Рішення

від 05.03.2024 по справі 911/2191/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. Справа № 911/2191/23

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Дорсервіс

до Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ

про стягнення 53 777,62 гривень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Дорсервіс» (далі - ТОВ «Торгова компанія «Дорсервіс»/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» (далі - ТОВ «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ»/відповідач) про стягнення 53 777,62 гривень, з яких: 28 689,69 грн інфляційних втрат, 5 511,51 грн 3% річних та 19 576,42 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2023 у справі №911/2191/23 прийнято позовну заяву ТОВ «Торгова компанія «Дорсервіс» до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, а також зобов`язано позивача згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України подати до суду у строк до 04.09.2023:

- пояснення щодо підстави походження зобов`язань (сукупність неоплачених/частково оплачених актів надання послуг) 366 430,37 грн боргу, на який здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат;

- пояснення стосовно порядку зарахування сплачених відповідачем коштів, зокрема щодо того, в рахунок оплати частково/повністю яких актів надання послуг позивачем здійснено зарахування сплачених сум.

21.08.2023, у встановлений судом строк, через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач заявив клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

04.09.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 02.08.2023 у справі №911/2191/23.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Дорсервіс» як виконавцем укладено договір про надання послуг №2012/21-П (далі договір №2012/21-П), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги автотранспортом, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Згідно пунктів 2.1., 2.6., 4.2. та 8.1. договору №2012/21-П вартість наданих послуг визначається на підставі підписаних сторонами актiв приймання-передачi наданих послуг виходячи з наступних цiн:

-3,90 грн (три гривні 90 копійок) з ПДВ за т/км.

Оплата наданих послуг проводиться протягом 5 банківських днів після підписання сторонами актiв виконаних робіт (наданих робіт) та виставлення рахунку виконавцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця.

У разі несвоєчасної оплати вартості послуг замовником відповідно до договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмiрi подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині здійснення розрахунків до повного їх виконання. Якщо за 10 (десять) днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагатиме припинення або перегляду його умов, договір вважається продовженим на наступний рік з можливістю внесення змін чи доповнень до нього.

Копія вказаного договору №2012/21-П наявна в матеріалах справи.

Мотивуючи звернення до суду із відповідним позовом, ТОВ «Торгова компанія «Дорсервіс» зауважило, що власні договірні обов`язки виконало належним чином та надало відповідачу послуги за договором №2012/21-П загальною вартістю 816 430,37 грн, тоді як останній частково розрахувався за відповідно отримані послуги загалом у сумі 450 000,00 грн.

На підтвердження відповідних обставин позивачем надано копії скріплених підписами та печатками сторін довідок перевізника та актів надання послуг, зокрема:

- №2287 вiд 20.12 2021 на суму 35 100 грн;

- №2289 вiд 28.12 2021 на суму 68 737,50 грн;

- №2288 вiд 27.12.2021 на суму 53 040 грн;

- №2290 вiд 29.12 2021 на суму 75 465 грн;

- №18 вiд 05.01.2022 на суму 4 118, 40 грн;

- №19 від 05.01.2022 на суму 62 010 грн;

- №20 від 06.01. 2022 на суму 31 005 грн;

- №21 вiд 10.01.2022 на суму 114 075 грн;

- №22 вiд 10.01.2022 на суму 42 900 грн;

- №23 вiд 11.01.2022 на суму 88 725 грн;

- №24 вiд 12.01.2022 на суму 88 725 грн;

- №25 від 17.01.2022 на суму 44 362, 50 грн;

- №30 від 18.01.2022 на суму 50 700 грн;

- №46 вiд 26.01.2022 на суму 57 466, 97 грн.

На підтвердження ж обставин часткової сплати відповідачем вартості отриманих послуг позивач надав копії платіжних доручень: №5387 від 10.01.2022 на суму 100 000 грн, №5565 від 28.01.2022 на суму 300 000 грн, №5781 від 09.02.2022 на суму 50 000 грн.

Згідно викладених у позові доводів та надалі наданих позивачем пояснень сплачені відповідачем 450 000,00 грн зараховано повністю по актах: №2287 від 20.12.2021, №2289 вiд 28.12.2021, №2288 вiд 27.12.2021, №2290 вiд 29.12.2021, №18 вiд 05.01.2022, №19 від 05.01.2022, №20 від 06.01.2022, №21 вiд 10.01.2022 та частково по акту №22 вiд 10.01.2022 в сумі 6 449, 10 грн, відтак у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за актами:

- №23 вiд 11.01.2022 на суму 88 725 грн;

- №24 вiд 12.01.2022 на суму 88 725 грн;

- №25 від 17.01.2022 на суму 44 362, 50 грн;

- №30 від 18.01.2022 на суму 50 700 грн;

- №46 вiд 26.01.2022 на суму 57 466, 97 грн та частково актом №22 вiд 10.01.2022 на суму 36 450,90 грн, що загалом склало 366 430,37 грн, які присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2022 у справі №910/6516/22.

Втім, за доводами позивача, 366 430,37 грн заборгованості за отримані згідно договору №2012/21-П послуги, наявність якої також підтверджено рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2022 у справі №910/6516/22, відповідачем сплачено з порушенням строків 30.12.2022. В підтвердження вказаного суду надано копію банківської виписки по рахунку позивача.

З огляду на викладене, оскільки підтверджену рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2022 у справі №910/6516/22 заборгованість відповідачем сплачено лише 30.12.2022, позивач звернувся до суду із відповідним позовом та просить стягнути з відповідача:

- 28 689,69 грн інфляційних втрат, 5 511,51 грн 3% річних, нарахованих з 01.07.2022 по 30.12.2022 на 366 430,37 грн боргу;

- 19 576,42 грн пені, нарахованої з 01.07.2022 по 08.08.2022 на 366 430,37 грн боргу.

В розрізі вказаного, зокрема періодів обрахунку заявлених до стягнення сум, позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2022 у справі №910/6516/22 також задоволено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій, інфляційних втрат і 3% річних за період з 09.02.2022 по 30.06.2022, а тому за відповідним позовом нарахування розпочато з 01.07.2022 та припинено:

- 08.08.2022 - щодо пені, з огляду на приписи ст. 232 ГК України;

- 30.12.2022 щодо інфляційних втрат і 3% річних.

Згідно поданого відзиву відповідач, з-поміж доводів про необхідність зменшення суми витрат позивача на професійну правничу допомогу, не зазначив жодних доводів та/або заперечень щодо суті спору.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити, зокрема, у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

З огляду на вказані приписи процесуального законодавства та відсутність у поданому відповідачем відзиві будь-яких аргументів щодо повного або часткового визнання позовних вимог суд дійшов висновку вирішувати справу за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчи нити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Поряд з тим статтями 73, 74 та 75 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду вказаного, оскільки рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2022 у справі №910/6516/22 встановлено обставини наявності у відповідача обов`язку по сплаті вартості отриманих згідно договору №2012/21-П послуг, у тому числі і у сумі 366430,37 грн та наявності у відповідача перед позивачем відповідної суми боргу, суд дійшов висновку, що за позовом у цій справі такі обставини не потребують доказування та, у сукупності із наданими позивачем доказами сплати 366 430,37 грн боргу 30.12.2022, свідчать про обґрунтованість доводів позивача про порушення відповідачем грошового зобов`язання на вказану суму.

Приписами ст. ст. 599, 610, 612, 625 ЦК України унормовано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказані вище законодавчі приписи та проведений відповідачем остаточно розрахунок за отримані послуги 30.12.2022, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено до періоду розрахунку сум інфляційних втрат і 3% річних день, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов`язання, а саме день проведення остаточної оплати 30.12.2022, а тому суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат і 3% річних з 01.07.2022 по 29.12.2022 на 366 430,37 грн боргу.

З огляду на вказані вище норми права, оскільки відповідач порушив строки виконання грошових зобов`язань по сплаті вартості отриманих послуг, а заявлений до стягнення розмір інфляційних втрат, обрахований судом за визначений ним період, є арифметично правильним, суд дійшов висновку про обгрунтованість та задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 28 689,69 грн інфляційних витрат.

Водночас, оскільки арифметично правильний розмір 3% річних, обрахований судом за визначений ним період, складає 5 481,40 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 511,51 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 481,40 грн.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 230, ч. 6 ст. 232 ГК України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно пункту 7 Розділу IX «Прикінцеві положення» ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З огляду на вказані вище норми права та договірні положення, оскільки відповідач порушив строки виконання грошових зобов`язань по сплаті вартості отриманих послуг, а заявлений до стягнення розмір пені, обрахований судом за вказаний позивачем період, є арифметично правильним, суд дійшов висновку про обгрунтованість та задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 576,42 грн пені.

В розрізі визначеного позивачем періоду обрахунку пені судом враховано приписи пункту 7 Розділу IX «Прикінцеві положення» ГК України та те, що з огляду унормованого ним порядку продовження, зокрема, строків нарахування пені, загальний період обрахунку пені, визначений позивачем, не суперечить законодавчим вимогам.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Питання ж розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу судом не вирішується при ухваленні вказаного рішення та, як наслідок, не розглядаються відповідно викладені у відзиві заперечення відповідача щодо таких витрат, оскільки у позовній заяві позивачем зазначено, що докази понесення цих витрат будуть надані протягом 5 днів після винесення рішення.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 129, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 29-А, ідентифікаційний код 38680240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Дорсервіс» (вул. Саксаганського, буд. 117, оф. 1, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 31245569):

- 28 689 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 69 коп. інфляційних втрат;

- 5 481 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят одну) грн 40 коп. 3% річних;

- 19 576 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн 42 коп. пені;

- 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн 50 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.03.2024.

Суддя В.А. Ярема