Ухвала

від 04.03.2024 по справі 910/3126/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2024 року

м. Київ

cправа №910/3126/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуя - головуючого, О. А. Кролевець, В. І. Студенця,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023

у складі колегії суддів: Б. О. Ткаченко - головуючий, А. Г. Майданевич, О. М. Гаврилюк

та на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2023

суддя: Я. А. Карабань

у справі № 910/3126/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт"

до Державного підприємства "Гарантований покупець",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго",

2) Національна комісія, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

3) Кабінет Міністрів України,

4) Міністерство енергетики України

про стягнення 5 798 692,95 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 та на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/3126/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з частиною першою статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст оскаржуваної постанови складено 14.12.2023.

Касаційну скаргу Державне підприємство "Гарантований покупець" надіслало до Верховного Суду 02.02.2024, що вбачається з конверта.

Верховний Суд звертає увагу, що останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення, повний текст якого було складено 14.12.2023, є 03.01.2024. Отже, касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" подано з пропуском двадцятиденного строку.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що скаргу подано в межах строку, встановленого частиною першою статті 288 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції при виготовленні повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 допустив технічну помилку в примітці про дату складання оскаржуваного рішення. Згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого підпису, повний текст оскаржуваної постанови колегія суддів підписала шляхом накладення КЕП саме 15.01.2024. Так, за твердженням скаржника, "згідно статті 1 розділу ll Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 №1200/0/15-18 "Про затвердження порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень", 1. Електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування". Державне підприємство "Гарантований покупець" зазначає, що 01.02.2024 воно подало до Північного апеляційного господарського суду заяву про виправлення вказаної описки (замість дати складання повного тексту "14.12.2023" зазначити "15.01.2024"), однак станом на дату подання касаційної скарги суд апеляційної інстанції такої описки не виправив.

Такі твердження скаржника Суд вважає безпідставними, оскільки в постанові апеляційного господарського суду зазначено, що повний текст оскаржуваної постанови складено 14.12.2023. Інші відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема щодо виправлення описки в оскаржуваному рішенні відсутні. Наведені скаржником доводи не ґрунтуються на приписах статті 288 ГПК України, оскільки обчислення строку на касаційне оскарження пов`язане з днем складення повного судового рішення або днем його вручення.

Разом з тим скаржник зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови йому надіслано до його Електронного кабінету 15.01.2024, на підтвердження чого додана картка руху документа, сформована в Електронному кабінеті.

Відповідно до частин другої та третьої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Скаржник, подавши касаційну скаргу поза межами строку, встановленого законодавством, заяви про поновлення строку на касаційне оскарження не подав, причини його пропуску не навів.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Крім того, статтею 290 ГПК України визначено форму і зміст касаційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 5 798 692,95 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі №910/3126/23 позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" 5 474 754 грн 45 коп. основної заборгованості, 27 842 грн 58 коп. 3% річних, 254 320 грн 15 коп. інфляційних втрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023, рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/3126/23 скасовано частково, викладено пункт 2 рішення у наступній редакції «Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" 5 474 754 грн 45 коп. основної заборгованості, 69 606 грн 45 коп. 3% річних, 254 320 грн 15 коп. інфляційних втрат та 86 980 грн 21 коп. судового збору». В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/3126/23 залишено без змін.

Державне підприємство "Гарантований покупець" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 у справі № 910/3126/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" про стягнення грошових коштів.

Отже, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 173 960,43 грн (5 798 681,05 грн х 1,5 %) х 200 %.

Однак Державне підприємство "Гарантований покупець" до касаційної скарги не додало документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Скаржник у касаційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення Верховним Судом постанови у цій справі, посилаючись на фінансовий стан скаржника (на підтвердження до касаційної скарги додає баланс), ситуацію, у якій опинився відповідач у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, та значним обсягом судових справ, де стороною виступає Державне підприємство "Гарантований покупець".

Також скаржник посилається на практику суду апеляційної інстанції у іншій справі, в якій відстрочено сплату судового збору.

Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на таке.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18).

З огляду на те, що скаржник є юридичною особою та предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи клопотання про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору відхиляються.

Подані скаржником документи, зокрема копія Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 30 вересня 2023, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2023 року, з огляду на приписи статей 74, 76, 77, 78 ГПК України не можуть бути тими доказами, що підтверджують підстави для відстрочення сплати судового збору в даному випадку.

Посилання скаржника на те, що у зв`язку із відповідним його фінансовим станом, ухвалою від 27.04.2022 у справі № 916/2936/21 апеляційний суд задовольнив клопотання про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду, Суд не бере до уваги, оскільки ухвала апеляційного суду не є правовою позицією щодо її застосування у розумінні частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, у клопотанні скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 910/3126/23 Суд відмовляє.

З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з приписами частини другої статті 292 ГПК України, зокрема, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- надати суду заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження з належним обґрунтуванням наявності обставин та поважності причин пропуску строку. Крім того, до заяви (клопотання) мають бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк заявник не мав можливості;

- надати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі - 173 960,43 грн.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 та на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі №910/3126/23 залишити без руху.

2. Надати Державному підприємству "Гарантований покупець" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, або повернуто касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. А. Кролевець

В. І. Студенець