Рішення

від 21.02.2024 по справі 905/1011/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2024 Справа №905/1011/23

За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марфарм»

третя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог щодо

предмета спору на

стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 2 206 661,54 грн

Суддя Хабарова М.В.

Секретар судового засідання Сухіна В.А.

за участі представників (в режимі відеоконференції):

від позивача Левицька А.В.

від відповідача Міхно М.Г.

від третьої особи не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марфарм» заборгованості за договором фінансового лізингу №MRVKFLOWWU74G-2 від 22.11.2021, а саме: лізингових платежів в рахунок компенсації вартості предмета лізингу в розмірі 2000656,39 грн, винагороди за користування предметом лізингу в розмірі 125101,60 грн та винагороди за обслуговування операції фінансового лізингу в розмірі 80903,55 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №MRVKFLOWWU74G-2 від 22.11.2021 в частині сплати лізингових платежів та винагороди, у зв`язку з чим позивачем розірвано договір в односторонньому порядку, внаслідок чого у останнього виникло право на стягнення всієї заборгованості, яка не була погашена відповідачем, у тому числі майбутніх платежів у частині оплати вартості об`єкта фінансового лізингу.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.08.2023 відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 20.09.2023.

11.09.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

13.09.2023 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшли пояснення щодо позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.09.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 11.10.2023; встановлено позивачу строк до 09.10.2023 для надання відповіді на відзив.

09.10.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

10.10.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшла позовна заява в оновленій редакції.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.10.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 08.11.2023; запропоновано позивачу надати до суду письмові пояснення щодо правової природи поданої позовної заяви в оновленій редакції; запропоновано відповідачу у строк до 27.10.2023 надати суду заперечення на відповідь на відзив.

16.10.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Судове засідання, призначене на 08.11.2023, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Хабарової М.В. у відпустці.

Ухвалою-повідомленням від 10.11.2023 призначено судове засідання на 29.11.2023.

29.11.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшли пояснення щодо подання позовної заяви в новій (уточненій) редакції, у яких позивач просить вважати подану 10.10.2023 позовну заяву в оновленій редакції заявою про зміну предмету позову. Також позивач зазначає, що до позовної заяви помилково було надано попередній договір фінансового лізингу №MRVKFLOWWU74G-2 від 22.11.2021, однак так як він фактично реалізований не був, сторонами 24.11.2021 укладено новий договір №MRVKFLOWWU74G-2. Оскільки в первісному позові матеріально-правову вимогу було визначено як стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №MRVKFLOWWU74G-2 від 22.11.2021, позивач відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України вирішив змінити предмет позову шляхом подання позовної заяви в оновленій редакції.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.11.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову, подану 10.10.2023; відкладено підготовче засідання на 13.12.2023; запропоновано відповідачу у строк до 11.12.2023 надати суду письмові пояснення/заперечення (відзив) по суті спору з урахуванням заяви позивача про зміну підстав спору.

08.12.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням зміни підстав спору, у якому зазначає, що договори фінансового лізингу від 22.11.2021 та від 24.11.2021, надані позивачем, не дають можливості встановити цілісність та справжність файлів, підписаних сторонами 24.11.2021. Крім того, станом на 24.11.2021 договір від 22.11.2021 №MRVKFLOWWU74G-2 підписаний сторонами шляхом накладання КЕП та не був розірваний, таким чином укладання іншого договору 24.11.2021 на той самий предмет з такими ж індивідуальними ознаками, який було зазначено в договорі від 22.11.2021 є неможливим в даному випадку, тому не призводить до правових наслідків. Також відповідач зазначає, що в листі позивача від 03.10.2022 №Е.65.0.0.0/3-221003/26617 банк вимагав сплатити заборгованість за договором у розмірі 623741,33 грн, проте у позовній заяві зазначена інша сума до стягнення - 2206661,54 грн. Відповідач також зазначає, що банк не виконав вимоги п. 1 розділу 10 договору про належне направлення договору на адресу відповідача.

У підготовчому засіданні 13.12.2023 оголошено перерву до 09.01.2024; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 29.12.2024, про що зазначено в протоколі судового засідання.

08.01.2024 на електронну пошту суду від позивача надійшла відповідь на відзив з урахуванням зміни підстав спору, у якій зазначає, що банк просить стягнути всю вартість предмету лізингу та винагороду за користування предметом лізингу і винагороду за обслуговування операції фінансового лізингу станом на 01.10.2022 у розмірі 2 206 661,54 грн, натомість на умови повернення предмету лізингу відповідачем, він мав сплатити заборгованість за договором у розмірі 623741,33 за фактичний строк користування. Крім того, позивач зазначає, що ним правомірно було використано альтернативний спосіб повідомлення відповідача - надсилання повідомлення на електронну пошту, що вказана у договорі, оскільки поштова доставка у м. Маріуполь є неможливою через окупацію.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.01.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 31.01.2024 об 11:40; запропоновано відповідачу у строк до 30.01.2024 надати суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням заяви позивача про зміну підстав спору.

22.01.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву (що по суті є запереченнями на відповідь на відзив), у якому зазначає, що за рахунок об`єктивних обставин непереборної сили відповідач не має можливості здійснювати господарську діяльність, втратив активи, основні фонди та сам предмет лізингу, тому не має можливості виконати зобов`язання перед банком.

30.01.2024 на поштову адресу суду від позивача надійшов оригінал електронного доказу - договору фінансового лізингу №MRVKFLOWWU74G-2 від 24.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2024.

У судове засідання 21.02.2024 в режимі відеоконференції з`явились представники сторін. Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача, в свою чергу, наполягав на відмові у їх задоволенні.

У судовому засіданні 21.02.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

24.11.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марфарм» (лізингоодержувач, відповідач) підписано договір фінансового лізингу №MRVKFLOWWU74G-2, відповідно до п.1.1 якого, банк зобов`язується набути у власність у ТОВ «Автоцентр на Кільцевій», місцезнаходження: 08131, Україна, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Толстого, буд. 2, код ЄДРПОУ 33911471 (далі - продавець) майно, спеціально придбане у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (Додаток №1) та умов, та передати його у володіння та користування лізингоодержувачу на визначений строк, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти майно та сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором.

Строк лізингу - 36 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу (п. 1.2 Договору).

Вартість майна за цим Договором становить 2603073,95 грн, ПДВ 520614,79 грн, усього 3123688,74 грн (п. 2.1 Договору).

Вартість майна за цим договором складається з: суми авансового платежу лізингоодержувача в рахунок викупу майна, що становить 936656,62 грн та підлягає сплаті протягом 1 робочого дня з моменту підписання цього Договору (п. 2.1.1.1); загальної суми лізингових платежів у рахунок викупу переданого в лізинг майна, що сплачується лізингоодержувачем згідно з Додатком №2 до цього Договору, зокрема:

- залишку суми вартості переданого лізингоодержувачу майна у розмірі 2185532,12 грн;

- вартості оформлення майна в органах державної реєстрації у розмірі 1500 грн (п. 2.1.1.2 Договору).

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим договором та додатком №2 до нього, та включають:

- Разова винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу, що входить до складу лізингових платежів по Договору: у розмірі 0% від суми фінансування (загальної суми лізингових платежів згідно з п. 2.1.1.2 цього Договору) на дату укладення цього Договору, що становить грн. та підлягає сплаті одноразово разом зі сплатою (у день сплати) авансового платежу, передбаченого п. 2.1.1.1 цього Договору (п. 2.2.1);

- Щомісячна винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу, що входить до складу лізингових платежів по Договору, у розмірі 0,37% від вартості майна, передбаченої п. 2.1 цього Договору, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно з Додатком №2 (п. 2.2.2);

- Винагорода за користування майном у розмірі 11,00% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно з Додатком №2 (п. 2.2.3);

- Платежі в рахунок викупу майна, у т.ч. аванс, що підлягають сплаті згідно з цим Договором та Додатком №2 до нього (п. 2.2.4);

- Інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням цього Договору та передбачені ним (п. 2.2.5).

Передача майна буде здійснюватися за адресою: Україна, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Толстого, буд. 2 (п. 3.1 Договору).

Передача майна можлива після сплати лізингоодержувачем платежів, передбачених цим Договором, зокрема: авансового платежу (якщо це передбачено), винагороди банку згідно з п. 2.2.1 цього Договору. Отримання необхідних дозволів на експлуатацію майна покладається на лізингоодержувача, якщо інше не буде погоджено сторонами (п. 3.2 Договору).

З моменту підписання сторонами акту прийому-передачі до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням майном, у т.ч. ризик випадкового знищення або пошкодження, а також невідповідності майна цілям його використання. Банк не несе відповідальності перед третіми особами, в т.ч. за завдані майном смерть, шкоду здоров`ю або псування майна третіх осіб в результаті експлуатації майна (п. 3.5 Договору).

Протягом усього строку цього Договору майно є власністю банка. Майно переходить у власність лізингоодержувача після сплати банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим Договором, але не раніше одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу (п. 4.1 Договору).

Банк має право: відмовитися від Договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення майна, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса, у передбачених Договором випадках, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови (п. 6.1.3 Договору).

Цей Договір може бути достроково розірваний за ініціативою банку в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача в наступних випадках: повної або часткової несплати лізингового платежу згідно з умовами цього Договору, якщо прострочення сплати становить більше 60 календарних днів (п. 9.1.2 Договору).

У разі настання події дефолту банк направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про відмову від Договору та його розірвання із зазначенням конкретної події дефолту. У повідомленні про відмову від Договору зазначаються строки усунення обставин, що зумовили настання події дефолту (погашення простроченої заборгованості, вчинення певних дій тощо), а також дата розірвання цього Договору у разі неусунення лізингоодержувачем події дефолту (п. 9.1.3 Договору).

Якщо майно не було доставлено в порядку, визначеному п.п. 9.1.4 статті 9 цього Договору та банк самостійно не зміг вилучити предмет лізингу (п.п. 9.1.5 статті 9 цього Договору), крім того, лізингоодержувач протягом 89 календарних днів з моменту виникнення події дефолту (у т.ч прострочення сплати лізингових платежів повністю або частково) не здійснив врегулювання події дефолту, лізингоодержувач не пізніше 90 календарного дня з моменту виникнення події дефолту зобов`язаний погасити у повному обсязі прострочену заборгованість (у тому числі заборгованість за простроченими лізинговими платежами, нарахованою неустойкою (штрафи, пеня), а також відшкодувати банку кошти в сумі залишку лізингових платежів згідно з Додатком 2 до цього Договору, та з наступного дня цей Договір вважається розірваним (п. 9.1.7 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за ним. Повідомлення, запити та кореспонденція за цим Договором або у зв`язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаної в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка за необхідності може повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua, адреса лізингоодержувача: 87506, Україна, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Свободи, буд. 20, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 (п. 10.1 Договору).

Додаток №1 (специфікація майна), Додаток №2 (графік лізингових платежів), додаток №3 (тарифи з оформлення документів), Додаток №4 (акт прийому-передачі майна), Додаток №5 (акт прийому майна на відповідальне зберігання) є невід`ємними частинами цього Договору (п. 10.3 Договору).

Цей Договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п. 10.5 Договору).

Специфікацією майна, яка є додатком №1 до Договору визначена характеристика предмету лізингу, а саме: Mercedes-Benz GLS 400 d MATIC, серійний номер - НОМЕР_1, рік виробництва - 2021, вартість майна з урахуванням ПДВ - 3122188,74 грн.

Згідно з Графіком лізингових платежів, який є додатком №2 до Договору, загальна сума лізингових платежів, яка включає суму до погашення в рахунок викупу майна, суму % до погашення та щомісячну винагороду, складає 2978873,74 грн та підлягає сплаті в період з 24.12.2021 по 23.11.2024.

Як вбачається з акту прийому-передачі майна від 30.11.2021, який є додатком №4 до Договору, банк передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг майно: Mercedes-Benz GLS 400 d MATIC, серійний номер - НОМЕР_1, рік виробництва - 2021, загальною вартістю 3122188,74 грн.

Вказаний акт підписано сторонами із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

АТ КБ «Приватбанк» звернулось до ТОВ «Марфарм» з листами №Е.65.0.0.0/3-221003/26619 від 03.10.2022 та №Е.65.0.0.0/3-221003/26617 від 03.10.2022, в яких повідомило про розірвання Договору у зв`язку з простроченням лізингоодержувачем платежів та вимагало у строк до 30.09.2022 доставити майно банку, а також сплатити заборгованість у розмірі 623741,33 грн. У разі не врегулювання події дефолту та недоставлення майна банку, з 01.10.2022 Договір вважається розірваним.

Лист №Е.65.0.0.0/3-221003/26617 від 03.10.2022 направлено 31.10.2022, згідно реєстру №26.10.2022 та фіскального чеку, за адресою: 79068, Львівська область, м.Львів, пров. 3й Топольний, буд. 5, що як зазначено позивачем у позовній заяві є місцем фактичного проживання керівника підприємства.

Лист №Е.65.0.0.0/3-221003/26619 від 03.10.2022 підписано кваліфікованим електронним підписом та направлено на електронну адресу ТОВ «Марфарм» 07.10.2022.

Відповіді на зазначені листи позивачем не отримано, предмет лізингу не повернуто та заборгованість за Договором не сплачена.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч.1 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

За частинами другою, третьою статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» обов`язками лізингодавця є: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу. Лізингодавець може мати інші права та обов`язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Пунктами 3, 7 частини другої статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Умовами договору передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється відповідно до графіку лізингових платежів, яким чітко визначено суму платежу та дату її внесення, починаючи з 22.12.2021 до 21.11.2024 кожного місяця.

В позовній заяві позивачем зазначено, що останній платіж внесено відповідачем 22.02.2022, в подальшому лізингові платежі не сплачувались, що підтверджується також копією виписки по рахунку ТОВ «Марфарм» №29094004101966 за період з 22.11.2021-17.07.2023.

Прострочення лізингоодержувачем сплати лізингових платежів більше ніж на 60 днів стало підставою для розірвання договору фінансового лізингу та звернення до відповідача з вимогою про сплату лізингових платежів та винагороди.

Відповідно до положень п. 9.1.2 Договору він може бути достроково розірваний за ініціативою банку в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача в наступних випадках: повної або часткової несплати лізингового платежу згідно з умовами цього Договору, якщо прострочення сплати становить більше 60 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на електронну адресу відповідача, зазначену в договорі, та на адресу керівника відповідача листи №Е.65.0.0.0/3-221003/26619 від 03.10.2022 та №Е.65.0.0.0/3-221003/26617 від 03.10.2022, в яких повідомило про розірвання договору лізингу з 01.10.2022.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що документи про розірвання договору лізингу та позовна заява з документами до неї не можуть вважатись отриманими, оскільки не направлені на юридичну адресу відповідача.

Відповідно до п. 9.1.3 Договору у разі настання події дефолту банк направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про відмову від Договору та його розірвання із зазначенням конкретної події дефолту.

Лист №Е.65.0.0.0/3-221003/26619 від 03.10.2022 підписано кваліфікованим електронним підписом банку та 07.10.2022 направлено на електронну адресу ТОВ «Марфарм», зазначену в п. 10.1 Договору, у зв`язку з чим відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розірвання Договору 01.10.2022.

Посилання відповідача на неотримання такого повідомлення, у зв`язку з тим, що воно не направлено на юридичну адресу, в умовах обізнаності неможливості направлення такої кореспонденції до міста Маріуполь та узгодження можливості направлення повідомлень на електронну адресу, зазначену в Договорі, є безпідставним та свідчить про надмірний формалізм з боку відповідача. Вказане також стосується направлення позовної заяви на електронну адресу відповідача.

Таким чином, враховуючи, що прострочення відповідачем сплати лізингових платежів складає понад 60 днів, беручи до уваги дотримання позивачем порядку розірвання договору, передбаченого його умовами, договір є розірваним з 01.10.2022.

Частиною 7 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору.

Відповідачем не заперечується факт несплати лізингових платежів після вказаної дати. З викладених у відзиві обставин вбачається, що така несплата пов`язана з тим, що відповідач не користувався даним майном, у зв`язку з його втратою не з вини відповідача, крім того невиконання зобов`язань пов`язано з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Суд звертає увагу відповідача на те, що ризик втрати майна відповідно до умов договору несе саме лізингоодержувач, та виходячи із правової природи лізингових платежів, яка включає в себе відшкодування частини вартості предмета лізингу, не звільняє від обов`язку їх сплати в умовах втрати предмету лізингу.

Виходячи зі змісту правовідносин, які складаються між сторонами в умовах дії договору фінансового лізингу, на ці правовідносини розповсюджуються загальні положення договору купівлі-продажу у певній частині. Згідно зі ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу. Належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж. У свою чергу договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України). Враховуючи особливість регулювання правовідносин лізингу договором та законом, право власності на передане в лізинг майно залишається за лізингодавцем до повної сплати його вартості лізінгоодержувачем. Наслідком припинення договору лізингу у зв`язку з його розірванням за ініціативою лізингодавця є залишення за ним права власності на об`єкт лізингу та відсутність обов`язку передати предмет лізингу в майбутньому у власність відповідача і, відповідно, відсутність права вимагати оплати вартості предмета лізингу.

У справі, що розглядається, лізингоодержувач не виконував зобов`язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, у зв`язку із чим позивач скористався своїм правом на розірвання договору та просив погасити заборгованість за договором.

Згідно умов Договору, розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим договором та включають: щомісячна винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу, що входить до складу лізингових платежів по Договору, у розмірі 0,37% від вартості майна, передбаченої п. 2.1 цього Договору, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно з Додатком №2; винагорода за користування майном у розмірі 11,00% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно з Додатком №2; платежі в рахунок викупу майна, у т.ч. аванс, що підлягають сплаті згідно з цим Договором та Додатком №2 до нього.

Як вбачається з виписки по рахунку відповідача, ним був сплачений авансовий платіж, а також заборгованість за Договором у загальному розмірі 1123032,35 грн. Таким чином, залишок несплачених лізингових платежів в рахунок компенсації вартості предмета лізингу становить 2000656,39 грн. Вказаний розмір не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи, а отже, вимоги про стягнення лізингових платежів в рахунок компенсації вартості предмета лізингу в розмірі 2000656,39 грн підлягають задоволенню.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок винагороди за користування предметом лізингу в розмірі 125101,60 грн та винагороди за обслуговування операції фінансового лізингу в розмірі 80903,55 грн, суд зазначає, що вони є арифметично вірними.

Стосовно заперечень відповідача про неможливість сплати в даний момент заборгованості за Договором, оскільки все майно підприємства знаходиться в тимчасово окупованому Маріуполі, суд зазначає, що факт місця реєстрації відповідача у місті Маріуполь ніяким чином не спростовує наявність або відсутність коштів на його рахунках, необхідних для виконання обов`язку зі сплати лізингових платежів, а також не звільняє від обов`язку зі сплати лізингових платежів за Договором.

Щодо посилання відповідача на ст. 607 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.

За загальним правилом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Разом з цим, у ст. 607 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 205 Господарського кодексу України, встановлено, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 11.10.2019 у справі №910/3319/18).

Однак, у даному випадку зобов`язання відповідача по Договору є грошовим, а тому на них не поширюється дія ст. 607 Цивільного кодексу України, оскільки до них незастосовне поняття неможливості виконання в натурі.

Відповідач має договірні зобов`язання щодо сплати лізингових платежів , а не передання предмета лізингу позивачу.

Крім того, за умовами ст. 22 Закону України «Про фінансовий лізинг» з моменту передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу ризик випадкового знищення, втрати або випадкового пошкодження об`єкта фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача.

Таким чином, за вищенаведеними законодавчими нормами та умовами Договору (п. 3.5) встановлена відповідальність лізингоодержувача за схоронність об`єкту лізингу.

Інші доводи відповідача, викладені у заявах по суті справи та додаткових поясненнях, не спростовують висновків суду про наявність підстав для задоволення позову.

У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марфарм» (87506, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Свободи, буд. 20, ідентифікаційний код 39995651) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ідентифікаційний код 14360570) компенсацію вартості предмета лізингу у розмірі 2000656 (два мільйони шістсот п`ятдесят шість) грн 39 коп, винагороду за користування предметом лізингу у розмірі 125101 (сто двадцять п`ять тисяч сто одна) грн 60 коп, винагороду за обслуговування операції фінансового лізингу у розмірі 80903 (вісімдесят тисяч дев`ятсот три) грн 55 коп та судовий збір у розмірі 33099 (тридцять три тисячі дев`яносто дев`ять) грн 92 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.03.2024

Суддя М.В. Хабарова