Ухвала

від 01.03.2024 по справі 569/17344/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2024 року м. Рівне

Справа № 569/17344/23

Провадження № 11-сс/4815/51/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 10 січня 2024 року про обрання щодо ОСОБА_6 , підозрюваного за ч.3 ст.309, ч.1 ст.263, ч.1 ст.240-1 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023180000000121 від 01.05.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311, ч.3 ст.311, ч.3 ст.307, ч.2 ст.311, ч.1 ст.263, ч.1 ст.240-1, ч.3 ст.309, ч.1 ст.309 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 10 січня 2024 року задоволено частково клопотання старшої слідчої СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 та обрано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 10 березня 2024 року. Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 584 000 грн..

Не погодившись з рішенням суду захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що слідчою суддею грубо порушено вимоги ч.9 ст.135 КПК України, оскільки ОСОБА_6 не повідомлявся судом про дату розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, у зв`язку з чим слідчою суддею помилково було винесено ухвалу про привід підозрюваного до місцевого суду. Також вважає, що доводи органу досудового розслідування щодо існування зазначених у клопотанні ризиків є абстрактними судженнями, які викладені у формі загальних фраз без посилання на конкретні докази, оскільки стороною обвинувачення не було надано жодного доказу щодо намагання ОСОБА_6 втекти з місця затримання чи будь-яким іншим чином ухилятися від явки до слідчого, він постійно перебував за місцем свого проживання, що, на думку захисника, свідчить про відсутність ризику переховування від слідства та суду. Крім того, вважає необґрунтованим ризик впливу на свідків, оскільки вони та інші фігуранти справи проживають в іншому регіоні.

Звертає увагу колегії суддів на наявність у підозрюваного тяжкого інфекційного захворювання, а саме гострого вірусного гепатиту «В», у зв`язку з чим він з 12.12.2023 року проходив амбулаторне лікування. Наголошує, що ОСОБА_6 здійснює ремонт автомобільної техніки для ЗСУ на безоплатній та регулярній основі, що вказує на його правильні життєві орієнтири в плані необхідності внесення посильного вкладу в обороноздатність України.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 10 січня 2024 року та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи підозрюваного та його захисника про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора, яка просили залишити оскаржувану ухвалу без зміни, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023180000000121 від 01.05.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311, ч.3 ст.311, ч.3 ст.307, ч.2 ст.313, ч.1 ст.263, ч.1 ст.240-1, ч.3 ст.309, ч.1 ст.309 КК України.

ОСОБА_6 в даному кримінальному провадженні інкримінується придбання та зберігання без мети збуту психотропної речовини - амфетамін у особливо великих розмірах загальною масою 15, 29896 г.; придбання, носіння, зберігання без передбаченого законом дозволу бойових припасів, зокрема, універсальної ручної гранати DM-51A2, корпуси різних гранат та 154 боєприпаси вогневої стрілецької зброї, а також зберігання бурштину у сировині та бурштину пресованого загальною масою 1754, 04 г., ринкова вартість якого станом на 26.09.2023 року становила 8452, 57 грн. без ПДВ.

27.12.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.309, ч.1 ст.263, ч.1 ст.240-1 КК України.

04 січня 2024 року слідчою суддею Рівненського міського суду Рівненської області винесено ухвалу про привід підозрюваного для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_6 , вказавши, що останній повідомлявся слідчим про призначення розгляду клопотання на 04.01.2024 року на 11.00 год., проте до суду не прибув та про причини неприбуття не повідомив (а.с.68).

Дані висновки не узгоджуються з матеріалами справи з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Положеннями ст.187 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик. У разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з`явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.

Кримінальним процесуальним законодавством встановлено, що суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою.

Відповідно до ч.1 ст.135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Однак, під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного не були дотримані в повному обсязі, оскільки в матеріалах судового провадження відсутні будь-які докази про повідомлення ОСОБА_6 та його захисника про розгляд клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не надала таких доказів і прокурор під час апеляційного перегляду ухвали.

10 січня 2024 року слідчому судді Рівненського міського суду слідчою було подано клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за наслідками розгляду якого слідча суддя встановила наявність ризиків, передбачених ч.1 та ч.3 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від органу досудового розслідування та суду та незаконно впливати на інших підозрюваних.

Проте, на переконання колегії суддів апеляційного суду, слідча суддя не в повній мірі врахувала обставини, передбачені ст.178 КПК України та не належним чином оцінила положення ст.183 КПК України та практики Європейського суду, прийшовши до передчасного висновку про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. Частиною 1 ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Так, судом першої інстанції враховано обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч.3 ст.309, ч.1 ст.263, ч.1 ст.240-1 КК України, які згідно ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів та за найтяжчий з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Однак, сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень не може бути підставою для тримання особи під вартою, що слідує із усталеної практики Європейського суду з прав людини. Оцінка ризику переховування від органів досудового розслідування та суду має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику, або вказати, що втеча маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бакчиєв проти Молдови).

Під час апеляційного розгляду захисник підозрюваного вказав, що ОСОБА_6 має ряд захворювань та йому необхідна медична допомога, яка в умовах слідчого ізолятора йому не надається. Крім того зазначив, що в Сарненському районному суді Рівненської області щодо ОСОБА_6 розглядаються інші кримінальні провадження, в яких останньому запобіжні заходи не обиралися і він не тікав, також під час виконання ухвали про привід перебував за місцем свого проживання, що спростовує ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, визначений слідчою у клопотанні.

Передчасним, на думку колегії суддів, є й висновок про наявність ризику впливу на інших підозрюваних, оскільки слідчою у клопотанні та слідчою суддею в оскаржуваній ухвалі не наведено достатніх та обґрунтованих доказів про необхідність ОСОБА_6 чинити на них будь-який вплив чи схиляти до дачі неправдивих показань.

Разом з тим, колегія суддів враховує позитивні якості підозрюваного, який має постійне місце проживання, здійснює волонтерську діяльність, а саме на безоплатній та регулярній основі ремонтує та обслуговує техніку, призначену для виконання бойових завдань військовослужбовцями ЗСУ, яка прибуває для ремонту на виробничі потужності ФОП ОСОБА_9 , що підтверджується довідкою ФОП ОСОБА_9 , долученою захисником до апеляційної скарги.

З огляду на наведене, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колегія суддів вважає занадто суворим та приходить до висновку, що у даному випадку зазначені слідчою у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку ОСОБА_6 неможливо забезпечити шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно ст.181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Оскільки протягом апеляційного розгляду провадження не було обґрунтовано наявність виняткових обставин, які дають можливість для обмеження права ОСОБА_6 на свободу, то колегія суддів вважає, що забезпечити належну поведінку останнього можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби з 22.00 по 06.00, який дасть змогу підозрюваному проходити належне лікування, а також продовжувати займатися суспільно-корисною працею.

Однак, в разі недотримання підозрюваним умов запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, орган досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.

Крім того, під час апеляційного розгляду встановлено про невідповідність визначеного розміру застави нормам чинного законодавства, оскільки згідно ст.182 КПК України, в залежності від тяжкості злочину, розмір застави встановлюється в кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який станом на 1 січня 2024 року становить 3028 грн.. Тому в разі встановлення застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб сума застави мала б бути 605 600 грн., а не 584 000 грн., як визначила слідча суддя.

За таких обставин та з урахуванням встановлених порушень, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням згідно п.2 ч.3 ст.407 КПК України нової ухвали апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 10 січня 2024 скасувати.

Клопотання старшої слідчої СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сарни, Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період з 22 год. 00 хв. по 06 год.00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти.

Виконання ухвали доручити Сарненському районному відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області.

Строк дії ухвали до 09 березня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Рівненського апеляційного суду ОСОБА_1

05 березня 2024 року