Постанова

від 04.03.2024 по справі 295/5905/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/5905/17 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 6 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Борисюка Р.М.

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/5905/17 за заявою ОСОБА_1 прозабезпечення доказів за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, Дочірнього підприємства «Промжитлобуд» фірми ВАТ «Житомирінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкант Груп», третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-НС60» про визнання незаконним та скасування рішень Житомирської міської ради про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна, визнання незаконним (недійсним) і скасування свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна, скасування реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, витребування майна, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 07 лютого 2024 року, постановлену під головуванням судді Зосименко О.М. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Житомирського міськвиконкому щодо оформлення права власності та свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна (підвальні приміщення) №159-3,158-4,158-5 в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 за ДП «Промжитлобуд» фірми «Житомирінвест» ВАТ, які в подальшому за договором купівлі-продажу №1155 були відчужені на користь ТОВ «Юкант Груп».

11 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення доказів, в якій просив провести судом фактичний огляд підвальних приміщень №159-3,158-4,158-5 за адресою: АДРЕСА_1 для забезпечення доказів до закінчення справи по суті.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07 лютого 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не було враховано ту обставину, що огляд з відео фіксацією був проведений 06.07.2023 на підставі ухвали суду першої інстанції від 13.06.2023, яка у подальшому судом апеляційної інстанції була скасована. Тому, відповідачі по справі можуть оскаржувати дослідження даного доказу в судовому процесі, як отриманого у неналежний спосіб. Зазначає, що у своїй заяві про необхідність і обґрунтованість забезпечення доказів шляхом проведення огляду, посилався на обставини, які мають суттєве значення, а саме, щоб заплутати сліди незаконності набуття права власності на підвальні приміщення в багатоквартирному житловому будинку які є предметом даного судового розгляду вже перепродавались, що підтверджується витягом із Державного реєстру прав власності на нерухомість який є в матеріалах справи. В витязі із реєстру зазначено, що після отримання свідоцтва на право власності, ДП "Промжитлобуд" фірми "Житомирінвест" ВАТ, підвальні приміщення №№159-3.158-4,158-5, які є предметом судового розгляду в 2013 році по договору купівлі-продажу були продані на київську фірму. На даний час, право власності на підвальні приміщення зареєстровано за ТОВ "Юкант Груп" у м. Києві. Тому, судом необхідно було врахувати дану обставину, адже є велика вірогідність і подальшого перепродажу і переходу права власності до іншої особи під час розгляду даної справи, що може привести до пошкодження або знищення інженерних мереж, та унеможливити об`єктивний розгляд справи судом і поновлення оспорюваних прав, за захистом яких звернувся до суду. При постановлені оскаржуваної ухвали, суд не врахував дані обставини і не надав оцінку зазначеним ризикам. Адже наявність чи відсутність доказів якими є інженерні мережі в підвальних приміщеннях, має суттєве значення для об`єктивного розгляду справи, на яких гуртуються позивні вимоги, а в разі їх відсутності, можуть виникнути складнощі із подальшим розглядом справи, бо можуть зникнути фактичні підстави позову як один з основних доказів протиправності оформлення документів на спірні приміщення. Крім того, фактичний огляд інженерних комунікацій не спричиняє протиправного проникнення до спірних приміщень, оскільки вони фактично не відокремлені, наскрізь прохідні, не мають окремого входу, а візуальний огляд можна провести знаходячись у суміжних не спірних підвальних приміщеннях.

Перевірившизаконність таобґрунтованість ухвалисуду першоїінстанції вмежах доводівапеляційної скарги,апеляційний судвважає,що апеляційнаскарга непідлягає задоволенню знаступних підстав.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Порядок звернення до суду із заявою про забезпечення доказів урегульовано статтями 116,117 ЦПК України.

Частиною 1 ст.116 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до ч.2ст. 116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів повинна бути оформлена відповідно до ст. 117 ЦПК України.

Забезпечення доказів є процесуальною дією суду, яка вчиняється за заявою осіб, які беруть участь у справі, якщо вони вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів. Під особами, які мають право заявити про забезпечення доказів, маються на увазі суб`єкти доказування. Відтак, останні повинні довести обґрунтованість своїх побоювань, що подача відповідних доказів може стати неможливим або ускладненим. Суд не може здійснити заходи щодо забезпечення доказів лише на підставі нічим не обґрунтованих побоювань суб`єкта доказування.

Згідно вимог п.п. 4, 5 ч. 1ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати та зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення, потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов, суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність, тощо).

Аналіз норм права, що регулюють порядок вирішення вказаного питання, дає можливість зробити висновок про те, що задовольняючи заяву про забезпечення доказів, суд має пересвідчитися в тому, що у особи, яка бере участь у справі є складнощі в отриманні документів, тобто об`єктивної неможливості одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто, через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний та фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержанню та поданню доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, коли, незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося.

Крім того, основною складовою обґрунтованості заяви про витребування доказів необхідна доведеність обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі за №9901/385/19 дійшла висновку, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення доказів ОСОБА_1 не навів підстав, які дають можливість припускати, що засоби доказування можуть бути втрачені, їх збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим.

При цьому позивач ОСОБА_1 та представник ОСББ «Комфорт-НС60» під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначили про наявність в матеріалах справи відомостей про огляд підвальних приміщень з відеофіксацією.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин та правомірно відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а є власним суб`єктивним тлумаченням норм процесуального права та обставин справи, яким суд дав зазначену вище правову оцінку, і не впливають на законність оскаржуваного судового рішення.

Згідно зст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішеннязалишенню без змін.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Богунськогорайонного судум.Житомира від07лютого 2024року залишитибез змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Дата складання повного судового рішення 05 березня 2024 року.

Головуючий

Судді