Ухвала

від 04.03.2024 по справі 160/5471/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 березня 2024 року Справа №160/5471/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Філм Групп" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0284160408, №0284070408 від 05.10.2023р., -

УСТАНОВИВ:

27.02.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Філм Групп" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми Ш №0284160408 та №0284070408 від 05.10.2023р.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Крім того, пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За приписами ч.1, ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Так, аналіз положення статті 56 ПК України визначає подання скарги окремою процедурою адміністративного оскарження відповідного рішення, яке реалізується шляхом направлення звернення до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку. Така процедура адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України, вважається досудовим порядком вирішення спору. ПК України заперечує можливість одночасного оскарження відповідного рішення в адміністративному і в судовому порядку, про що свідчить норма пункту 56.18 статті 56 ПК України, відповідно до якої рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

У постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, за сформованою судовою практикою, яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку з введенням воєнного стану введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Строк дії воєнного стану неодноразово подовжувався Указами Президента України та діє і на теперішній час.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності з 7 березня 2022 року (далі - Закон №2118-ІХ), внесено до підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України пункт 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Також цим законом доповнено ПК України підпунктом 69.9 розділу XX Перехідні положення ПК України, якою було передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Закон від 15 березня 2022 року № 2120-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану (далі - Закон № 2120-IX) доповнив статтю 102 пунктом 102.9, яким передбачив, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У зв`язку з прийняттям Законів від 24 березня 2022 року № 2142-IX та від 12 травня 2022 року № 2260-IX цей пункт викладений у наступній редакції: на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Тобто, за цією нормою, перебіг відповідних строків, крім тих, що окремо передбачені ПК України, зупинений.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12 травня 2022 року №2260-ІХ (далі - Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27 травня 2022 року, підпункт 69.9 розділу XX Перехідні положення ПК України викладений у наступній редакції:

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Необхідно зазначити, що ПК України оперує терміном "оскарження рішення" не лише в контексті адміністративного оскарження, а й судового оскарження, про що свідчать безпосередні положення статті 56 ПК України (Оскарження рішень контролюючих органів). Згідно з практикою Верховного Суду, саме цими положеннями визначений строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення в разі використання процедури адміністративного оскарження.

Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 03.04.2023р. у справі №640/12898/21 та від 01.06.2023р. у справі №300/4156/22, яка підлягає обов`язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, на момент звернення позивача з даним позовом діяв місячний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення в разі використання платником податків процедури адміністративного оскарження такого.

Відтак, зважаючи на наведене законодавство, сформовані Верховним Судом підходи щодо строків звернення до суду необхідно зазначити, що в період спірних правовідносин діяли такі строки на звернення до суду з позовом щодо податкових повідомлень-рішень в разі використання процедури адміністративного оскарження:

- з 27 травня 2022 року - 1 місяць.

Як встановлено судом з матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0284160408 та №0284070408 були прийняті контролюючим органом 05.10.2023р.

Не погодившись з цими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, та за результатом розгляду скарги позивача, ДПС України було винесено Рішення про результати розгляду скарги від 28.12.2023 №38453/6/99-00-06-03-01-06, яке було отримано позивачем засобами поштового зв`язку 09.01.2024р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідного рішення, поштового конверту та піфдтверджується позивачем у позові.

Тобто, позивач повинен був звернутися до суду із позовом щодо оскарження ППР від 05.10.2023р. №0284160408 та №0284070408 у строк з 10.01.2024р. по 09.02.2024р.

Проте, із даною позовною заявою щодо оскарження вищезазначених ППР позивач звернувся до суду лише 27.02.2024р. (що підтверджується вхідним штемпелем суду), тобто з пропуском місячного строку на подання даного позову, встановленого п.56.19 ст.56 ПК України.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, пропущений строк суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас, поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними й допустимими доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочиснтва України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними й допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Поважною може бути визнано причину, яка має об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, зазначила, зокрема, що:

- питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку;

- сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення чи пошуку обставин, що зумовили об`єктивну неможливість позивачем у визначений законодавством строк реалізувати своє право на подання позову. Такі обставини наводяться позивачем у відповідній заяві, підтверджуються доказами та оцінюються судом на предмет об`єктивної неможливості подати позов за правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України.

Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку в порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Філм Групп" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0284160408, №0284070408 від 05.10.2023р. - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки уточненого адміністративного позову шляхом надання до канцелярії суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва