Рішення

від 19.02.2024 по справі 908/3582/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/287/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2024 Справа № 908/3582/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (вул.Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 36716332; електронна пошта: info@etg.com.ua)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Бердянська міська стоматологічна поліклініка" (вул. Земська, буд. 19, м. Бердянськ, Запорізька область, 71118; код ЄДРПОУ 02005243; електронна пошта: last@ua.fm)

про стягнення 43 902,06 грн.,

Без участі представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

04.12.2023 до Господарського суду Запорізької області через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" до Приватного акціонерного товариства "Бердянська міська стоматологічна клініка" про стягнення 43 902,06 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 справу №908/3582/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 11.12.2023 вказану позовну заяву на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 10 ст. 174 ГПК України залишено без руху та надано Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом надання суду доказів зарахування судового збору в розмірі 2 147,20 грн. (довідка з Головного управління державної казначейської служби України в Запорізькій області, платіжне доручення (квитанція) з відміткою фінансової установи про зарахування вказаних коштів на рахунок № НОМЕР_1 ) у вказаний вище строк.

Ухвалою суду від 20.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3582/23 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/287/23 та розгляд справи по суті вирішено розпочати з 18.01.2024.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

19.02.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ за березень 2022 в сумі 23 865,31 грн. згідно договору №З-131/2018 від 28.09.2018. У зв`язку з порушення відповідачем строку оплати позивачем на підставі п. 7.2. договору нараховано пеню в сумі 14 757,22 грн. та 7% штрафу в сумі 1 670,56 грн. Також у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 939,57 грн. та інфляційні втрати в сумі 2 669,46 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610-611, 625, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 193, 232 Господарського кодексу України, Закон України "Про ринок природного газу", позивач просить суд позов задовольнити.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який наразі триває.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області у Приватного акціонерного товариства "Бердянська міська стоматологічна поліклініка" (код ЄДРПОУ 02005243) відсутній електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Згідно роздруківки з офіційного сайту «Опендатабот»: https://opendatabot.ua/ місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "Бердянська міська стоматологічна поліклініка" (код ЄДРПОУ 02005243) є вул. Земська, буд. 19, м. Бердянськ, Запорізька область, 71118.

Згідно з п. 4 Роздліу II «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, вся територія Бердянського району Запорізької області з 28.02.2022 перебуває на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 20.12.2023 про відкриття провадження у справі №908/3582/23 направлено судом на адресу електронної пошти відповідача, яка вказана у договорі №З-131/2018 постачання природного газу від 28.09.2018: last@ua.fm. Однак, вказаний документ повернено (не доставлено) з повідомленням про помилку.

Крім того, 26.12.2023 текст ухвали суду від 20.12.2023 у справі №908/3582/23 розміщено на офіційному веб-сайті «Судова влада України» в мережі Інтернет, що підтверджується відповідною роздруківкою з сайту.

Отже, відповідач належним чином був повідомлений про розгляд цієї справи в суді.

Однак, запропонований ухвалою суду від 20.12.2023 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, відповідач на адресу суду не надіслав, як і доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (далі - Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Бердянська міська стоматологічна поліклініка» (ЕІС код 56XO00002056R00J) (далі - Споживач) укладено Договір про постачання природного газу № З-131/2018 від 28.09.2018 (далі - Договір).

За умовами Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених Договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до пункту 1.2 Постачальник передає Споживачу природний газ в обсязі

22,700 тис.куб.м, у тому числі за місяцями: січень - 5,2 тис.куб.м., лютий - 4,7 тис.куб.м., березень - 3 тис.куб.м., квітень - 0,5 тис.куб.м., травень - 0,3 тис.куб.м., червень - 0,2 тис.куб.м., липень - 0,2 тис.куб.м., серпень - 0,2 тис.куб.м., вересень - 0,3 тис.куб.м., жовтень - 0,6 тис.куб.м., листопад - 2,5 тис.куб.м., грудень - 5 тис.куб.м.

Вказані обсяги природного газу є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися в порядку, передбаченому пунктом 1.5 Договору (п. 1.2.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.2.2 Договору обсяги постачання природного газу Постачальником Споживачу в кожному розрахунковому періоді (місяці) визначаються на підставі письмової заявки Споживача на адресу Постачальника та можуть відрізнятись від обсягів, зазначених у пункті 1.2 цього Договору.

Згідно з пунктом 1.5 Договору зменшення/збільшення/анулювання обсягу природного газу здійснюється на підставі письмових заявок Споживача, які подаються факсимільним зв`язком та/або електронною поштою не пізніше 15 числа місяця, що передує місяцю поставки.

У разі відсутності письмової заявки Споживача відповідно до пункту 1.5 Договору Постачальник здійснює постачання природного газу Споживачу в обсягах, відповідно до пункту 1.2 Договору. (п.1.5.1 Договору)

Пунктом 1.7 Договору передбачено, що у випадку неподання Споживачем заявки у строк та у порядку, встановлених пп. 1.2.2, п. 1,3, 1,5 Договору, обсяг природного газу, що поставлений Постачальником, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу, оформленими згідно з розділом 4 даного Договору, та підлягає оплаті Споживачем в порядку, встановленому Договором.

Загальна вартість Договору складається із суми вартостей природного газу, переданого у власність Споживача у відповідному місяці, протягом строку дії Договору( п. 2.1 Договору).

Ціна природного газу за 1 000,00 куб.м. визначається Сторонами Договору у додатковій угоді до Договору (п. 2.2. Договору).

Ціна природного газу за 1 000,00 куб.м. може змінюватись протягом строку дії Договору. Зміна ціни природного газу за 1 000,00 куб.м. узгоджується Сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди до Договору (п. 2.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.4 Договору у випадку зміни ціни природного газу за 1 000,00 куб.м. Постачальник направляє Споживачу підписаний з його сторони та завірений печаткою проект відповідної додаткової угоди до Договору у двох оригінальних примірниках. Споживач повинен протягом трьох робочих днів з дати отримання проекту додаткової угоди підписати і завірити печаткою цю додаткову угоду та повернути Постачальнику її оригінальний примірник.

Згідно з пунктом 2.5 Договору в разі незгоди Споживача з встановленою ціною, крім випадків, передбачених п. 2.8 Договору, додаткова угода не підписується, а Споживач зобов`язується надати Постачальнику листа, погодженого з газорозподільним підприємством про зняття обсягів газу в даному місяці постачання, погодженого з оператором Єдиної газотранспортної системи станом на перше число поставок газу на період, щодо якого Сторонами не досягнуто згоди про нову ціну природного газу за 1 000,00 куб.м.

Відповідно до пункту 2.7 Договору датою належного виконання Споживачем обов`язку щодо оплати вартості поставленого природного газу у відповідному місяці поставки вважається день надходження грошових коштів на поточних рахунок Постачальника.

Порядок та умови проведення розрахунків визначено у розділі 3 Договору.

Споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці Споживача, а за відсутності заявки Споживача, місячного обсягу природного газу (планового), зазначеного у п.1. 2 Договору, на рахунок Постачальника на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10-го числа, наступного за звітним (місяцем поставки). (ч. 3.1. Договору)

Порядок та умови постачання, приймання та обліку газу, визначено у розділі 4 Договору.

Відповідно до пункту 4.1 кількість поставленого Споживачу газу визначається за показниками, встановленого у Споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС.

Відповідно до пункту 4.3 Договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами цього Договору, і які є підставою для проведення Споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці.

Згідно з пунктом 4.3.1 для складання актів приймання-передачі природного газу, Споживач до 03 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов`язаний надати Постачальнику належним чином завірену підписом уповноваженої особи та печаткою Споживача копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу, складеного між Споживачем та Оператором ГРМ або Оператором ГТС.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом 3 робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою Акти приймання-передачі природного газу та направляє їх Споживачу (п. 4.3.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.4 Договору Споживач протягом двох робочих днів з дати одержання Актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача або надати в письмові формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі природного газу.

Згідно з пунктом 4.5 Договору у випадку невиконання обов`язку, передбаченого п. 4.4 Договору, природний газ вважається поставленим та прийнятим Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/ або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Оператором ГТС та/або Оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або в судовому порядку.

Відповідно до п. 5.1.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу відповідно до умов цього договору.

У випадку порушення Споживачем розміру або строку оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу (п. 7.2 Договору).

Відповідно до пункту 8.2 Договору при настанні форс-мажорних обставин, строк їхньої дії та припинення Сторона, для якої вони наступили, письмово повідомляє іншу Сторону протягом трьох робочих днів з моменту настання таких обставин. Неповідомлення або невчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє Сторону права посилатися на такі обставини.

За умовами п. 10.1 Договору цей Договір є укладеним з дати його підписання Сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31 грудня 2018 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за тридцять календарних днів до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде направлено іншій Стороні письмове повідомлення про припинення строку дії Договору.

Позивач пояснив що у зв`язку з ненадходженням повідомленням про розірвання Договору, дія Договору була продовжена і на 2022 рік.

Отже. 25.01.2022 сторони уклали Додаткову угоду № 2022/02/01 до Договору постачання природного газу якою узгодили, що ціна на природний газ, який буде постачатиметься з 01 лютого 2022 року за 1 000 куб.м встановлюється в національній валюті України - гривні і складає без урахування вартості податку на додану вартість 37 170,00 грн.

Крім того, компенсація вартості послуг замовленої потужності (транспортування), яка складає без урахування податку на додану вартість 124,16 грн. за 1 000 куб.м. До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений НКРЕКП для замовлення потужності на добу наперед - 1.1, що складає без урахування податку на додану вартість 136,58 грн. за 1 000 куб.м. Крім того ПДВ в розмірі 20 % 7 461,32 грн. Разом за 1 000 куб.м. - 44 767,90 грн. з урахування ПДВ.

10.11.2020 року сторони уклали Додаткову угоду № 11/1-2020 якою погодили використання кваліфікованого електронного підпису в документообігу в межах виконання цього Договору, в тому числі при складанні первинних документів. Сторонами погоджено використання такого кваліфікованого електронного підпису в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством України.

Сторони погодили, що додаткові угоди до цього Договору, Додатки, Специфікації, які є невід`ємною частиною цього Договору, а також первинні документи на виконання цього Договору будуть складатися Сторонами в електронному вигляді із дотриманням законодавства про електронні документи та електронний документообіг та законодавства у сфері кваліфікованого електронного підпису. У разі складання таких документів у електронному вигляді та підписання їх з використанням кваліфікованого електронного підпису, використання печатки Сторонами не є потрібним.

Додаткова Угода підписана електронними підписами та скріплена електронними печатками сторін за допомогою сервісу «Вчасно».

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 ЦК України).

Відповідно до статей 174, 193 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 ГК України).

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

На виконання умов договору Постачальник поставив, а Споживач прийняв природний

газ: у лютому 2022 року в обсязі 2,10857 тис.м3, за ціною 37 306,58 грн. без ПДВ, загальною вартістю 94 396,25 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу № 00000004877 від 28.02.2022.

Акт приймання-передачі підписано Постачальником у сервісі «Вчасно», документ відправлено 10.03.2022, документ отримано Споживачем 15.03.2022. Інформація про підписання Споживачем документу - відсутня.

17.03.2022 відповідач оплатив спожитий природний газ за період лютий 2022 року у сумі 94 396,25 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 200 від 17.03.2022.

Позивачем у позові вказано, що борг за вказаний період, а саме за лютий 2022 року відсутній

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.05.2015 № 2496, (далі - Правила постачання природного газу) за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи / Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, з урахуванням неведених вище положень, документом, який підтверджує як факт виконання позивачем зобов`язання з постачання природного газу відповідачеві, так і факт виникнення у останнього зобов`язання з його оплати, є акти приймання - передачі природного газу, які позивачем належним чином оформлені та направлені відповідачеві.

Тобто, саме цей документ є первинним бухгалтерським документом, який засвідчує здійснення господарської операції і містить інформацію про вартість переданного природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, Постачальник поставив, а Споживач прийняв природний газ: у березні 2022 року в обсязі 0,53309 тис.м3, за ціною 37 306,58 грн. без ПДВ, загальною вартістю 23 865,31 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу № 00000009805 від 31.03.2022.

Постачальником у сервісі «Вчасно» документ відправлено 14.04.2022, документ отримано Споживачем 26.07.2022. Інформація про підписання Споживачем документу - відсутня.

Згідно з пунктом 4.5 Договору у випадку невиконання обов`язку, передбаченого п. 4.4 Договору, природний газ вважається поставленим та прийнятим Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Оператором ГТС та/або Оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або в судовому порядку.

Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (п. 8 ст. 181 Господарського кодексу України).

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що підписаний в односторонньому порядку Акт приймання-передачі природного газу № 00000009805 від 31.03.2022 є таким, що погоджений Споживачем та є належним доказом в частині постачання природного газу.

Відповідно до пункту 1 глави 3 Розділу ІХ Кодексу газорозподільної системи (далі -Кодекс ГРМ) визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Згідно з пунктом 4 цієї ж глави Споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати Оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період. При цьому якщо комерційний ВОГ обладнаний обчислювачем чи коректором об`єму природного газу, до звіту додаються роздруковані звіти з обчислювача чи коректора об`єму природного газу про добові та/або погодинні дані споживання природного газу, протокол про втручання в роботу комерційного ВОГ та протокол аварійних/діагностичних повідомлень.

При обладнанні комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних за домовленістю Оператора ГРМ та споживача інформація для визначення об`єму (обсягу) приймання-передачі природного газу формується через канали дистанційного зв`язку. У такому разі перевірка достовірності даних комерційних вузлів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців (з урахуванням строку для контрольного огляду вузла обліку), про що складається відповідний акт контрольного зняття показань ЗВТ.

У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційного ВОГ протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з нього інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного зняття показань ЗВТ (у тому числі через відмову в доступі до об`єкта споживача) протягом розрахункового періоду об`єм спожитого (розподіленого) природного газу за розрахунковий період визначається за сумою обсягів добового споживання, переданих Оператором ГРМ за процедурою Кодексу ГТС до Оператора ГТС протягом газового місяця. У такому разі Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за попередній розрахунковий місяць.

При цьому, якщо протягом (за підсумками) поточного місяця споживач:

- надав звіт про дані комерційних ВОГ або за наявності у цей період контрольного зняття показань ЗВТ - визначення об`єму спожитого природного газу за цей місяць здійснюється з урахуванням фактичних даних комерційних ВОГ без коригування попереднього періоду;

- не надав звіт про дані комерційних ВОГ - об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за цей місяць та подальші періоди визначається за номінальною потужністю газового обладнання споживача та кількістю годин їх використання, що визначені договором розподілу природного газу, без подальшого перерахунку (коригування) попередніх періодів.

При цьому Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за розрахунковий період (місяць).

Відновлення розрахунків за даними комерційних ВОГ здійснюється за заявою споживача до Оператора ГРМ та після складання акта про фіксацію даних комерційних ВОГ, підписаного Оператором ГРМ та споживачем.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ, визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Згідно з пунктом 7 глави 3 Розділу ІХ Кодексу ГРМ за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Таким чином, обсяг природного газу визначається Оператором ГРМ, вноситься до інформаційної платформи Оператора ГТС, який через інформаційну платформу доводить таку інформацію до постачальника, при цьому такі дані є обов`язковими для всіх учасників ринку, до яких пункт 39 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» відносить і споживача і постачальника.

Отже, на підставі зазначених даних, Позивач проводить нарахування за спожитий природний газ Споживачем, тобто обробляє надані показники споживача у взаємозв`язку з вартістю природного газу.

У відповідності до даних інформаційної платформи iplatforma.tsoua.com/sap/its/welgui?sap-client=1008sap-language=UK (скріншот інформації з інформаційної платформидодається) остаточні відбори природного газу споживачу ЕІС код 56XO00002056R00J становили: у період з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 0,53309 тис. м3.

З урахуванням викладених положень, вказані обсяги є обов`язковими для Споживача та Постачальника.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порядок та умови проведення розрахунків визначено у розділі 3 Договору.

Споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці Споживача, а за відсутності заявки Споживача, місячного обсягу природного газу (планового), зазначеного у п.1.2 Договору, на рахунок Постачальника на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10-го числа, наступного за звітним (місяцем поставки).

Враховуючи, що Акт приймання-передачі природного газу за спірний період Відповідач отримав - 26.07.2022, то останнім днем для здійснення оплати є 10 серпня 2022 року включно.

13.11.2023 Позивач направив Акт приймання-постачання природного газу та рахунок на оплату на електронну пошту Відповідача за якою здійснювалося електронне листування з часу укладення договору yuliya.yakhina@ukr.net та last@ua.fm, що зазначена в ЄДР. Також, Позивач у тексті електронного листа повідомив Відповідача про вимогу оплати заборгованості за договором та необхідність повернення Позивачу підписаних та скріплених печаткою Акту приймання-передачі за березень 2022 року.

Однак, відповіді позивач від відповідача не отримав.

Таким чином, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів здійснення оплати за березень 2022 рік, у зв`язку з чим у Приватного акціонерного товариства "Бердянська міська стоматологічна поліклініка" існує заборгованість перед ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» за отриманий природний газ в сумі 23 865,31 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

У зв`язку з простроченням відповідачем оплати за поставлений природний газ у березні 2022 позивачем на підставі п. 7.2. договору нараховано пеню за період з 11.08.2022 по 02.12.2023 в сумі 14 757,22 грн. та 7% штрафу в сумі 1 670,56 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 551 ЦК України, розмір неустойки встановлюється договором.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у випадку порушення Споживачем розміру або строку оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 р. № 14, пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов`язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 та ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, положеннями чинного в Україні законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов`язань.

Вказана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі №06/5026/1052/2011.

Позивач посилається на те, що оскільки Відповідачем допущено порушення строків здійснення оплати за спожитий протягом березня 2022 року природний газ, на підставі вище зазначених норм чинного законодавства, умов укладеного правочину, з урахуванням того, що Договір на постачання природного газу № З-131/2018 від 28.09.2018 не містить інших строків нарахування штрафних санкцій, відмінних від визначених у статті 232 ГК України, та посилаючись на ч. 7 Розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України вважає правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача пені понад шість місяців від дня виникнення права вимоги.

З вказаними твердженнями позивача суд не погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги №2189-VIII від 09.11.2017 до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Верховною Радою України 17.03.2020 прийнятий Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 533-ІХ (набрав чинності 18.03.2020).

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 533-ІХ встановлено до 1 липня 2020 року зупинити дію пункту 10 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 7 та частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Також, 17.03.2020 прийнятий Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 530-ІХ (який набрав чинності 17.03.2020).

Відповідно до п.п. 4 п. 3 Перехідних положень Закону України № 530-ІХ на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 року, № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 року № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 № 651, карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України.

Судом встановлено, що у період за який позивачем нарахована пеня з 11.08.2022 по 02.12.2023, включено період, а саме з 11.08.2022 по 30.06.2023, у який на всій території України тривав карантин.

Враховуючи те, що послуга з постачання та розподілу природного газу є житлово-комунальною послугою, в період з 11.08.2022 по 30.06.2023, за який позивач нарахував пеню в даній справі, на території України діяв карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, з огляду на норму, передбачену п.п. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України № 530-ІХ, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за вказаний період не підлягають задоволенню, оскільки за цей період забороняється нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, до яких відносяться і послуги з постачання та розподілу природного газу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 908/260/22.

Разом з тим, враховуючи, що відповідач не сплатив суму боргу і в строк після 30 днів з дня відміни карантину та до прийняття цього судового рішення, то суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача пені за період з 31.07.2023 по 02.12.2023 в сумі 3 195,99 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також суд перевіривши розрахунок штрафу, наданого позивачем, вважає його вірним та сума штрафу в розмірі 1 670,56 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Позивач в обґрунтування стягнення пені понад шестимісячний строк посилається на приписи частини 19 Прикінцевих та Перехідних Положень Цивільного кодексу України, в яких зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Суд зазначає, що у вказаній вище нормі відсутнє посилання на статті якими регулюється нарахування пені зі встановленим обмежувальним строком її нарахування, який визначено у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а отже вказане посилання позивача на Прикінцеві та Перехідні Положення Цивільного кодексу України є безпідставними.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 939,57 грн. за загальний період з 11.08.2022 по 02.12.2023 та інфляційні втрати в сумі 2 669,46 грн. за загальний період з серпня 2022 по жовтень 2023.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, наданих позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", зазначає, що вони є вірними, відповідають вимогам законодавства, а отже 3% річних в сумі 939,57 грн. та інфляційні втрати в сумі 2 669,46 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бердянська міська стоматологічна поліклініка" (вул. Земська, буд. 19, м. Бердянськ, Запорізька область, 71118; код ЄДРПОУ 02005243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 36716332) суму основного боргу в розмірі 23 865 (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят п`ять) грн. 25 коп., 3% річних в сумі 939 (дев`ятсот тридцять дев`ять) 57 грн., інфляційні втрати в сумі 2 669 (дві тисячі шістсот шістдесят дев`ять) грн. 46 коп., 7% штрафу в сумі 1 670 (одна тисяча шістсот сімдесят) грн. 56 грн., пені в сумі 3 195 (три тисячі сто дев`яносто п`ять) грн. 99 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 581 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят одна) грн. 75 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено: 26.02.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.