Ухвала

від 27.02.2024 по справі 909/1240/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1240/19

У Х В А Л А

27.02.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (вх. № 438/24 від 15.01.2024) про визнання кредиторських вимог в сумі 84 380 797, 48 гривень компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія",

за участі:

ліквідатора: Захарка Івана Ігоровича (в режимі відеоконференції),

від Акціонерного товариства "Укртрансгаз": Онищук Мар`яни Борисівни,

Решитової Ельміри Ваітівни (в режимі відеоконференції),

інші учасники у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія". 18.11.2020 суд визнав банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" та відкрив ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Захарка І. І.

Ухвалою від 21.12.2023 суд відклав розгляд справи на 16.01.2024.

15.01.2024 за вх. № 438/24 до канцелярії суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшла заява про визнання кредиторських вимог в сумі 84 380 797, 48 гривень компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу.

16.01.2024, у зв`язку із виявленими недоліками заяви, суд останню залишив без руху на надав час та визначив спосіб їх усунення - 10 календарних днів з дня вручення ухвали шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 6 056, 00 гривень.

15.01.2024 за вх. № 832/24 від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору в розмірі 6 056, 00 гривень за подання заяви про визнання кредиторських вимог у справі № 909/1240/19.

Ухвалою від 17.01.2024 суд призначив до розгляду в судовому засіданні заяву Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (вх. № 438/24 від 15.01.2024) про визнання кредиторських вимог в сумі 84 380 797, 48 гривень компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу на 07.02.2024; зобов`язав ліквідатора до 02.02.2024 надати суду інформацію щодо результатів розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами, а також докази отримання кредитором інформації щодо результатів розгляду означеної заяви кредитора.

05.02.2024 за вх. № 1936/24 через підсистему "Електронний суд" від арбітражного керуючого, ліквідатора Захарка І. І. надійшли пояснення про результати розгляду грошових вимог.

07.02.2024 за вх. № 2122/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства "Укртрансгаз", адвоката Онищук Мар`яни Борисівни надійшли письмові пояснення по справі.

07.02.2024 суд відклав розгляд заяви Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх. № 438/24 від 15.01.2024) про визнання кредиторських вимог в сумі 84 380 797, 48 гривень компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу на 27.02.2024.

26.02.2024 за вх. № 3176/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства "Укртрансгаз", адвоката Онищук Мар`яни Борисівни надійшли письмові пояснення по справі.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання кредиторських вимог в сумі 84 380 797, 48 гривень компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх визнання з огляду на таке.

З метою забезпечення сталого функціонування ринку природного газу 14.07.2021 було прийнято Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", який набув чинності 29.08.2021.

Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" внесено зміни, в тому числі, до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", який зокрема доповнено статтею 8 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі підприємства ПЕК), які протягом періоду з грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладання договору реструктуризації та підписання акту звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:

- відібраних без номінації обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;

- послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню в обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно.

АТ "Укртрансгаз" до 31.12.2019 був оператором газотранспортної системи суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу транспортною системою на користь третіх осіб (замовників), відповідно пункту 19 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" є споживачем юридичною особою, яка отримувала природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу або використання в якості сировини (далі Споживач) (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, боржник, відповідно до "Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015, № 187 від 22.03.2017, № 867 від 19.10.2018, має право у визначений період придбати природний газ для всіх категорій споживачів у НАК "Нафтогаз України".

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 "Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 (далі Положення № 758), на НАК "Нафтогаз України" покладено спеціальний обов`язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15 - 17 цього Положення.

Згідно із пунктом 6 Положення № 758, НАК "Нафтогаз України" у період з 1 травня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, та населенню в розмірі 4 942, 00 гривень за 1 000 куб. метрів.

Відповідно до повідомлення НАК "Нафтогаз України" № 23/4-1305-21 від 22.11.2021, ціна реалізації природного газу за категоріями споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" без ПДВ за 1 000 куб. м. складає у грудні 2016, у січні-квітні 2017 року для населення та бюджетних організацій 4 942, 00 гривень для інших суб`єктів (крім бюджетних) 8 451, 00 гривень.

Пунктом 17 Положення № 758 встановлено, що постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України та з дотриманням принципу недискримінації.

Таким чином зазначені тарифи підтверджуються умовами укладених договорів між боржником та НАК "Нафтогаз України", а саме: від 10.10.2016 № 5172/1617-ТЕ-15, від 27.10.2016 № 5254/1617-БО-15, від 27.09.2017 № 6211/1718-КП-15, від 27.09.2017 № 6210/1718-БО-15, від 27.09.2017 № 6209/1718-ТЕ-15.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року", від 04.10.2017 № 720-р "Деякі питання опалювального сезону 2017/2018 року", від 03.10.2018 № 717-р "Деякі питання опалювального сезону 2018/2019 року", покладено на НАК "Нафтогаз України" обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювальних сезонів 2016/2017, 2017/2018, 2018/2019 безперебійне постачання природного газу виробникам теплої енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, зокрема й для Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія".

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" є захищеним споживачем природного газу у розумінні пункту 10 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року" на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/2017 року покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 357 "Про затвердження примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" та з дотриманням принципу недискримінації.

Отже, на підставі вказаного розпорядження, на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

Аналогічний висновок про обов`язок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" видати номінації відповідно до вказаного розпорядження також викладено у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 926/680/17, від 21.03.2018 у справі № 911/656/17, від 04.04.2018 у справі № 904/5094/17, від 15.03.2018 у справі № 922/345/17.

Обставини наявності укладених ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" договорів від 10.10.2016 № 5172/1617-ТЕ-15, від 27.10.2016 № 5254/1617-БО-15, від 27.09.2017 № 6211/1718-КП-15, від 27.09.2017 № 6210/1718-БО-15, від 27.09.2017 № 6209/1718-ТЕ-15 на постачання для постачання природного газу було об`єктом дослідження та встановлено у рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 06.10.2020 по справі № 909/1240/19.

Згідно із пунктом 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.

Так, у жовтні 2016 року, березні 2017 року, та в період з січня 2018 року по квітень 2018 року включно, були відсутні номінації НАК "Нафтогаз України" для Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", а також відсутній замовник послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, передбаченим Кодексом ГТС, будь-який суб`єкт ринку природного газу.

Загальний обсяг відбору у зазначений період склав 12 114, 173 тис. куб. метрів, що підтверджується зведеними реєстрами обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" із мереж ПАТ "Івано-Франківськгаз" в жовтні 2016 року, звітами про фактичні обсяги розподілу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Івано-Франківськгаз", між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів за березень 2017 року та з січня по квітень 2018 року, актами приймання-передачі природного газу за жовтень 2016 року, березень 2017 року та січень, лютий, квітень 2018 року, що підписані боржником односторонньо та скріншотом з системи ERP SAP щодо наданих послуг транспортування у жовтні 2016 року, березні 2017 року та січні, лютому, березні та квітні 2018 року.

Згідно з наведеними даними ПАТ "Івано-Франківськгаз", у графі "Підтверджений обсяг за місяць" щодо ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" відсутній обсяг, тобто зазначено "0", а у графі "Фактичний обсяг" зазначено відповідні обсяги, які у сукупності за відповідний місяць склали:

- у жовтні 2016 року 1 669, 220 тис. куб, метрів;

- березні 2017 року 1 908, 415 тис. куб, метрів;

-січні 2018 року - 3 070, 425 тис. куб, метрів;

-лютому 2018 року 2 802, 330 тис. куб, метрів;

-березні 2018 року 2 587, 575 тис. куб, метрів;

-лютому 2018 року 76, 208 тис. куб, метрів.

Також, відбір природного газу боржником у жовтні 2016 року, березні 2017 року та січні, лютому, березні та квітні 2018 року встановлено в зазначеному вище рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 06.10.2020 по справі № 909/1240/19.

Таким чином у спірний період ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" мало договірні відносини з постачання природного газу з ПАТ "НАК "Нафтогаз України", натомість постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів боржнику, внаслідок чого ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" у жовтні 2016 року, березні 2017 року та січні, лютому, березні та квітні 2018 року здійснило відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу АТ "Укртрансгаз" обсягом 12 114, 173 тис. куб. метрів без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

З урахуванням того, що статтею 8 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" визначено, що компенсація кредитору має бути здійснена боржником за цінами реалізації природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, то при розрахунку загального розміру заборгованості кредитором було враховано обсяги споживання природного газу, використані боржником для виробництва теплової енергії для різних категорій споживачів, що визначені самим боржником в договорах постачання природного газу, а також враховано ціни для виробників теплової енергії по категоріям споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.

За наведеним розрахунком кредитора вартість відібраних обсягів природного газу у період жовтня 2016 року, березня 2017 року, та з січня 2018 року по квітень 2018 року у загальному розмірі 12 114, 173 тис. куб. метрів за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 84 374 741, 48 гривень.

Щодо тверджень боржника про необґрунтованість кредиторських вимог АТ "Укртрансгаз" з посиланням на те, що ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" станом на 29.08.2021 (дата набрання чинності Законом № 1639 від 14.07.2021, яким Закон 1730 було доповнено зазначеними положеннями) не було підприємством, що виробляє, транспортує та постачає теплову енергію, надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), оскільки було визнано банкрутом Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2020 у справі № 909/1240/19, та господарська діяльність останнього була завершена на виконання вимог статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон).

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно із частиною 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Відповідно до частини 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Норми статті 1 та частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства пов`язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов`язання боржника.

Тобто при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Аналогічні висновки вказані у постанові Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 908/1954/21.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі № 914/1940/22 вказав, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону № 1730-VIII, у редакції Закону № 1639-ІХ, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих номінацій, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Аналіз наведених приписів Закону № 1730-VIII дає підстави для висновку, що необхідними та визначальними умовами для застосування положень статті 8 цього Закону є: 1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути - підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно; 2) заборгованість складається з вартості об`ємів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів; 3) період заборгованості - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015 - 31.12.2019; 4) строк оплати настав з 01.10.2021.

Суд виходить з того, що закріплений у статті 58 Конституції України принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі "lex ad praeterian non valet" полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Так, судом встановлено, що між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" були укладені договори постачання природного газу від 10.10.2016 № 5172/1617-ТЕ-15, від 27.10.2016 № 5254/1617-БО-15, від 27.09.2017 № 6211/1718-КП-15, від 27.09.2017 № 6210/1718-БО-15, від 27.09.2017 № 6209/1718-ТЕ-15, разом із цим, факт укладання договору не свідчить про його фактичне виконання, адже лише подання номінацій у спірний період для боржника та підписання актів приймання-передачі свідчить про фактичне виконання умов укладеного договору.

Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходження товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Якщо з договору купівлі продажу не випливає обов`язок доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Таким чином, у спірний період ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" мало договірні відносини з постачання природного газу з ПАТ "НАК "Нафтогаз України", проте постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу боржнику, внаслідок чого ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" здійснювався відбір природного газу з транспортної системи АТ "Укртрансгаз" без поданих номінацій його постачальником.

Як вбачається із матеріалів справи обсяги відібраного боржником природного газу у період жовтня 2016 року, березня 2017 року, та з січня 2018 року по квітень 2018 року у загальному розмірі 12 114, 173 тис. куб. метрів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Проте споживання боржником зазначеного об`єму проводилось без подання номінації ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

При цьому, враховуючи відсутність підписаних двосторонніх актів приймання-передачі природного газу у спірний період між ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України, кредитор має всі наявні підстави для стягнення заборгованості на підставі частини 2 статті 8 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до боржника у розмірі 84 374 741, 48 гривень вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у період з жовтня місяця 2016 року, березня місяця 2017 року, та з січня місяця 2018 року по квітень місяць 2018 року, строк оплати яких є таким, що настав.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнає конкурсні кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на суму 84 374 741, 48 гривень вартості відібраних без номінації обсягів природного газу, а також 6 056, 00 гривень - судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника.

Керуючись статтями 1, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх. № 438/24 від 15.01.2024) про визнання кредиторських вимог в сумі 84 380 797, 48 гривень компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу - задовольнити.

2. Визнати конкурсні кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" в розмірі 84 374 741, 48 гривень (вісімдесят чотири мільйони триста сімдесят чотири тисячі сімсот сорок одна гривня сорок вісім копійок) вартість відібраних без номінації обсягів природного газу, а також судовий збір в розмірі 6 056, 00 гривень (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).

3. Ліквідатору Захарку І. І. внести вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до реєстру вимог кредиторів боржника.

4. Ухвала набирає законної сили 27.02.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

5. Повний текст ухвали складено - 04.03.2024.

Суддя В. В. Михайлишин