Рішення

від 04.03.2024 по справі 922/5491/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5491/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149) до Державного біотехнологічного університету (61022, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 44) про стягнення 136519,84 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державного біотехнологічного університету, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 136519,84 грн., яка складається з:

- 83257,26 грн. пені за період 01.2022, 07.2022-12.2022, 01.2023-08.2023;

- 8716,13 грн. 3% річних за період 01.2022, 07.2022-12.2022, 01.2023-08.2023;

- 44546, 45 грн. інфляційних втрат за період 01.2022, 07.2022-12.2022, 01.2023-08.2023 р.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії №6-0067С від 01.01.2019, в частині здійснення своєчасної та повної сплати вартості електричної енергії у встановлені договором строки.

Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.01.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

18.01.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №1639) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

26.01.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії витребуваного ухвалою від 03.01.2024 договору та продовження процесуального строку на подання витребуваних документів (вх. № 2430), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

31.01.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №2824) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа 03.01.2024, а саме "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 03.01.2024 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа 03.01.2024, а саме "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 03.01.2024 до електронного кабінету відповідача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Отже, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Матеріалами справи установлено, що Акціонерне товариство «Харківобленерго» є оператором системи розподілу, який відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1446 та положень п. 13 розділу XYII Закону з 01.01.2019 здійснює діяльність з розподілу електричної енергії на території Харківської області.

Відповідно до Закону та ПРРЕЕ учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Між AT Харківобленерго та Національним технічним університетом сільського господарства ім. П. Василенка укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 6-0067С від 01.01.2019 шляхом підписання заяви-приєднання з додатками, що діє на умовах договору про постачання електричної енергії № 6-0067С від 01.03.2006 з додатками.

Відповідно до п. 1 Додаткової Угоди від 01.11.2022 внесені зміни до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 6-0067С від 01.01.2019, а саме:змінено найменування Споживача Харківський Національний Технічний університет Сільського господарства ім. П. Василенка ( код ЄДРПОУ 00493741) на нове найменування Споживача Державний Біотехнологічний Університет (код ЄДРПОУ 44234755) у Договорі та всіх його додатках. Інші умови Договору не змінені, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Зміни внесені у зв`язку з реорганізацією Харківського Національного Технічного Університету Сільського Господарства ім. П Василенка на підставі розпорядження КМУ від 12.05.2021 № 431 та наказу Міністерства освіти і науки України від 18.06.2021 № 689 відповідно до положень ст.ст. 104,106,107 ЦКУ шляхом приєднання до Державного Біотехнологічного Університету, який відповідно до п.9 наказу № 689 с правонаступником всього майна прав та обов`язків Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що на виконання умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, Постачальником надавались послуги з розподілу електричної енергії.

Проте відповідач, у порушення умов договору здійснював оплату отриманих послуг із порушенням встановлених Договором строків.

Так, позивачем у позові зазначено про те, що за період: січень 2022-вересснь 2023, позивач надав послуги з розподілу електричної енергії споживачу (відповідачу) у відповідності до умов Договору у обсязі 1138552 кВт*год вартістю 1329461,06 грн., що підтверджується відомостями про витрати електричної енергії, звітами про покази обліку електричної енергії, які надані відповідачем, актами про обсяги розподілу електричної енергії, актами приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії та оплатою вартості отриманих послуг.

За результатами розрахункового періоду та на підставі узгоджених документів, Оператором системи розподілу надані споживачу рахунки на оплату послуг з розподілу електричної енергії за період: січень 2022, липень2022-вересень 2023 які отримані уповноваженим представником споживача (відповідача) та були направлені на його (споживача) поштову адресу.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем отриманих послуг, позивачем нараховано відповідачу 3% річних, інфляційні та пеню відповідно до п. 8 додатку №4 «Порядок розрахунку» до Договору, яким визначено, що у разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії передбачених п.7 даного порядку, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та кожний день прострочення платежу, 3% річних та інфляційні від суми боргу, та кожен день прострочення. У тому числі за день оплати.

Таким чином, внаслідок порушення строків оплати вартості отриманих послуг з розподілу електричної енергії відповідачу нараховано пеню та період червень 2022-вересень 2023 у сумі 83257,20 грн., 3% річних та період березень 2022-вересснь 2023 у сумі 8716,13 грн., а також інфляційні за період травень 2022-квітень 2023 у розмірі 44546,45 грн. (з урахуванням переплати у розмірі 208,48 грн.)

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування своїх заперечень, у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що ДБТУ було створено лише у 2021 році на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 431-р від 12.05.2021 р. «Про утворення Державного біотехнологічного університету» та Наказу Міністерства освіти і науки України № 689 від 18.06.2021 "Про утворення Державного біотехнологічного університету". ДБТУ був утворений шляхом приєднання до нього чотирьох закладів вищої освіти, одним серед яких є Національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка. Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 6-0067С від 01.01.2019 AT «Харківобленерго» уклало саме з Національним технічним університетом сільського господарства ім. П. Василенка (код ЄДРПОУ 00493741), правонаступником якого є ДБТУ, лише 01.11.2022 між AT «Харківобленерго» та ДБТУ було укладено додаткову угоду, якою замінено сторону у зобов`язанні, а саме: Національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка було замінено на ДБТУ, який є правонаступником прав та обов`язків вказаного ЗВО. Враховуючи, що ДБТУ є бюджетною установою виконання грошових зобов`язань за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 6-0067С від 01.01,2019 (який є договором приєднання та до якого приєднувався правопопередник) з боку ДБТУ, як правонаступника, є можливим виключно за умов укладення між сторонами Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії. Лише 30.11.2022 Договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії № 1130 (далі - Договір № 1130) було укладено між ДБТУ та AT «Харківобленерго», пунктом 1.1. якого передбачено код закупівлі за Державним класифікатором 021:2015 65310000-9 та зазначено, що ДБТУ за Договором № 1130 сплачує вартість послуг згідно з умовами договорів приєднання, в тому числі: № 6-0067С від 01.01.2019. Відповідачем у відзиві зазначено про те, що згідно п. 10.1. Договору № 1130 його дію розповсюджено на період до його підписання: з 01.01.2022 та діє до 31.12.2022. Факт укладення Договору № 1130 саме 30.11.2022 виключає можливість виконання ДБТУ своїх грошових зобов`язань у період до його укладення, а саме: з 01.01.2022 по 30.11.2022. Факт початку оплати за Договором № 1130 та Договором № 6-0067С від 01.01.2019 (до якого приєднався правопопердник та права та обов`язки якого набуло ДБТУ) саме після його укладення 01.11.2022 підтверджує сам Позивач у Розрахунку заборгованості доданої до позову, вказуючи, що оплата послуг почалася вже у грудні 2022, тобто одразу після укладення договору № 1130. Позивачем до «стягуваного періоду» безпідставно включено період, протягом якого боржник фізично не міг виконувати грошові зобов`язання через відсутність правових підстав (укладеного договору) з 01.01.2022 по 30.11.2022, а отже нарахування та стягнення за вказаний період пені, інфляційних втрат та 3% річних є необґрунтованим та незаконним. Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційних втрат за вчинення цивільного правопорушення (порушення грошового договірного зобов`язання) за відсутності вини боржника у невиконанні такого зобов`язання.

Також, у відзиві відповідачем зазначено про те, що враховуючи положення законодавства та практику їх застосування на рівні правових висновків Верховного Суду, відповідач звертається до суду з проханням застосувати відповідні норми та зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення інфляційних витрат та процентів річних враховуючи наступні умови. Так, відповідачем зазначено про те, що враховуючи загальну ціну позову, яка становить 136519,84 грн., можна прийти до висновку, що основний борг із вказаної суми являє собою 0%, та стягувані Позивачем пеня, а відсотки за користування коштами та інфляційні витрати складають цілих 100 % від ціни позову. Таким чином, Позивач стягує з Відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати за періоди, за які станом на дату подання позовної заяви Відповідач не має заборгованості по сплаті за послуги, через, що таке стягнення пені (яка є до того ж способом забезпечення виконання зобов`язання), 3% річних та інфляційних втрат набуває карального характеру, що суперечить їх компенсаційній правовій природі, Отже, позивач у розрахунку суми позову зазначив, що сума боргу станом на 01.10.2023 складає 21669,33 грн. (стягнення якої позивач не вимагає), в той час як позивач вимагає стягнення за попередні періоди, заборгованість за які відсутній: пеню - за період червня 2022 по вересень 2023, 3% річних - за період з травня 2022 по квітень 2023; інфляційні втрати - з березня 2022 по вересень 2023 у загальному розмірі 136519,84 грн. Отже, на переконання відповідача, якщо брати до уваги наявність боргу в цілому за договором станом 01.10.2023 у розмірі 21699,33 грн., то стягувана сума пені, 3% річних та інфляційних втрат у 6 разів більша ніж наявні заборгованість.

Відповідач вважає, що стягувані позивачем відсотки річних та інфляційні втрати надмірно великі порівняно із збитками кредитора (у даному випадку кредитор не має збитків станом за періоди, за які стягується пеня, 3% річних та інфляційні втрати), отже суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги;

1) наявність виняткових обставин та причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання як зазначалося, винятковість ситуації полягає саме в тому, що відповідач перебуває у процедурі реорганізації та у період з 01.01,2022 по 30.11.2022 (що складає 11 місяців) Відповідач (ДБТУ) не мав реальної можливості виконувати зобов`язання перед Позивачем у зв`язку з тим, що не був укладений відповідний Договір між сторонами та оплата послуг відбувалася одразу після укладення необхідного Договору № 1130 від 30.11.2022, саме за наявності якого стало можливим сплачувати кошти через Державну казначейську службу України, що і було здійснено Відповідачем;

2) ступінь виконання зобов`язання боржником як зазначалося Позивачем у розрахунку суми ним було нараховано Відповідачу за надання послуг за Договором 1 329 461,06 грн. з яких за укладеним Договором Відповідач виконав зобов`язання на 98,4%, а саме сплачено за Договором 1 307 791,73 грн.;

3) майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні Державний біотехнологічний університет є закладом вищої освіти державної форми власності, тобто за своїм правовим статусом с неприбутковою державною установою, яка фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету. Внаслідок реорганізації до ДБТУ передано боргові зобов`язання всіх чотирьох раво попередників, разом з цим, станом на сьогодні, внаслідок війни, яка триває в Україні вже понад 22 місяця, університет, як і багато інших державних установ опинився у вкрай складній ситуації, що пов`язана із постійним зменшенням видатків на фінансування, відсутністю стабільних надходжень до спеціального фонду бюджету, систематичним знищенням навчальної та іншої інфраструктури, яка потребує коштовного відновлення, а також станом загальноекономічних процесів у державі. Стягнення з університету значних сум пені, суми інфляційних витрат та відсотків річних істотним чином впливає на виконання університетом власних зобов`язань по виплаті заробітної плати працівникам, здійснення інших видатків, що забезпечують життєдіяльність установи. Вказані обставини підтверджуються у розділі «Додаткова інформація до заходу» Акту від 09.08.2023 № ПНС/ХК/13069/173, складеного за результатами проведення планового позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці Північно-Східним Межрегіональним управлінням державної служби з питань праці.

4) інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу - зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, жодним чином не вбачається понесений Позивачем будь-яких збитків від дій Відповідача, якщо останні будуть кваліфіковані судом як такі, що мають зобов`язальний характер.

Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що наявні підстави, передбачені ч. З ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, які визначають можливість зменшення судом розміру штрафних санкцій, інфляційних витрат та процентів річних за умови ухвалення рішення про задоволення позову та у відзиві викладено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені, яка є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання), інфляційних витрат та процентів річних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи установлено, що відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) № 1446 Акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі Стягувач, AT «Харківобленерго») с оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.

Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами (разом - Учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон, Кодекс систем розподілу (далі - КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Постанова № 312), в яких визначені права, обов`язки та відповідальність сторін.

Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу налаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір), який укладається між Товариством та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком № 3 до ПРРЕЕ та розмішена на офіційному сайті AT «Харківобленерго»: www.oblenergo.kharkov.ua.

Договір споживача і розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з Договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ))

Відповідно до абз. 3. п. 5 Постанови 312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.

Відповідно до п. 1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, та с однаковими для всіх споживачів, що виповідає положенням ст. 633,634 ЦК України.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії с основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Зокрема, укладення Договору означає, що між розподільчою організацією та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.

Відповідно до п.2.1.5. ПРРЕЕ - Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє. якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.

Відповідно до п. 1.1 Типового Договору, сторонами погоджено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (малазі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами л урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання. що є додатком 1 до цього Договору.

Згідно з п.2.1 Типового Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 03.2018 N 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Відповідно до п. 3.1, 3.2. 3.4 Типового Договору облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (даті - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт`год.). За підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу незалежно під того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає пі дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за змови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для Споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць Споживач (його Постачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, у якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності). Споживач, що не с побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канапі дистанційного зв`язку.

Відповідно до п.5.1-5.5 Типового Договору ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) Споживача зазначена в Паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії.

Згідно п. 11.1 Типового Договору цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно із пп. 5.1.1 глава V ПРРЕЕ та п. 7.1 Типового Договору Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.

Оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуга оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно п. 1 Додатка №4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

У відповідності до п.З Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору, Оплата послуга з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній розрахунковий період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередній розрахунковий період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період.

Відповідно п.4 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору розрахунок суми попередньої оплати здійснюється Споживачем шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу (ціни) на розподіл на фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та надасться рахунок на попередню оплату.

Згідно з п. 5 Додатка №4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору, остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити Споживач за послуга з розподілу електричної енергії на розрахунковий період, визначається виходячи і фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) і розподілу у розрахунковому періоді Фактичний обсяг складається з кількості спожитої (розподіленої) електричної енергії на приладами обліку та витрат розподілених відповідно до додатку № 8 Договору

Відповідно до п. 7-8 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору Рахунки та послуги і розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної с електричної енергії надаються уповноваженому представнику Споживача (п. 6 цього додатку) Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання Споживачем рахунків Оператор системи розподілу направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

У разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, передбачених п. 7 даного Порядку. Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, інфляційні, 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3о річних, інфляційних зазначаються у рахунку окремими рядками, та повинні бути сплачені Споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання.

Зобов`язання щодо оплати за послугу з розподілу електричної енергії повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинних нормативно- правових актів (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України). Крім того, саме п.п. 1 п.6.2 Договору, передбачено обов`язок Боржник виконувати умови цього Договору.

Крім цього, згідно п. 1.1 Додатку №10 «Договір про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії» до Типового Договору на надання послуг з розподілу електричної енергії. Оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Згідно п. 2.2 Додатку №10 до Типового Договору, Споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього Договору).

Пунктом 7 Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії, який є Додатком №1 до Додатку №10 до Типового Договору, визначено, що рахунки за послуги з перетікання реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від отримання рахунку Споживачем.

Відповідно до абз. 1,2 пункту 2.1.5 глави 2.1 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.

Оператор системи зобов`язаний розміщувати актуальну редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії та роз`яснення щодо укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії на сторінці свого офіційного веб-сайту із розміщенням посилання на головній сторінці та у власних центрах обслуговування споживачів.

На виконання вимог закону актуальна редакція договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії розміщено на офіційному сайті AT Харківобленерго в мережі Інтернет за посиланням: https://www.oblenergo.kharkov.ua/sites/default/files/pdf/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D 1 %96%D 1 %80%20%D0%BF%D 1 %80%D0%BE %20%D 1 %80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D 1 %96%D0%BB .pdf

Так, матеріалами справи установлено, що між AT Харківобленерго та Національним технічним університетом сільського господарства ім. П. Василенка укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 6-0067С від 01.01.2019 шляхом підписання заяви-приєднання з додатками, що діє на умовах договору про постачання електричної енергії № 6-0067С від 01.03.2006 з додатками.

01.11.2022 укладена Додаткова Угода до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 6-0067С від 01.01.2019, якою Відповідно до п. 1 внесені зміни до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 6-0067С від 01.01.2019, а саме: змінено найменування Споживача Харківський Національний Технічний університет Сільського господарства ім. П. Василенка ( код ЄДРПОУ 00493741) на нове найменування Споживача Державний Біотехнологічний Університет (код ЄДРПОУ 44234755) у Договорі та всіх його додатках.

Відповідно до п.9 наказу Міністерства освіти і науки України № 689 Державний Біотехнологічний Університет є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Харківського національного технічного Університету сільського господарства ім. П. Василенка.

При цьому, будь-які інші умови вищевказаного Договору змінені цією Угодою не були, та залишаються чинними у тій редакції, що викладена сторонами раніше, і обов`язковість яких Сторони підтверджують для себе.

Доказів зворотного відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Пункт 2 ст. 512 ЦКУ встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або Законом.

Тобто, до Відповідача перейшли всі права та обов`язки за вказаним договором, і твердження про заміну сторони у зобов`язанні лише з 01.11.2022 є хибним та таким, що спростовується матеріалами справи.

Відповідно до п. 7.7 Постанови Верховного Суду від 10.09.2019 по справі № 916/2403/18, закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обв`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, що якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

Відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 6-0067С від 01.01.2019 укладеного між AT «Харківобленерго» та Національним технічним університетом сільського господарства ім. П. Василенка оператор системи має право на отримання від Споживача своєчасної оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії.

При цьому, додатком № 4 до договору «Порядок розрахунків № 6» встановлено порядок оплати послуг та зазначено, що рахунки за послугу з розподілу електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку споживачем.

Отже, сплата відповідачем суми основної заборгованості свідчить про визнання боргу.

Нарахування 3% річних, інфляційних та пені здійснено відповідно до п. 8 додатку №4 «Порядок розрахунку» до Договору, яким визначено, що у разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії передбачених п.7 даного порядку, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та кожний день прострочення платежу, 3% річних та інфляційні від суми боргу, та кожен день прострочення. У тому числі за день оплати.

Таким чином, внаслідок порушення строків оплати вартості отриманих послуг та розподілу електричної енергії відповідачу правомірно нараховано пеню та період червень 2022-вересень 2023 у сумі 83 257.20 грн., 3% річних та період березень 2022-вересснь 2023 у сумі 8716,13 грн., а також інфляційні за період травень 2022-квітень 2023 у розмірі 44 546,45 грн., з урахуванням переплати у розмірі 208,48 грн.

Відповідно п.4 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору розрахунок суми попередньої оплати здійснюється Споживачем шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу (ціни) на розподіл на фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та надасться рахунок на попередню оплату.

Згідно з п. 5 Додатка №4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору, остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити Споживач за послуга з розподілу електричної енергії на розрахунковий період, визначається виходячи і фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) і розподілу у розрахунковому періоді Фактичний обсяг складається з кількості спожитої (розподіленої) електричної енергії на приладами обліку та витрат розподілених відповідно до додатку № 8 Договору

Відповідно до п. 7-8 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору Рахунки та послуги і розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної с електричної енергії надаються уповноваженому представнику Споживача (п. 6 цього додатку) Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання Споживачем рахунків Оператор системи розподілу направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, передбачених п. 7 даного Порядку. Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, інфляційні, 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3о річних, інфляційних зазначаються у рахунку окремими рядками, та повинні бути сплачені Споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань" розмір пені, передбачений п. 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум пені, 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки відповідають нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині заявлених до стягнення з відповідача 83257,26 грн. пені; 8716,13 грн. 3% річних; 44546, 45 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме пені, інфляційних втрат та процентів річних, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Приписами ч. З ст. 551 ЦК України також передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГК України сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону.

У даному разі, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів звернення до позивача з приводу неможливості своєчасного виконання своїх договірних зобов`язань та з пропозицією врегулювання такої ситуації.

При цьому, посилання відповідача у відзиві на те, що відповідач є закладом вищої освіти державної форми власності та є неприбутковою державною установою, що в свою чергу унеможливлює виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, є необґрунтованим з огляду на приписи статей 42, 193 ГК України, оскільки відсутність коштів у боржника, не є підставою для не виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Крім того, відповідно статті 233 ГК України передбачено можливість зменшення розміру штрафних санкцій, втім ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарський відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, стягнення 3% річних та інфляційних втрат не є штрафною санкцією, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитору.

Так, відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії AT Харківобленерго (надалі також Товариство) є оператором системи розподілу (далі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії на території Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності Товариства та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж AT Харківобленерго, на підставі відповідної ліцензії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Регулятор) від 16.11.2018 № 1446.

Також, судом враховано, що Товариство віднесено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 та належить до підприємств, що забезпечують життєдіяльність населення, об`єктів безпеки і оборони, лікарень та медичних закладів та інших об`єктів критичної інфраструктури на території м. Харкова та Харківської області. Крім того, Товариство є підприємством державного сектору економіки, 65,001048 відсотків акцій якого належать Державі.

Відповідно до пп. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України Про критичну інфраструктуру об`єкти критичної інфраструктури - об`єкти інфраструктури, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. Відповідно до ч. 4 ст. 9 цього Закону до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належить зокрема і енергозабезпечення.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про критичну інфраструктуру визначено, що захист критичної інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки України. Відповідно до ч. 2 ст. 5 вказаного Закону одним із завдань формування і реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури є попередження кризових ситуацій, що порушують безпеку основних підприємств критичної інфраструктури.

Суд вважає слушними аргументи позивача про те, що з початку збройної агресії з боку російської федерації м. Харків та Харківська область потерпає від постійних обстрілів та бомбардувань, що призвело до знищення або пошкодження електричних мереж Товариства.

При цьому, із загальнодоступних відомостей убачається, що невідкладні ремонтні роботи з відновлення електричних мереж та обладнання Товариства, що були пошкоджені внаслідок постійних бомбардувань та обстрілів, як того вимагає Закон України «Про ринок електричної енергії», Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Правила улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2047 № 476 є головним і пріоритетними та забезпечують стале функціонування Об`єднаної енергетичної системи України, а тому, всі наявні ресурси AT «Харківобленерго» використовуються для ремонту та відновлення пошкоджених бойовими діями мереж задля забезпечення споживачів електричною енергією.

Судом враховано пояснення позивача про те, що Товариство вимушено впродовж всього періоду дії воєнного стану виконувати аварійно-відновлювальні роботи після знищення або пошкодження енергетичного обладнання через постійні обстріли та бомбардування, забезпечувати аварійні бригади паливом для автотранспорту, матеріалами та обладнанням, необхідним для здійснення ремонтних робіт, закупівлю ТМЦ та палива для швидкого реагування і усунення наслідків руйнації, виплату заробітної плати працівникам, які, ризикуючи свої життям виконують дуже важливу роботу.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені, інфляційних витрат та 3% річних є необґрунтованим, тому суд відмовляє у його задоволенні.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Державного біотехнологічного університету на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 83257,26 грн. пені; 8716,13 грн. 3% річних та 44546, 45 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного біотехнологічного університету (61022, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 44, код ЄДРПОУ 44234755) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149, код ЄДРПОУ 00131954) - 83257,26 грн. пені; 8716,13 грн. 3% річних; 44546, 45 грн. інфляційних втрат та 2684,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "04" березня 2024 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв