Рішення

від 21.02.2024 по справі 260/7963/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2024 року м. Ужгород№ 260/7963/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судових засідань Куля Т.Т.,

за участю сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представника позивача Габовди О.В.,

представника відповідачів Срібного А.С.,

третя особа не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління міського господарства Мукачівської міської ради (пл. Духновича Олександра, буд. 2, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 03344510) до Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канальна, буд. 83, м. Одеса, Одеська область, 65012, код ЄДРПОУ 40477150) в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (вул. Декабристів, буд. 28,м. Херсон, Херсонська область, 73000, код ЄДРПОУ 41168685), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізична особа підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 лютого 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 04 березня 2024 року.

13 вересня 2023 року Управління міського господарства Мукачівської міської ради (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі третя особа), в якій просить визнати протиправним та скасувати висновок про результатами моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-05-26-006306-а від 28.08.2023 року, винесений Південним офісом Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (том І, а.с.1-11).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 серпня 2023 року на веб-порталі Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області опубліковано рішення про проведення моніторингу закупівлі, згідно наказу від 14 серпня 2023 року № 32-з «Про початок моніторингу процедур закупівель». За результатами проведеного моніторингу оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA -2023-05-26-006306-а, з яким позивач не погоджується з підстав його необґрунтованості, невідповідності об`єктивній дійсності та вимогам нормативно-правових актів з питань публічних закупівель, у зв`язку з чим останній звернувся з даним позовом до суду.

18 вересня 2023 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було залишено даний позов без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн. за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду (том І, а.с.83, 84).

На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху представником позивача скеровано до суду квитанцію про оплату судового збору (том І, а.с.89).

16 жовтня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов, а третій особі письмові пояснення з приводу позову (том І, а.с.91-93).

02 листопада 2023 року на адресу суду від Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області надійшов письмовий відзив, згідно змісту якого вбачається, що відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з тим, що за результатами моніторингу встановлено порушення законодавства у сфері закупівель. При цьому, відповідач зазначає, що замовник на порушення вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, відповідача вважає, що оскаржуваний висновок за результатами моніторингу закупівлі № UA-2023-05-26-006306-a прийнятий Південним офісом Держаудитслужби в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають до задоволення (том І, а.с.98-107).

08 листопада 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду у задоволені заяви представника відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відмовлено (том І, а.с.241, 242).

29 листопада 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання представника відповідача про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції задоволено та ухвалено підготовче судове засідання 04 грудня 2023 року о 11:00 год. провести у режимі відеоконференції (том ІІ, а.с.22, 23).

15 грудня 2023 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові додаткові пояснення (том ІІ, а.с.142-146).

22 січня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання представника відповідача про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції задоволено та ухвалено підготовче судове засідання 24 січня 2024 року о 11:00 год. провести у режимі відеоконференції (том ІІ, а.с.220, 221).

24 січня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд такої по суті (том ІІ, а.с.230, 231).

16 лютого 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено та ухвалено судове засідання 21 лютого 2024 року о 10:00 год. провести у режимі відеоконференції (том ІІІ, а.с.14, 15).

Судові засідання по вищезазначеній справі неодноразово відкладалися з існуванням на те об`єктивних причин.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позові та додаткових поясненнях, просила суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з мотивів наведених у письмовому відзиві та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні таких вимог повністю.

Третя особа, чи її уповноважений представник у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, письмових пояснень з приводу позову від останніх не надходило, хоча судом вжито всіх заходів для належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до наказу від 14 серпня 2023 року № 32-з проведено моніторинг закупівлі № UA-2023-05-26-006306-a (Поточний ремонт тротуару по вул. Паркова у м. Мукачево, 1360819 UAH, 45230000-8, ДК021, 1, послуга).

За результатами моніторингу процедури закупівлі складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за номером UA-2023-05-26-006306-a від 28 серпня 2023 року (далі - висновок), який оприлюднено в електронній системі закупівель.

Відповідно до вказаного висновку моніторингом встановлено наступне: «За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю установлено, що Замовник на порушення вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року № 710 (зі змінами від 16 грудня 2020 року № 1266) не оприлюднив інформацію про розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, яка розміщується на сторінці власного веб-сайту (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів). За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178, укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, своєчасності надання інформації у випадках, передбачених Законом порушень не встановлено».

Щодо зобов`язання усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель згідно висновку зазначено таке: «З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яке є значущим, через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939).

Згідно статті 2 Закону № 2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

У той же час, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення № 43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03 лютого 2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пп. 9 п. 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

У той же час, відповідно до ст. 5 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (далі - Закон), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місце знаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 1 Положення Південного офісу Держаудитслужби, що затверджений Наказом Держаудитслужби від 02 липня 2016 року № 23 «Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи» зі змінами від 27 серпня 2020 року визначено, що території інших адміністративно територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудислужби та його заступників.

Так, в ході проведення моніторингу за результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю установлено, що Замовник на порушення вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року № 710 (із змінами від 16 грудня 2020 року № 1266) не оприлюднив інформацію про розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, яка розміщується на сторінці власного веб-сайту (або на офіційного веб- сайту головного розпорядника бюджетних коштів).

Також, за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178.

Щодо порушення вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року № 710 (із змінами від 16 грудня 2020 року № 1266), суд зазначає наступне.

Пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 (із змінами від 16.12.2020 № 1266) зобов`язано, зокрема, головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб- сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 15 серпня 2023 року, відповідно до вимог частини п`ятої статті 8 Закону, звернулась через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання інформації стосовно додержання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року № 710 із змінами від 16 грудня 2020 року № 1266 (далі - Постанова № 710).

Відповідно до отриманих пояснень, Замовник не здійснив розміщення вказаної інформації на веб-сайті.

Слід зазначити, що 11 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 710, якою затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Пунктом 4 Постанови № 710 було рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів: 1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

В подальшому, 16 грудня 2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1266 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 631 і від 11 жовтня 2016 року № 710», якою доповнено Постанову № 710 пунктом 4-1 такого змісту: «4-1 Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб - сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.», яка набрала чинності 19 грудня 2020 року.

Тобто, з 19 грудня 2020 року Кабінетом Міністрів України головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня) доручено забезпечити, а органам місцевого самоврядування рекомендовано забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті.

Крім того, Кабінет Міністрів України, при внесенні змін до постанови № 710, не вніс зміни до пункту 4, а доповнив постанову № 710 новим пунктом 4-1, яким встановлено окремі вимоги для головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктів господарювання державного сектору економіки.

Отже, постанова № 710 містить окремі вимоги та розмежовує окремо органи місцевого самоврядування (пункт 4) та окремо головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) (пунктом 4-1).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.5 Положення про Управління міського господарства Мукачівської міської ради, затверджене рішенням Мукачівської міської ради № 43 від 22 грудня 2020 року, Управління є виконавчим органом Мукачівської міської ради і створюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Управління підзвітне та підконтрольне Мукачівській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Мукачівської міської ради, Мукачівському міському голові та заступникам міського голови згідно розподілу функціональних повноважень.

Управління є бюджетною установою і фінансується за рахунок коштів міського бюджету (загальний та спеціальний фонди) та коштів, що передаються Управлінню відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, Управління міського господарства Мукачівської міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів місцевого бюджету.

Пунктом 4-1 Постанови №710 зобов`язано, зокрема, головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Однак, Замовник не здійснив розміщення вказаної інформації на веб-сайті, що свідчить про порушення ним пункту 4-1 Постанови №710.

Суд звертає увагу, що у даній справі позивач є не лише Замовником, але і виконавчим органом місцевої ради та розпорядником інформації згідно із положеннями Закону № 2939-VI. Отже, відповідач як орган, що здійснює державний контроль за використанням бюджетних коштів, здійснював перевірку Замовника не лише на відповідність вимогам Закону, але і іншим актам, враховуючи Постанову №710, яка прийнята за для ефективного та раціонального використання державних коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 30 березня 2023 року у справі № 420/11945/21 та від 31 жовтня 2023 року у справі № 160/8058/22.

Щодо порушення вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178, суд зазначає наступне.

Також, моніторингом установлено, що відповідно до пункту 1 Додатку №2 до тендерної документації Замовник вимагає від учасників надання розрахунків вартості послуг за предметом закупівлі, а також розрахунок твердої договірної ціни з пояснювальною запискою та затверджений на підприємстві розрахунок кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об`єктів, розробленого відповідно до «Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об`єктів», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 жовтня 2016 року № 281 (із змінами), (але з урахуванням кошторисної заробітної плати у розмірі не вище 16500,00 гривень до Рішення 33-ї позачергової сесії 8-го скликання Мукачівської міської ради № 996 від 31 січня 2023 року «Про визначення розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об`єктів на 2023 рік»).

На виконання зазначених вимог учасник ФОП ОСОБА_1 у складі своєї пропозиції наддав договірну ціну (файл « 10.Технічні вимоги.pdf») з пояснювальною запискою, в якій зазначено, що загальна кошторисна заробітна плата визначена виходячи з нарахувань середньомісячної заробітної плати на одного робітника в розмірі 16500,0 грн.

При цьому, учасник ФОП ОСОБА_1 у складі своєї пропозиції надав затверджений ФОП ОСОБА_1 розрахунок кошторисної заробітної плати на 2023 рік в розмірі 13500,0 гривень (файл « 10.Технічні вимоги.pdf»), а отже договірна ціна учасника складена без підтверджуючих розрахунків кошторисної заробітної плати в розмірі 16500,0 грн.

Таким чином, учасником ФОП ОСОБА_1 не дотримано вимоги пункту 1 Додатку №2 до тендерної документації.

Проте, на порушення вимог абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону, а визнав переможцем ФОП ОСОБА_1 та уклав з ним договір від 23 червня 2023 року №24-10-П ціною 1 234 549,22 гривень з ПДВ.

Отже, Висновок Управління в цій частині є обґрунтованим та правомірним.

Щодо правомірності вимог, які містяться в оскаржуваному висновку, суд зазначає наступне.

Так, частиною сьомою статті 8 Закону визначено перелік інформації, що обов`язково зазначається у висновку, зокрема: опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі, та зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Враховуючи виявлені в ході проведення моніторингу порушення, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області у висновку зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Легітимність таких дій підтверджується Верховним Судом у прийнятих нещодавно постановах.

Так, Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2022 року по справі №200/10092/20-а зробив висновок: « 44. Щодо встановленого спірним висновком зобов`язання замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором (розірвання договору) з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

45. Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» (далі - наказ № 552) визначено форму та зміст висновку, який складається за наслідками моніторингу публічних закупівель.

Так, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 Розділу II має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

46. Відповідно до частини восьмої статті 8 Закон №922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Вступна і констатуюча частини форми висновку заповнені відповідно із наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення».

47. При цьому частиною восьмою статті 8 Закону №922- VIII визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

48. Тобто, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

49. Враховуючи вищевикладене, Законом №922-VIII на Північно-східний офіс Держаудитслужби в Полтавській області покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

50. Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі не дотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону №922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

51. Отже, у разі дотримання вимог Закону №922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

53. Слід звернути увагу, що при визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які слід вчинити.

54. Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

56. Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

57. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

58. Таким чином, аналіз статей, які стали підставою для відкриття касаційного провадження дає Суду підстави для висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору. Північно-східний офіс Держаудитслужби в Полтавській області конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

59. Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягали виконанню.

60. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21.»

Згідно ж фактичних обставин цієї справи відповідач в оскаржуваному висновку зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Тобто, оскаржуваний висновок Держаудитслужби містить спосіб (шлях) усунення виявлених порушень, запропонований відповідачем Замовнику.

Водночас Закон надає Замовнику право вибору, а саме: оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже Закон наділяє Замовника правом самостійно визначити дії та спосіб реагування на викладене у Висновку зобов`язання.

Таким чином, Верховний Суд підтверджує правомірність і конкретизованість зобов`язання, що є аналогічним тому, що міститься у Висновку, який оскаржується позивачем у даній справі.

У галузі (сфері) публічних закупівель завданням органу державного фінансового контролю є дотримання законодавства про закупівлі (дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель), а метою моніторингу є запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (до виконання договору про закупівлю). Іншої мети для моніторингу закупівлі як виду державного фінансового контролю Закон про закупівлі не визначає. Тому припинення зобов`язань за договором укладеного за результатами тендеру є єдиним та повністю пропорційним способом усунути порушення, яке вплинуло на результати здійснення процедури закупівлі.

Окрім цього слід зазначити, що статтею 206 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання може бути розірвано сторонами, відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Аналогічно, статтею 651 Цивільного кодексу України визначено підстави для зміни або розірвання договору. Зокрема, як передбачено цією статтею, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окрім цього, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Також, положеннями частини першої статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Суд звертає увагу на ту обставину, що мова йде не про порушення істотних умов договору сторонами, а про недотримання вимог Закону в момент його укладення.

Відтак, з огляду на приписи частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що підставами недійсності укладеного за результатами вищевказаної закупівлі правочину є недодержання вимог Закону в момент його укладення в частині недотримання порядку здійснення закупівель, то єдиним шляхом усунення порушення є припинення зобов`язань по договору про закупівлю.

Позицію відповідача щодо правомірності, пропорційності і належної конкретизованості зобов`язання, аналогічного тому, що викладене в оскарженому Висновку, що спрямоване на усунення порушення з аналогічною правовою природою, підтверджує стала практика Верховного Суду, а саме: правові позиції, викладені у п. 33-38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 160/9990/20 (адміністративне провадження № К/9901/15872/21), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.08.2022 у справі № 520/14902/2020 (адміністративне провадження № К/9901/30978/21), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі №520/258/20 (адміністративне провадження №К/9901/29677/21 К/9901/30440/21), п.61-63 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.06.2022 у справі №160/2951/20 (адміністративне провадження № К/9901/11387/21), п. 52-54 постанови Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 620/6135/20 (адміністративне провадження № К/9901/31326/21), п. 44-60 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі № 200/10092/20-a (адміністративне провадження №К/9901/27010/21), постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №120/14951/21-а (адміністративне провадження № К/990/19830/22), постанова Верховного Суду від 04.11.2022 у справі № 620/6134/20 (адміністративне провадження № К/9901/30436/21).

Отже, оскаржуваний висновок моніторингу в цій частині є обґрунтованим та правомірним, та конкретизованим і чітким.

Так, результатом проведення процедури закупівлі є укладення господарського договору між замовником і учасником, який передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Суд зазначає, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21 та від 02 березня 2023 року у справі № 160/4436/21.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить переконання, що оскаржений висновок № UA-2023-05-26-006306-а від 28 серпня 2023 року складений у відповідності до Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241, відтак є обґрунтованим і відповідає обставинам справи.

Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Управління міського господарства Мукачівської міської ради (пл. Духновича Олександра, буд. 2, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 03344510) до Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канальна, буд. 83, м. Одеса, Одеська область, 65012, код ЄДРПОУ 40477150) в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (вул. Декабристів, буд. 28,м. Херсон, Херсонська область, 73000, код ЄДРПОУ 41168685), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізична особа підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування висновку відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець