Рішення

від 28.02.2024 по справі 927/1538/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1538/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, розгляд якої здійснюється у порядку загального позовного провадження

за позовом: в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури

вул. Замкова, 9А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 0291011424

в інтересах держави в особі:

позивача: Корюківської міської ради

вул. Бульварна, 6, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ 04061760

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Землетрейд"

вул. Берегова, 210, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49021, код ЄРДПОУ 43546959

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області

вул. П`ятницька, 11-А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39764881

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про витребування земельної ділянки

за участю представників сторін:

прокурор: Лепська Н.П.

В.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Корюківської міської ради про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Землетрейд" (код ЄРДПОУ 43546959) на користь Корюківської міської об`єднаної територіальної громади в особі Корюківської міської ради земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 7422486000:04:002:1258, розташованої на території Корюківської міської ради (колишньої Охрамієвицької сільської ради Корюківського району) Чернігівської області.

Позов обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатне отримання земельної ділянки одного виду використання. При цьому ТОВ "Землетрейд", на підставі договору купівлі-продажу № 32 від 05.01.2021, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіною М.О., здійснило придбання оспорюваної земельної ділянки в особи, яка не мала права її отримувати та відчужувати. Таким чином, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у добросовісного набувача - ТОВ "Землетрейд".

Ухвалою суду від 15.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.12.2023 о 10:00 год. Також даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 .

Даною ухвалою встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвала суду від 15.11.2023, надіслана прокуратурі, позивачу та третій особі (ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області) в їх електронний кабінет, доставлена сторонам 15.11.2023, про що свідчать довідки Господарського суду Чернігівської області.

Ухвала суду від 15.11.2023, надіслана на адресу відповідача, повернута відділенням зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвала суду від 15.11.2023, надіслана на адресу третьої особи ( ОСОБА_1 ), повернута відділенням зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

27.11.2023 через канцелярію суду від ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області надійшло пояснення щодо предмета спору.

У підготовче засідання 15.11.2023 прибув прокурор та повноважний представник третьої особи.

Позивач, відповідач та третя особа не скористалися правом на участь у підготовчому засіданні, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.

Суд дійшов висновку, що неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 23.01.2024 на 09:00, про що прокурор та представник ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області повідомлені під розписку, на адресу позивача, відповідача, третьої особи направлено ухвалу повідомлення від 14.12.2023.

02.01.2024 до суду від позивача надійшла заява, що сформована в Електронному суді, у якій позивач підтримує позовні вимоги, просить суд розглядати справу без участі їх представника.

У підготовче засідання 23.01.2024 прибув прокурор

Інші учасники справи не скористалися правом на участь у підготовчому засіданні.

Суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи без участі їх представника.

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.02.2024 на 09:20, про що прокурор повідомлений під розписку, на адреси позивача, відповідача третіх осіб направлено ухвалу повідомлення від 23.01.2024.

У судове засідання 08.02.2024 прибув прокурор.

Інші учасники справи не скористалися правом на участь у судовому засіданні.

Додаткових заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідач не скористався процесуальним правом на участь у судовому засіданні, відзиву на позов до суду не надіслав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дійшов висновку, що неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк без поважних причин, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні суд постановив ухвалу про оголошення перерви до 28.02.2024 на 11:00, про що прокурор повідомлений під розписку, на адреси позивача, відповідача третіх осіб направлено ухвалу повідомлення від 08.02.2024.

У судове засідання 28.02.2024 прибув прокурор.

Інші учасники справи не скористалися правом на участь у судовому засіданні.

Додаткових заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

У судовому засіданні 28.02.2024 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши та оцінивши подані докази, вислухавши пояснення прокурора господарський суд встановив наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 04.12.2020 № 25-17330/14-20-СГ вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України згідно з додатком для ведення особистого селянського господарства на території Охрамієвицької сільської ради Корюківського району Чернігівської області та надати у власність громадянам України земельні ділянки загальною площею 14,000 га, в тому числі сіножатей - 14,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Охрамієвицької сільської ради Корюківського району Чернігівської області відповідно до додатку, який є невід`ємною частиною цього наказу.

Згідно з додатком до наказу від 04.12.2020 № 25-17330/14-20-СГ ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 7422486000:04:002:1258, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Охрамієвицької сільської ради Корюківського району Чернігівської області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 04.12.2020 № 25-17330/14-20-СГ державним реєстратором Гончарівської селищної ради Чернігівського району Симоненко О. А. 09.12.2020 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку кадастровий номер 7422486000:04:002:1258 (рішення про державну реєстрацію від 11.12.2020).

На підставі договору купівлі-продажу № 32 від 05.01.2021, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіною М.О., зазначену земельну ділянку кадастровий номер 7422486000:04:002:1258 ОСОБА_1 відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛЕТРЕЙД".

У Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіною М.О. на підставі договору купівлі-продажу № 32 від 05.01.2021 внесено відповідний запис про реєстрацію права власності за ТОВ "ЗЕМЛЕТРЕЙД" (рішення про державну реєстрацію від 05.01.2021).

У матеріалах справи також наявний наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26.11.2020 № 18-35196/16-20-СГ, яким вирішено затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Княжицької сільської ради Ямпільського району Сумської області за межами населених пунктів згідно додатку та надати громадянам у власність земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за межами населених пунктів на території Княжицької сільської ради Ямпільського району Сумської області, згідно додатку.

Згідно з додатком до наказу від 26.11.2020 № 18-35196/16-20-СГ ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 5925681500:02:002:0281 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.11.2020 № 18-35196/16-20-СГ, 18.01.2021 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку кадастровий номер 5925681500:02:002:0281.

Прокурор вважає, що спірна земельна ділянка вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатне отримання земельної ділянки одного виду використання, тому спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у добросовісного набувача - ТОВ "Землетрейд".

Бездіяльність Корюківської міської ради у захисті інтересів держави стала підставою для звернення з даним позовом до суду.

Корюківська міська рада підтримує позовні вимоги Новгород-Сіверської міської прокуратури у повному обсязі.

Третя особа у своїх поясненнях зазначала про те, що прийняття наказу Головного управління про затвердження технічної документації та надання земельної ділянки у власність не пов`язано з виникненням права власності, не є оформленням права власності.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як випливає з матеріалів справи, Новгород-Сіверською окружною прокуратурою 12.10.2023 на адресу Корюківської міської ради було скеровано лист із викладенням факту повторного безоплатного отримання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, що розташована на території Охрамієвицької сільської ради, та пропозицією вжиття заходів щодо повернення земельної ділянки у комунальну власність, у тому числі в судовому порядку.

Станом на день звернення з позовною заявою до суду заходів щодо повернення земельної ділянки Корюківською міською радою вжито не було, що свідчить про бездіяльність компетентного державного органу.

Враховуючи значимість порушення інтересів держави та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, з огляду на дотримання прокурором вимог ст.23 ЗУ "Про прокуратуру", вбачаються обґрунтовані підстави для представництва (Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18).

Повернення у власність держави незаконно приватизованої земельної ділянки та відновлення можливості справедливого (законного) розподілу такого обмеженого державного ресурсу, що становить державний інтерес, що узгоджується із правовою позицією ЄСПЛ, п.п.70-71 рішення від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України", п.54 рішення від 02.11.2004 у справі "Трегубенко проти України".

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За частинами 2 та 3 статті 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати в приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (частини 1 та 2 статті 84 ЗК України).

Згідно з приписами статті 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

За частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або в користування для всіх потреб.

За правилами частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 ЗК України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт в частини 3 статті 116 ЗК України).

За частиною 4 вказаної статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 №15, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області має право передавати у власність або в користування землі державної власності сільськогосподарського призначення на території Чернігівської області, але в порядку, визначеному чинним законодавством.

Спірна земельна ділянка кадастровий номер 7422486000:04:002:1258 на момент прийняття рішення про її надання ОСОБА_1 (04.12.2020) розташована на території Охрамієвицької сільської ради Корюківського району Чернігівської області відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

06.12.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій», яким розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" доповнено пунктом 6-1: 1) у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади); 4) сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади; 12) під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та/або їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою.

На даний час Охрамієвицька сільська рада як представник інтересів жителів територіальної громади с. Охрамієвичі припинила свої повноваження.

Отже, правонаступником всіх прав та обов`язків Охрамієвицької сільської ради стала Корюківська міська рада, яка діє в інтересах Корюківської міської об`єднаної територіальної громади.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-ІХ від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X Земельного кодексу України "Перехідні положення" доповнено п. 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Таким чином, спірна земельна ділянка кадастровий номер 7422486000:04:002:1258 перебуває у комунальній власності Корюківської міської ради Чернігівської області.

Як встановлено судом, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 04.12.2020 № 25-17330/14-20-СГ, 09.12.2020 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 7422486000:04:002:1258 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Охрамієвицької сільської ради Корюківського району Чернігівської області (рішення про державну реєстрацію від 11.12.2020).

Водночас, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26.11.2020 № 18-35196/16-20-СГ, 18.01.2021 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5925681500:02:002:0281 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Княжицької сільської ради Ямпільського району Сумської області.

Отже, ОСОБА_1 в момент набуття у власність земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7422486000:04:002:1258 фактично повторно скористався своїм правом, передбаченим ст.116 ЗК України, тобто отримав таку ділянку з порушенням визначеного земельним законодавством порядку.

На момент прийняття рішення, право власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 7422486000:04:002:1258 зареєстровано за ТОВ "ЗЕМЛЕТРЕЙД" (рішення про державну реєстрацію від 05.01.2021).

Статтею 387 ЦК України установлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При цьому, відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

За приписами частини 1 статті 388 ЦК України, якою обґрунтовано заявлений позов, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння (1); було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння (2); вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (3). Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Зі змісту вказаних норм убачається, що власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник, а відповідачем - незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому, незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Предметом доказування в справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують: право власності на витребуване майно; вибуття його з володіння позивача; перебування його в натурі в відповідача; обставини, за яких спірне майно вибуло з володіння власника.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що у разі незаконного заволодіння майном власника іншою особою належним способом захисту є віндикаційний позов (стаття 387 ЦК України). Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. При цьому в тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (див. зокрема пункти 85, 114, 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадженням № 14-208цс18). (Постанова ВП ВС від 16.02.2021 по справі № 910/2861/18 (№ в ЄДРСР 95439658).

Власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. Аналогічна позиція викладена в постанові ВП ВС від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 (№ в ЄДРСР 87902138).

Судом було встановлено неправомірність набуття ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7422486000:04:002:1258, а у подальшому відчуження ОСОБА_1 такої ділянки на користь ТОВ "ЗЕМЛЕТРЕЙД", отже, ТОВ "ЗЕМЛЕТРЕЙД" не могло не знати про те, що ОСОБА_1 не мав права відчужувати спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7422486000:04:002:1258, а тому вимоги прокурора щодо витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛЕТРЕЙД" на користь Корюківської міської об`єднаної територіальної громади в особі Корюківської міської ради земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7422486000:04:002:1258 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Тобто, обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Натомість суд констатує, що всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України жодних належних, допустимих та вірогідних доказів на спростування правових та фактичних підстав для задоволення позову відповідачем суду не надано.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання даної позовної заяви прокуратурою сплачено 2 684,00грн судового збору згідно з платіжною інструкцією №2767 від 01.11.2023.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь прокуратури судовий збір у сумі 2 684,00грн.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Корюківської міської ради до Товариства з обмежено відповідальністю «Землетрейд» про витребування земельної ділянки задовольнити повністю.

2. Витребувати у Товариства з обмежено відповідальністю «Землетрейд» (вул. Берегова, 210, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49021, код ЄРДПОУ 43546959) на користь Корюківської міської об`єднаної територіальної громади в особі Корюківської міської ради (вул. Бульварна, 6, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ 04061760) земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 74224860000:04:002:1258 розташовану на території Корюківської міської ради (колишньої Охрамієвицької сільської ради Корюківського району) Чернігівської області.

3. Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Землетрейд» (вул. Берегова, 210, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49021, код ЄРДПОУ 43546959) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; код 02910114) 2 684,00грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/

Повне рішення виготовлено 05.03.2024.

Суддя В.В. Моцьор