Рішення

від 04.03.2024 по справі 580/114/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року справа № 580/114/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вторенерго до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ Вторенерго (18008, м. Черкаси, вул. Хоменка, 18/2, кв. 33) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14) в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №070722 від 19.12.2023 року.

Ухвалою суду від 08.01.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позову позивач зазначив про відсутності порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки Законом не передбачено, що автомобільний перевізник зобов`язаний мати тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб. Позивач вважає, що отримання тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб, який використовується іншою особою, є правом власника або особи, якій передано право керування транспортним засобом, а не обов`язком. Право користування транспортним засобом підтверджується договором, укладеним між позивачем та фізичною особою.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому заперечував проти його задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції про те, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

26.10.2023 року працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідно до направлення на перевірку від 23.10.2023 №008224, на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) з 23.10.2023 року до 28.10.2023 року проведено рейдову перевірку, за наслідками якої складено акт №019477 від 26.10.2023.

Під час перевірки виявлено, що о 14 год. 33 хв. на а/д М-03 "Київ-Харків-Довжанський" 208 км. ТОВ Вторенерго за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки DAF д.н. НОМЕР_1 , здійснював перевезення небезпечних вантажів (згідно ТТН №ОРОО-001813 від 26.10.2023 нафта сира) за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: тимчасового реєстраційного талону транспортного засобу DAF д.н. НОМЕР_1 на ТОВ «Вторенерго».

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 19.12.2023 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №070722, якою на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", з позивача стягнуто штраф в сумі 17000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Судом також встановлено, між ТОВ «Вторенерго» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 17.05.2021 укладено договір оренди транспортного засобу DAF д.н. НОМЕР_1 (спеціальний вантажний сідловий тягач - Е). Строк оренди транспортного засобу з 17.05.2021 по 31.12.2022 року і який пролонгується на той же термін, у разі відсутності заперечень сторін.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ).

Частиною 1 ст. 5 Закону №2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ч. 20 ст. 6 Закону №2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Положення Закону №2344-ІІІ визначають можливість застосування штрафів до осіб, які порушують визначені законодавством вимоги. За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно - господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Згідно з положеннями ст. 34 Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж інші документи, передбачені законодавством.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону №2344-ІІІ, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документи.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Перелік документів згідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним.

При чому, умовами пункту 21 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1001 передбачено, що у разі провадження господарської діяльності з внутрішніх та (або) міжнародних перевезень небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями ліцензіат повинен: допускати до перевезення транспортні засоби, що відповідають вимогам пункту 34 цих Ліцензійних умов.

Відповідно до змісту пункту 34 Ліцензійних умов до внутрішніх та (або) міжнародних перевезень небезпечних вантажів та небезпечних відходів допускаються вантажні транспортні засоби, які відповідають вимогам пунктів 27 і 33 цих Ліцензійних умов.

Згідно з пунктом 27 Ліцензійних умов до використання під час провадження господарської діяльності допускаються транспортні засоби, які: 1) зареєстровані відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 36, ст. 1327; 2009 р., № 101, ст. 3521); 2) є власністю ліцензіата та мають свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або надані ліцензіату в оренду, кредит, лізинг і мають свідоцтво про реєстрацію та тимчасовий реєстраційний талон, якщо передбачено їх оформлення; 3) пройшли обов`язковий технічний контроль та щодо яких складено протокол перевірки технічного стану транспортного засобу згідно з Порядком проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 16, ст. 581), і технічний стан яких відповідає вимогам експлуатаційної безпечності; 4) внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як засоби провадження господарської діяльності ліцензіата, що відповідають цим Ліцензійним умовам.

Умовами пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів передбачено, що за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Вжите в абзаці 4 пункту 16 Порядку №1371 слово «за бажання», означає, що на юридичну особу, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, не покладається обов`язок з оформлення тимчасового реєстраційного талону. Вирішення питання оформлення тимчасового реєстраційного талону законодавець залишив на розсуд юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.07.2023 у справі №560/514/22.

Відтак, з урахуванням приписів пункту 16 Порядку №1371 підпункт 2 пункту 27 Ліцензійних умов слід тлумачити так, що надані ліцензіату в оренду транспортні засоби мають мати свідоцтво про реєстрацію, а тимчасовий реєстраційний талон - за бажанням.

Оскільки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було надано державним інспекторам під час перевірки, то у такому випадку суд не вбачає порушення позивачем вимог ст.48 Закону, а тому спірна постанова підлягає скасуванню.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №070722 від 19.12.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторенерго» (код ЄДРПОУ 40246369) витрати зі сплати судового збору в сумі в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) 00 коп.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР