Ухвала

від 05.03.2024 по справі 904/6724/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

05.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6724/23

за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури, м. Дніпро

до Відповідача-1: Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Відповідача-2: Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Відповідача-3: ОСОБА_1 , м. Дніпро

Відповідача-4: ОСОБА_2 , м. Дніпро

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Департамента адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від прокуратури: Дидюк Н.О. посвідчення № 069922 від 01.03.2023

від відповідача-1: Пренко О.В. самопредставництво

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: не з`явився

від відповідача-4: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: Дніпровської міської ради, Відповідача-2: Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Відповідача-3: ОСОБА_1 , Відповідача-4: ОСОБА_2 про:

- визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради № 34/60 від 02.09.2020 Про зміни до Переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації в 2020 році;

- визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради № 40/60 від 02.09.2020 Про приватизацію об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_1 .

- визнання недійсним договору купівлі-продажу №1714/Н від 19.01.2022, укладеного між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, яке діяло від імені територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, та ОСОБА_1 , за яким останній набув право приватної власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2557242312020).

- витребування від ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради (код 26510514) нерухоме майно - нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2557242312020).

Позов обґрунтований порушенням відповідачами-1, 2, 3 вимог приватизаційного законодавства під час приватизації спірного об`єкту комунального майна.

Ухвалою суду від 29.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 31.01.2024.

Ухвалою суду від 22.01.2024 продовжено Дніпровській міській раді строк на подання відзиву на позов до 31.01.2024 включно.

Ухвалою суду від 22.01.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Ухвалою суду від 31.01.2024 відкладено підготовче засідання на 27.02.2024.

Ухвалою суду від 26.12.2024 відкладено підготовче засідання на 05.03.2024 у зв`язку перебуванням судді Ніколенка М.О. у відрядженні.

Протокольною ухвалою від 05.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі.

Відповідачем-1, 01.02.2024 надано до суду клопотання про зупинення провадження у цій справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 925/1133/18.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач-1 зазначив, що в рамках перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 925/1133/18 буде сформовано правовий висновок про наявність/відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів.

Прокурор, у свою чергу, заперечив проти задоволення вказаного клопотання відповідач-1. Прокурор вважає, що фактичні обставини у справі № 925/1133/18 не є подібними до фактичних обставин у справі № 904/6724/23, мають різні предмети і підстави позову, зміст позовних вимог та різне матеріально - правове регулювання спірних правовідносин.

Так, у цій справі прокурор є самостійним позивачем, оскільки, за його твердженням, відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що оспорювані ним рішення Дніпровської міської ради та договір купівлі-продажу № 1714/Н від 19.01.2022 завдають шкоди інтересам територіальної громади міста Дніпра.

Однією з вимог прокурора є витребування від ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради (код 26510514) нерухоме майно - нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2557242312020). При цьому, Дніпровська міська рада визначена прокурором у якості відповідача. Оскільки є суб`єктом, що ухвалив оскаржувані рішення та стороною оспорюваного договору.

Разом з тим, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 прийнято до розгляду справу № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради, Приватного підприємства «Інестиційно-будівельна компанія «Будгарант» про визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі.

В цій ухвалі Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що господарські суди різних інстанцій, у тому числі й Велика Палата Верховного Суду, сформували у подібних правовідносинах досить суперечливу, а подекуди й взаємовиключну практику щодо наявності/відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, чим власне і обґрунтував відсутність такого органу у межах розгляду цієї справи.

За таких обставин, в рамках перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 925/1133/18 буде сформовано правовий висновок про наявність/відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів.

З аналізу положень частин четвертої, п`ятої статті 53 ГПК України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Тобто суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту (пункти 69, 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Відповідно до п. 7 ч. 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

А отже, провадження у справі № 904/6724/23 слід зупинити на підставі п. 7 ч. 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 925/1133/18.

Керуючись ст.ст. 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Зупинити провадження у справі № 904/6724/23 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 925/1133/18.

2.Зобов`язати сторони в 10-ти денний термін з моменту настання таких обставин повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 05.03.2024.

Суддя М.О. Ніколенко