Постанова
від 26.02.2024 по справі 910/11419/22
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2024 р. Справа№ 910/11419/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.

представників сторін:

від позивача: Кузьмішкін Д.В.;

від відповідача: Шайко С.В., Серебряник О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023

у справі № 910/11419/22 (суддя Борисенко І. І.)

за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

про стягнення 19 699 782,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» (далі - позивач, ДП «МТП «Південний») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (далі - відповідач, ТОВ «Укр Газ Ресурс») про стягнення збитків та штрафних санкцій у сумі 19 699 782,00 грн, спричинених порушенням господарського зобов`язання.

Спір у даній справі виник у зв`язку із правовідносинами, які склалися між ДП «Морський торговельний порт «Південний», як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс», як постачальником за договором про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020 № Т/ВГЕ-377/20 за результатами публічної закупівлі.

В обґрунтування своїх вимог ДП «МТП «Південний» зазначив, що ТОВ «Укр Газ Ресурс» з 22.10.2021 безпідставно відмовився від виконання своїх зобов`язань з постачання електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020 № Т/ВГЕ-377/20 за результатами публічної закупівлі, у зв`язку з чим, позивач був змушений укласти з ДПЗД «Укрінтеренерго» договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» № Т/ВГЕ-273/21 від 03.12.2021 (що діє з 22.10.2021). Внаслідок таких дій відповідача, ДП «МТП «Південний» вважає, що йому завдані матеріальні збитки у вигляді сплаченої з 22.10.2021 по 31.12.2021 ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальнику «останньої надії» суми за електричну енергію. Також внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки електричної енергії за договором від 28.12.2020 № Т/ВГЕ-377/20 позивачем були нараховані штрафні санкції. У позові ДП «МТП «Південний» просив суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки у сумі 17 346 553,80 грн, пеню у сумі 1 701 106,91 грн та 7 % штрафу у сумі 652 121,29 грн, що разом становить суму 19 699 782,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 було змінене найменування позивача на Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний».

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 910/11419/22 позовні вимоги Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» про стягнення 19 699 782,00 грн. задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «Укр Газ Ресурс» на користь ДП «МТП «Південний» збитки у сумі 17 346 553,80 грн, пеню у сумі 1 701 106,91 грн, 7 % штрафу у сумі 652 121,29 грн, судовий збір у сумі 295 496,73 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вважав, що договірні відносини між позивачем та відповідачем за договором про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020 № Т/ВГЕ-377/20 припинилася з ініціативи відповідача. Суд зауважив, що наявне у матеріалах справи листування сторін свідчить про те, що позивач відмовився від внесення змін до договору в частині збільшення ціни електричної енергії, а не відмовився від договору та не ініціював його розірвання. За висновком суду у даному спорі мають місце всі елементи складу правопорушення, що є підставою для відповідальності ТОВ «Укр Газ Ресурс» у вигляді відшкодування збитків, заподіяних ДП «МТП «Південний» саме діями відповідача. Суд також знайшов обґрунтованими твердження позивача, що у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання (не поставкою електричної енергії з 22.10.2021), позивач має право на стягнення з відповідача пені за період з 22.10.2021 по 01.06.2022 та штрафу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, а також узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

При цьому апелянт вважає, що апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, необґрунтованістю судового рішення, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Апелянт зазначає, що відповідно до положень Правил роздрібного ринку електричної енергії та Закону України «Про ринок електричної енергії», які виступають спеціальними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини у даній справі, укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії споживачу №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 вважається достроково розірваним (припиненим) саме за ініціативою споживача - Державного підприємства «Морський торговельний порт «ПІВДЕННИЙ», внаслідок його незгоди з внесенням запропонованих ТОВ «Укр Газ Ресурс» змін щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Також апелянт звертає увагу, що місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваного рішення безпідставно не врахував, що збільшення уповноваженим органом держави (Регулятором ринку) граничних цін підтверджує збільшення відпускної ціни для кінцевих споживачів електричної енергії, між тим позивач, будучи обізнаним з обставинами коливання ціни на ринку в сторону збільшення, умисно ухилився від укладення з відповідачем додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020.

Скаржник зауважує, що суд першої інстанції не проаналізував співвідношення правового регулювання стосовно зміни умов договору та припинення зобов`язань за ним, що визначене пунктом 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії та правове регулювання цих відносин, передбачено нормами Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також не в повній мірі з`ясував обставини, пов`язані з достроковим розірванням вищенаведеного договору.

Крім того, як зазначає апелянт, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини), Так, розірвання договору відбулося саме за ініціативою споживача, яке не зумовлене неправомірною поведінкою постачальника та ДП «МТП «Південний» достеменно було відомо, що після припинення постачання електричної енергії ТОВ «Укр Газ Ресурс» за договором, споживач буде змушений купувати електричну енергію у постачальника "останньої надії" за значно вищим тарифом.Отже, такі дії позивача щодо переходу до постачальника "останньої надії" жодним чином не пов`язані з поведінкою відповідача та здійснені позивачем за власним бажанням і не знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з поведінкою відповідача, тобто відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача - ТОВ «Укр Газ Ресурс» та збитками позивача - ДП «МТП «Південний». Тому апелянт вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

На переконання апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем доведено наявність збитків, які підлягають до стягнення з відповідача, а також стягнення пені та штрафу за договором. При цьому, висновки суду про те, що дію договору було припинено саме з ініціативи та у зв`язку із протиправною поведінкою ТОВ «Укр Газ Ресурс» спростовуються постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі № 916/3857/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» про стягнення суми забезпечення виконання договору про постачання електричної енергії споживачу №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 у розмірі 2 326 700,00 грн., яка набрала законної сили.

Таким чином, твердження суду про те, що укладення правочину між позивачем та постачальником "останньої надії" відбулося саме по причині протиправного припинення відповідачем постачання позивачу електричної енергії, не відповідає обставинам справи та є необґрунтованим.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу ДП «МТП «Південний»

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, ДП «МТП «Південний» у відзиві, наданому до суду 08.12.2023 зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та рішення слід залишити без змін.

Крім того, позивач вказує, що відповідач з 22.10.2021 безпідставно відмовився від виконання своїх зобов`язань з постачання електричної енергії споживачу - ДП «МТП «Південний» за договором № Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020, у зв`язку з чим, останній був змушений укласти з ДПЗД «Укрінтеренерго» договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» № Т/ВГЕ-273/21 від 03.12.2021 (що діє з 22.10.2021). Внаслідок таких дій відповідача позивачу завдані матеріальні збитки, а внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки електричної енергії за договором № Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 позивачем правомірно нараховані штрафні санкції.

У відзиві на апеляційну скаргу, Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний», також посилається на те, що останній не відмовлявся від вказаного договору та не розривав його, а лише просив надати належні документи, які підтверджували б зміну ціни на відповідному ринку, тим більше, що чинним законодавством не передбачено обов`язку сторони беззаперечно погоджуватись з пропозицією свого контрагента на внесення змін до договору за відсутності документального підтвердження настання передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» обставин. Водночас позивач наголошував на тому, що відповідач за відсутності правових підстав припинив здійснювати електропостачання Державному підприємству «Морський торговельний порт «Південний», що свідчить про істотне порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» умов договору про постачання електричної енергії споживачу №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 та його припинення саме з ініціативи Товариства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 910/11419/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11419/22.

13.11.2023 на виконання вимог ухвали від 07.11.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11419/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 910/11419/22 та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 18.12.2023.

У судовому засіданні 18.12.2023 продовжено строк розгляду апеляційної скарги, на підставі п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку зі складністю справи та необхідністю з`ясування усіх спірних правовідносин та з метою дотримання основних засад господарського судочинства, визначених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення змагальності сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 910/11419/22 на 29.01.2024.

У судовому засіданні 29.01.2024 було оголошено перерву у розгляді справи №910/11419/22 до 26.02.2024.

Позиції учасників справи

Представники відповідача у судовому засіданні 26.02.2024 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ДП «МТП «Південний» у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні 26.02.2024 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

28.12.2020 між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» (ДП «МТП «Південний»), як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс», як постачальником за результатами проведення процедури публічної закупівлі, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №Т/ВГЕ-377/20 (далі - договір), за умовами пункту 2.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2. вказаного договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" № 219-VIII від 13.04.2017, Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), Кодексу системи передачі, Правил ринку, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. № 312, №309 та № 307, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017р. № 1469, інших нормативно-правових актів.

Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії визначається сторонами у договорі та складає 21 950 000 кВт*год. споживач має право коригування обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий місяць до 25 числа розрахункового місяця (пункти 2.3, 2.4 договору).

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві, яка є додатком № 1 до цього договору.

У пункті 3.2 договору передбачений строк поставки електричної енергії з 00:00 год. 01.01.2021 по 24:00 год. 31.12.2021, з розподілом за місяцями: січень 2021 - 2080000,00 кВт*год., лютий 2021 - 1900000,00 кВт*год., березень 2021 - 1970000,00 кВт*год., квітень 2021 - 1960000,00 кВт*год., травень 2021 - 1950000,00 кВт*год., червень 2021 - 1750000,00 кВт*год., липень 2021 - 1500000,00 кВт*год., серпень 2021 - 1600000,00 кВт*год., вересень 2021 - 1650000,00 кВт*год., жовтень 2021 - 1690000,00 кВт*год., листопад 2021 - 1900000,00 кВт*год., грудень 2021 - 2000000,00 кВт*год.

Місцем поставки електричної енергії є - ДП «МТП «Южний»: 65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, 13, згідно Переліку об`єктів споживача, який є додатком до заяви (п. 3.3 договору).

Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної Правилами роздрібного ринку електричної енергії, та умов цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у цьому договорі та у додатках до нього (пункти 3.5 та 3.6 договору).

Відповідно до п. 5.2 загальна вартість договору становить 46 533 824,40 грн. Ціна на електричну енергію, зазначена у додатку № 2 до цього договору, може бути змінена постачальником та споживачем у разі зміни ціни на електричну енергію не більше, ніж на 10 відсотків через коливання ціни на електричну енергію на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у цьому договорі. При цьому, постачальник або споживач підтверджує зміну ціни на електричну енергію довідкою, виданою ДП «Держзовнішінформ» з урахуванням умов постачання.

Згідно з п. 5.5 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника протягом 5 банківських днів з дня отримання оригіналів рахунків, актів приймання-передачі електричної енергії, спожиту в розрахунковому періоді (п. 5.6 договору).

Постачальник зобов`язується до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим надати споживачу оригінали рахунків, актів приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий місяць (п. 5.7 договору).

Відповідно до п. 6.1.1 договору споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, визначених у цьому договорі.

Постачальник має право ініціювати припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством (п. 7.1.3 договору).

Постачальник зобов`язується: забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору (п. 7.2.1 договору); надавати споживачу інформацію про його права та обов`язки, ціни на електричну енергію, порядок оплати за спожиту електричну енергію, порядок зміни діючого постачальника та іншу інформацію, що вимагається цим договором та чинним законодавством, а також інформацію про ефективне споживання електричної енергії. Така інформація оприлюднюється на офіційному веб-сайті постачальника і безкоштовно надається споживачу на його запит (п. 7.2.3 договору); публікувати на офіційному веб-сайті (і в засобах масової інформації в передбачених законодавством випадках) детальну інформацію про зміну ціни електричної енергії за 20 днів до введення її у дію (п. 7.2.4 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 13.1 договору).

Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за 1 кВт*год електричної енергії) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, які передбачено ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Постачальник має повідомити споживача про намір внесення будь-яких змін до умов договору не пізніше ніж за 20 календарних днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати цей договір (п. 13.2 договору).

Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови (п. 13.3 договору).

Відповідно до п. 13.4 договору, зміни та доповнення до договору можуть бути внесені в порядку, передбаченому чинним законодавством України, тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

У додатку № 1 (заява-приєднання) сторони визначили персоніфіковані дані споживача та перелік об`єктів, а у додатку № 2 сторони погодили специфікацію до договору постачання електричної енергії на загальну суму 46 533 824,40 грн обсягом: 21 950 00 кВт*год.

На виконання умов договору №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 між сторонами було підписано без зауважень та скріплено печатками низку актів прийому-передачі електричної енергії за період з січня по вересень 2021 року.

Як вбачається з матеріалів, з 19.02.2021 ТОВ «Укр Газ Ресурс» почало неодноразово звертатися до ДП «МТП «Південний» з листами про збільшення ціни за одиницю товару, у зв`язку із зростанням ціни за одиницю товару на ринку з відповідними документи, що підтверджують збільшення (коливання) ціни на ринку електричної енергії.

Так, 19.02.2021 відповідач звернувся до позивача з листом №624/Ю2, в якому повідомив останнього про коливання ціни в сторону збільшення у січні та лютому місяцях 2021 року, але не більше 10%, у зв`язку з чим, з 01.03.2021 ціна на електричну енергію за договором №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 складатиме 2,296536 грн з ПДВ за одиницю товару. До вказаного листа додано два примірники підписаних та скріплених печатками відповідача додаткової угоди до договору №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 разом зі специфікацією, а також цінову довідку Державного підприємства «Держзовнішінформ» №121/30 від 19.02.2021, що підтверджує коливання ціни на ринку електричної енергії у бік збільшення.

За результатами опрацювання вищенаведеного листа ДП «МТП «Південний» надіслано відповідь №1769/01/207/21 від 26.02.2021 на адресу ТОВ «Укр Газ Ресурс», в якій позивач зазначив про відмову укладати додаткову угоду до договору щодо збільшення ціни на електричну енергію з 01.03.2021, оскільки надана постачальником довідка Державного підприємства «Держзовнішінформ» містить інформацію про коливання середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) в торгівельній зоні Об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС), у той час, як ДП «МТП «Південний» купує електричну енергію на роздрібному ринку електричної енергії.

Також листом №1007/Ю2 від 17.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» повідомило позивача про необхідність зміни ціни електричної енергії за договором в сторону збільшення, у зв`язку із коливанням ціни електричної енергії на ринку. В доповнення до зазначеного листа №1007/Ю2 від 17.08.2021 відповідач звернувся до ДП «МТП «Південний» з листом №1027/Ю2 від 17.08.2021, в якому повідомив позивача про те, що збільшення ціни електричної енергії в окремих сегментах роздрібного ринку електричної енергії зумовлює необхідність збільшення ціни на електричну енергію за договором №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020, внаслідок чого з 01.09.2021 ціна на електричну енергію за цим договором складатиме 2,296536 грн з ПДВ за одиницю товару. Додатками до вказаного листа додано роздруківку результатів аукціонів з продажу електричної енергії та лист Державного підприємства «Держзовнішінформ» №121/1807-Л від 28.08.2021.

Листами ТОВ «Укр Газ Ресурс» №1025/Ю2 від 28.08.2021 та №1026/Ю2 від 28.08.2021 повідомлено споживачів електричної енергії про збільшення ціни електричної енергії внаслідок коливання відповідної ціни на ринку, що підтверджується довідками Державного підприємства «Держзовнішінформ» №121/182 від 28.08.2021 та №121/183 від 28.08.2021.

В адресованому Державному підприємству «Морський торговельний порт «Південний» листі №1027/Ю2 від 28.08.2021 відповідач попередив про підвищення ціни на ринку електричної енергії з 01.09.2021, надавши при цьому роздруківку результатів аукціонів з продажу електричної енергії та лист Державного підприємства «Держзовнішінформ» №121/1807-Л від 28.08.2021.

Також, 01.09.2021 ТОВ «Укр Газ Ресурс» звернулося до ДП «МТП «Південний» з листом №1027-1/Ю2, в якому наполягало на внесенні змін до договору №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020, у зв`язку з істотним збільшенням вартості за одиницю електричної енергії. До цього листа додано підписану відповідачем та скріплену його печаткою додаткову угоди у двох примірниках.

У листі №1075/Ю2 від 16.09.2021 відповідач наголосив на тому, що він неодноразово звертався до позивача з листами щодо коливання ціни на електричну енергію на ринку, до яких були додані належні докази такого коливання, проте ДП «МТП «Південний» не надав письмової відповіді на вказані звернення, у зв`язку із чим, така поведінка останнього розцінюється постачальником як незгода з новими умовами поставки. Водночас довідкою Державного підприємства «Держзовнішінформ» підтверджено коливання ціни у сторону її збільшення на всіх існуючих ринках електричної енергії, передбачених чинним законодавством, а тому разом з цим листом відповідач втретє надіслав проект додаткової угоди до договору №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 щодо підвищення ціни за одиницю електричної енергії та раніше надіслані матеріали, які підтверджують коливання, при цьому попереджено позивача, що у разі неотримання постачальником підписаних зі сторони споживача додаткових угод, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» вважатиме такі дії Державного підприємства «МТП «Південний» направленими на припинення договору про постачання електричної енергії споживачу №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020.

Листом №7695/01/207/21 від 20.10.2021 позивач повідомив відповідача про неможливість збільшення вартості електричної енергії на підставі середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) в торгівельній зоні Об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС), оскільки Державне підприємство «МТП «Південний» купує електричну енергію на роздрібному ринку електричної енергії, при цьому електрична енергія на РДН може бути тільки частиною, з якої складається вартість електричної енергії на роздрібному ринку. Крім того, у цьому листі позивач зазначив про те, що, з огляду на обставини, які склались на ринку електричної енергії, Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний» готове розглянути інші варіанти щодо внесення змін до договору №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020.

У подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» звернулося до позивача з листом №1123/Ю2 від 29.09.2021, в якому запропонувало розірвати договір №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 за згодою сторін для проведення нової тендерної процедури закупівлі. Обґрунтовуючи підстави для розірвання договору, відповідач послався, крім іншого, на довідки Харківської торгово-промислової палати №1876-2/21 від 13.08.2021 та №1914-1/21 від 17.08.2021, відповідно до яких за результатами визначення коливання середньозваженої ціни на РДН в Об`єднаній енергетичній системи України (ОЕС) було встановлено, що за третю декаду липня 2021 року (21.07.2021-31.07.2021) середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед" зросла на 77,83% відносно першої декади травня 2021 року (01-05.2021-10.05.2021), у той час, як за першу декаду серпня 2021 року (01.08.2021-10.08.2021) середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед" зросла 31,04% відносно третьої декади липня 2021 року (21.07.2021-31.07.2021), а тому протягом чотирьох місяців (травень-серпень місяці 2021 року) ціна електричної енергії в Україні зросла більше ніж на 108,87%, що суттєво вплинуло на достатність фінансових активів для закупівлі, необхідних для виконання договорів зі споживачами.

Крім того, ТОВ «Укр Газ Ресурс» направило ДП «МТП «Південний» попередження №1124/Ю2 від 29.09.2021 про повне припинення постачання електроенергії за договором про постачання електричної енергії споживачу №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020, в якому вказано, що останнім днем постачання електричної енергії є 21.10.2021, а також те, що про відключення електроустановок споживача постачальником направлено відповідний лист оператору системи розподілу для вжиття заходів, передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

У свою чергу, 02.11.2021 позивач надіслав відповідачу лист №7988/01/207/21 від 02.11.2021, в якому зазначив про те, що 22.10.2021 оператор системи розподілу Акціонерне товариство «Укрзалізниця» повідомило Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний» про переведення даного підприємства з 22.10.2021 на постачальника «останньої надії», у зв`язку з припиненням дії договору №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020. Проте, як стверджує у цьому листі позивач, останній не припиняв дію договору та вважає вищенаведений договір чинним, а відтак наполягає на подальшому забезпеченні Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» електричною енергію згідно з умовами вказаного договору.

03.11.2021 відповідачем направлено на адресу позивача лист №174-Ю1 від 03.11.2021, в якому Товариство наголошувало на тому, що, з огляду на незгоду/неприйняття ДП «МТП «Південний» запропонованих змін істотних умов договору №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020, вказаний договір, згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, є розірваним за ініціативою споживача - ДП «МТП «Південний» з 22.10.2021.

Спір у даній справі виник у зв`язку із правовідносинами, які склалися між ДП «Морський торговельний порт «Південний», як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс», як постачальником за договором про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020 № Т/ВГЕ-377/20 за результатами публічної закупівлі.

В обґрунтування своїх вимог ДП «МТП «Південний» зазначив, що ТОВ «Укр Газ Ресурс» з 22.10.2021 безпідставно відмовився від виконання своїх зобов`язань з постачання електричної енергії споживачу за договором, у зв`язку з чим, позивач був змушений укласти з ДПЗД «Укрінтеренерго» договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» № Т/ВГЕ-273/21 від 03.12.2021 (що діє з 22.10.2021). Внаслідок таких дій відповідача ДП «МТП «Південний» вважало, що йому завдані матеріальні збитки у вигляді сплаченої з 22.10.2021 по 31.12.2021 ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальнику «останньої надії», суми за електричну енергію. Також внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки електричної енергії за договором від 28.12.2020 № Т/ВГЕ-377/20 позивачем були нараховані штрафні санкції. ДП «МТП «Південний» просило суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки у сумі 17 346 553,80 грн, пеню у сумі 1 701 106,91 грн та 7 % штрафу у сумі 652 121,29 грн, що разом становить 19 699 782,00 грн.

Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про доведеність позивачем, відповідно до вимог законодавства, всіх елементів складу правопорушення зі сторони відповідача, у зв`язку з достроковим розірванням договору саме з ініціативи ТОВ «Укр Газ Ресурс».

Суд послався на те, що ТОВ «Укр Газ Ресурс» виконало лише частину своїх зобов`язань за договором, а саме - у період з січня 2021 по вересень 2021 поставило позивачу електричну енергію на загальну суму 31 616 704,21 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі електричної енергії за вказаний період, підписаними сторонами без зауважень. Поставку електричної енергії на вказану суму позивач оплатив у повному обсязі. Поставка іншої частини електричної енергії за договором № Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020, а саме за період з 22.10.2021 по 31.12.2021 відповідачем не була виконана.

Суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи підтверджено, що з 22.10.2021 по 31.10.2021, у листопаді 2021 та грудні 2021 ДПЗД «Укрінтеренерго» поставило ДП «МТП «Південний», а останнім прийнято електричну енергію на загальну суму 26 662 572,47 грн. (без вартості послуг з розподілу електричної енергії), що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії № 015545 від 31.10.2021, № 016077 від 30.11.2021, № 017356 від 31.12.2021. У свою чергу, ДП «МТП «Південний» оплатило зазначену суму поставленої електроенергії, про що свідчать платіжні доручення № 6927 від 03.11.2021, № 1 від 04.01.2021, № 693 від 21.01.2022.

Місцевим господарським судом встановлено, що у зв`язку з безпідставним одностороннім припиненням поставки позивачу електричної енергії за договором № Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 з 22.10.2021, останній був змушений укласти договір поставки електричної енергії з постачальником останньої надії ДПЗД «Укрінтеренерго» та сплачувати останньому поставку електричної енергії з 22.10.2021 по 31.12.2021 за вищою ціною, ніж передбачена договором за № Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020, укладеного з ТОВ «Укр Газ Ресурс». Отже, ДП «МТП «Південний» понесено збитки у сумі 17 346 553,80 грн, яка є різницею між сумою сплаченої постачальнику «останньої надії» електричної енергії (26 662 572,47 грн) та сумою, яка б була сплачена відповідачу внаслідок належного виконання останнім умов договору № Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 у сумі 9 316 018,64 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що загальна сума збитків у вигляді витрат, які позивач поніс у зв`язку з безпідставним припиненням відповідачем поставки електроенергії та її фактичною поставкою з 22.10.2021 по 31.10.2021, у листопаді 2021 та у грудні 2021 позивачу ДПЗД «Укрінтеренерго», становить 17 346 553,80 грн (26 662 572,47 грн - 9 316 018,64 грн).

Щодо вимог ДП «МТП «Південний» про стягнення з відповідача пені та штрафу, суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання відповідачем (не поставкою електричної енергії з 22.10.2021), позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленої електричної енергії у строк у сумі 1 701 106,91 грн за період з 22.10.2021 по 01.06.2022, а також 7 % штрафу у сумі 652 121,29 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий господарський виходив з того, що згідно з частиною першою статті 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі не містить виключень з цього правила. При цьому, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). У матеріалах справи таких доказів немає та відповідачем вони не були надані. Зі змісту листів відповідачі, які адресовані позивачу з пропозиціями укласти додаткову угоду до договору, вбачається, що вони містять лише посилання на положення Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020 та довідки ДП "Держзовнішінформ". Будь-яких обґрунтувань відносно того, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, зазначення причин через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним, означені листи не містять.

Суд першої інстанції також виходив із того, що метою регулювання, передбаченого ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Обґрунтовуючи оскаржуване рішення, суд також зазначив, що згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами. За умови укладеного між сторонами Договору від 28.12.2020 відповідач зобов`язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього за ціною, в обсязі та строки, визначені договором. Отже, відповідач, у тому числі як переможець публічних торгів, погодився виконати вимоги замовника (позивача) та договору на умовах, визначених у ньому.

При цьому, місцевий суд критично оцінив твердження відповідача, що договірні відносини були припинені саме за ініціативою позивача та зазначив, що зі змісту наведених вище листів, які були направлені ТОВ «Укр Газ Ресурс» на адресу ДП «МТП «Південний», вбачається, що саме відповідач неодноразово наполягав на укладенні додаткових угод, якими необхідно внести зміни до договору поставки, а у разі незгоди зі змінами, споживач має право достроково розірвати договір без застосування штрафних санкцій до нього. Суд зауважив, що наявне в матеріалах справи листування сторін свідчить про те, що позивач відмовився від внесення змін до договору в частині збільшення ціни електричної енергії, а не від виконання договору, а тим більше не був ініціатором розірвання договору, пославшись на постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Колегія суддів не погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

У пункті 8 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною третьою статті 22 ЦК України визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків не настає.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

При цьому, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Правовідносини сторін за договором про постачання електричної енергії споживачу №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 регулюються у тому числі спеціальним Законом України «Про ринок електричної енергії», який набрав чинності 11.06.2017.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону, основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: 1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; 2) правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку; 3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; 4) кодексом комерційного обліку; 5) правилами роздрібного ринку; 6) іншими нормативно-правовими актами. Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.

Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії" (ч. 5 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

В силу статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії).

Положеннями пункту 1.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Згідно із частинами першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За умовами частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з пунктом 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

Договір про постачання електричної енергії споживачу є домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами (абзац чотирнадцятий пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Положеннями частин першої, другої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» унормовано, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Договір про постачання електричної енергії споживачу №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 між позивачем та відповідачем, за своєю юридичною природою є договором постачання електричної енергії споживачу, який укладений між сторонами за результатами проведення процедури публічної закупівлі.

Статтею 185 Господарського кодексу України унормовано, що до укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній станом на момент укладення договору №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 1 Закону «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

В силу частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У частині п`ятій статті 180 Господарського кодексу України вказано, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частини перша, друга статті 632 Цивільного кодексу України).

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що в умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками, відтак при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, зокрема, враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів та послуг тощо.

Зазначений висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2018 у справі №904/8354/16.

В силу частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 2 частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Таким чином, Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 41 цього Закону.

Вищенаведена норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Виключний перелік органів, які надають підтвердні документи про коливання ціни товару на ринку, а також виключний перелік відповідних документів, що підтверджують факт такого коливання, законодавством у сфері публічних закупівель не визначено, у зв`язку з чим, сторони мають можливість самостійно узгодити суб`єкта, документи якого вважатимуть належними доказами на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

При цьому, у пункті 5.4 договору №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 вказано, що постачальник або споживач підтверджує зміну ціни на електричну енергію довідкою, виданою Державним підприємством «Держзовнішінформ» з урахуванням умов постачання.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи листування сторін, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс», починаючи з 19.02.2021 неодноразово зверталося до позивача з пропозиціями щодо укладення додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару з урахуванням передбачених чинним законодавством меж (тобто до 10%), в яких детально обґрунтовувало збільшення вартості електроенергії на ринку, що, у свою чергу, зумовило невигідність постачання споживачу електричної енергії за ціною, яка передбачена у договорі №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020. Проте, внаслідок коливання ціни на ринку стала істотно заниженою, у зв`язку з чим, виконання вказаного договору стало для постачальника збитковим. До відповідних звернень відповідачем були додані довідки Державного підприємства "Держзовнішінформ", які містять інформацію про коливання середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) в торгівельній зоні Об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що аналогічне обґрунтування було викладене у вигляді окремого оголошення на офіційному веб-сайті відповідача.

Так, у відповідності до умов договору на офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Газ Ресурс» (https://ukrgasresource.com/) розміщено оголошення про збільшення ціни електричної енергії та, у зв`язку із цим, необхідністю внесення змін до діючих договорів про постачання електричної енергії щодо усіх споживачів, в т.ч. ДП «МТП «Південний» шляхом підписання додаткової угоди до договору. Повідомлено споживачів, що внаслідок коливання ціни на ринку електричної енергії, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торгівельній зоні ОЕС України (Об`єднаної енергетичної системи України) зросла на 32,23%; станом на 02.08.2021р., середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торговій зоні ОЕС України (Об`єднаної енергетичної системи України) 2 578,52 грн./МВт.год., що вище ніж на 01.08.2021р. на 21,68%. Також, ТОВ «Укр Газ Ресурс» повідомлено споживачів, що у випадку відмови від запропонованих постачальником змін до істотних умов договору, споживачі повинні надати обґрунтовані заперечення протягом 20 календарних днів з дати оголошення/публікації/отримання оферти про такі зміни. Відсутність вказаних заперечень споживача свідчить про мовчазну згоду на застосування запропонованих змін істотних умов до договору та обов`язку підписати погоджений сторонами проект додаткової угоди до договору.

Разом з вказаним повідомленням споживачам була надана інформація (з посиланнями на адреси веб-сайтів) щодо: актуальних цін купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) відповідно до даних Державного підприємства «Оператор ринку»; актуальних цін купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів відповідно до даних Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа»; діючого тарифу на послуги з передачі електричної енергії Приватного акціонерного товариства «НЕК УКРЕНЕРГО»; діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діють з 01.09.2021 згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

При цьому, для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту (частина п`ята статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до положень Закону України «Про ринок електричної енергії», роздрібний ринок електричної енергії це система відносин, що виникають між споживачем електричної енергії та електропостачальником у процесі постачання електричної енергії, а також іншими учасниками ринку, які надають пов`язані з постачанням електричної енергії послуги. Водночас внутрішньодобовий ринок електричної енергії та ринок електричної енергії «на добу наперед» виступають організованими сегментами ринку електричної енергії.

Таким чином, ціноутворення на роздрібному ринку електричної енергії напряму залежить від ціноутворення на ринку електричної енергії «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку електричної енергії, у зв`язку з чим, коливання цін на вказаних організованих сегментах ринку електричної енергії безумовно призводять до відповідних коливань на роздрібному ринку.

Адже, у роздрібний тариф, за яким споживач оплачує електричну енергію входить: закупівельна ціна електричної енергії як товару, яку електропостачальник закупив за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку; тариф на послуги з передачі електричної енергії; тариф на послуги з розподілу електричної енергії (у випадку приєднання до мереж ОСР) на відповідному класі напруги, встановленого НКРЕКП); складова, яка забезпечувала покриття витрат з постачання електричної енергії, або тарифу на послуги постачальника універсальних послуг, або тарифу на послуги постачання «останньої надії».

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» довідки Державного підприємства «Держзовнішінформ» відображають моніторинг цін на електричну енергію на організованих сегментах ринку електричної енергії (ринок на добу наперед та внутрішньодобовий ринок) протягом періоду часу після укладення між сторонами договору №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020, колегією суддів критично оцінюються твердження Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» про те, що вказані документи не є належними доказами на підтвердження факту коливання ціни на роздрібному ринку електричної енергії.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.

У зв`язку з цим, добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальносоціальних уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема, в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться. І, навпаки, реалізація правового регулювання цивільних відносин буде недобросовісною, якщо соціальна свідомість відкидає її як таку, що не відповідає задекларованій меті.

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Здійснення суб`єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб`єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов`язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб`єктивних цивільних прав.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач був обізнаний, що останнім днем постачання електричної енергії відповідачем є дата 22.10.2021, яка була зазначена у попередженні про повне припинення постачання, та достеменно знав про те, що після відключення електроустановок постачальника споживач перейде на постачальника "останньої надії", з тарифом на електричну енергію за жовтень 2021 - 4,99575 грн за 1 кВт./год за листопад 2021 - 4,78665 грн за 1 кВт./год, за грудень 2021 - 5,52734 грн за 1 кВт./год, що також не спростовано представником позивача, а отже, заявлені позивачем збитки та штрафні санкції у даному позові не випливають з протиправної поведінки відповідача та наявності його вини, оскільки ціна за одиницю електричної енергії за договором між позивачем та відповідачем складала 1,76666 грн без ПДВ за 1 кВт*год. При цьому, ТОВ «Укр Газ Ресурс» у листі від 16.09.2021 № 1075/Ю2 відповідно до специфікації і додаткової угоди, які наявні у матеріалах справи, пропонував збільшити ціну за 1 кВт*год електричної енергії на 0,14 грн, тобто з 1,76666 грн без ПДВ за 1 кВт*год до 1,91378 грн без ПДВ за 1 кВт*год.

Враховуючи вищевикладене, поведінка Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», яке спочатку в адресованому позивачу листі №7695/01/207/21 від 20.10.2021 зазначило про те, що йому відомо про обставини, які склались на ринку електричної енергії в контексті збільшення вартості останньої, а в подальшому зауважило на відсутності підстав для внесення запропонованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» змін до договору №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 з мотивів недоведеності відповідачем факту коливання відповідної ціни, не може кваліфікуватися як добросовісна.

При цьому, колегією суддів враховується правова позиція об`єднаної палати Верховного Суду, викладена в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, про те, що навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Між тим, відмовляючись від реалізації свого права на підписання додаткової угоди, споживач електричної енергії, діючи розумно та обачливо, повинен враховувати правові наслідки, які в силу приписів чинного законодавства настають у разі незгоди/неприйняття запропонованих постачальником змін, а саме: дострокове розірвання договору, тим більше, що про настання цих наслідків ТОВ «Укр Газ Ресурс» неодноразово попереджав Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний» у своїх листах, оскільки пунктом 4 частини третьої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів: 1) про вартість та умови надання послуг; 2) про методи оплати, які не повинні допускати дискримінації між споживачами. Системи попередньої оплати мають бути справедливими та адекватно відображати прогнозне споживання; 3) про право споживачів безоплатно обирати і змінювати електропостачальника; 4) про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

При цьому, відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частинами першою, третьою статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Одностороннє припинення договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Колегією суддів також враховано, що згідно з пунктом 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. У разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або «останньої надії») та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається у повідомленні, достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача у разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору.

Положення даного пункту Правил роздрібного ринку електричної енергії застосовуються саме до відносин, що регулюють постачання електричної енергії за вільними цінами, оскільки вказане положення включене до Глави 3.2 Розділу ІІІ цих Правил, яка регламентує відповідне постачання електричної енергії споживачам на роздрібному ринку. Особливості постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та постачальником "останньої надії" визначені Главами 3.3 та 3.4 Розділу ІІІ вказаних Правил відповідно.

З наявного у матеріалах справи листування сторін дійсно не вбачається, що ДП «МТП «Південний» висловлював намір щодо дострокового припинення укладеного між сторонами договору №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020, між тим в силу спеціального положення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також пункту 4 частини третьої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», вказаний договір вважається достроково розірваним за ініціативою споживача - ДП «МТП «Південний» безпосередньо внаслідок самого факту письмової незгоди останнього з внесенням змін до договору про постачання електричної енергії, у той час, як будь-яких інших додаткових умов, у тому числі щодо необхідності наявності волі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» на припинення договірних відносин, чинне законодавство не містить.

При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що пункт 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії жодним чином не суперечить правовому регулюванню договірних відносин, яке передбачене нормами Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, адже зазначене положення Правил не зобов`язує споживача вносити зміни до договору, укладеного за результатами проведення публічної закупівлі, а лише визначає правові наслідки неприйняття останнім запропонованих постачальником змін.

Водночас, за змістом наведеного пункту Правил роздрібного ринку електричної енергії порядок дострокового припинення договору пов`язаний зі зміною умов договору які обумовлені: 1) змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або «останньої надії») 2) змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії.

Ціни на послуги постачальника універсальних послуг визначаються у відповідності до Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1177 від 05.10.2018. Ціна постачальника "останньої надії" визначається згідно з Порядком формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1179 від 05.10.2018.

Роздрібний тариф, за яким споживач оплачує електричну енергію формується з наступних складових: закупівельної ціни електричної енергії як товару, який електропостачальник закупив за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку; тарифу на послуги з передачі електричної енергії; тарифу на послуги з розподілу електричної енергії; складової, яка забезпечувала покриття витрат з постачання електричної енергії, або тарифу на послуги постачальника універсальних послуг, або тарифу на послуги постачання "останньої надії".

У матеріалах справи міститься роздруківка публічно доступного оголошення, яке розміщене на офіційному веб-сайті відповідача (https://ukrgasresource.com/) та яке підтверджує зміну регульованих складових ціни, оскільки відображає інформацію (з посиланнями на адреси веб-сайтів) щодо збільшення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор ринку) граничних цін, у тому числі і на послуги з передачі електричної енергії.

За таких обставин, беручи до уваги те, що запропоновані Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу обумовлені, зокрема, змінами регульованих складових ціни, а також враховуючи надання позивачем письмової відмови від прийняття запропонованих постачальником змін, колегія суддів дійшла висновку про те, що укладений між сторонами договір №Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 достроково припинився за ініціативи Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», відповідно до пункту 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також в силу пункту 4 частини третьої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності в діях відповідача ознак протиправності, оскільки позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявність вини або протиправної поведінки відповідача.

При цьому, Північний апеляційний господарський суд погоджується з доводами апелянта про те, що ДП «МТП «Південний» не доведено належними та допустимими доказами наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини) адже розірвання договору відбулося саме за ініціативою споживача, яке не зумовлене неправомірною поведінкою постачальника; відповідачу достеменно було відомо, що після припинення постачання електричної енергії ТОВ «Укр Газ Ресурс» за договором, споживач буде змушений купувати електричну енергію у постачальника "останньої надії" за значно вищою ціною; отже, такі дії позивача щодо переходу до постачальника "останньої надії" жодним чином не пов`язані з поведінкою відповідача та здійснені позивачем за власним бажанням і не знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з поведінкою відповідача, тобто відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача та збитками позивача.

З огляду на викладене вище та враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що позов ДП «МТП «Південний» в частині стягнення збитків у сумі 17 346 553,80 грн. не підлягає задоволенню.

Стосовно вимог ДП «МТП «Південний» про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 0,1 % від вартості непоставленої електричної енергії в строк, у сумі 1 701 106,91 грн за період з 22.10.2021 по 01.06.2022 та 7 % штрафу у сумі 652 121,29 грн, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову у цій частині, у зв`язку з відсутністю підтвердження факту прострочення зобов`язання (поставки електроенергії) відповідачем і вказані вимоги є похідними від основних вимог.

Що стосується посилання представника відповідача на обставини, встановлені у постанові Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі № 916/3857/21, у якій, за доводами відповідача, не встановлена, а навпаки спростована протиправна поведінка ТОВ «Укр Газ Ресурс» і спірний договір розірваний з ініціативи споживача, колегія суддів визнає преюдиційними обставини, що встановлені у господарській справі №916/3857/21, яке набрало законної сили, адже суб`єктний склад, досліджені у зазначеній справі докази, встановлені обставини та правовідносини сторін саме за договором є предметом розгляду і у даній справі.

Так, преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

При цьому, відповідно до частини 7 статті 75 ГПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду, тому апеляційним судом у даній справі самостійно досліджено докази, які наявні в матеріалах справи, надана належна правова позиція обставинам справи та встановлено відсутність підстав для задоволення позову.

Оцінивши наявні докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено у діях відповідача складу цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги про стягнення збитків та штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог знайшли своє підтвердження, оскільки спростовують висновків суду першої інстанції та є підставою для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на практику Верховного Суду, а саме на постанови: від 23.01.2019 у справі №355/385/17, від 31.08.2022 у справі № 910/6870/21, від 13.07.2021 у справі № 927/550/20, від 04.08.2021 у справі № 912/994/20, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, від 31.01.2020 у справі № 370/999/16, оскільки вони не є релевантними, а правовідносини у даній справі регулюються спеціальними нормативними актами.

Таким чином, на переконання колегії суддів, рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 910/11419/22 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ДП «МТП «Південний», з урахуванням встановлених обставин, викладених у цій постанові.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, судом першої інстанції прийняте рішення за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи і неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 910/11419/22 підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового рішення суду про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 276, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 910/11419/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 910/11419/22 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" (65481, Одеська область, м.Южне, вул.Берегова, б.13, ЄДРПОУ 65481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04070, м.Київ, вул.Сагайдачного, б.25, літ.Б, офіс 5, ЄДРПОУ 41427817) - 443 245 (чотириста сорок три тисячі двісті сорок п`ять) грн 50 коп. - судового збору за розгляд апеляційної скарги в апеляційній інстанції.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/11419/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, порядку та строку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 05.03.2024.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім

Дата ухвалення рішення26.02.2024
Оприлюднено07.03.2024
Номер документу117434429
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/11419/22

Ухвала від 26.03.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Ухвала від 11.03.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Постанова від 26.02.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Ухвала від 29.02.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Ухвала від 18.12.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Ухвала від 20.11.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Ухвала від 07.11.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Рішення від 10.10.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

Ухвала від 11.07.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

Ухвала від 07.07.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні