Постанова

від 05.03.2024 по справі 520/21019/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 р. Справа № 520/21019/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 27.11.23 по справі № 520/21019/23 за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ОЛІМП» до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ОЛІМП» (далі за текстом також - позивач, АТ «ЗНВКІФ «ОЛІМП») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі за текстом також відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій до Акціонерного товариства ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД ОЛІМП (код ЄДРПОУ 43407174), а саме:

- №0098170415 від 28.04.2023 (отриманого 05.05.2023), яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 340,00 грн;

- №0104100415 від 04.05.2023 (отриманого 12.05.2023), яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 грн;

- №0104120415 від 04.05.2023 (отриманого 12.05.2023), яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 6120,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій до Акціонерного товариства ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД ОЛІМП (код ЄДРПОУ 43407174), а саме: № 0098170415 від 28.04.2023, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 340,00 грн; № 0104100415 від 04.05.2023, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 грн; №0104120415 від 04.05.2023, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 6120,00 грн.

Стягнуто на користь Акціонерного товариства ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД ОЛІМП сплачену суму судового збору у розмірі 2684,00 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення відповідних частин актів перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог апеляційної скарги шляхом викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень рішень. Посилається на те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції невірно витлумачив приписи абзацу 3 п. 69. 1 п. 69 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Доводить, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДПС у Харківській області відповідно до приписів Податкового кодексу України, а тому підстави для їх скасування відсутні.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції установлено та у суді апеляційної інстанції підтверджено, що в період дії карантину, введеного Постановою КМУ №1236 від 09.12.2020, позивачем подано податкову звітність, а саме 19.11.2022 одночасно подано декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року.

Контролюючим органом у квітні 2023 року в різний час проведено камеральні перевірки поданих 19.11.2022 податкових декларацій та складено акти про результати камеральної перевірки з питання несвоєчасного подання податкової декларації:

1) акт про результати камеральної перевірки №7840/20-40-04-15-03/43407174 від 05.04.2023 щодо несвоєчасного подання податкової декларації за березень 2022 року;

2) акт про результати камеральної перевірки №8321/20-40-04-15-03/43407174 від 04.04.2023 щодо несвоєчасного подання податкової декларації за лютий 2022 року;

3) акт про результати камеральної перевірки №9041/20-40-04-15-03/43407174 від 10.04.2023 щодо несвоєчасного подання податкової декларації за квітень вересень 2022 року.

Зі змісту складених актів, вбачається, що податкова звітність, яка подавалася платником податків одночасно 19.11.2022, перевірена контролюючим органом з невідомих підстав у різний час та трьома камеральними перевірками, у зв`язку із чим складено три акти про результати камеральних перевірок.

За актами про результати камеральних перевірок контролюючим органом встановлено порушення платником податків пп. п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України щодо строків подання податкової звітності за вищевказані періоди та зазначено, що відповідальність платника податків передбачена п. 120.1 ст. 120 ПК України.

У подальшому контролюючим органом винесено три податкові повідомлення-рішення із зазначенням про настання відповідальності для платника податків на підставі п.120.2 ст. 120 ПК України, тобто за невиконання платником податків вимог щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності, а саме:

- на підставі акта перевірки №7840/20-40-04-15-03/43407174 від 05.04.2023 податкове повідомлення-рішення №0098170415 від 28.04.2023 (отримано 05.05.2023), яким на підставі п.120.2 ст. 120 ПК України визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 340,00 грн за несвоєчасне подання звітності за березень 2022 року;

- на підставі акта перевірки №8321/20-40-04-15-03/43407174 від 04.04.2023 податкове повідомлення-рішення №0104100415 від 04.05.2023 (отримано 12.05.2023), яким на підставі п.120.2 ст. 120 ПК України визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 грн за несвоєчасне подання звітності за лютий 2022 року;

- на підставі акта перевірки №9041/20-40-04-15-03/43407174 від 10.04.2023 податкове повідомлення-рішення №0104120415 від 04.05.2023 (отримано 12.05.2023), яким на підставі п.120.2 ст. 120 ПК України визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 6120,00 грн за несвоєчасне подання звітності за квітень-вересень 2022 року.

Отже, у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях зазначається, що Головним управлінням ДПС у Харківській області встановлено порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. На підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) до позивача.

Вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходячи з того, що на момент виявлення правопорушень проведення податкових перевірок та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень на усій території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), що відповідно до п.52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу виключає правові підстави для застосування штрафних санкцій згідно ст.120.1 Податкового кодексу України за несвоєчасне подання податкової звітності, дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи та виходить з такого.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України (далі також ПК України) податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Пунктом 5.2 статті 5 ПК України передбачено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Приписами пункту 16.1 ст. 16 ПК України зобов`язано платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

При цьому, положеннями п.120.2 ст.120 Податкового кодексу України передбачено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання (недоплати) та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

При самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, суми податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

Разом із тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Отже, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків подання податкової звітності на прибуток підприємства у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо подання податкової звітності.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за №225 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303; набрав чинності - 06.09.2022; далі за текстом - Порядок №225).

Згідно з п.3, п.4, п.6 і п.7 Порядку №225 процедурою набуття особою правового статусу платника податків, у якого відсутня можливість виконання податкового обов`язку, у якості обов`язкової передумови визначено подання платником податків до контролюючого органу відповідної заяви та документів у підтвердження викладених у цій заяві фактів, а у разі невчинення платником означеного діяння - такий платник у силу застереження п.7 Порядку №225 вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

У спірних правовідносинах позивач на виконання положень Порядку №225 не подавав до контролюючого органу заяву про неможливість виконання податкового обов`язку в частині подання податкової звітності, зокрема декларацій з податку на додану вартість за лютий вересень 2022 року, будь-яких доказів на підтвердження існування таких обставин не надавав, підставами позову не визначав.

Отже, висновки контролюючого органу, викладені в актах про результати камеральних перевірок про порушення позивачем п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України щодо строків подання податкової звітності за вищевказані періоди є правомірними.

Декларації з податку на додану вартість за лютий вересень 2022 року, які зазначені в актах камеральної перевірки, зареєстровані з порушенням термінів реєстрації податкової звітності, які визначені п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, що є підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Разом з цим, у актах камеральних перевірок вказано, що за встановлені порушення відповідальність передбачена п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, проте у винесених на їх підставі податкових повідомленнях-рішеннях вказано про застосування до платника податків відповідальності, встановленої п.120.2 ст.120 Податкового кодексу України, що свідчить про невідповідність даних актів камеральної перевірки, винесеним на їх підставі податковим повідомленням-рішенням.

Отже, наявні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень №0098170415 від 28.04.2023, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 340,00 грн; №0104100415 від 04.05.2023, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 грн; №0104120415 від 04.05.2023, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 6120,00 грн.

Контролюючим органом не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про притягнення позивача до відповідальності, встановленої п.120.2 ст.120 Податкового кодексу України.

Доводів щодо незгоди з висновками суду першої інстанції в цій частині відповідачем в апеляційній скарзі не наведено.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволенні позовних вимог, однак уважає, що суд першої інстанції, ухваливши по суті правильне рішення, неправильно застосував норми матеріального права та не врахував обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною четвертою статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на те, що неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, не призвело до ухвалення неправильного судового рішення судом першої інстанцій по суті розгляду справи, вказане судове рішення суду першої інстанції слід змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі № 520/21019/23 - змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі № 520/21019/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко