Справа № 420/36385/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Управління обласної ради з майнових відносин (просп..Шевченка,4, м.Одеса, 65032) до Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання незаконною та скасування вимоги,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління обласної ради з майнових відносин до Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України за результатом якого позивач просить:
визнати незаконною та скасувати Вимогу Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України від 21.11.2023 № 151506-15/5236-2023 при проведені ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління обласної ради з майнових відносин.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до Плану проведення заходів державного контролю Південного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2023 року фахівцями Південного офісу Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління обласної ради з майнових відносин за період з 01.01.2022 по 30.06.2023. За результатами ревізії Держаудитслужбою складено Акт від 20.10.2023 № 06-11/32, на який Управлінням направлено заперечення листом від 27.10.2023 № 03/3364/23. Із запереченнями Управління Держаудитслужба не погодилась, про що було складено Висновок від 17.11.2023. Не погоджуючись із запереченнями Управління, Держаудитслужба направила Вимогу щодо усунення виявлених порушень від 21.11.2023 № 151506-15/5236-2023 з якою Управління не погоджується, вважає її незаконною яка підлягає скасуванню виходячи. Позивачем, зокрема зазначено, що Держаудитслужба не визначена тим органом, якого державою наділено повноваженнями щодо надання оцінки обсягу та вартості виконаних робіт, а також у фахівців Держаудитслужби відсутня відповідна кваліфікація, акти контрольних обмірів виконаних робіт складені з порушенням норм діючого законодавства України, що призвело до хибного висновку, який викладено у Вимозі Держаудитслужби щодо усунення виявлених порушень від 21.11.2023 №151506-15/5236-2023.
Ухвалою суду від 29 грудня 2023 року відкрито провадження по справі за позовом Управління обласної ради з майнових відносин до Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про визнання незаконною та скасування вимоги. Визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позову зазначивши, що Південний офіс Держаудитслужби при здійсненні своїх повноважень при проведенні ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління обласної ради з майнових відносин діяв згідно чинного законодавства та правомірно висунув об`єкту контролю вимогу щодо усунення порушень законодавства.
Позивач надав відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позову з обставин викладених у позовній заяві.
Відповідач надав до суду заперечення проти відповіді на відзив та наполягав на відмові у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Відповідно до п.1.1.4.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на III квартал 2023 року та на підставі направлень від 18.08.2023 №№ 424, 425, від 29.08.2023 № 447 та від 06.10.2023 № 535, виданих начальником Південного офісу Держаудитслужби, ревізійною групою у складі: головного державного аудитора відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Південного офісу Держаудитслужби Гінкул В.О., головного державного фінансового інспектора відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Південного офісу Держаудитслужби Корнійчук Г.І., головного державного аудитора відділу контролю у сфері закупівель, а з 01.09.2023 - головного державного фінансового інспектора відділу контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Південного офісу Держаудитслужби Хавкун І.С. та заступника директора Департаменту - начальника відділу контролю за виконанням програм транснаціонального співробітництва Департаменту реалізації контрольних повноважень в рамках міжнародних угод та міжнародного співробітництва Держаудитслужби Тіррелл Т.О., проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління обласної ради з майнових відносин за період з 01.01.2022 по 30.06.2023.
Про початок проведення ревізії об`єкт контролю повідомлено листом від 10.08.2023 №151506-15/3669-2023.
Ревізію проведено з 21.08.2023 по 13.10.2023 (з урахуванням зупинень з 20.09.2023 по 06.10.2023) відповідно до питань програми ревізії та робочого плану з відома начальника Управління Соколік Л.О. та начальника відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності та господарського забезпечення головного бухгалтера Москаленко О.В.
За результатами ревізії Держаудитслужбою складено Акт від 20.10.2023 № 06-11/32 відповідно до якого встановлено, що ревізією відповідності меті Проєкту Програми та відповідності параметрам/критеріям, під які відбувається ретроактивне відшкодування здійснених витрат в рамках реалізації Проекту Програми, встановлено, що кошти в сумі 2 691 435,97 грн відповідають меті Проєкту Програми, за винятком суми завищення вартості виконаних робіт на суму 621 380,36 грн в т. ч. ПДВ у сумі 103 563, 39 грн та завищення вартості здійснення технічного нагляду на суму 4 312,02 грн, що призвело до втрат фінансових ресурсів на відповідні суми. Також, ревізією встановлено завищення вартості наданих послуг на суму 134 567,38 грн, що призвело до втрат фінансових ресурсів на відповідну суму.
Управлінням обласної ради з майнових відносин направлено заперечення листом від 27.10.2023 № 03/3364/23.
Відповідно до Висновку Південного офісу Держаудитслужби від 17.11.2023 року на заперечення (лист від 30.10.2023 № 03/3377/23) до акту ревізії від 20.10.2023 № 06-11/32 окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління обласної ради з майнових відносин за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 заперечення позивача не прийнято.
Південним офісом Держаудитслужби направлено позивачу Вимогу Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України від 21.11.2023 № 151506-15/5236-2023 щодо усунення виявлених порушень відповідно до якої вимагалося від позивача наступне.
1. Забезпечити відшкодування втрат у загальній сумі 134 567,38 грн, що були понесені Управлінням на оплату послуг по об`єкту: «Заходи з охорони приміщень бюджетних установ та захисту цих приміщень (Встановлення тривожних кнопок в закладах освіти, які фінансуються з обласного бюджету)», відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України.
В іншому випадку забезпечити відшкодування, відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України, відповідальними особами на користь Управління понесених втрат внаслідок надання послуг. Врахувати право працівників відшкодувати заподіяну шкоду відповідно до ч. 5 ст. 130 Кодексу законів про працю України.
2. Забезпечити відшкодування втрат у загальній сумі 621 380,36 грн, що були понесені Управлінням на проведення капітального ремонту по об`єкту: «Капітальний ремонт в приміщеннях будівлі ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей», за адресою: Одеська область, Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Чкалова, 1, по встановленню системи пожежної сигналізації, системи керування евакуацією, системи централізованого пожежного спостерігання», відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України.
В іншому випадку забезпечити відшкодування, відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України, відповідальними особами на користь Управління понесених втрат внаслідок проведення робіт. Врахувати право працівників відшкодувати заподіяну шкоду відповідно до ч.5 ст.130 Кодексу законів про працю України.
3. Забезпечити відшкодування втрат на суму 4312,00 грн., що були понесені Управлінням на здійснення технічного нагляду по об`єкту: «Капітальний ремонт в приміщеннях будівлі ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей», за адресою: Одеська область, Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Чкалова, 1, по встановленню системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням, системи централізованого пожежного спостерігання», відповідно до норм статей 216 - 229 Господарського кодексу України.
В іншому випадку забезпечити відшкодування, відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України, відповідальними особами на користь Управління понесених втрат внаслідок проведення робіт. Врахувати право працівників відшкодувати заподіяну шкоду відповідно до ч. 5 ст. 130 Кодексу законів про працю України.
Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень із завіреними копіями первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень, до 22 грудня 2023 року надати на адресу Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).
Не погоджуючись із вищезазначеною вимогою Південного офісу Держаудитслужби, позивач звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні № від 26 січня 1993 року № № 2939-XII (далі Закон).
Відповідно до статті 1 Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно зі статтею 2 Закону головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 8 Закону передбачено, що орган державного фінансового контролю:
1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за:
виконанням функцій з управління об`єктами державної власності;
цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів;
цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;
достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників;
відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);
веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;
станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;
усуненням виявлених недоліків і порушень;
2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;
3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб;
4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.
Орган державного фінансового контролю розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, в яких повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші правопорушення, негайно пересилаються правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з законодавством.
Відповідно до статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право:
1) перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
2) безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються; призупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства;
3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок;
4) вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України;
при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державного фінансового контролю та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям;
5) одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об`єктів, що контролюються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавної форми власності, що мали правові відносини із зазначеними об`єктами - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";
6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об`єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю;
7) пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
8) порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;
9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;
10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
11) одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
12) проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється;
13) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку;
14) ініціювати проведення перевірок робочими групами центральних органів виконавчої влади;
15) порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Згідно зі статтею 11 Закону, плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.
Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.
Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
2) підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державного фінансового контролю під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;
3) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;
5) у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, органів доходів і зборів, Національної поліції, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю;
6) у разі, коли вищестоящий орган державного фінансового контролю в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державного фінансового контролю здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державного фінансового контролю, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державного фінансового контролю лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державного фінансового контролю, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Обмеження у підставах проведення ревізій, визначені цим Законом, не поширюються на ревізії, що проводяться на звернення підконтрольної установи, або ревізії, що проводяться після повідомлення посадовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Посадові особи органу державного фінансового контролю вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб`єктів господарської діяльності під розписку:
1) направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державного фінансового контролю, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державного фінансового контролю, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державного фінансового контролю, скріпленого печаткою органу державного фінансового контролю;
2) копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, в якому зазначаються підстави проведення такої ревізії, дата її початку та дата закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб`єктів господарської діяльності, не віднесених цим Законом до підконтрольних установ, - також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Ненадання цих документів посадовим особам підконтрольних установ та інших суб`єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною чотирнадцятою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю до проведення ревізії.
Проведення ревізій органами державного фінансового контролю не повинно порушувати нормального режиму роботи підконтрольних установ та інших суб`єктів господарської діяльності.
Відповідно до матеріалів справи Відповідно до п. 1.1.4.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на III квартал 2023 року та на підставі направлень від 18.08.2023 №№ 424, 425, від 29.08.2023 № 447 та від 06.10.2023 № 535, виданих начальником Південного офісу Держаудитслужби, ревізійною групою у складі: головного державного аудитора відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Південного офісу Держаудитслужби Гінкул В.О., головного державного фінансового інспектора відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Південного офісу Держаудитслужби Корнійчук Г.І., головного державного аудитора відділу контролю у сфері закупівель, а з 01.09.2023 - головного державного фінансового інспектора відділу контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Південного офісу Держаудитслужби Хавкун І.С. та заступника директора Департаменту - начальника відділу контролю за виконанням програм транснаціонального співробітництва Департаменту реалізації контрольних повноважень в рамках міжнародних угод та міжнародного співробітництва Держаудитслужби Тіррелл Т.О., проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління обласної ради з майнових відносин за період з 01.01.2022 по 30.06.2023.
Також з матеріалів справи вбачається, що акт ревізії підписано Начальником Управління обласної ради з майнових відносин та Начальником відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності та господарського забезпечення головний бухгалтер Управління обласної ради з майнових відносин.
Судом також встановлено, що вказаний акт в судовому прядку не оскаржувався, доказів зворотного до суду не надано.
Матеріали справи жодних доказів на підтвердження обставин звернення відповідача до суду з питання його оскарження не містять.
Крім того, заперечення на акт не містять посилань позивача про відсутність підстав для проведення перевірки або не допуску відповідача до проведення перевірки.
Вказане свідчить про згоду позивача на проведення перевірки.
Згідно зі статтею 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 4 Закону № 2939-ХІІ інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 7 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункту 4 Положення № 43).
Пунктом 6 цього Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 16); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23).
Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10), а також при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).
Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.
Відповідно до пункту 27 Порядку № 631 складення акта перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 (далі - Порядок № 550), з урахуванням норм, установлених цим Порядком.
Згідно з пунктами 45, 46 Порядку № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Відповідно до пункту 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Отже, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.
Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово висловленою, зокрема, у постановах від 07.10.2014 року по справі № 21-368а14, від 14.10.2014 року по справі № 21-453а14, від 18.11.2014 року по справі № 21-461а14, від 20.01.2015 року по справі № 21-601а14, від 27.01.2015 року по справі № 21-436а14, від 10.02.2015 року по справі № 21-632а14, від 15.04.2014 року по справах № 21-40а14, № 21-63а14, від 13.05.2014 року по справі № 21-89а14, від 29.05.2017 року по справі № 826/6304/16, від 23.02.2016року по справі № 818/1857/14.
Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року по справі № 820/3534/16 та у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року по справі № 1440/1820/18, від 10.12.2019 року по справі № 808/6509/13-а, від 23.12.2019 року по справі № 815/4341/14, від 07.02.2020 року по справі № 803/634/17, від 14.02.2020 року по справі № 825/3661/15-а, від 28.02.2020 року по справі № 808/4044/17, від 28.02.2020 року по справі № 2040/6542/18, від 18.03.2020 року по справі № 826/14169/17, від 18.03.2020 року по справі № П/811/140/17, від 31.03.2020 року по справі № 817/650/18, від 02.04.2020 року по справі № 820/3534/16, від 30.11.2020 року по справі № 804/4463/17.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, вимога є обов`язковою до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства, але за її допомогою неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки, хоча у вимозі може бути заявлено про наявність виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено вимоги про скасування вимоги щодо усунення виявлених порушень від 21.11.2023 № 151506-15/5236-2023 Південного офісу Держаудитслужби Державної Аудиторської служби.
При цьому, суд зазначає, що даною вимогою від 21.11.2023 № 151506-15/5236-2023 визначено:
1. Забезпечити відшкодування втрат у загальній сумі 134 567,38 грн, що були понесені Управлінням на оплату послуг по об`єкту: «Заходи з охорони приміщень бюджетних установ та захисту цих приміщень (Встановлення тривожних кнопок в закладах освіти, які фінансуються з обласного бюджету)», відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України.
В іншому випадку забезпечити відшкодування, відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України, відповідальними особами на користь Управління понесених втрат внаслідок надання послуг. Врахувати право працівників відшкодувати заподіяну шкоду відповідно до ч. 5 ст. 130 Кодексу законів про працю України.
2. Забезпечити відшкодування втрат у загальній сумі 621 380,36 грн, що були понесені Управлінням на проведення капітального ремонту по об`єкту: «Капітальний ремонт в приміщеннях будівлі ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей», за адресою: Одеська область, Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Чкалова, 1, по встановленню системи пожежної сигналізації, системи керування евакуацією, системи централізованого пожежного спостерігання», відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України.
В іншому випадку забезпечити відшкодування, відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України, відповідальними особами на користь Управління понесених втрат внаслідок проведення робіт. Врахувати право працівників відшкодувати заподіяну шкоду відповідно до ч. 5 ст. 130 Кодексу законів про працю України.
3. Забезпечити відшкодування втрат на суму 4 312,00 грн, що були понесені Управлінням на здійснення технічного нагляду по об`єкту: «Капітальний ремонт в приміщеннях будівлі ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей», за адресою: Одеська область, Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Чкалова, 1, по встановленню системи пожежної сигналізації, системи керування евакуацією, системи централізованого пожежного спостерігання», відповідно до норм статей 216 - 229 Господарського кодексу України.
В іншому випадку забезпечити відшкодування, відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України, відповідальними особами на користь Управління понесених втрат внаслідок проведення робіт. Врахувати право працівників відшкодувати заподіяну шкоду відповідно до ч.5 ст.130 Кодексу законів про працю України.
Тобто, зі змісту оскаржуваної вимоги вбачається, що її метою є спонукання позивача до добровільного відшкодування у визначений строк виявлених збитків.
Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.
Таким чином, звернення з даним позовом про визнання протиправною та скасування вимоги, яка за своїм змістом спрямована на відшкодування збитків, є неналежним способом захисту порушеного права, доводи щодо суті порушень не можуть бути перевірені в межах предмета доказування в межах даної справи.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 17 вересня 2020 року по справі № 420/1304/19 (№ К/9901/36602/19).
Щодо доводів позивача про незгоду із наявністю збитків, а також з їх розміром, про що йдеться в оскаржуваній вимозі, суд вказує, що наявність чи відсутність складу фінансових правопорушень, обґрунтованість і правомірність виявлених збитків, завданих місцевому бюджету, або ж безпосередньо об`єкту контролю, може бути предметом окремого позову органу державного фінансового контролю про їх стягнення.
Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16.
У справі, що розглядається, Держаудитслужба пред`явила до підконтрольної установи вимогу про усунення порушень законодавства, виявлених під час ревізії. При цьому, у своїх вимогах вона вказує на виявлені збитки, їх розмір та зобов`язання позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень. За таких підстав, суд доходить висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є правомірними, та відповідно не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Управління обласної ради з майнових відносин (просп..Шевченка,4, м.Одеса, 65032) до Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання незаконною та скасування вимоги - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2024 |
Оприлюднено | 07.03.2024 |
Номер документу | 117446324 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Єфіменко К.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні