Постанова

від 28.02.2024 по справі 369/10373/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/1609/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 369/10373/19

28 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Болотова Є.В.

при секретарі - Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Янченка А.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , громадської організації «Садове товариство «Масив Оленівка» до ОСОБА_3 , громадської організації «Садове товариство «Масив Оленівка-2», ОСОБА_1 , третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про відновлення становища, яке існувало до порушення,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року ОСОБА_2 , громадська організація «Садове товариство «Масив Оленівка» звернулися з позовом до ОСОБА_3 , громадської організації «Садове товариство «Масив Оленівка-2», ОСОБА_1 , третя особа: ФОП ОСОБА_4 про відновлення становища, яке існувало до порушення.

19.10.2023 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення доказів судом по справі, згідно якої останній просив суд забезпечити наступні докази: - протоколи скликаних загальних зборів товариства та його правління за термін з 2015 року до цього часу; - протоколи обрання на них складу правління; - протоколи правління щодо переобрання ним голови на кожний наступний термін повноважень за статутом; - звіти правління загальних зборів за кожною каденцією, обрання його нового складу; - протоколи правління щодо розгляду питань ініційованих певною особою щодо існування вчинених порушень прав та інтересів товариства, надання згоди голові на витрату коштів, залучення адвоката з наданням довіреності, звернення з позовом до суду з забезпеченням вимог ст. 58 ЦПК самопредставництва від його імені вчиняти ці дії (п. 5.1. статуту 2003 року); - докази подання податкової звітності районному органу ДПІ ДФС та існування фінансової звітності за останні 5 років; - інших документів на підтвердження дієздатності чинного правління за його обраними складами загальних зборів. Також заявник просив суд визнати потрібним викликати ОСОБА_5 , який визначає себе чинним головою правління ГОСТ «Масив Оленівка» для особистих пояснень з вищевикладених питань.

20.11.2023 року до суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові обгрунтування до заяви про забезпечення доказів судом по справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2023 року відмовлено, зокрема, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення доказів та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Сергєєв П.О. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін, посилаючись на те, що її доводи є необгрунтованими, а заява про забезпечення доказів не стосується предмету спору.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Сергєєв П.О. проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції посилався на те, що заява не містить доказів, які дають реальну підставу вважати, що докази, які заявник наразі просить суд витребувати, можуть бути втрачені або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів обов`язково зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Аналізуючи наведені положення ЦПК України, насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому.

Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 та у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

Цивільним процесуальним законодавством передбачено механізм витребування доказів як способу забезпечення доказів (ст. 116 ЦПК України) та витребування доказів (ст. 84 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів, в якій просив забезпечити докази: протоколи скликання загальних зборів товариства його правлінням за термін з 2015 року до цього часу; протоколи обрання на них складу правління; протоколи правління щодо переобрання ним голову на кожний наступний термін повноважень за статутом; звіти правління загальних зборів за кожною каденцією, обрання його нового складу; протоколи правління щодо розгляду питань ініційованих певною особою щодо існування вчинених порушень прав та інтересів товариства, надання згоди голові на витрати коштів, залучення адвоката з наданням довіреності, звернення з позовом до суду з забезпеченням вимог ст. 58 ЦПК України самопредставництва від його імені вчиняти ці дії; докази подання податкової звітності районному органу ДПІ ДФС та існування фінансової звітності за останні 5 років; інших документів на підтвердження дієздатності чинного правління за його обраними складами загальними зборами.

Разом з тим, механізм сприяння сторонам, у яких виникають складнощі в отриманні доказів, і які вони не можуть одержати самостійно, передбачено ст. 84 ЦПК України.

Незважаючи на те, що в ЦПК України відмежовано ці поняття та закріплено різними статтями, ОСОБА_1 помилково ототожнив витребування доказів, як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим, та витребування доказів, як сприяння суду сторонам в поданні відповідного доказу, який неможливо отримати самостійно.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Однак, у поданій заяві про забезпечення доказів не зазначено, яким чином витребування доказів стане неможливим або утрудненим в майбутньому, не вказано, яким чином письмові докази, які можуть бути надані, будуть втрачені або збирання подання таких доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Жодних доказів на підтвердження даних обставин ОСОБА_1 не надав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2023 року постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 29 лютого 2024 року.

Головуючий Судді: