Рішення

від 06.02.2024 по справі 911/2938/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/2938/23

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос»простягнення 2047607,79 грн.за участю представників:

позивача:Єфременко В.М. адвокат, дов. від 11.10.2023 № 342/23відповідача:Телющенко П.П. адвокат, ордер від 20.10.2023 серія АІ № 1448189суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» (далі відповідач) про стягнення 2047607,79 грн., з яких 561133,23 грн. основний борг, 29644,06 грн. інфляційні втрати, 14332,06 грн. 3% річних, 166467,86 грн. пені, 1,84 грн. штраф за п. 6.2.2 договору та 1276027,94 грн. штраф за п. 6.2.3 договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 21.06.2022 № 41АР200-88858-22 щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у липні 2022 року лютому 2023 року згідно перелічених в позовній заяві актів приймання-передачі у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2022 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справ та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову до 24.10.2022. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання своїх зобов`язань за договором постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 21.06.2022 № 41АЗ200-88858-22 щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у липні 2022 року лютому 2023 року згідно перелічених в позовній заяві актів приймання-передачі у встановлений договором строк; контрозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафів.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 20.10.2022, в якому він зазначає про оплату основної суми заборгованості в розмірі 561133,23 грн., в наслідок чого предмет спору у вказаній частині вимог відсутній. У поданому відзиві відповідач частково визнає решту позовних вимог, за виключенням позовних вимог в частині стягнення 1276027,94 грн. штрафу. Відповідач заперечує проти позовних вимог в частині стягнення 1276027,94 грн. штрафу, з підстав, які зводяться до того, що позивачем всупереч ст. 74 ГПК України не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача на підставі п. 6.2.3 договору штрафу за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу, у зв`язку з чим позовні вимоги у вказаній частині є недоведеними, необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Позивач подав до суду заяву від 30.10.2023 про відмову від частини позовних вимог, в якій просить суд прийняти заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості та закрити провадження у даній справі в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 561133,23 грн., у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернути сплачену суму судового збору в розмірі 8416,99 грн.

Позивач подав до суду відповідь на відзив від 30.10.2023, в якій наводить власні спростування на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких наводить власні спростування на доводи позивача, викладені у відповіді на відзив.

Прокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2023, яка відображена в протоколі судового засідання від 21.11.2023, закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.12.2023 о 11:40.

У зв`язку з оголошенням на території міста Києва повітряної тривоги, задля збереження життя та здоров`я учасників справи, судове засідання у даній справі призначене на 26.12.2023 о 11:40 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.12.2023 призначено у даній справі судове засідання на 06.02.20024

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви від 30.10.2023 про відмову від позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача частково заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 21.06.2022 № 41АР200-88858-22 (далі договір), відповідно до умов якого позивач постачальник зобов`язується передати у власність відповідачу споживачу у 2022 році природний газ (далі газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п. 1.1 договору).

Пунктами 1.2, 1.3 договору сторони визначили, що річний плановий обсяг постачання газу до 100000 куб м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1 договору погоджено, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Згідно п. 3.2 договору ціна 1 куб.м. природного газу без урахування ПДВ становить 32,50000000 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна 1 куб.м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 32,63657600 грн. ПДВ становить 6,52731520 грн. Всього ціна 1 куб.м. природного газу становить 39,16389120 грн.

У п. 3.3 договору сторони передбачили, що зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітнім.

В додатку № 1 до договору сторони погодили планові обсяги постачання газу у 2022 році по місяцях. В додатку № 2 до договору сторони визначили перелік ЕІС-код точок комерційного обліку споживача.

Між сторонами у справі у зв`язку зі зміною ціни на природний газ укладено ряд додаткових угод: від 29.07.2022 № ДУ-1/41АР200-88858-22, від 31.08.2022 № ДУ-2/41АР200-88858-22, від 31.10.2022 № ДУ-3/41АР200-88858-22, від 30.11.2022 № ДУ-4/41АР200-88858-22.

Додатковою угодою від 30.11.2022 № ДУ-4/41АР200-88858-22 до договору, сторонами, крім зміни ціни на газ, погоджено з 01.12.2022 викласти п. 4.2 договору в наступній редакції: « 4.2 Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем».

Позивач на виконання умов договору у період липень 2022 року, вересень - грудень 2022 року, січень лютий 2023 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 44589,28 куб.м. вартістю 2097358,71 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу: від 31.07.2022 № ТГЗ82046616 на суму 18,41 грн., від 30.09.2022 № ТГЗ382071829 на суму 21207,07 грн., від 31.10.2022 № ТГЗ82095995 на суму 1210821,97 грн., від 30.11.2022 № ТГЗ82110913 на суму 831927,90 грн., від 31.12.2022 № ТГЗ82127307 на суму 33236,58 грн., від 31.01.2023 № ТГЗ83002464 на суму 115,72 грн., від 28.02.2023 № ТГЗ83032028 на суму 31,06 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Звертаючись з даним позовом позивач зазначав, що вартість природного газу отриманого у вказаний вище період відповідач у визначені договором строки не оплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 561133,23 грн. різницю між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю переданого природного газу.

Після звернення з даним позовом та відкриття провадження у справі позивач подав до суду заяву від 30.10.2023 про відмову від частини позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 561133,23 грн., оскільки вказана сума боргу сплачена відповідачем.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Подавши заяву про відмову від позову позивач по суті не зацікавлений в розгляді його позовних вимог до відповідача після пред`явлення позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 561133,23 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи обставини справи, а також те, що подана позивачем заява про відмову від частини позовних вимог не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає її та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закриває провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в суму 561133,23 грн.

Таким чином, на розгляді суду лишились позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1486747, 56 грн., з яких 29644,06 грн. інфляційних втрат, 14332,86 грн. 3% річних, 166467,86 грн. пені, 1,84 грн. штрафу за п. 6.2.2 договору та 1276027,94 грн. штрафу за п. 6.2.3 договору.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ згідно перелічених вище актів приймання-передачі природного газу, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за період прострочення з серпня 2022 року по червень 2023 складають 29644,06 грн.; 3% річних з прострочених сум за період прострочення з 11.08.2023 по 15.09.2023 складають 14332,86 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.

Позивач на підставі п. 6.2.1 договору просить суд стягнути з відповідача за порушення строків оплати за поставлений природний газ, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача за період прострочення з 11.08.2022 по 10.09.2023 складає 166467,86 грн.

Згідно з п. 6.2.1 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги у вказаній частині позову є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач на підставі п. 6.2.2, 6.2.3 договору просить суд стягнути з відповідача штраф за перевищення обсягу постачання газу в розмірі 1,84 грн., штраф за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу в розмірі 1276027,94 грн.

Пунктом 6.2.2 договору передбачено, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vn) x Ц х K, де: Vф - обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором; Vn - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період; Ц - вартість газу за договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1 (при цьому, якщо перевищення обсягу газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт дорівнює 1).

Пунктом 6.2.3 договору погоджено, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Проаналізувавши зміст наведених пунктів договору, суд дійшов висновку, що визначена сторонами відповідальність не відноситься до штрафу.

Погоджена сторонами у договорі санкція, яка нараховується за певною формулою, а також санкція у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу, за своєю правовою природою відносяться до збитків, відшкодування яких передбачено розділом VII Правил постачання природного газу, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (Далі - Правил постачання природного газу).

Згідно з підпунктами 1, 2 п. 1 розділом VII Правил постачання природного газу відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) x Ц х K, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vn - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; К - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5. При цьому, якщо перевищення об`єму (обсягу) природного газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання природного газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт може бути збільшений у договорі постачання до 1.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Позивач, заявляючи до стягнення санкції за п.п. 6.2.2, 6.2.3 договору, які за своєю суттю є збитками, жодним чином не обґрунтував підстав заявлення таких вимог, не надав суду доказів понесених збитків (шкоди), не довів вини заподіювача шкоди та причинного зв`язку між діями заподіювача та настанням збитків.

За таких обставин, позивачем всупереч приписів ст. 74 ГПК України, не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача на підставі п. 6.2.2, 6.2.3 договору штрафу за перевищення обсягу постачання газу в розмірі 1,84 грн. та штрафу за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу в розмірі 1276027,94 грн., які за своєю суттю є збитками, у зв`язку з чим позовні вимоги у вказаній частині вимог є безпідставними, недоведеними, необґрунтованими та непідтвердженими належними і допустимими доказами, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Подібний висновок при вирішенні спору щодо стягнення передбачених Правилами постачання природного газу і договором збитків викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 904/6994/20 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 911/1893/23.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 29644,06 грн. інфляційних втрат, 14332,86 грн. 3% річних, 166467,86 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог про стягнення 1,84 грн. штрафу за п. 6.2.2 договору та 1276027,94 грн. штрафу за п. 6.2.3 договору суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Щодо поверненню судового збору та розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач подав до суду заяву від 30.10.2023, в якій, зокрема, просить суд повернути сплачену суму судового збору в розмірі 8416,99 грн., у зв`язку з закриттям провадження у справі.

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн.

Враховуючи зазначені вище положення законодавства, за подання даного позову про стягнення 2047607,79 грн. до господарського суду справляється судовий збір у розмірі 30714,12 грн. 1,5 відсотка ціни позову.

При зверненні з даним позовом до суду позивачем згідно платіжними дорученнями від 10.05.2023 № 9109 на суму 26435,85 грн., від 20.09.2023 № 13025 на суму 4280грн. було сплачено судовий збір в загальному розмірі 30715,85 грн.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», яка кореспондується з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються.

Враховуючи, що позивач до початку розгляду справи по суті відмовився від позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 561133,23 грн. і така відмова прийнята судом, то в силу приписів ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» з Державного бюджету України підлягає 50% судового збору, сплаченого за позовні вимоги, від яких позивач відмовився до початку розгляду справи по суті, що дорівнює 4208,50 грн. Решта суми судового збору 50%, що дорівнює 4208,50 грн., відповідно до положень ч. 3 ст. 130 ГПК України не відшкодовується, у зв`язку з відмовою позивача від частини позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 561133,23 грн. та покладається на позивача.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, за решту позовних вимоги, які були на розгляді суду та по яким не закрито провадження у справі, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 130, 191, 231, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» від частини позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» про стягнення 561133,23 грн. основного боргу.

2. Закрити провадження у справі № 911/2938/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» в частині позовних вимог про стягнення 561133,23 грн. основного боргу.

3. Решту позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» про стягнення 29644,06 грн. інфляційних втрат, 14332,86 грн. 3% річних, 166467,86 грн. пені, 1,84 грн. штрафу за п. 6.2.2 договору та 1276027,94 грн. штрафу за п. 6.2.3 договору задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» (площа Ватутіна, 18А, с. Пустоварівка, Сквирський р-н, Київська обл., 09051, ідентифікаційний код 03754120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (вул. Острозьких Князів, 32/2, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 43965848) 29644 (двадцять дев`ять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 06 коп. інфляційних втрат, 14332 (чотирнадцять тисяч триста тридцять дві) грн. 86 коп. 3% річних, 166467 (сто шістдесят шість тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 86 коп. пені, 3156 (три тисячі сто п`ятдесят шість) грн. 67 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» про стягнення 1,84 грн. штрафу за п. 6.2.2 договору та 1276027,94 грн. штрафу за п. 6.2.3 договору відмовити.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (вул. Острозьких Князів, 32/2, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 43965848) судовий збір у розмірі 4208,50 грн. сплачений до Державного бюджету України згідно з платіжною інструкцією від 20.09.2023 № 13025 на суму 4280 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 05.03.2024.

Суддя Ю.В. Подоляк