Постанова

від 28.05.2024 по справі 260/7963/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/7963/23 пров. № А/857/6877/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Довгої О.І.,

з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Срібний А.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління міського господарства Мукачівської міської ради Закарпатської обл. на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.02.2024р. в адміністративній справі за позовом Управління міського господарства Мукачівської міської ради Закарпатської обл. до Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень (суддя суду І інстанції: Іванчулинець Д.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 14 год. 14 хв. 21.02.2024р., м.Ужгород; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 04.03.2024р.),-

В С Т А Н О В И В:

11.09.2023р. (згідно з відомостями ярлика на поштовому відправленні) Управління міського господарства Мукачівської міської ради Закарпатської обл. (надалі позивач, замовник, Управління міського господарства) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати Висновок Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській обл. (надалі відповідач, Південного офіс Держаудитслужби в Херсонській обл.) № UA-2023-05-26-006306-а від 28.08.2023р. про результати моніторингу процедури закупівлі (а.с.1-11, 81).

Розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження із викликом учасників справи в судове засідання (а.с.91-93).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.02.2024р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.3, а.с.46-58).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач Управління міського господарства, який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (Т.3, а.с.61-78).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновок суду про порушення позивачем п.4-1 постанови Кабінету Міністрів /КМ/ України № 710 від 11.10.2016р. «Про ефективне використання державних коштів» по причині неоприлюднення замовником обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, є помилковим, оскільки вказаний акт має для органів місцевого самоврядування рекомендаційний, а не імперативний характер. При цьому, позивач є розпорядником коштів місцевого, а не державного бюджету.

Окрім цього, за результатами перевірки відповідності тендерної пропозиції учасника Фізичної особи підприємця /ФОП/ ОСОБА_1 умовам тендерної документації встановлено порушення вимоги абз.5 пп.2 п.44 Особливостей № 1178. В частині цього порушення рішення суду є необґрунтованим, оскільки не містить вмотивованих висновків суду, не розкриває причинно-наслідкового зв`язку між діями замовника та порушеннями вимог п.п.3, 28 Особливостей № 1178.

Також судом надано неправильну правову оцінку заходам та способу усунення виявлених порушень під час моніторингу порушень (що носять виключний характер і обрання яких можливе лише в разі виявлення корупційних порушень) в розрізі норм діючого законодавства та усталеної судової практики по аналогічній категорії справ.

Позивач Південного офіс Держаудитслужби в Херсонській обл. скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення, яке також відповідає усталеній судовій практиці по наведеній категорії справ (Т.3, а.с.132-143).

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного апеляційним судом, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Під час судового розгляду достовірно встановлено, що відповідно до п.1 Положення Південного офісу Держаудитслужби, затв. наказом Держаудитслужби № 23 від 02.07.2016р. «Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи» (зі змінами) на території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудислужби та його заступників.

На підставі наказу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській обл. № 32-з від 14.08.2023р. проведено моніторинг закупівлі № UA-2023-05-26-006306-a (Поточний ремонт тротуару по вул.Паркова у м.Мукачево, 1360819 UAH, 45230000-8, ДК021, 1, послуга) (Т.2, а.с.128).

За результатами моніторингу процедури закупівлі складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за номером UA-2023-05-26-006306-a від 28.08.2023р. (надалі - Висновок), який оприлюднено в електронній системі закупівель (Т.1, а.с.12-15).

Відповідно до вказаного Висновку моніторингом встановлено, що згідно результатів аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю замовник на порушення вимог п.4-1 постанови КМ України № 710 від 11.10.2016р. «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами № 1266 від 16.12.2020р.) не оприлюднив інформацію про розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, яка розміщується на сторінці власного веб-сайту (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів).

Окрім цього, за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абз.5 пп.2 п.44 Особливостей № 1178. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178, укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, своєчасності надання інформації у випадках, передбачених Законом порушень не встановлено.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яке є значущим, через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівель, керуючись ст.ст.5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській обл. зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Приймаючи рішення по справі та відмовляючи в задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що замовником (як розпорядником бюджетних коштів) не забезпечено оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, очікуваної вартості предмета закупівлі UA-2023-05-26-006306-a шляхом розміщення на власному веб-сайті або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, чим порушено вимогу п.4-1 постанови КМ України № 710 від 11.10.2016р. За результатами аналізу питання відповідності тендерної пропозиції умовам тендерної документації встановлено порушення вимог абз.5 пп.2 п.44 Особливостей №1178.

Під час судового розгляду вказані порушення не спростовані позивачем і повністю доведені відповідачем.

Оскаржуваний висновок містить спосіб (шлях) усунення виявлених порушень і замовник вправі самостійно визначити дії та спосіб реагування на викладене у оскаржуваному висновку зобов`язання, що відповідає усталеній судовій практиці суду касаційної інстанції по цій категорії справ.

На думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а також узгоджуються з усталеною судовою практикою, з огляду на таке.

Предметом оскарження в розглядуваній справі є Висновок Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській обл. № UA-2023-05-26-006306-а від 28.08.2023р. про результати моніторингу процедури закупівлі, який за своїм змістом є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов`язання для виконання.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені Законом України № 992-VIII від 25.12.2015р. «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Положеннями п.9 ч.1 ст.1 Закону № 992-VIII встановлено, що замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Згідно з п.6 ч.1 ст.1 Закону № 992-VIII електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Частинами 1-4 ст.8 Закону № 992-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до ч.ч.3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 992-VIII на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою КМ України № 1178 від 12.10.2022р. затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно з п.23 Особливостей № 1178 моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону № 992-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Частиною 6 ст.8 Закону № 992-VIII встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Щодо встановленого під час проведення моніторингу процедури закупівлі порушення замовником вимог п.4-1 постанови КМ України № 710 від 11.10.2016р. колегія суддів враховує наступне.

Пунктом 4-1 постанови КМ України № 710 від 11.10.2016р. «Про ефективне використання державних коштів» (із змінами) зобов`язано, зокрема, головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб- сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 15.08.2023р., відповідно до вимог ч.5 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», звернулась через електронну систему закупівель до замовника з метою отримання інформації стосовно додержання вимог постанови КМ України № 710 від 11.10.2016р.

Відповідно до отриманих пояснень, замовник не здійснив розміщення вказаної інформації на веб-сайті.

В свою чергу, вказаною постановою КМ України затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Пунктом 4 згаданої постанови рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів: 1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

В подальшому, 16.12.2020р. КМ України прийняв постанову № 1266 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 631 і від 11 жовтня 2016 року № 710», якою доповнено постанову № 710 пунктом 4-1 такого змісту: « 4-1 Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб - сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.», яка набрала чинності 19.12.2020р.

Тобто, починаючи з 19.12.2020р. КМ України доручив головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня) забезпечити, а органам місцевого самоврядування рекомендовано забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті.

Крім того, Кабінет Міністрів України доповнив постанову № 710 новим пунктом 4-1, яким встановлено окремі вимоги для головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктів господарювання державного сектору економіки.

Отже, постанова КМ України № 710 від 11.10.2016р. містить окремі вимоги та розмежовує окремо органи місцевого самоврядування (п.4) та головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) (п.4-1).

Відповідно до п.п.1.1., 1.5 Положення про Управління міського господарства Мукачівської міської ради, затв. рішенням Мукачівської міської ради № 43 від 22.12.2020р., Управління є виконавчим органом Мукачівської міської ради і створюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Управління підзвітне та підконтрольне Мукачівській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Мукачівської міської ради, Мукачівському міському голові та заступникам міського голови згідно розподілу функціональних повноважень.

Управління є бюджетною установою і фінансується за рахунок коштів міського бюджету (загальний та спеціальний фонди) та коштів, що передаються Управлінню відповідно до чинного законодавства України (Т.2, а.с.133-147).

Таким чином, Управління міського господарства Мукачівської міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів місцевого бюджету.

Приписами п.4-1 постанови КМ України № 710 від 11.10.2016р. зобов`язано, зокрема, головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Однак, згідно встановлених під час судового розгляду обставин замовник не здійснив розміщення вказаної інформації на веб-сайті, що свідчить про порушення ним п.4-1 постанови № 710 від 11.10.2016р.

При цьому суд першої інстанції правильно наголосив на тому, що позивач є не лише замовником, але і виконавчим органом місцевої ради та розпорядником інформації згідно із положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації». Отже, відповідач як орган, що здійснює державний контроль за використанням бюджетних коштів, здійснював перевірку замовника не лише на відповідність вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», але й іншим актам, в цілях ефективного та раціонального використання державних коштів.

В частині виявленого порушення вимог абз.5 пп.2 п.44 Особливостей № 1178, суд зазначає наступне.

Проведеним моніторингом установлено, що відповідно до пункту 1 додатку № 2 до тендерної документації замовник вимагає від учасників надання розрахунків вартості послуг за предметом закупівлі, а також розрахунок твердої договірної ціни з пояснювальною запискою та затверджений на підприємстві розрахунок кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об`єктів, розробленого відповідно до Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об`єктів, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 281 від 20.10.2016р. (із змінами), але з урахуванням кошторисної заробітної плати у розмірі не вище 16500 грн. відповідно до рішення 33-ї позачергової сесії 8-го скликання Мукачівської міської ради № 996 від 31.01.2023р. «Про визначення розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об`єктів на 2023 рік».

На виконання зазначених вимог учасник ФОП ОСОБА_1 у складі своєї пропозиції надав договірну ціну (файл « 10.Технічні вимоги.pdf») з пояснювальною запискою, в якій зазначено, що загальна кошторисна заробітна плата визначена виходячи з нарахувань середньомісячної заробітної плати на одного робітника в розмірі 16500 грн.

При цьому, учасник ФОП ОСОБА_1 у складі своєї пропозиції надав затверджений ним розрахунок кошторисної заробітної плати на 2023 рік в розмірі 13500 грн. (файл « 10.Технічні вимоги.pdf»), а отже договірна ціна учасника складена без підтверджуючих розрахунків кошторисної заробітної плати в розмірі 16500 грн.

Таким чином, учасником ФОП ОСОБА_1 не дотримано вимоги пункту 1 додатку № 2 до тендерної документації (Т.1, а.с.16-44).

Відповідно до п.32 ч.1 ст.1 Закону № 992-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно з приписами п.18 ч.1 ст.1 Закону № 992-VIII переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Таким чином, не може бути визначений переможцем торгів учасник, тендерна пропозиція якого не відповідає певній умові чи критерію, визначеній в тендерній документації.

Відповідно до вимог абз.5 пп.2 п.44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Проте, на порушення вимог абз.5 пп.2 п.44 Особливостей № 1178 замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абз.1 ч.3 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі», а визнав переможцем ФОП ОСОБА_1 та уклав з ним договір № 24-10-П від 23.06.2023р. на загальну вартість робіт 1234549 грн. 22 коп., з ПДВ (Т.1, а.с.57-63).

Щодо правомірності зобов`язань, що містяться в оскаржуваному Висновку, колегія суддів враховує, що приписами ч.7 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено перелік інформації, що обов`язково зазначається у висновку, зокрема: опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі, та зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч.19 ст.8 Закону форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

На виконання даної норми наказом Міністерства фінансів України № 552 від 08.09.2020р. (надалі - Порядок № 552) затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

У пункті 3 розділу III Порядку № 552 визначено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Таким чином, зазначення у Висновку зобов`язання щодо кожного порушення в разі його виявлення є обов`язком, а не правом органу державного фінансового контролю, незважаючи на те, чи є таке порушення умисним. В той же час, чинним законодавством, яке регулює діяльність органів державного фінансового контролю, не визначено яке саме зобов`язання має міститись у висновках про результати проведення моніторингу процедури закупівель. Проте, воно повинне бути конкретизованим.

Враховуючи виявлені під час проведення моніторингу процедури закупівлі порушення, Південний офіс Держаудитслужби у Висновку зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення порушень у встановленому законодавством порядку, а саме припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Таким чином, вимоги сформульовано чітко, конкретно з врахуванням вимог закону, які регулюють ці відносини.

Водночас, норми Закону України «Про публічні закупівлі» надають замовнику право вибору, а саме: оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже Закон наділяє замовника правом самостійно визначити дії та спосіб реагування на викладене у Висновку зобов`язання.

У галузі (сфері) публічних закупівель завданням органу державного фінансового контролю є дотримання законодавства про закупівлі (дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель), а метою моніторингу є запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (до виконання договору про закупівлю). Іншої мети для моніторингу закупівлі як виду державного фінансового контролю Закон про закупівлі не визначає. Тому припинення зобов`язань за договором укладеного за результатами тендеру є єдиним та повністю пропорційним способом усунути порушення, яке вплинуло на результати здійснення процедури закупівлі.

Позицію відповідача щодо правомірності, пропорційності і належної конкретизованості зобов`язання, аналогічного тому, що викладене в оскарженому Висновку, що спрямоване на усунення порушення з аналогічною правовою природою, підтверджує стала практика Верховного Суду, а саме: правові позиції, викладені у п.п.33-38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.10.2021р. у справі № 160/9990/20 (адміністративне провадження № К/9901/15872/21), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.08.2022р. у справі № 520/14902/2020 (адміністративне провадження № К/9901/30978/21), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.10.2021р. у справі № 520/258/20 (адміністративне провадження № К/9901/29677/21 К/9901/30440/21), п.п.61-63 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.06.2022р. у справі № 160/2951/20 (адміністративне провадження № К/9901/11387/21), п.п.52-54 постанови Верховного Суду від 17.11.2022р. у справі № 620/6135/20 (адміністративне провадження № К/9901/31326/21), п.п.44-60 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.11.2022р. у справі № 200/10092/20-a (адміністративне провадження № К/9901/27010/21), постанова Верховного Суду від 02.11.2022р. у справі № 120/14951/21-а (адміністративне провадження № К/990/19830/22), постанова Верховного Суду від 04.11.2022р. у справі № 620/6134/20 (адміністративне провадження № К/9901/30436/21).

Окрім цього, варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу закону повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог закону відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржуваний Висновок Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській обл. № UA-2023-05-26-006306-а від 28.08.2023р. про результати моніторингу процедури закупівлі, прийнятий правомірно, а відтак заявлений позов є безпідставним і необґрунтованим, через що не підлягає до задоволення з вищенаведених причин.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову, а тому останній не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача залишені без задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Управління міського господарства.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління міського господарства Мукачівської міської ради Закарпатської обл. на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.02.2024р. в адміністративній справі № 260/7963/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Управління міського господарства Мукачівської міської ради Закарпатської обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська О. І. Довга Дата складання повного тексту судового рішення: 03.06.2024р.