Рішення

від 19.02.2024 по справі 906/1216/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1216/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Добровінська В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Карпенко В.К. (в режимі відеоконференції) - ордер серія СВ №1057184 від 07.07.2023

від відповідача: Кулачко Т.М. (в режимі відеоконференції), ордер серія АІ №1467399 від 26.09.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІР-Принт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіко"

про стягнення 400559,00 грн

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АІР-Принт" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіко" 400559,00 грн., з яких: 261042,65 грн. заборгованості за договором поставки, 24150,07 грн. пені, 98311,00 грн. інфляційних, 17056,00 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 18.09.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24 жовтня 2023 р.

В судовому засіданні судом оголошувались перерви з 24.10.2023р. до 14.11.2023 р., з 14.11.2023р. до 26.12.2023р. , з 26.12.2023р. до 08.01.2024р.

13.10.2023р. від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.78-101).

16.10.2023р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.106-108).

14.11.2023р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.139-142).

14.11.2023р. від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів (а.с.145-169).

15.11.2023р. від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (а.с.171-205).

27.12.2023р. від позивача надійшло клопотання про долучення до справи файлів підписання документів з системи М.Е.Dоk. (а.с.208-211).

Ухвалою від 08.01.2024р. суд ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 30.01.2024р.

08.01.2024р. від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (а.с.214-216).

18.01.2024р. від ГУ ДПС у Житомирській області засобами електронного зв`язку надійшов лист №703/5/06-30-04-03-15 від 18.01.2024р. про надання витребуваної судом інформації (а.с.217).

В судовому засіданні судом оголошувалась перерва з 30.01.2024р. до 02.02.2024р.

02.02.2024р. від позивача надійшли додаткові пояснення (а.с.221-224).

В судовому засіданні судом оголошувалась перерва з 02.02.2024р. до 19.02.2024р.

В судовому засіданні 19.02.2024р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного сторонами договору поставки №10/07-2018 від 10.07.2018р. позивач поставляв відповідачу продукцію.

Згідно акту звірки розрахунків станом на 30.06.2021 року заборгованість відповідача становила 79616,98 грн.

У період з 01.07.2021 року по 06.10.2021 року відповідачу було відвантажено продукції на суму 248042,65 грн. та сплачено останнім кошти в сумі 66616,98 грн.

Борг відповідача станом на дату звернення до суду з позовом становить 261042,65 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару, окрім боргу, позивач нарахував до стягнення та просить стягнути з відповідача 24150,07 грн. пені, 98311,00 грн. інфляційних, 17056,00 грн. 3% річних.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги, вказує, що попередню оплату в сумі 66616,98 грн. він здійснив, однак замовлену продукцію так і не отримав.

Відносно наданих позивачем експрес-накладних кур`єрської служби "Нова пошта" зазначає, що вони не є доказами отримання відповідачем замовленого товару.

Вказує, що накладні від 01.07.2021р., 02.07.2021р., 12.07.2021р., 27.07.2021р., 02.08.2021р., 02.08.2021р., 06.08.2021р., 06.10.2021р. не могли бути підписані цифровим підписом директора Філь С.О., оскільки вказана особа стала директором товариства лише з 06.07.2022р.

Також, зазначає, що реєстрація позивачем податкових накладних і віднесення відповідачем відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, не підтверджує факт поставки спірного товару, а свідчить лише про виконання вимог ст.187.1 Податкового кодексу України,

Позивач на спростування заперечень відповідача надав копії переписки та електронного листування заступника директора ТОВ "АІР-Принт", докази підписання видаткових накладних в системі "M.E.Doc".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог позовної заяви, просив відмовити в її задоволенні.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10 липня 2018 року між ТОВ "АІР-Принт" (постачальник) та ТОВ "СПІКО" (покупець) був укладений договір поставки №10/07-2018 (а.с.8-15), згідно п.1.1 якого в порядку та на умовах даного договору постачальник зобов`язується у встановлені строки передати у власність покупцю для подальшого використання в господарській діяльності продукцію, а покупець прийняти та оплатити в асортименті, кількості та по цінам, узгодженими сторонами у специфікації до договору.

Згідно пункту 1.2 договору під додатками до цього договору розуміються рахунки- фактури, специфікації, видаткові накладні.

Згідно пункту 1.4 поставка продукції здійснюється в асортименті, комплектності та кількості, які погоджені сторонами у додатках до цього договору.

Відповідно до п.4.1 договору ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України - гривні (з врахуванням податку на додану вартість) та вказується у додатках до цього договору, які є його невід`ємними частинами.

Згідно п.3.4 договору після погодження заявки постачальник складає та направляє на адресу покупця в письмовій формі власноручно або засобами факсимільного чи поштового зв`язку (рекомендованим листом), або на електронну адресу уповноваженої особи покупця, специфікацію до договору (додаток №2 до договору).

Відповідно до п.3.5 договору погодження сторонами асортимент та кількість продукції в кожній партії вказуються в специфікаціях до даного договору. Після укладення сторонами специфікації постачальник виставляє покупцю рахунок.

Поставка продукції має бути здійснена протягом 20 робочих днів, якщо інший строк не узгоджений сторонами у специфікації на поставку відповідної партії продукції.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що покупець зобов`язаний здійснити предоплату продукції в розмірі 50% від вартості партій продукції вказаної у рахунку-фактурі протягом 2 банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури, якщо інше не вказано у специфікації.

Пунктом 10.3 договору визначено, що у випадку порушення строків оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Сторонами були підписані специфікації на поставку товару та позивачем сформовано відповідні рахунки для оплати, а саме:

- №22 від 01.06.2021р. на суму 24996,00 грн. (а.с.28, 29);

- №23 від 29.06.2021р. на суму 28895,16 грн. (а.с.20, 21);

- №24 від 01.07.2021р. на суму 31999,30 грн. (а.с.43, 44);

- №25 від 07.07.2021р. на суму 25200,00 грн. (а.с.46, 47);

- №26 від 21.07.2021р. на суму 57380,40 грн. (а.с.50, 51);

- №28 від 30.07.2018р. на суму 19521,60 грн. (а.с.36, 37);

- №29 від 03.08.2021р. на суму 20832,00 грн. (а.с.39, 40);

- №30 від 04.10.2021р. на суму 18947,04 грн. (а.с.32, 33).

В специфікаціях на товар сторони визначили порядок оплати, згідно якого попередня оплата у розмірі 50% від загальної вартості продукції до моменту запуску в роботу, решта 50% - протягом 18 календарних днів з моменту відвантаження продукції зі складу виконавця.

За умовами специфікацій поставка товару відбувається відповідно до "Інкотермс 2010", пункт відвантаження: склад ТОВ "АІР-ПРИНТ" вул.Межова, 1, м.Прилуки, перевізникові ТОВ "Нова Пошта" у м.Прилуки; пункт отримання: Житомирська обл., Бердичівський рн., с.Мирне, вул.Володарського, 151А.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору ним здійснено поставку товару згідно наступних видаткових накладних:

- №500 від 04.06.2021р. на суму 25845,85 грн. (а.с.30);

- №АП-648 від 01.07.2021р. на суму 28663,99 грн. (а.с.22);

- №АП-796 від 02.08.2021р. на суму 32200,72 грн. (а.с.26);

- №АП-660 від 02.07.2021р. на суму 35090,66 грн. (а.с.45);

- №АП-683 від 12.07.2021р. на суму 25970,40 грн. (а.с.48);

- №АП-759 від 27.07.2021р. на суму 64598,69 грн. (а.с.52);

- №АП-797 від 03.08.2021р. на суму 19265,03 грн. (а.с.38);

- №АП-819 від 06.08.2021р. на суму 21611,715 грн. (а.с.41);

- №АП-1066 від 06.10.2021р. на суму 20641,45 грн. (а.с.34).

Видаткова накладна №500 від 04.06.2021р. підписана представниками сторін та завірена їх печатками.

Решта видаткових накладних підписані в системі електронного документообігу "M.E.Doc" електронними цифровими підписами директора ТОВ "АІР-ПРИНТ" Назаренко О.В. та директора ТОВ "СПІКО" Філь С.О. 14.10.2022р..

Електронний цифровий підпис директора ТОВ "АІР-ПРИНТ" Назаренко О.В. проставлений 22.08.2022 р., а директора ТОВ "СПІКО" Філь С.О. - 14.10.2022р. (а.с.185-189).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Філь С.О. призначений на посаду директора ТОВ "Спіко" з 06.07.2022р.

На підтвердження поставки та отримання відповідачем товару позивач подав експрес-накладні кур`єрської служби "Нова пошта" (а.с.23, 27, 31, 35, 42, 49, 53, 182-185).

Сплату відповідачем коштів в сумі 66616,98 грн. позивач доводить оборотно-сальдовою відомістю по рахунку (а.с.204).

В судовому засіданні сторони підтвердили факт перерахування відповідачем позивачу коштів в сумі 66616,98 грн.

Відомості щодо здійснених господарських операцій по поставці товару позивач відобразив у податкових накладних та підтвердив квитанціями про їх реєстрацію (а.с.190-203).

Згідно листа ГУ ДПС у Житомирській області №703/5/06-30-04-03-15 від 18.01.2024р. в даних ІС "Податковий блок" містяться відомості про включення ТОВ "СПІКО" до податкового кредиту наступних сум по взаємовідносинах з ТОВ "АІР-ПРИНТ" (а.с.218-219):

- за липень 2021р. - 154323,74 грн.;

- за серпень 2021р. - 73077,46 грн.;

- жовтень 2021р. - 20641,45 грн.

Позивач надсилав відповідачу претензію про сплату 261042,65 грн. заборгованості, яка отримана останнім 17.08.2023р. (а.с.16-19, 54-55).

У зв`язку з непроведенням відповідачем розрахунків за отриманий товар, Товариство з обмеженою відповідальністю "АІР-Принт" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіко" 400559,00 грн., з яких: 261042,65 грн. заборгованості за договором поставки, 24150,07 грн. пені, 98311,00 грн. інфляційних, 17056,00 грн. 3% річних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК Українивстановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №10/07-2018 від 10.07.2018.

Частинами 1, 2статті 712 ЦК Українивизначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Уст. 599 ЦК України вказано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Факт поставки товару позивач підтверджує, зокрема, видатковими накладними (а.с.22-52), в свою чергу, відповідач заперечує поставку товару позивачем.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Слід вказати, що за своєю правовою природою видаткові накладні посвідчують виконання зобов`язань - констатують (фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами та мають юридичне значення для встановлення обставин дотримання сторонами умов договору.

Дослідивши видаткові накладні, якими позивач підтверджує факт поставки товару, суд встановив, що в них містяться відомості про постачальника та його реквізити, покупця та його реквізити, вказано найменування товару, кількість, ціна без ПДВ, загальна вартість з урахуванням ПДВ.

Як встановлено судом, видаткові накладні, окрім накладної №500 від 04.06.2021р., сформовані за допомогою системи електронного документообігу "M.E.Doc" та підписані електронними цифровим підписами керівників ТОВ "АІР-ПРИНТ" та ТОВ "СПІКО" (а.с.185-189).

Суд зазначає, що програма M.E.Doc призначена для подачі звітності в усі контролюючі органи України (ДФСУ, ДССУ, ПФУ, ФСС з ТВП, ДКСУ, міністерства і відомства), для реєстрації податкових накладних та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді.

Вказана програма підтримує роботу з захищеними носіями для електронного цифрового підпису.

Згідно ст.1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа;

Відповідно до ст.3 вказаного Закону електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:

електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;

під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;

особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Враховуючи вищевикладене, видаткові накладні №АП-648 від 01.07.2021р.; №АП-796 від 02.08.2021р.; №АП-660 від 02.07.2021р.; №АП-683 від 12.07.2021р.; №АП-759; №АП-797; №АП-819 від 06.08.2021р. та №АП-1066 від 06.10.2021р. відповідають вимогам щодо заповнення обов`язкових реквізитів у відповідності до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підписані сторонами у відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому є документами, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Доводи відповідача про неможливість підписання видаткових накладних ЕЦП директора Філь С.О., оскільки останній став керівником товариства лише з 06.07.2022р., спростовуються даними програмного забезпечення "M.E.Doc".

Відповідно до інформації про накладення електронних цифрових підписів та перевірки сертифікатів, видаткові накладні Філь С.О. підписані 14.10.2022р., тобто в той час, коли він займав посаду директора ТОВ "Спіко" (а.с.185-189).

Підписання видаткових накладних електронним цифровим підписом керівника, свідчить про підтвердження ним факту отримання відповідачем товару.

Здійснення позивачем поставки товару додатково підтверджується фактом реєстрації податкових накладних і віднесення відповідачем відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту (а.с.190-203, 218-219):

Доводи відповідача, що реєстрація податкових накладних не є підтвердженням факту поставки, а лише свідчить про виконання вимог ст.187.1 Податкового кодексу України, є безпідставними з огляду на наступне

Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за видатковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною.

У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Таким чином, податкові накладні в сукупності з первинними документами бухгалтерського обліку (видаткові накладні), та включення відповідачем, сплачених позивачем сум до податкового кредиту, свідчить про реальність поставок та підтверджують отримання покупцем (відповідачем) товару.

Також судом встановлено, що надсилання товару позивачем здійснювалося за допомогою кур`єрської служби "Нова пошта" (експрес накладні на а.с.23, 27, 31, 35, 42, 49, 53, 182-185), що відповідає умовам специфікацій, за якими поставка товару здійснюється через ТОВ "Нова Пошта" у м.Прилуки.

Виходячи з наведених обставин, поставка та отримання відповідачем товару є підставою виникнення у останнього зобов`язання з його оплати.

Щодо строків проведення оплати за отриманий відповідачем товар, суд зазначає наступне.

В специфікаціях на товар сторони визначили порядок оплати, згідно якого попередня оплата у розмірі 50% від загальної вартості продукції до моменту запуску в роботу, решта 50% - протягом 18 календарних днів з моменту відвантаження продукції зі складу виконавця.

Однак, незважаючи на відсутність попередньої оплати, позивач здійснював поставку товару, що вказує на недотримання сторонами визначеного у договорі порядку розрахунків, а тому у відповідача згідно ст.ст. 538, 692 ЦК України, виник обов`язок сплатити вартість поставленого за договором товару після його отримання від позивача (за фактом отримання товару).

Стаття 693 ЦК України зазначає, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст.538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Слід вказати, що товаророзпорядчий документ - документ, який підтверджує право власності його держателя на речі, які зазначені в цьому документі, та надає йому право розпоряджатися цими речами шляхом розпорядження самим документом.

Видаткові накладні №АП-648 від 01.07.2021р.; №АП-796 від 02.08.2021р.; №АП-660 від 02.07.2021р.; №АП-683 від 12.07.2021р.; №АП-759; №АП-797; №АП-819 від 06.08.2021р. та №АП-1066 від 06.10.2021р., які є товаророзпорядчими документами, були оформлені 14.10.2022р., коли директор ТОВ "Спіко" підписав їх електронним цифровим підписом, а тому обов`язок відповідача оплатити товар виник саме з вказаної дати.

Щодо строків проведення розрахунку за товар, отриманий згідно видаткової накладної №500 від 04.06.2021р., яка підписана власноручно керівниками сторін, то виходячи з умов, викладених у специфікації, враховуючи, що відправка товару відбулась 04.06.2021р. (накладна Нової пошти на а.с.31, 182), тому обов`язок оплатити товар виник у строк до 22.06.2021р. включно.

За даними акту звіряння взаємних розрахунків, до якого включено вартість поставленого товару по видатковій накладній №500 від 04.06.2021р., заборгованість відповідача станом на 30.06.2021 р. становила 79616,98 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості відповідач сплатив позивачу 66616,98 грн., які занесені позивачем на погашення раніше виниклої заборгованості, зокрема, на сплату вартості товару за накладною №500 від 04.06.2021р., заборгованість за якою склала 13000,00 грн. (79616,98 грн. - 66616,98 грн.).

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, заборгованість, яка становить 261042,65 грн., не сплатив, тому суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача в цій частині та задовольняє їх в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 24150,07 грн. пені, нарахованої за період з 22.06.2021р. по 24.04.2022р., 98311,00 грн. інфляційних за період липень 2021р.-липень 2023р., 17056,00 грн. 3% річних (розрахунки - а.с.56-69), суд зазначає наступне.

Статтею 611 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6статті 232 ГК Українипередбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, датою отримання товару відповідачем є дата підписання ним видаткових накладних електронним цифровим підписом, тобто 14.10.2022р. Тому, виходячи з приписів ст.692 ЦК України, прострочення в оплаті отриманого товару у відповідача виникло з 15.10.2022р.

Позивач нарахував пеню окремо по кожній видатковій накладній за період 6 місяців, починаючи з наступного дня від дати її складання, тобто нарахування здійснено до дати виникнення зобов`язання щодо оплати товару.

Щодо нарахування пені на заборгованість по видатковій накладній №500 від 04.06.2021р., яка підписана представниками сторін та завірена їх печатками, суд вказує, що позивач здійснив нарахування на всю вартість поставленого за накладною товару - 25845,85 грн., що є неправомірним, оскільки, як наголошувалось вище, заборгованість по даній накладній становить 13000,00 грн. (а.с.63).

До того ж, відсутність в матеріалах справи первинних документів в підтвердження дати часткової сплати заборгованості за вищевказаною накладною, позбавляє суд можливості перевірити та самостійно здійснити по ній розрахунок пені.

За вказаних обставин, суд відмовляє в задоволенні вимог щодо стягнення пені в повному обсязі.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 17056,00 грн. 3% річних, однак до матеріалів позовної заяви розрахунку вказаної суми ним не надано, що позбавляє суд можливості перевірити правомірність вказаної суми та період її нарахування, а тому суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення сум річних, як таких, що не підтверджені належними доказами.

Відносно розрахунку інфляційних втрат суд вказує, що їх нарахування позивачем за період з наступного дня від дати складення видаткової накладної до 14.10.2022р. (дата підписання відповідачем видаткових накладних електронним цифровим підписом) є безпідставним.

По видатковій накладній №500, яка була підписана сторонами 04.06.2021р. та мала бути оплачена відповідачем до 22.06.2021р. включно, відповідач неправомірно здійснив нарахування на всю суму видаткової накладної, хоча як встановлено судом заборгованість по ній становила 13000,00 грн.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, з урахуванням виявлених помилок, суд встановив, що розмір інфляційних втрат на заборгованість по видатковій накладній №500 від 04.06.2021р. становить 4697,82 грн., по видаткових накладних, які підписані 14.10.2021р. - 19964,21 грн.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 24662,03 грн. інфляційних, в стягненні 73648,97 грн. інфляційних суд відмовляє.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 285704,68 грн., з яких: 261042,65 грн. основного боргу та 24662,03 грн. інфляційних нарахувань.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 24150,07 грн., 17056,00 грн. 3% річних та 73648,97 грн. інфляційних.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні до суду позивач згідно з платіжним дорученням №1267 від 08.09.2023р. сплатив 6008,39 грн. судового збору за подання позовної заяви.

У той же час, нормами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою підлягало сплаті 4806,71 грн. судового збору (400559,00 грн. х 1,5% х 0,8).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 3428,67 грн., сплачений з задоволених позовних вимог в сумі 285722,43 грн., покладається на відповідача.

Щодо вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд вказує наступне.

Згідно ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст.129 ГПК Українирозмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач у позовній заяві вказував розмір правничих витрат, які просить стягнути з відповідача, 10000,00 грн.

На підтвердження понесення вказаних витрат ним було надано суду копії наступних документів: договору про надання правової допомоги №667-Г від 05.07.2023р., додатку №1 до договору, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №529 від 04.03.2011р., виданого на ім`я Карпенка Віктора Константиновича, рахунку-фактури №21 від 19.09.2023р. про сплату 10000,00 грн. за підготовку та подання позову до суду від ТОВ «АІР-ПРИНТ» про стягнення коштів з ТОВ «СПІКО», ордеру адвоката №1057184 від 07.07.2023р. (а.с.4-7, 81).

Відповідно до п.2.1 договору про надання правової допомоги №667-Г від 05.07.2023р. за здійснення дій, визначених у пункті 1.1, 1.2 цього договору за домовленістю сторін гонорар адвоката буде визначений в додатку №1 до даного договору.

Відповідно до додатку №1 до договору сторони домовились, що за здійснення дій визначених у пункті 1.1, 1.2 даного договору клієнт має сплатити адвокату гонорар в фіксованому розмірі в сумі 10000,00 грн. за підготовку та подання позову до суду, представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції на підставі виставленого адвокатом рахунку до дати першого судового засідання.

Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Втім, якщо винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги була визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, то вона за весь час дії договору не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

З огляду на приписи п.3 ч.4 ст.129 ГПК України та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7133,09 грн., розрахованих виходячи із розміру правомірно заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіко" (13313, Житомирська обл., Бердичівський рн., с.Мирне, вул.Володарського, 151А, код ЄДРПОУ 30741101)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІР-Принт" (17500, Чернігівська обл., м.Прилуки, вул.Межова, 1, код ЄДРПОУ 36264565):

- 261042,65 грн. основного боргу;

- 24662,03 грн. інфляційних нарахувань;

- 3428,67 грн. судового збору;

- 7133,09 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.03.24

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи

- позивачу - додано до системи Електронний суд

2 - відповідачу (рек. з повід)