Рішення

від 22.02.2024 по справі 902/1331/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2024 р. Cправа № 902/1331/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

За участю представників

позивача Пужаєва І.С., витяг з наказу №180-к від 18.09.2023 (в режимі ВКЗ);

відповідача Бейлик А.Б., ордер серії ВХ №1057103 від 14.11.2023 (в режимі ВКЗ);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ДІМ" (вул. Осипова, 10, м. Одеса, 65048; вул. Прохорівська, 75а, м. Одеса, 65005)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" (вул. Чехова, б. 7, м. Вінниця, 21034)

про стягнення 207 984,23 грн

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ДІМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" про стягнення 230 383,25 грн. заборгованості, з яких 102 769,35 грн - основного боргу, 85 357,76 грн - пені, 35 254,34 грн - інфляційних втрат та 7 001,80 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021 та Додаткової угоди №1 від 02.07.2021 до даного договору, в частині оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 25.10.2023 відкрито провадження у справі № 902/1331/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Крім того, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано відповідні докази у ГУ ДПС у Вінницькій області.

01.11.2023 до суду від ГУ ДПС у Вінницькій області надійшли витребувані ухвалою суду докази.

17.11.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній, частково визнав наявність заборгованості по двом видатковим накладним на суму 12 346,77 та нараховану на них пеню, інфляцію та 3% річних, також зазначив що дана заборгованість оплачена відповідачем, з огляду на що просить закрити провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в решті позову просить відмовити.

23.11.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтверджує часткову оплату відповідачем частини основної заборгованості в сумі 27 591,58 грн після подачі позовної заяви до суду, яку позивачем зараховано в погашення основного боргу, з огляду на це, на підставі ст. 46 ГПК України просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та збільшити в частині стягнення пені, інфляції та 3% річних розрахованих станом на 22.11.2023. З огляду на викладене просить суд стягнути з відповідача 310 753,58 грн заборгованості, з якої 75 177,77 грн - основного боргу, 89 380,59 грн - пені, 39 277,17 грн - інфляційних втрат та 7 349,38 грн 3% річних.

23.11.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме доказів доплати судового збору за збільшеними позовними вимогами.

24.11.2023 від позивача до суду надійшла заява про повернення зайво сплаченого судового збору, яка обґрунтована арифметичною помилкою суми загальної заборгованості відповідача та суми інфляційних втрат заявлених до стягнення з відповідача. З огляду на викладене, позивач на підставі ст. 46 ГПК України клопоче про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 207 984,23 грн заборгованості, з якої 75 177,77 грн - основного боргу, 89 380,59 грн - пені, 36 076,49 грн - інфляційних втрат та 7 349,38 грн 3% річних. Крім того, в зв`язку з платою судового збору з суми помилково заявленої заборгованості, просить суд повернути зайво сплачений судовий збір в розмірі 1 541,54 грн.

27.11.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 29.11.2023 перейдено до розгляду справи №902/1331/23 за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та призначено підготовче засідання у справі на 08.01.2023. Поміж іншого, даною ухвалою витребувано у ГУ ДПС у Вінницькій області додаткові докази та інформацію необхідну для розгляду спору.

Також ухвалою суду від 29.11.2023 повернуто позивачу зайво сплачений судовий збір в розмірі 1541,54 грн.

13.12.2023 до суду від ГУ ДПС у Вінницькій області надійшла відповідь на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, в якій зазначено про неможливість надання зазначених в ухвалі доказів.

25.12.2023 від представника відповідача до суду надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

29.12.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалами суду від 01.01.2024 задоволено заяви представників сторін про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На визначену судом дату в судове засідання 08.01.2023 з`явились представники сторін, які приймали участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті на 31.01.2024, про що сторін повідомлено під звукозапис в судовому засіданні. Також задовольнив усні клопотання представників сторін про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На визначену судом дату в судове засідання 31.01.2024 з`явились представники сторін, які приймали участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою зобов`язав сторін надати до суду обопільно підписаний Акт звірки розрахунків та оголосив перерву в судовому засіданні до 14.02.2024. Також задовольнив усні клопотання представників сторін про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

01.02.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, до якого долучено платіжні інструкції та акт звірки розрахунків підписаний зі сторони позивача.

13.02.2024 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення до яких додані платіжні доручення та акт звірки розрахунків підписаний лише відповідачем.

На визначену судом дату в судове засідання 14.02.2024 з`явились представники сторін, які приймали участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою задовольнив усне клопотання представника позивача про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості позивачу ознайомитись з додатковими поясненнями відповідача та підписання зі свого боку акту звірки розрахунків доданого відповідачем до пояснень.

На визначену судом дату в судове засідання 21.02.2024 з`явились представники сторін, які приймали участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ.

В судовому засіданні представником позивача через систему EASYCON подано скріншот з електронної пошти з якого вбачається направлення електронного листа відповідачем позивачу з доданими файлами, а саме актами звірки Хмельницький та Львів, однак додані файли позивачем до суду не надано, що підтверджується супровідним листом секретаря судового засідання від 21.02.2024.

Представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представники відповідача проти позову заперечив та зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, заборгованість що існувала за вказаним договором відповідачем оплачена в повному обсязі з урахуванням всіх штрафних та компенсаційних санкцій, докази чого додано до відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.02.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

02.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ДІМ" (позивач, в договорі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" (відповідач, в договорі Покупець) укладено Договір №ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого у відповідності до умов даного Договору Постачальник, на підставі замовлення Покупця, зобов`язується передати у власність Покупця матеріали будівельного призначення (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору. Назва, асортимент, кількість та ціна Товарів визначається в рахунках-фактурах, що надані Постачальником. Сторони визнають, що видаткова накладна, підписана Сторонами, є погодженням асортименту товару, його кількості та ціни.

Замовлення Покупця можуть надаватись Постачальнику в письмовій формі, засобами поштового, факсимільного зв`язку, по електронній пошті або у інший спосіб, прийнятний для Покупця та Постачальника. У замовленні має бути зазначена кількість, асортиментний перелік Товару та, в разі необхідності, місце та термін поставки Товару. В підтвердження прийняття замовлення Постачальник, протягом 2 (двох) банківських днів надає Покупцю відповідний рахунок-фактуру. Поставка товару Постачальником здійснюється на умовах, погоджених Сторонами, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати у редакції 2010 р., далі - ІНКОТЕРМС 2010. У випадку погодження Покупця з цінами, кількістю, асортиментом зазначеними у рахунку-фактури Покупець зобов`язаний, протягом 3 (трьох) банківських днів від дати виписки рахунка-фактури, якщо інший строк не зазначений в рахунку-фактурі, провести оплату, в розмірі та на умовах зазначених в п. 3.4. даного Договору (п. п. 2.1.-2.4. Договору).

Датою поставки Товару вважається дата, зазначена в видатковій накладній Постачальника (п. 2.6. Договору).

Загальна сума Договору- визначається сумою вартості всіх окремих постачань на підставі вивантажувальних документів Постачальника за період дії даного Договору (п. 3.1. Договору).

Покупець на підставі виставленого Постачальником рахунку здійснює оплату за товар шляхом безготівкового переказу 100% попередньої оплати Товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури, якщо інший строк не зазначений в рахунку-фактурі (п. 3.4. Договору).

Ціни, зазначені в накладних на кожну окрему партію Товару, є погодженими між Сторонами й не можуть бути змінені в односторонньому порядку (п. 3.6. Договору).

Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем: по кількості - згідно накладної, що підтверджується підписом та прізвищем з ініціалами вповноваженого представника Покупця, на якого виписана довіреність, на всіх екземплярах видаткової накладної; по якості - визначається на момент поставки Товару, вибіркрвим вилученням з партії. Товар вважається прийнятим по якості, в момент підписання, представником Покупця видаткової накладної Постачальника (п. 4.7. Договору).

За порушення строків оплати вартості поставленої партії Товару, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику, на його вимогу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення з дати фактичного отримання товару (п. 5.4. Договору).

Всі зміни та доповнення до даного Договору будуть вважатися дійсними тільки в тому випадку, якщо вони вчинені в письмовій формі у вигляді додаткових угод до Договору, підписані Сторонами та скріплені їх печатками (п. 8.3. Договору).

Даний договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.грудня 2021 р. Уразі, якщо жодна зі Сторін не заявить про свій намір розірвати Договір не пізніше як за 20 (двадцять) календарних днів до моменту закінчення строку дії Договору, Договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний рік на тих самих умовах, які діяли на момент його укладення. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору та від належного виконання зобов`язань за Договором (п. 8.15. - 8.17. Договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

02.07.2021 між сторонами підписана та скріплена печатками сторін Додаткова угода №1 до Договору №ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни до розділів 3 та 5 Договору, а саме:

- викласти п. 3.4. в наступній редакції « 3.4. Покупець на підставі виставленого Постачальником рахунку здійснює оплату на умовах відстрочки платежу. Покупець повинен оплатити вартість поставленого Товару не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати поставки товару, вказаної в видатковій накладній. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії. Умови надання відстрочки платежу, не розповсюджуються на Товар, зазначений у п.3.5 Договору. Товар під замовлення відпускається на умовах 100% передплати. 3.4.1. Загальний обсяг Товару що може бути отриманий на умовах відтермінування платежу згідно п.3.4. даного Договору, обмежений та становить 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень. 3.4.2. Сума вказана в п.3.4.1 визначає персональний грошовий ліміт Покупця. Надання відстрочки платежу відповідно до п.3.4. припиняється при наявності несплаченої вартості Товару, строк оплати якої вже настав. 3.4.3. Чергова/наступна/ партія Товару не може бути оформлена у випадку перевищення Покупцем персонального грошового ліміту (далі - заборгованість), зазначеного у п. 3.4.1. цього Договору. 3.4.4. Сторони погодили, черговість припинення грошових зобов`язань Покупця за рахунок коштів, що ним переведені згідно з Договором, не залежно від змісту (призначення) розрахункових (платіжних) документів Покупця: - у першу чергу прострочені платежі; - у другу чергу - пеня, передбачена п. 5.1 цього Договору, у випадку письмової вимоги Постачальника; - у третю чергу - поточні платежі. 3.4.5. Постачальник має право відмовити Покупцю у відвантаженні товару в разі наявності заборгованості перед Постачальником по цьому Договору.»

- Розділ 5 даного договору доповнити додатковими умовами та викласти їх наступним чином: « 5.5. При порушенні Покупцем терміну оплати Товару визначеного в п. 3.4. даного Договору, Покупець на першу вимогу Постачальника, повинен сплатити, Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який платиться пеня, від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення платежу та сплатити всю суму боргу. 5.6. Виплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов`язань відповідно до даного Договору 5.7. Відповідно до п. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, Сторони досягли згоди про таку зміну строків позовної давності за вимогами, що пов`язані з виконанням цього Договору: строк позовної давності за вимогами Постачальника про стягнення неустойки (штрафу, пені) складає три роки. 5.8. Постачальник не несе жодних штрафних санкцій та не відшкодовуватиме Покупцю жодних збитків, які останній міг зазнати в силу неотримання Товару у випадку призупинення відвантаження Товару, що спричинено невиконанням Покупцем вимог п.3.4 Договору.».

Інші умови Договору залишаються без змін.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 107 734,45 грн, що підтверджується видатковими накладними: № Л-ПД-001674/01 від 05.07.2021 р. на суму 24019, 61 грн., № Л-ПД-001699/01 від 05.07.2021 р. на суму - 37107,36 грн., № Л-ПД-001757/01 від 09.07.2021 на суму 18327,74 грн, №Л-ПД-001785/01 від 14.07.2021 на суму 6045,60 грн, №Л-ПД- 001793/01 від 14.07.2021 на суму 7613,18 грн та №Л-ПД-001859/01 від 20.07.2021 на суму 14 620,96 грн. Водночас відповідач отримав Товар за Договором та супровідні документи на нього, але не повернув підписані з свого боку чотири з шести вищевказаних видаткових накладних, які збоку позивача підписані № Л-ПД-001757/01 від 09.07.2021, №Л-ПД-001785/01 від 14.07.2021, №Л-ПД- 001793/01 від 14.07.2021 та №Л-ПД-001859/01 від 20.07.2021.

Позивач відправив на адресу Відповідача Претензію б/н від 08.11.2021, яку останній отримав 12.11.2021, про що є відповідна відмітка на поштовому повідомленні.

За твердженнями позивача відповідач частково розрахувався за поставлений згідно Договору Товар згідно платіжних інструкцій № 1469 від 11.11.2021 на суму 965,10 грн. та №1476 від 12.11.2021 на суму 4 000,00 грн.

Позивач повторно відправив на адресу Відповідача Претензію № 38 від 21.02.2022, яку останній отримав 01.03.2022, про що є відповідна відмітка на поштовому повідомленні.

Проте більше від Відповідача на банківський рахунок Позивача грошових коштів за поставлений Товар згідно Договору не надходило.

Таким чином, на переконання позивача згідно з вищезазначеними документами, станом на 12.10.2023 відповідач має прострочену заборгованість перед позивачем за Договором у розмірі 102 769,35 грн.

Дані обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 230 383,25 грн. заборгованості, з яких 102 769,35 грн - основного боргу, 85 357,76 грн - пені, 35 254,34 грн - інфляційних втрат та 7 001,80 грн - 3% річних.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що на виконання умов Договору від 02.07.2021 р. позивачем в липні 2021 р. було поставлено товар відповідачу на загальну суму 61 126, 97 грн. за наступними накладеними: - Видаткова накладна № Л-ПД-001674/01 від 05.07.2021 р. на загальну суму - 24019, 61 грн. - Видаткова накладна № Л-ПД-001699/01 від 05.07.2021 р. на загальну суму - 37107, 36 грн. Згідно п. 3.4. Договору (в редакції Додаткової угоди) строк оплати закінчувався 15.07.2021 р. Відповідачем було здійснено часткову оплату за даними накладними, що підтверджується платіжними дорученнями: від 12.08.2021 р. - у сумі 4220,45 грн., від 05.10.2021 р. - у сумі 5000,00 грн., від 08.10.2021 р. - у сумі 3000,00 грн., від 11.10.2021 р. - у сумі 3000,00 грн., від 12.10.2021 р. - у сумі 3000,00 грн., від 13.10.2021 р. - у сумі 3000,00 грн., від 18.10.2021 р. - у сумі 3000,00 грн., від 19.10.2021 р. - у сумі 3000,00 грн., від 20.10.2021 р. - у сумі 3000,00 грн., від 21.10.2021 р. - у сумі 3000,00 грн., від 25.10.2021 р. - у сумі 3000,00 грн., від 26.10.2021 р. - у сумі 3000,00 грн., від 08.11.2021 р. - у сумі 2559,75 грн., від 11.11.2021 р. - у сумі 3000,00 грн. (цю суму та платіжне доручення визнає та додає до позову Позивач), від 15.12.11.2021 р. - у сумі 4000,00 грн. (цю суму та платіжне доручення визнає та додає до позову Позивач), Всього за період з 12.08.2021 р. по 12.11.2021 р. було частково погашено заборгованість за поставлений згідно вищевказаних 2-ох Видаткових накладних товар у розмірі 48 780, 20 грн. Позивач приховав дану обставину від суду та не надав достовірної інформації по розрахунках.

За твердженнями відповідача сума боргу, яка залишилась становить 12 346, 77 грн., яку Відповідач визнає та оплачує до подання даного Відзиву. З огляду на наявність заборгованості за дані періоди та з огляду на вимоги Позивача щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, відповідач здійснив відповідні розрахунки з урахуванням часткової оплати та сплатив на користь позивача 15 244,81 грн. Оплата здійснена відповідачем 16.11.2023 докази чого додано до відзиву.

Будь-якого іншого товару в липні 2021 р. позивачем за договором від 02.07.2021 не поставлялось.

Що стосується вказаного Позивачем Товару у видаткових накладних складених одноособово ТОВ «Перший Дім»: - ВН № Л-ПД-001757/01 від 09.07.2021 р. на суму 18 327, 74 грн.; - ВН № Л-ПД-001785/01 від 14.07.2021 р. на суму 6 045, 60 грн.; - ВН № Л-ПД-001793/01 від 14.07.2021 р. на суму 7613, 18 грн.; - ВН № Л-ПД-001859/01 від 20.07.2021 р. на суму 14620, 96 грн., то такий Товар, за твердженнями відповідача, не поставлявся позивачем, не замовлявся та не отримувався відповідачем, а тому повністю заперечується відповідачем.

Відповідач звертає увагу суду на те, що вищезазначені видаткові накладні ( ВН № Л- ПД-001757/01 від 09.07.2021 р., ВН № Л-ПД-001785/01 від 14.07.2021 р., ВН № Л-ПД-001793/01 від 14.07.2021 р., ВН № Л-ПД-001859/01 від 20.07.2021 р.) підписані лише менеджером зі збуту Джаші А.Т. та скріплені відбитком печатки ТОВ "ПЕРШИЙ ДІМ", проте підписи одержувача та відбитки печатки ТОВ «ВІВАТ КОЛОР» на даних накладних відсутні. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують: - замовлення зі сторони ТОВ «Віват Колор» такого Товару у Позивача (згідно п. 2.1. Договору); - доставки або отримання такого товару ТОВ «Віват Колор» (чи його уповноваженими особами) у Позивача, зокрема товаро-транспортні накладні на перевезення такого товару Позивачем. - Докази реального руху такого товару, здійснення перевезення товару за вищевказаними видатковими накладними, отримання такого товару будь-якими уповноваженими особами ТОВ «Віват Колор». - Відсутні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей за договором поставки, як то передбачено умовами п.4.5. договору. Надання суду рахунків на оплату та видаткових накладних складених та підписаних лише Позивачем, жодним чином не може бути доказом поставки товару. Також будь-яких доказів надсилання даних рахунків Відповідачу матеріали справи не містять.

На переконання відповідача, самі лише податкові накладні та декларації не є безумовними доказами реальності здійснених господарських операцій з поставки товару, не можуть бути єдиними доказами підтвердження факту реального постачання товару покупцю та його прийняття ним, та як докази можуть оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі. Тому, посилання Позивача на те, що ними було зареєстровано Податкові накладні не може бути доказом реальної поставки товару, адже їх реєстрація здійснювалась одноособово Позивачем ТОВ «Перший Дім», тим паче, що ТОВ «Віват Колор» не здійснювало реєстрації податкових накладних відносно товару (що вказаний у ВН складених Позивачем від 09.07.2021 р., 14.07.2021 р., 14.07.2021 р. та 20.07.2021 р.), адже його не було поставлено Відповідачу. Отже, будь-яких підстав у ТОВ «Віват Колор» для оплати або стягнення коштів у сумі 46 607, 48 грн. за непоставлений товар (що вказаний у видаткових накладних складених одноособово Позивачем не має. Аналогічно і безпідставними є вимоги ТОВ «ПЕРШИЙ ДІМ» щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних за непоставлений товар що вказаний у вищевказаних видаткових накладних.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач ввів в оману суд щодо повного погашення заборгованості хоча б за першими двома видатковими накладними, а саме: №Л-ПД-001674/01 від 05.07.2021 на суму 24019,61 грн. та №Л-ПД-001699/01 від 05.07.2021 на суму 37107,36 грн., до подачі відзиву на позов (арк.3 відзиву). За наступних підстав: по-перше, у позові вже було зазначено про часткову оплату боргу за видатковою накладною №Л-ПД-001674/01 від 05.07.2021 на суму 4965,10 грн. (залишок коштів, що надійшли від Відповідача без зазначення платежу зараховуються Позивачем за черговістю виникнення грошових зобов`язань за поставлений товар) та ця сума не входить до позовних вимог щодо погашення боргу; по-друге, додані Відповідачем до відзиву платіжні документи майже всі не мають відношення до позовних вимог, адже сплачені та зараховані Позивачем за інші поставки товару, за які не виставлялись вимоги щодо стягнення по даній справі. Більш того, поставки товару та оплати згідно наданих Відповідачем платіжних документів були за іншим договором, укладені у іншому місті з іншим філіалом Позивача (м. Хмельницький та м. Львів) та мають інші реквізити щодо оплати товару в іншому банку, що прямо вказано у відповідних договорах.

Зважаючи на вищевказані обставини, позивач уточнює позовні вимоги в частині зміни ціни позову з врахуванням оплати частини боргу Відповідачем у сумі 27591,58 грн. (16.11.2023 - 12 346,77 грн. та 17.11.2023 - 15 244,81 грн.) після подачі позову. Позивач вважає за необхідне донарахувати штрафні санкції з дати подання позову до дати подачі відповіді на відзив, тобто, з 13.10.2023 по 22.11.2023 включно з врахуванням вищевказаних часткових оплат заборгованості відповідачем. Таким чином станом на 22.11.2023 Відповідач повинен сплатити на користь позивача 207 984,23 грн. (з урахуванням зави про повернення зайво сплаченого судового збору) з яких: сума основного боргу - 75 177,77 грн.; пеня - 89 380,59 грн.; інфляційні втрати - 39 277,17 грн. та 3% річних - 7 349,38 грн.

В письмових поясненнях відповідач не погоджується з твердженнями позивача викладеними у відповіді на відзив та зазначає, зокрема, що по Хмельницькій філії відсутня заборгованість, по Львівській філії існує переплата у ТОВ «Віват Колор» у розмірі 2 476,15 грн. На підтвердження чого надає детальний розрахунок викладений у даних поясненнях, З огляду на це відповідач стверджує, що реальний розмір заборгованості ТОВ «Віват Колор» перед ТОВ «Перший Дім» за договором від 02.07.2021 р. за поставлений товар згідно 2-ох ВН від 05.07.2021 р., станом на дату подання позову становив 14 906,52 грн. Заборгованість зі сплати пені, 3 % річних та інфляційних втрат за періоди становить - 10 208,91 грн. Разом заборгованість становила: 25 115, 43 грн. Проте в попередніх розрахунках було допущено помилку невірно нараховано та сплачено 15 244, 81 грн., тобто переплата по пені, 3 % річним та інфляційним (15 244,81 - 10 208,91) становила - 5035, 90 грн. Також помилково до оплат, які здійснювались по видатковим накладним, було включено суму у розмірі - 2 559, 75 грн. (від 08.11.2021 р.), так як ця оплата здійснювалась по іншому договору ХМ0921/3 від 17.03.2021 р., тому сума заборгованості була порахована невірно, вірною станом на 13.11.2021 р. та на день подання позову була сума боргу 14906,52 грн. Як вже вказано вище, окрім суми боргу ще надано розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 10 208, 91, тому разом на дату подання позову заборгованість становила - 25 115,43 грн. ТОВ «Віват Колор» до подання відзиву її оплатила із переплатою у сумі - 27 591,58 грн., переплата по даним накладним та договору ЛВ 0721/02 від 02.07.2021 р. становить 2 476, 15 грн. Отже, будь-якої заборгованості за вищевказаним Договором від 02.07.2021 р. немає, а тому будь-які підстави для задоволення позову відсутні.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

За принципом змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, на позивача, поряд із обов`язком довести факт порушення свого суб`єктивного права відповідачем, також покладено обов`язок довести підставу позову, а саме обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і з якими закон пов`язує настання певних правових наслідків, тобто можливість задоволення позову.

Разом з тим, як зазначалось вище відповідач частково визнав позовні вимоги та після відкриття провадження у справі сплатив на користь позивача 27 591,58 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №1512 та № 1513 від 16.11.2023 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За наведених обставин, з урахуванням поданих відповідачем доказів сплати грошових коштів у розмірі 27 591,58 грн, після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині стягнення у розмірі 27 591,58 грн., у зв`язку із чим провадження у справі в частині стягнення у розмірі 27 591,58 грн. підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не заперечується укладення даного Договору.

Разом з тим, суд зауважує, що надані в справу докази якими обґрунтовує свої вимоги позивач не дають змоги суду встановити реальні відноси між сторонами, оскільки чотири видаткові накладні на які посилається позивач не підписані відповідачем. Крім того відповідач взагалі заперечує по ним поставку.

З поданих в матеріали справи актів звірки розрахунків не можливо вивести суму заборгованості відповідача, оскільки в даних актах відображені інші поставки та здійснені відповідачем проплати, однак не зазначено яка оплата зарахована до якої поставки, і яким чином позивач їх зараховував. Також в матеріалах справи наявна велика кількість платіжних доручень і інструкцій, проведення відповідачем оплат на рахунок позивача, однак в них відсутні посилання на договір та видаткові накладні.

Також, з пояснень сторін, вбачається що деякі з поданих сторонами проплат стосуються зовсім інших договорів, що не є підставою даного позову.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Також як зазначено сторонами між ними укладено декілька ідентичних договорів однак з різними філіями відповідача, і з поданих в матеріали справи доказів не можливо розмежувати дані договори та здійснені за ними розрахунки.

Водночас суд не одноразово відкладав розгляд справи та зобов`язував сторін провести обопільну звірку взаємних розрахунків, однак кожна зі сторін надала свій Акт звірки, з яких не можливо вивести суму поставок по договору який є предметом даного спору, ані здійснені відповідачем оплати за отриману продукцію.

Крім того, відповідач стверджує про здійснення повної оплати за поставлений товар та оплату штрафних та компенсаційних санкцій після відкриття провадження у справі, крім того заперечується факт поставки товару по чотирьом видатковим накладним які не підписані відповідачем, але є підставами позовних вимог позивача.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом обставини та зміст позовних вимог, суд погоджується з твердженням відповідача, що позивачем не надано доказів, що підтверджують заборгованість відповідача в сумі 75 177,77 грн - основного боргу.

Оскільки не можливо встановити суму основного боргу та періоди здійснення відповідачем часткових оплат, тому суд не в змозі і перевірити правильність нарахування відповідачем пені, інфляційних та трьох відсотків річних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог, а тому відмовляє в їх задоволенні.

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Вирішуючи питання судових витрат, суд, виходячи з положень ст. 129 ГПК України, витрати позивача по сплаті судового збору покладає на позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі у частині стягнення 27 591,58 грн закрити.

2. В врешті позову відмовити.

3. Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам в наявні електронні кабінети в підсистемі "Електронний суд" та на відомі суду адреси електронної пошти позивача - urist1@1d.ua , відповідача - vivatkolor@gmail.com , представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 04 березня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи