Постанова

від 27.02.2024 по справі 604/291/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/291/23Головуючий у 1-й інстанції Сидорак Г.Б. Провадження № 22-ц/817/84/24 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,

секретар - Панькевич Т.І.

з участю представника ФГ "Золотий жайвір" - адвоката Покотила Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами фермерського господарства "Золотий жайвір" на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року, додаткові рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2023 року та від 09 січня 2024 року у цивільній справі за позовом фермерського господарства "Золотий жайвір" до ОСОБА_1 , фермерського господарства "Щедра нива" про визнання укладеним договору оренди на новий строк та визнання відсутнім права оренди,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ФГ Золотий жайвір звернулось до суду із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 30.12.2015 року ФГ «Золотий жайвір» було укладено договір оренди землі з ОСОБА_1 (договір №001, кадастровий номер земельної ділянки 6124610500:01:002:0095), строком на 7 років.

Протягом усього часу перебування земельної ділянки в оренді не було жодних претензій чи зауважень з боку орендодавця щодо неналежного виконання орендарем своїх обовязків.

За місяць і дев`ять днів до закінчення строку договору позивач, дотримуючись вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», направив власнику земельної ділянки ОСОБА_1 лист-повідомлення від 21.11.2022 року про намір скористатись переважним правом на укладення на новий строк договору оренди. До листа було додано два примірники проекту договору оренди землі на новий строк.

Відповіді від орендодавця орендар не отримав та продовжив користуватися земельною ділянкою. Проте, в березні 2023 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 , не надіславши лист-повідомлення про заперечення в поновленні договору оренди землі на новий строк, не витребувавши земельну ділянку від позивача, у володінні якого вона перебуває, уклав договір оренди з іншим орендарем ФГ "Щедра нива".

На підставі цього договору в січні 2023 року державним реєстратором Збаразької міської ради Тернопільської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено записи про інше речове право право оренди ФГ "Щедра нива" щодо земельної ділянки.

Вважає, що ФГ «Золотий жайвір» як первинний орендар має переважне право на укладення договору оренди на новий строк, тому позивач просив визнати укладеним договір оренди землі в запропонованій редакції на новий строк та визнати відсутнім права оренди в ФГ "Щедра нива" щодо земельної ділянки, площею 2,2166 га, за кадастровим номером 6124610500:01:002:0095 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області.

Рішенням Підволочиського районного суду від 20.09.2023 року в задоволенні позову ФГ "Золотий жайвір" до ОСОБА_1 , ФГ "Щедра нива" про визнання відсутнім та припинення права оренди, визнання укладеним договору оренди землі на новий строк відмовлено.

Додатковим рішенням Підволочиського районного суду від 29.09.2023 року понесені судові витрати ФГ Золотий жайвір на сплату судового збору в розмірі 5368 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. покладено на позивача.

Додатковим рішенням Підволочиського районного суду від 09.01.2024 року стягнуто з ФГ Золотий жайвір на користь ФГ "Щедра нива" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

В апеляційній скарзі ФГ Золотий жайвір просить рішення Підволочиського районного суду від 20.09.2023 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вказує на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, з посиланням на неповне з`ясування істотних обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Вважає, що висновок суду про те, що орендар не дотримався встановлених законом процедури і строків, суперечить нормам матеріального права, а також обставинам, які визнавались сторонами та були встановлені самим судом в оскаржуваному рішенні.

Звертає увагу на те, що згідно листа відповідача, він заперечував проти продовження дії (поновлення) вже укладеного договору оренди земельної ділянки, проте позивач повідомляв його про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, а тому посилається на помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність вільного волевиявлення власника щодо передачі земельної ділянки в оренду.

Вважає, що судом не було з`ясовано, які саме із запропонованих позивачем умов договору не влаштовували відповідача та чи повідомив він позивача, які істотні умови будуть прийнятними для нього.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення Підволочиського районного суду від 29.09.2023 року року ФГ «Золотий жайвір» вважає його незаконним та необґрунтованим, просить скасувати та постановити нове, яким здійснити новий перерозподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення Підволочиського районного суду від 09.01.2024 року ФГ «Золотий жайвір» вважає його незаконним та необґрунтованим, просить скасувати та постановити нове, яким здійснити новий перерозподіл судових витрат.

Зазначає, що докази на підтвердження судових витрат відповідача, які були подані до суду та прийняті ним до уваги, іншим учасникам справи заздалегідь не надсилались, що було безумовною обставиною, яка позбавляла суд права приймати ці докази до уваги в силу імперативних вимог ч. 9 ст. 83 ЦПК України, а тому, таке порушення стороною відповідача порядку подання до суду доказів позбавило позивача права на подання своїх заперечень проти поданих доказів, тобто порушено принцип змагальності.

Крім того, вважає подані стороною відповідача докази на підтвердження понесених судових витрат неналежними, а тому такими, що не могли бути прийняті до уваги на підставі ч. 4 ст. 77 ЦІК України, оскільки відповідно до копії договору про надання юридичних послуг №20/04/02, він був укладеним 20.04.2023 між ФГ "Щедра нива" та ТОВ «Правник експерт», акт приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2023 року, складені між ними та копію платіжної інструкції про сплату коштів на рахунок вказаного товариства, однак представником відповідачів у даній справі був адвокат Хацкевич Руслан Михайлович, який згідно ордерів на право представництва відповідачів здійснював свою адвокатську діяльність індивідуально. Доказів на підтвердження сплати вказаному адвокату гонорару до матеріалів справи не долучено, як і доказів здійснення представництва інтересів відповідачів працівниками ТОВ «Правник експерт».

Також у скарзі зазначено, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції є неспівмірним із обсягом наданих послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ «Золотий жайвір» на рішення Підволочиського районного суду від 20.09.2023 року представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Зазначає, що суд першої інстанції належним чином дослідив усі обставини та докази по справі, дав їм належну оцінку та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 повідомив позивача про небажання укладати нові договори оренди, що свідчить про відсутність волевиявлення у останньої на вчинення таких дій.

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ «Золотий жайвір» на додаткове рішення Підволочиського районного суду від 29 вересня 2023 року представник відповідачів просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Відзиву на апеляційну скаргу ФГ «Золотий жайвір» на додаткове рішення Підволочиського районного суду від 09.01.2024 року сторонами не подано.

В судовому засіданні представник позивача - ФГ «Золотий жайвір» - адвокат Покотило Ю.В. апеляційні скарги підтримав, посилаючись на доводи, викладені в них.

Представник відповідачів - адвокат Хацкевич Р.М. в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги ФГ «Золотий жайвір» на рішення Підволочиського районного суду від 20.09.2023 року, та додаткові рішення цього ж суду від 29.09.2023 року та від 09.01.2024 року не підлягають до задоволення.

Обставини справи.

Судом встановлено, що 30.12.2015 року між ОСОБА_1 та ФГ «Золотий жайвір» укладено договір оренди землі № 001, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,2166 га, кадастровий номер 6124610500:01:002:0095 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі), яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області.

Пунктом 6 вказаного договору передбачено, що договір укладено на 7 років. По закінченню строку, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

30.12.2015 року в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено відомості щодо реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6124610500:01:002:0095 за укладеним 30.12.2015 року між ОСОБА_1 та ФГ «Золотий жайвір» договором оренди.

14.08.2022 року ОСОБА_1 надіслав на адресу ФГ «Золотий жайвір» лист-повідомлення, яким повідомив позивача про небажання поновлювати дію Договору та намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд. Вказаний лист-повідомлення надіслано рекомендованим листом з повідомленням на офіційну адресу ФГ «Золотий жайвір» та вручено позивачу 22.04.2023 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4780102447310.

19.09.2022 року ФГ «Золотий Жайвір» за вих. 78 надіслало відповідачу ОСОБА_1 лист про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк - 10 років та запропоновано відповідачу розглянути пропозицію щодо продажу його земельної ділянки.

21.11.2022 року ФГ «Золотий Жайвір» за вих. №80 надіслало відповідачу ОСОБА_1 лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, а також примірники проєкту договору оренди землі.

Згідно проекту договору оренди землі б/н, Орендар ФГ «Золотий Жайвір» пропонує Орендодавцю ОСОБА_1 укласти договір оренди на строк 10 років з орендною платою в розмірі не менше 3-ох відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки або в натуральній формі продукцією.

Відповідач ОСОБА_1 відмовився від отримання зазначеного листа-повідомлення з доданим до нього проєктом договору оренди землі.

04.12.2022 року ОСОБА_1 повторно надіслав на адресу ФГ «Золотий жайвір» лист-повідомлення, яким повідомив позивача про небажання поновлювати дію Договору та намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд.

10.01.2023 року ОСОБА_1 втретє надіслав на адресу ФГ «Золотий жайвір» лист-повідомлення, яким повідомив позивача про небажання поновлювати дію Договору та намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд. Також, ОСОБА_1 просив виплатити йому орендну плату за 2022 рік. Вказаний лист надіслано рекомендованим листом з повідомленням, однак не вручено позивачу по причині - адресат відсутній за вказаною адресою, що стверджується рекомендованим повідомленям № 4785100564523.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав, право оренди земельної ділянки площею площею 2,2166 га. кадастровий номер 6124610500:01:002:0095 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі), яка розташована у м. Скалат, Підволочиського району Тернопільської області припинено орендарем ФГ «Золотий жайвір» 25.01.2023 року та зареєстровано за ФГ "Щедра нива".

Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає в повній мірі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у орендодавця відсутнє волевиявлення на укладення договору оренди землі з позивачем на новий строк.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий правовий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Так, судом було встановлено, що ОСОБА_1 листами від: 14.08.2022 року, 04.12.2022 року та 10.01.2023 року, які було напрвлено ФГ «Золотий жайвір» повідомив позивача про небажання поновлювати дію договору оренди землі.

У своїй постанові від 28 вересня 2020 року (справа № 272/440/18) Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі відсутнє, у зв`язку з бажанням власника землі самостійно користуватися своєю землею, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФГ «Золотий жайвір».

Під час апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлено порушення переважного права ФГ Золотий жайвір, оскільки ОСОБА_1 у встановленому законом порядку вказав на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з ФГ Золотий жайвір.

Більше того, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження ним на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Доводи апеляційної скарги про те, що згідно листа відповідача, він заперечував проти продовження дії (поновлення) вже укладеного договору оренди земельної ділянки, проте позивач повідомляв його про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, на увагу не заслуговують, оскільки мають ознаки надмірного формалізму та не спростовують факту відсутності волевиявлення у ОСОБА_1 щодо пролонгації договірних відносин із позивачем у будь-якій формі.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом не було з`ясовано, які саме з запропонованих позивачем умов договору не влаштовували відповідача та чи повідомив він позивача, які істотні умови будуть прийнятними для нього, оскільки первинним пріоритетом у даній справі є саме встановлення волевиявлення власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження своєю землею, який вирішив не продовжувати договірні відносини із позивачем та повідомив його про це у визначений законом та договором строк.

Доводи апеляційної скарги про те, що укладення нового договору з іншим орендарем порушує переважне право ФГ Золотий жайвір, колегія суддів оцінює критично, оскільки після закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного з ФГ Золотий жайвір, ОСОБА_1 розпорядився належною йому земельною ділянкою на власний розсуд, передавши її в оренду ФГ "Щедра нива".

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо додаткового рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29.09.2023 року, колегія суддів вважає, що воно є законним та обгрунтованим.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Оскільки у задоволенні позову ФГ Золотий Жайвір відмовлено, тому суд вірно поклав на позивача понесені ним судові витрати із сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване додаткове рішення Підволочиського районного суду від 29.09.2023 року є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Щодо додаткового рішення Підволочиського районного суду від 09.01.2024 року, колегія суддів вважає, що воно є законним та обгрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №751/3840/15-ц зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвокат Хацкевич Р.М. 05.06.2023 року надав суду копію Договору про надання юридичних послуг №20/04/02, укладеного 20.04.2023 року між ТОВ «Правник експерт» та ФГ "Щедра нива", акт приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2023 року, з яких вбачається, що вартість отриманих послуг з надання правової допомоги складає 10 000 гривень за консультації з питань застосування законодавства, складання процесуальних документів, написання відзиву та клопотань.

ФГ "Щедра нива" сплачено по договору гонорар у розмірі 10 000 грн, що підтверджується квитанцією №2807 від 30.05.2023 року.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вірно виходив з того, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних робіт, а тому підлягає стягненню з позивача на користь відповідача ФГ "Щедра нива".

Доводи апеляційної скарги про те, що подані адвокатом Хацкевичем Р.М. докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу сторонам не надсилались, є необґрунтованими.

Із матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву, який було надіслано позивачу, адвокатом Хацкевич Р.М. здійснено заяву про стягнення з позивача в користь відповідача витрат за надання правничої допомоги в суді першої інстанції в сумі 10000 грн. (а.с. 49-64 т. 1).

В судовому засіданні 24.07.2023 року суддею було оголошено подане 05.06.2023 року адвокатом Хацкевичем Р.М. клопотання про стягнення з позивача в користь ФГ "Щедра нива" судових витрат за надання відповідачу професійної правничої допомоги в суді першої інстанції у розмірі 10000 грн. та зміст доданих до нього документів.

В указаному судовому засіданні брав участь представник позивача адвокат Покотило Ю.В., тобто він був ознайомлений з його змістом.

При цьому з матеріалів справи не вбачається будь-яких письмових клопотань чи заперечень щодо заявленої адвокатом Хацкевичем Р.М. суми витрат на правничу допомогу.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні 14.07.2023 року та наступному судовому засіданні, яке проведено 20.09.2023 року, не подано будь яких усних заперечень щодо поданого адвокатом Хацкевичем Р.М. клопотання.

Із урахуванням відсутності будь яких заперечень позивача в суді першої інстанції щодо стягнення з нього в користь ФГ "Щедра нива" судових витрат за надання відповідачу професійної правничої допомоги в суді першої інстанції у розмірі 10000 грн., в тому числі щодо їх розміру, доводи апеляційної скарги щодо їх неспівмірності із обсягом наданих послуг колегія суддів вважає необгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про неналежність поданих адвокатом Хацкевичем Р.М. доказів витрат на правничу допомогу також є безпідставними, оскільки згідно з ордеру на надання правничої допомоги від 20.04.2023 року вбачається, що адвокат Хацкевич Р.М. діє на підставі договору про надання правової допомоги від 20 квітня 2023 року №20/04/02, який був долучений до матеріалів справи разом із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу. Із змісту цього договору вбачається, що він укладений між ФГ "Щедра нива" (замовник) та ТОВ Правник Експерт (виконавець) щодо надання юридичних послуг, в тому числі представництво у суді. Виконавець має право залучати до виконання послуг третіх осіб. Загальна вартість юридичних послуг включає додаткові витрати на залучення третіх осіб до виконання послуг.

Згідно наказу (розпорядження) №4-к від 03.03.2020 року, ОСОБА_2 працює в ТОВ Правник Експерт на посаді юриста.

А тому сплата коштів за надання професійної правничої допомогу саме ТОВ «Правник експерт», а не безпосередньо адвокату Хацкевичу Р.М., не свідчить про неналежність поданих доказів щодо витрат на правничу допомогу.

Таким чином, виходячи із наведеного вище, умови договору, якими передбачено право ТОВ Правник Експерт залучати до виконання послуг третіх осіб, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм вірну оцінку, а тому дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо стягнення з позивача ФГ «Золотий жайвір» витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги фермерського господарства "Золотий жайвір" на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року, на додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2023 року та на додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 09.01.2024 року залишити без задоволення.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року, додаткові рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2023 року та від 9 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 5 березня 2024 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Костів О.З.

Храпак Н.М.