготовлено Технічний паспорт на багатоквартирний житловий будинок №9 по вул. Назарівській у м. Києві, з якого вбачається, що площа нежитлових приміщень складає 256,8 кв.м.; капітальний ремонт будинку відбувався у 1966 році; інвентаризація будинку в цілому проводилась у 1967 році; при підрахунку площ враховані показники інвентаризації від 17.06.1988 та наступних поточних інвентаризацій.

Також технічний паспорт містить Журнал підрахунку площ житлового будинку з нежитловими вбудованими приміщеннями, виконаний станом на 29.07.1999, у якому площа нежитлових приміщень (підсобних та основних) становить 256,8 кв.м.

При цьому, в Журналі підрахунку площі житлового будинку з нежитловими вбудованими приміщеннями, що міститься у Технічному паспорті, відсутнє нежитлове приміщення площею саме 20,4 кв.м.

Позивач зазначає, що після капітального ремонту будинку у 1966 році, проведення реконструкції та/або нового будівництва, внаслідок якого виникло б нове нежитлове приміщення площею 20,4 кв.м., не здійснювалося.

Наразі позивач не має змоги здійснювати управління на власний розсуд спірним допоміжним приміщенням, яке є власністю співвласників багатоквартирного будинку, що призводить до порушення прав ОСББ.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За приписами статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з частиною другою статті 4 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі, утворюють державний житловий фонд, який підлягає приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

При цьому частиною третьою статті 4 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4 -рп/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладові, горища, колясочні і т.ін.) передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, в результаті приватизації квартир багатоквартирного будинку його мешканцями у останніх виникає право спільної сумісної власні на допоміжні приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. При цьому право спільної сумісної власності на нежилі приміщення, які є комунальною власністю, не виникає.

Так колегією суддів встановлено та не заперечується сторонами, що згідно з розпорядження Адміністрації від 09.02.2011 №80 на баланс Компанії було передано житловий будинок №9 по вул. Вєтрова (Назарівська) у м. Києві. У пункті 219 Додатку до вказаного розпорядження зазначено відомості про площу будинку, і, зокрема, вказано, що на загальній площі 1193,00 кв.м. будинку розміщено нежитлове приміщення площею 20,4 кв.м., які, в свою чергу, були включені до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва відповідно до рішення КМР від 02.12.2010 № 284/5096.

Отже, як вірно вказано судом першої інстанції предметом дослідження у даній справі є питання щодо визначення правового статусу спірного приміщення площею 20,4 кв.м. як допоміжного приміщення або нежилого приміщення.

Так, з долученого до матеріалів справи технічного паспорту на житловий будинок №9 по вул. Назарівська у м. Київ, виготовленого на замовлення позивача у 2018 році, вбачається, що загальна площа нежитлових приміщень будинку складає 256,8 кв.м.

Перелік усіх нежитлових приміщень, у тому числі підсобних та основних, міститься у Журналі підрахунку площ житлового будинку з нежитловими вбудованими приміщеннями.

Проте, як вірно вказано судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, у даному Журналі підрахунку площ нежитлове приміщення площею 20,4 кв.м. з цільовим призначенням - для торгівельних, побутових та інших потреб непромислового характеру відсутнє; правовий статус спірного приміщення площею 20,4 кв.м. як окремого нежитлового приміщення не визначено.

Зі змісту технічного паспорту також вбачається, що при його виготовленні було враховано обставину капітального ремонту будинку у 1966 році та показники інвентаризації від 17.06.1988 та наступних поточних інвентаризацій.

При цьому, з наявної в матеріалах справи відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації від 23.06.2022, вбачається про відсутність у матеріалах інвентаризаційної справи даних про проведення технічної інвентаризації нежитлового приміщення загальною площею 20,4 кв.м.

Водночас, відповідно до листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 17.01.2019 документів дозвільного та декларативного характеру, що дають право на виконання будівельних робіт та свідчать про прийняття в експлуатацію вищезазначеного об`єкта будівництва за вищевказаною адресою також не видавались.

Відтак, колегія суддів висновує, що окреме нове нежитлове приміщення площею 20,4 кв.м. не могло виникнути внаслідок реконструкції будинку та/або нового будівництва після капітального ремонту будинку у 1966 році, позаяк, як вірно вказано судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, докази прийняття в експлуатацію новозбудованого об`єкта з такою площею в матеріалах справи відсутні.

Водночас, з технічного паспорту також вбачається, що спірне приміщення розміщено на першому поверсі, є його невід`ємною частиною і виключно через це приміщення забезпечується доступ до підвальних приміщень та комунікацій будинку, тобто воно не є ізольованим.

Підсумовуючи вище кладене, колегія суддів зазначає, що з аналізу наявної в матеріалах справи технічної документації на будинок та відповідей державних органів вбачається, що після капітального ремонту будинку у 1966 році та станом на дату прийняття рішення Київради від 02.12.2010 №284/5096 про віднесення до об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва житлового будинку по вул. Вєтрова 9, а також станом на дату створення ОСББ у 2018 році, будинок не містив окремого нежитлового приміщення площею 20,4 кв.м.

Відтак, відхиляючи доводи апеляційної скарги КМР стосовно того, що спірне приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Назарівська 9 (колишня назва - Вєтрова), не належить до категорії допоміжних приміщень, оскільки за своїм цільовим призначенням не слугують для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, а тому власники квартир не набули право власності на спірні приміщення, колегією суддів констатує, що в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження статусу спірного приміщення як нежитлового, а тому таке приміщення є допоміжним, закладеним забудовником та існуючим саме з метою обслуговування потреб будинку та його жителів.

Таким чином, оскільки приміщення, яке розташовано на першому поверху житлового будинку №9 по вул. Назарівській в м. Києві, загальною площею 20,4 кв.м. є допоміжним приміщенням житлового будинку, за висновками колегії суддів воно, відповідно, є об`єктом права спільної власності співвласників вказаного житлового будинку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що віднесення Київрадою вказаного допоміжного приміщення загальною площею 20,4 м.кв. до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади є неправомірним, оскільки спірне приміщення є власністю власників квартир будинку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині визнання протиправними дій КМР щодо визначення приміщення площею 20,4 кв.м. по вул. Вєтрова, 9, нежитловим, що відображено в рішенні КМР від 02.12.2010 №284/5096, та відповідно про неправомірність у зв`язку з цим включення до переліку об`єктів комунальної власності допоміжних приміщень площею 20,4 м.кв.

При цьому, колегія суддів зазначає, що посилання скаржників на неможливість в односторонньому порядку прийняти рішення щодо списання спірного приміщення зі свого балансу за відсутності розпорядчих документів від територіальної громади міста Києва, в особі КМР, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у частині зобов`язання Адміністрації прийняти розпорядження про списання з балансу Компанії приміщення площею 20,4 кв.м. та зобов`язання Компанії здійснити списання зі свого балансу вказаного приміщення та передати ОСББ оригіналів технічної та іншої документації на приміщення з огляду на таке.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною чотирнадцятою статті 6 вказаного Закону визначено, що державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Згідно з частинами вісімнадцятою і дев`ятнадцятою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.

Правовий аналіз положень частини вісімнадцятої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє дійти висновку про те, що передбачений зазначеною нормою обов`язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього з дня державної реєстрації об`єднання та не залежить від прийняття об`єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об`єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18, а також постановах Верховного Суду від 13.11.2019 № 917/1208/18, від 11.06.2019 № 921/753/16-г/11, від 16.01.2020 у справі № 910/3215/19.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301 "Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків" затверджено Порядок списання багатоквартирних будинків з балансу поточних балансоутримувачів (далі - Порядок №301).

Пунктом 3 Порядку №301 передбачено, що списання багатоквартирних будинків, у яких розташовані квартири та нежитлові приміщення приватної та інших форм власності, з балансу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (зокрема із спеціальним статусом), органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ, організацій, а також господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об`єкти державної або комунальної власності (далі - балансоутримувач), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №301 у разі коли у списаному з балансу багатоквартирному будинку окремі квартири та/або нежитлові приміщення не перебувають у приватній власності та право державної чи комунальної власності на них не зареєстроване, такі квартири та/або нежитлові приміщення приймаються на баланс балансоутримувача, а право власності на них реєструється в установленому законом порядку.

Після затвердження балансоутримувачем акта про списання багатоквартирного будинку з балансу процедура списання відповідного будинку вважається закінченою (пункт 8 Порядку №301).

Отже, списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється його балансоутримувачем на підставі прийнятого ним розпорядчого документа. При цьому законодавством встановлено обов`язок поточного балансоутримувача списати зі свого балансу будинок та/або частини будинку, у якому створено ОСББ, і такий обов`язок виникає з дня державної реєстрації об`єднання.

Проте на час розгляду справи балансоутримувачем допоміжного приміщення площею 20,4 кв.м. є Компанія, яка не забезпечила за наслідками створення в багатоквартирному будинку по вул. Вєтрова, 9 у м. Києві ОСББ передачу цього приміщення на баланс об`єднання.

Також, відхиляючи доводи апеляційної скарги Адміністрації стосовно того, що Адміністарція не є виконавчим органом органу місцевого самоврядування, а є органом державної влади, що діє згідно з Законом України "Про місцеві державні адміністрації" та реалізує окремі делеговані йому повноваження виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації), визначені розпорядженням виконавчого органу КМР - Київської міської державної адміністрації від 31.01.2011 №121 "Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень", колегія суддів зазначає, що пунктом 3 рішення КМР від 15.12.2011 № 844/7080 вирішено делегувати районним в м. Києві державним адміністраціям право:

- визначати балансоутримувачів прийнятих в експлуатацію житлових будинків: після реконструкції, капітального ремонту, новозбудованих житлових будинків разом з інженерними мережами, технічним обладнанням, конструктивними елементами тощо, що забезпечують належне функціонування цих будинків, у разі якщо власники квартир, приміщень цих будинків протягом двох місяців після прийняття їх в експлуатацію не створюють об`єднання співвласників багатоквартирних будинків і не приймають на баланс основні фонди;

- забезпечувати передачу житлового комплексу або його частини, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передані до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій (за винятком нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва), з балансу суб`єкта господарювання комунальної власності територіальної громади міста Києва, що віднесений до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку;

- здійснювати списання житлового комплексу або його частини, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передані до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, з балансу суб`єкта господарювання комунальної власності територіальної громади міста Києва, що віднесений до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, у разі передачі таких об`єктів на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку;

- здійснювати закріплення майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій на праві господарського відання, оперативного управління, за суб`єктами господарювання комунальної власності територіальної громади міста Києва, що віднесені до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій.

Таким чином, згідно з рішенням КМР від 15.12.2011 № 844/7080 районним в місті Києві державним адміністраціям делеговано право здійснювати списання частини житлового комплексу (у тому числі допоміжних приміщень), що віднесені до сфери управління районних в м. Києві держадмінстрацій, з балансу суб`єкта комунальної власності територіальної громади міста Києва, а тому повноваження на прийняття розпорядження про списання допоміжного приміщення площею 20,4 кв.м. належить саме Адміністрації.

Разом з цим, повноваження на списання вказаного приміщення з балансу належать його балансоутримувачу, а саме Компанії.

З огляду на те, що як вище встановлено колегією суддів, спірне приміщення площею 20,4 кв.м. в житловому будинку по вул. Назарівська, №9 в м. Києві є саме допоміжним приміщенням та спільною власністю співвласників вказаного житлового будинку, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для його передачі з балансу Компанії на баланс ОСББ разом з технічною та іншою передбаченою законодавством документацію на приміщення.

Оскільки колегією суддів встановлено, що спірне приміщення площею 20,4 кв.м. є допоміжним приміщенням житлового будинку, воно в силу закону є об`єктом права спільної власності співвласників вказаного житлового будинку і відповідно віднесення Київрадою вказаного приміщення площею 20,4 кв.м. до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади є неправомірним.

Крім того, враховуючи законодавчо встановлений обов`язок поточного балансоутримувача забезпечити передачу житлового комплексу або його частини на баланс зареєстрованого у такому будинку ОСББ разом з відповідною документацією на будинок, Компанія як поточний балансоутримувач спірного допоміжного приміщення площею 20,4 кв.м., розташованого у житловому будинку по вул. Вєтрова, 9, зобов`язана здійснити списання такого приміщення зі свого балансу та передати ОСББ "Назарівський квартал" оригінали технічної та іншої документації на це приміщення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що повноваження на прийняття розпорядження про списання допоміжного приміщення площею 24,0 кв.м., розташованого у житловому будинку по вул. Вєтрова, 9, з балансу Компанії як суб`єкта господарювання комунальної власності територіальної громади міста Києва належать Адміністрації на підставі рішення КМР від 15.12.2011 №844/7080, тому відмова Адміністрації у прийнятті відповідного розпорядження є протиправною.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Разом з тим, КМР до суду першої інстанції подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача про визнання протиправними дій КМР щодо визначення приміщення площею 20,4 кв.м. по вул. Вєтрова, 9 нежитловими, що відображено в рішенні Київської міської ради від 10.12.2010 №284/5096.

За приписами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами третьою і четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас суд відзначає, що згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України), а спливає у відповідні місяць та число останнього року строку, якщо строк визначений роками (частина перша статті 254 ЦК України).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 922/3403/20.

У постанові Верховного Суду від 12.04.2022 зі справи №761/31873/19-ц зазначено, що порівняльний аналіз змісту термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Колегією суддів встановлено, що рішення про створення ОСББ було прийнято 10.06.2017 на установчих зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, який розташований за адресою м. Київ, вул. Назарівська, 9, згідно з протоколом №1, внаслідок чого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 13.07.2017 внесено відповідний запис.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що приймання-передача житлового комплексу по вул. Назарівська, 9 у м. Києві з балансу Компанії на баланс ОСББ відбулось 01.08.2018 на підставі акту приймання-передачі, згідно з яким позивачу було передано будинок загальною площею 1172,6 кв.м., за винятком приміщення площею 20,4 кв.м.

Отже, право позивача на звернення з даним позовом до суду об`єктивно не могло виникнути раніше дати створення ОСББ (13.07.2017) та дати передачі житлового будинку на баланс ОСББ за виключенням спірного приміщення (01.08.2018).

При цьому, одне лише існування рішення Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 або його публікація на офіційному сайті ради не свідчить про те, що саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності для вимог позивача щодо правомірності його прийняття та віднесення спірного приміщення до комунальної власності територіальної громади як нежитлового.

Таким чином, колегія суддів констатує, що фактичне порушення права ОСББ щодо розпорядження та використання на власний розсуд для побутових потреб будинку спірного приміщення відбулося починаючи з 13.07.2017 внаслідок його державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі як юридичної особи, яка в силу положень закону здійснює управління багатоквартирним будинком та є балансоутримувачем спільного майна співвласників будинку, у тому числі допоміжних приміщень.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 07.09.2022. Строк позовної давності для звернення з позовом про визнання протиправними дій КМР щодо визнання приміщення площею 20,4 кв.м. нежитловим, а також про зобов`язання здійснити передачу спірного приміщення на баланс ОСББ, мав закінчитися 13.07.2020.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлено карантин з 12.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що строк позовної давності до даних позовних вимог застосуванню не підлягає.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржників викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22, за наведених скаржниками доводів апеляційних скарг.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Київської міської ради та Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/8738/22 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на апелянтів.

4. Матеріали справи №910/8738/22 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст складено та підписано 04.03.2024 (після виходу суддів з відпустки та лікарняного)

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

А.І. Тищенко