Ухвала

від 05.03.2024 по справі 140/2334/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

05 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2334/24

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф.А., вивчивши позовну заяву територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області до Турійського районного суду Волинської області, Любомльського районного суду Волинської області, Маневицького районного суду Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання винити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області до Турійського районного суду Волинської області, Любомльського районного суду Волинської області, Маневицького районного суду Волинської області, відповідно до якого просить:

1) визнати неправомірними дії Турійського, Любомльського, Маневицького районних судів Волинської області щодо відмови у видачі наказів про скасування доплат до посадового окладу суддям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3

2) зобов`язати Турійський, Любомльський, Маневицький районні суди Волинської області видати накази про перерахунок суддівської винагороди суддям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 01.01.2021 по 31.07.2021 з утриманням на користь державного бюджету суми зайво виплаченої суддям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період з 01.01.2021 по 31.07.2021 доплати до посадового окладу за вислугу років.

Позовні вимоги обґрунтовані таким.

Відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області на ІІІ квартал 2023 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (далі також ТУ ДСА в Волинській області) за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 (далі - ревізія).

За результатами проведення ревізії фахівцями Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області від 28.12.2023 № 130308-23/03 (далі - Акт), у якому фахівці Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області доходять висновку про те, що з втратою з 01 січня 2020 року чинності пунктом 23 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ судді, які не мають повноважень для здійснення правосуддя, з 01.01.2020 втратили право на отримання доплат до посадового окладу.

Не погодившись із вищевказаними висновком, ТУ ДСА в Волинській області направило на адресу Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області заперечення, у яких наголошувало на тому, що вважає зазначений висновок фахівців Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області безпідставним, а виплата суддям, які не здійснювали повноваження через обставини, що не залежать від них особисто або не були обумовлені їхньою поведінкою, доплат до посадового окладу за період з 01.01.2021 по 31.07.2021 здійснювалася відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р/2018 на підставі наказів, виданих головами місцевих загальних судів Волинської області у межах їх повноважень.

26.01.2024 на адресу ТУ ДСА в Волинській області надійшов Висновок на заперечення до акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 (супровідний лист від 23.01.2024 №130308-14/225-2024), у якому зазначено, що вищевикладені заперечення ТУ ДСА в Волинській області не приймаються.

02.02.2024 на адресу ТУ ДСА в Волинській області надійшла вимога Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 31.01.2024 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства», у якій вимагається забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136, 232, 233 Кодексу законів про працю України на користь територіального управління незаконних видатків бюджетних коштів на загальну суму 337 838,16 грн, заподіяної внаслідок зайвого нарахування виплати щомісячної доплати за вислугу років, а також зменшення суми по розрахунках з бюджетом на 70 919,16 грн зайвої сплати ЄСВ.

На виконання вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 31.01.2024 ТУ ДСА в Волинській області на адреси Турійського, Любомльського, Маневицького районних судів Волинської області направлено листи від 02.02.2024 №281/04-27, №282/04-27, №283/04-27 з пропозицією видати накази про зупинення з 01.01.2021 дії наказів про встановлення доплати до посадового окладу за вислугу років суддям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; проведення перерахунку суддівської винагороди суддям Турійського, Любомльського, Маневицького районних судів Волинської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за період з 01.01.2021 по 31.07.2021.

05.02.2024 на адресу ТУ ДСА в Волинській області надійшли листи Любомльського та Маневицького районних судів Волинської області від 05.02.2024 № 02-04/51/2024, № ЕП-83/03-18/2024, в яких голови судів дійшли висновку про відсутність підстав видачі таких наказів та про те, що питання поставлені в листах, ставлять під сумнів рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 та є незаконними.

06.02.2024 на адресу ТУ ДСА в Волинській області надійшов лист Турійського районного суду Волинської області від 06.02.2024 №02-03/45/2024 щодо листа про перерахунок суддівської винагороди та скасування доплат до посадового окладу в якому голова суду дійшов висновку про відсутність підстав видачі такого наказу та про те, що питання поставлені в листі, ставлять під сумнів рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018.

ТУ ДСА в Волинській області вважаючи такі дії Турійського, Любомльського, Маневицького районних судів Волинської області неправомірними звернулось до суду із даним позовом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Підстави відмови у відкритті провадження в адміністративній справі передбачені частиною першою статті 170 КАС України, зокрема, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що дану позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статус Державної судової адміністрації визначено в Законі України «Про судоустрій та статус суддів».

Так, приписами статті 151 вказаного закону визначено , що державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом (частина перша); Державна судова адміністрація України має територіальні управління (частина третя).

Таким чином, в даному випадку до адміністративного суду з позовом звернувся суб`єкт владних повноважень до іншого суб`єкта владних повноважень.

В рамках цієї адміністративної справи належить з`ясовати чи наділений позивач-суб`єкт владних повноважень правом звернення до суду з позовними вимогами до іншого суб`єкта вданих повноважень, якими є відповідачі.

Частиною четвертою статті 5 КАС України встановлено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу;

16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень наділений правом на звернення до адміністративного суду із позовом до іншого суб`єкта владних повноважень виключно у випадку, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Жодним законом не передбачено право Державної судової адміністрації чи її територіальних управлінь на звернення до адміністративного суду із будь яким позовом до будь якого суду.

Водночас, приписами пункту 3 статті 19 КАС України передбачено загальне право суб`єкта владних повноважень звертатись з позовом до іншого суб`єкта владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (компетенційний спір).

Суд зазначає, що під компетенційним спором вважається спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Їхня особливість: сторони у них як позивач, так і відповідач є суб`єктами владних повноважень. Завдання суду в таких спорах встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб`єктами владних повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

Такі ознаки компетенційних спорів наведено в ухвалі Верховного суду в адміністративній справі №826/3115/17 від 21.08.2019.

З матеріалів справи вбачається, що змістом спірних правовідносин є, на думку позивача, неправомірні дії відповідачів щодо невиконання вимоги ТУ ДСА в Волинській області, як розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення місцевих загальних судів, про перерахунок суддівської винагороди окремих суддів в частині здійснених доплат за вислугу років.

При цьому з матеріалів справи не вбачається наявність фактичних обставин, що могли б стати підставою для висновків, що виплати вказаних доплат до суддівської винагороди були здійсненні без погодження розпорядника бюджетних коштів, яким я позивач у даній справі.

Більше того, в позовній заяві позивач вказує, що ним було подано до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області заперечення, у яких наголошувало на тому, що вважає зазначений висновок фахівців Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області безпідставним, а виплата суддям, які не здійснювали повноваження через обставини, що не залежать від них особисто або не були обумовлені їхньою поведінкою, доплат до посадового окладу за період з 01.01.2021 по 31.07.2021 здійснювалася відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 на підставі наказів, виданих головами місцевих загальних судів Волинської області у межах їх повноважень.

Таким чином, виплати суддям, які не здійснювали повноваження, доплат до посадового окладу за період з 01.01.2021 по 31.07.2021 здійснювалася відповідними місцевими загальними судами, які є відповідачами у даній справі, за погодження розпорядника бюджетних коштів ТУ ДСА в Волинській області.

Отже, суд дійшов висновку, що даний спір не відноситься до компетенційних, оскільки у даному випадку не йдеться мова про спір про розмежування компетенції між ТУ ДСА в Волинській області та відповідними місцевими загальними судами.

Зважаючи на наведене, ТУ ДСА в Волинській області не наділене правом на звернення до адміністративного суду із даним позовом, що виключає відкриття провадження у даній адміністративній справі.

Відтак, з наведених вище мотивів у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 248, 256, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області до Турійського районного суду Волинської області, Любомльського районного суду Волинської області, Маневицького районного суду Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання винити дії.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.

Суддя Ф.А. Волдінер